Рішення

від 17.11.2014 по справі 914/3520/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2014 р. Справа № 914/3520/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна дистрибуційна компанія "Вест", м. Стрий Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Світлана", с. Підберізці Пустомитівського району Львівської області

про стягнення 2 794, 37 грн.

Суддя П. Манюк

при секретарі О. Підкостельній

За участю представників:

від позивача: Салада Т.М. - представник

від відповідача: Хом'як О.Г. - представник

Зміст ст. 22 ГПК України представникам сторін роз'яснено.

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна дистрибуційна компанія "Вест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світлана" про стягнення 2 794, 37 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.10.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.10.2014 року.

Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідній ухвалі суду, в судовому засіданні оголошувалася перерва.

В судове засідання, яке відбулося 17.11.2014 року представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві та усних поясненнях наданих в судовому засіданні. Представником позивача була подана заява в якій він просив, крім стягнення 10% річних в розмірі 74, 55 грн. та інфляційних втрат в розмірі 174, 69 грн., стягнути з відповідача на свою користь основний борг в розмірі 2 000, 89 грн. та пеню в розмірі 370, 35 грн., оскільки кошти в сумі 2 000, 89 грн., що були сплачені відповідачем в рахунок погашення боргу, були зараховані позивачем в рахунок відшкодування сплати судового збору в сумі 1 827, 00 грн. та пені в сумі 173, 89 грн.

Представник відповідача в судових засіданнях з'явився, повідомив суд про відсутність основної заборгованості в розмірі 2 000, 89 грн., яка була ним сплачена підчас розгляду вказаної справи, щодо позовних вимог в частині стягнення пені, 10% річних та інфляційних втрат заперечив, просив відмовити у їх задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна дистрибуційна компанія "Вест" звернулося в господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світлана" про стягнення 2 794, 37 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 19.10.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна дистрибуційна компанія "Вест" (надалі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світлана» (надалі - відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 31 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується продати (передати у власність), а покупець прийняти й оплатити продукцію, в кількості узгодженій сторонами згідно замовлення, яке передається у відділ продажу продавця не пізніше 17 години дня, що передує відвантаженню в будь-якій прийнятній для сторін формі, в тому числі, але не виключно: усно, телефоном, факсом, поштою, електронною поштою, ін.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що продавець на свій розсуд встановлює продажну ціну на продукцію. Покупець має право купити її чи відмовитися від купівлі. Питання погодження ціни вирішується при формуванні замовлення. Продукція, передана продавцем і прийнята покупцем (про що покупцем вчинено відмітку на накладній чи іншому передавальному документі), в будь-якому випадку вважається куплена/продана по узгодженій ціні.

Відповідно до п.п. 6.2, 6.3 договору, покупець здійснює оплату за продукцію з відтермінуванням платежу. У випадку розрахунків з відтермінуванням платежу, остання допускається на термін (з дня відвантаження продукції покупцеві): 7 (сім) календарних днів.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 2 564, 60 грн., що підтверджується видатковими накладними від 25.01.2012 р. № 1942 на суму 677, 65 грн.; від 02.02.2012 р. № 2629 на суму 238, 30 грн.; від 08.02.2012 р. № 3002 на суму 432, 08 грн.; від 22.02.2012 р. № 3989 на суму 150, 87 грн.; від 29.02.2012 р. № 4604 на суму 139, 63 грн.; від 07.03.2012 р. № 5417 на суму 438, 36 грн.; від 21.03.2012 р. № 7079 на суму 107, 20 грн.; від 05.04.2012 р. № 9029 на суму 380, 51 грн.

Відповідач оплату за поставлений йому позивачем товар в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 2 000, 89 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Під час розгляду вказаної справи в суді відповідачем заборгованість в розмірі 2 000, 89 грн. була сплачена. Проте, як зазначив представник позивача, зазначені кошти, що були сплачені відповідачем в рахунок погашення боргу, були зараховані позивачем в рахунок відшкодування сплати судового збору в сумі 1 827, 00 грн. та пені в сумі 173, 89 грн. Таким чином, крім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача пеню, згідно з п. 7.3 договору у розмірі 370, 35 грн. та відповідно до ст. 625 ЦК України та п. 7.2 договору 10 % річних в розмірі 74, 55 грн. і інфляційні втрати в розмірі 174, 69 грн.

У представленому відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат заперечив, просив відмовити у їх задоволенні, оскільки їх нарахування здійснено за період 01.04.2014 р. по 14.08.2014 р. що є безпідставним та необгрунтованим. В частині стягнення основного боргу в розмірі 2 000, 89 грн. просив припинити провадження, у зв'язку з його сплатою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково виходячи із наступних мотивів:

Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом, між сторонами було укладено договір купівлю-продажу від 19.10.2011 р. № 31. На виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію на суму 2 564, 60 грн., що підтверджується видатковими накладними від 25.01.2012 р. № 1942 на суму 677, 65 грн.; від 02.02.2012 р. № 2629 на суму 238, 30 грн.; від 08.02.2012 р. № 3002 на суму 432, 08 грн.; від 22.02.2012 р. № 3989 на суму 150, 87 грн.; від 29.02.2012 р. № 4604 на суму 139, 63 грн.; від 07.03.2012 р. № 5417 на суму 438, 36 грн.; від 21.03.2012 р. № 7079 на суму 107, 20 грн.; від 05.04.2012 р. № 9029 на суму 380, 51 грн.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до п.п. 6.2, 6.3 покупець здійснює оплату за продукцію з відтермінуванням платежу. У випадку розрахунків з відтермінуванням платежу, остання допускається на термін (з дня відвантаження продукції покупцеві): 7 (сім) календарних днів.

Відповідач свої зобов'язання не виконав, повної оплати за поставлену йому продукцію не здійснив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 2 000, 89 грн.

Після подання позовної заяви до суду, відповідачем основний борг в розмірі 2 000, 89 грн. був сплачений на користь позивача, що підтверджується банківськими виписками, копії яких долучені до матеріалів справи.

Щодо зарахування позивачем, на підставі ст. 534 ЦК України, сплаченого відповідачем боргу в розмірі 2 000, 89 грн. в рахунок відшкодування сплати судового збору в сумі 1 827, 00 грн. та пені в сумі 173, 89 грн., суд вважає, що воно не узгоджується з приписами законодавства, оскільки таке зарахування відбулося до прийняття господарським судом рішення у вказаній справі та набрання ним законної сили, в якому може бути визначений обов'язок відповідача відшкодувати судовий збір позивачу, а відтак є передчасним.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідачем основний борг в розмірі 2 000, 89 грн. сплачено, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, тому суд приходить до висновку, що в цій частині позовних вимог провадження у справі слід припинити.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 7.2. договору, покупець який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочки, а також 10 % річних.

Суд вважає, що нарахування позивачем інфляційних в розмірі 174, 69 грн. та 10 % річних в розмірі 74, 55 грн. за період з 01.04.2014 р. по 14.08.2014 р., а не за весь час прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, в межах позовної давності, є правом позивача, та здійснено правомірно.

Таким чином, в частині позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних в розмірі 174, 69 грн. та 10 % річних в розмірі 74, 55 грн., суд зазначає, що вони розраховані в межах законодавства, а відтак підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про стягненні пені в розмірі 544, 24 грн., нарахованої позивачем на підставі п. 7.3 договору, то відмовляючи в її стягненні, суд виходив з наступного.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. В порушення даної норми позивач провів нарахування пені не з часу виникнення права на її нарахування, а за шість місяців, що передують моменту звернення з позовом до суду.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд , -

в и р і ш и в:

1. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 2 000, 89 грн. заборгованості припинити.

2. Позов задоволити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світлана» (81146, с. Підберізці Пустомитівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 13824955) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна дистрибуційна компанія «Вест» (82400, м. Стрий Львівської області, вул. П. Мирного, 4, код ЄДРПОУ 33505895) суму в розмірі 1 719, 97 грн. з них:

- 174, 69 грн. - інфляційних втрат;

- 74, 55 грн. - 10 % річних;

- 1 470, 73 грн. - судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 20.11.2014 року.

Суддя Манюк П.Т.