Рішення

від 19.11.2014 по справі 910/23449/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23449/14 19.11.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МТ-Машкомплект»

до Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

про стягнення 64 441,00 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники :

від позивача Мусійко Т.В. - представник за довіреністю № 44 від 22.07.2014

від відповідача не з'явились

В судовому засіданні 19.11.2014, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МТ-Машкомплект» про стягнення з Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України» заборгованості у розмірі 64 441,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем в особі філій було укладено договору на закупівлю матеріально-технічних ресурсів. За доводами позивача, на виконання умов договору ТОВ «МТ-Машкомплект» відвантажило відповідачу товар на загальну суму 64 441,00 грн, що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання матеріальних цінностей. Проте, відповідач в порушення умов договору не здійснив оплату за отриманий товар, а відтак утворився борг у відповідача перед позивачем у сумі 64 441,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.10.2014 за вказаною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/23449/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 19.11.2014 р.

У судове засідання 19.11.2014 з'явилась представник позивача,вимоги ухвали суду виконала в повному обсязі,позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0368008001356, з якого вбачається, що відповідач отримав ухвалу суду 03.11.2014. Клопотання про відкладення від відповідача не надходило.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

27 червня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МТ-Машкомплект» (надалі - позивач, продавець) та Філією «Фастівське районне дорожнє управління Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (надалі - відповідач, покупець) було укладено договір № 117-Ф на закупівлю матеріально-технічних ресурсів (надалі - договір № 117-Ф).

Відповідно до п.1.1. договору № 117-Ф продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити наступний товар: запчастини.

Загальна вартість товару за цим договором складається із вартості кожної партії товару, поставленої в межах строку дії договору (п. 1.2. договору № 117-Ф).

Відповідно до п.3.4, 3.6. договору № 117-Ф продавець здійснює поставку кожної партії товару на умовах та в строки, що передбачені відповідною заявкою,. Передача кожної партії товару здійснюється за накладною.

Згідно з п. 6.1. договору № 117-Ф продавець виставляє покупцю рахунок фактуру після поставки партії товару.

Покупець оплачує рахунок-фактуру шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця протягом 45 днів з дати його отримання, якщо інше не передбачено додатковими угодами до нього. (п. 6.2. договору № 117-Ф).

За доводами позивача, на виконання умов договору № 117-Ф позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 14 496,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000758 від 13.09.2011, довіреністю № 115 від 02.09.2011 р. та виставленим рахунком-фактурою № СФ-000941 від 02.09.2011 р. Проте відповідач, в порушення умов договору № 117-Ф не оплатив отриманий товар, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 14 496,00 грн.

04 січня 2011 року між позивачем та відповідачем в особі філії Ставищенське районне дорожнє управління Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» було укладено договір купівлі-продажу № 35, відповідно до якого позивач зобов'язався передати відповідачу у власність вузли та деталі до автомобілів та механізмів код. 34.30.2., згідно з специфікацією, а відповідач зобов'язався оплати цей товар.

Розрахунок за придбаний товар виконується покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця або оплати протягом 3-х банківських днів з моменту отримання товару (п. 2.2. договору купівлі-продажу № 35 від 04.01.2011 р.)

Відповідно до п. 2.3. договору купівлі-продажу № 35 від 04.01.2011 р. передача товару продавцем покупцю підтверджується накладними, довіреностями на отримання товару.

За доводами позивача, на виконання умов договору купівлі-продажу № 35 від 04.01.2011 р. позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 3 928,20 грн, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000980 від 07.11.2011, № РН-0000310 від 03.04.2012 р., довіреностями № 81 від 07.11.2011 р., № 26 від 30.03.2012 р. та рахунками-фактури № СФ-1260від 03.11.2011 р., № СФ-419 від 29.03.2012 р. Проте відповідач, в порушення умов даного договору не оплатив отриманий товар, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 3 928,20 грн.

14 листопада 2011 року між позивачем та відповідачем в особі філії «Конча-Заспівське районне дорожнє управління Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» було укладено договір купівлі-продажу № 245, відповідно до якого позивач зобов'язався передати відповідачу у власність вузли та деталі до автомобілів та механізмів код. 34.30.2., згідно з специфікацією, а відповідач зобов'язався оплати цей товар.

Розрахунок за придбаний товар виконується покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця або оплати протягом 3-х банківських днів з моменту отримання товару (п. 2.2. договору купівлі-продажу № 245 від 14.11.2011 р.)

Відповідно до п. 2.3. договору купівлі-продажу № 245 від 14.11.2011 р. передача товару продавцем покупцю підтверджується накладними, довіреностями на отримання товару.

За доводами позивача, на виконання умов договору купівлі-продажу № 245 від 14.11.2011 р. позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 13 566,00 грн, що підтверджується видатковими накладними № РН-0001049 від 23.11.2011, РН-0001050 від 23.11.2011 р., довіреністю № 8486 від 15.11.2011 р. та рахунками-фактури № СФ-1317 від 15.11.2011 р., № СФ-1318 від 15.11.2011 р.,р. Проте відповідач, в порушення умов даного договору не оплатив отриманий товар, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 13 566,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем, на підставі видаткових накладних № РН-0000303 від 03.04.2012 р. та № РН-001177 від 22.11.2012 р. було поставлено відповідачу в особі філії «Васильківське районне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» товар на загальну суму 11 574,00 грн. Вказаний товар прийнятий відповідачем, що підтверджується довіреностями № 61 від 03.04.2012 р. та № 309 від 22.11.2012 р. Позивачем також були виставлені рахунки-фактури № СФ-442 від 03.04.2012 р. та № СФ-1624 від 13.11.2012 р. на оплату вказаного товару, проте відповідачем оплачено частково товар у сумі 2 126,60 грн, у зв'язку з чим утворився борг у розмірі 9 447,40 грн (11 574,00 грн - 2 126,60 грн).

На підставі видаткової накладної № РН-0000014 від 15.01.2014 р. позивач поставив відповідачу в особі філії «Згурівське районне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» товар на загальну суму 1 673,40 грн, що був отриманий відповідачем за довіреностю № 5 від 15.01.2014 р. Позивачем також виставлено рахунок-фактуру № СФ-20 від 15.01.2014 р. на оплату вказаного товару, проте відповідачем товар не оплачено, у зв'язку з чим утворився борг у розмірі 1 673,40 грн (належним чином завірені копії документів містяться в матеріалах справи).

Матеріалами справи також підтверджується факт поставки позивачем, товару на загальну суму 8 670,00 грн, відповідачу в особі філії «Макарівське районне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на підставі видаткових накладних № РН-001192 та № 001191 від 26.11.2012. Даний товар прийнятий відповідачем, що підтверджується довіреністю № 6277 від 13.11.2012 р. Позивачем також були виставлені рахунки-фактури № СФ-1570 від 31.10.2012 р. та № СФ-1620 від 13.11.2012 р. на оплату вказаного товару, проте відповідачем оплачено частково товар у сумі 3 000,00 грн, у зв'язку з чим утворився борг у розмірі 5 670,00 грн (8 670,00 грн - 3 000,00 грн).

Також, матеріалами справи підтверджується, що на підставі видаткової накладної № РН-0000357 від 07.05.2013 р. позивачем було поставлено відповідачу в особі філії «Броварське дорожнє-експлуатаційне управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» товар на загальну суму 15 660,00 грн, що був отриманий відповідачем за довіреностю № 112 від 29.04.2012 р. Позивачем також виставлено рахунок-фактуру № СФ-1521 від 23.10.2012 р. на оплату вказаного товару, проте відповідачем товар не оплачено, у зв'язку з чим утворився борг у розмірі 15 660,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем направлялась претензія № 13 від 11.08.2014 р. на адресу відповідача листи щодо погашення заборгованості на загальну суму 64 441,00 грн (14 496,00 грн + 3 928,20 грн +13 566,00 грн + 9 447,40 грн + 1 673,40 грн + 5 670,00 грн +15 660,00 грн).

Листом № 09/983 від 22.10.2014 р. відповідач на претензію позивача повідомив про визнання суми заборгованості, яка виникла на підставі договорів укладених в особі філій, та у разі надходження коштів від служби автомобільних доріг у Київській області, яка фінансує виробничу господарську діяльність відповідача, буде проведено погашення наявної заборгованості.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За своєю правовою природою договори № 117-Ф на закупівлю матеріально-технічних ресурсів від 27.06.2011 р., № 35 від 04.01.2011 р. та № 245 від 14.11.2011 р. є договором купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк,встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Також, суд зазначає, що надані позивачем документи, свідчать про вчинення між позивачем та відповідачем правочинів в усній формі, які за своєю правовою природою є договором поставки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України , ст. 173 Господарського кодексу України , в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України , ст. 193 Господарського кодексу України , суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України ).

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України , за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст.ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений товар відповідачу на загальну суму 69 567,60 грн, що підтверджується видатковими накладними, що підписані уповноваженими представниками сторін, довіреностями на отримання цінностей, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи. Відповідачем було частково оплачено отриманий товар на суму 5 126,60 грн. Відтак у відповідача утворився борг у сумі 64 441,00 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією від № 13 від щодо погашення існуючої заборгованості, яка визнана відповідачем.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання за поставлений товар.

За таких обставин, позовні вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 11-А, ідентифікаційний код 33096517) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МТ-Машкомплект» (03057, м. Київ, провулок Польовий, будинок 6А, ідентифікаційний код 30116967) основну суму заборгованості у розмірі 64 441 (шістдесят чотири тисячі чотириста сорок одну) грн 00 коп. та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.11.2014 р.

Суддя Л.Г.Пукшин