Ухвала

від 20.11.2014 по справі 915/1275/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

20 листопада 2014 року Справа № 915/1275/14

Кредитор: ФОП ОСОБА_1 , АДРЕСА_1, інд. номер НОМЕР_1.

Банкрут: Фермерське господарство «Ірина -М», вул. Гуляницького, 10, корп.. А, кВ. 5, смт. Доманівка, Доманівський район, Миколаївська область, 56401, код ЄДРПОУ 33525089

Ліквідатор: Герман Оксана Степанівна , АДРЕСА_2.

про банкрутство боржника: Фермерського господарства «Ірина -М».

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від кредитора : не з'явився.

Від банкрута: не з'явився.

Ліквідатор Герман Оксана Степанівна.

Суть спору: затвердження реєстру вимог кредиторів.

Представник кредитора до судового засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Ліквідатор у судовому засіданні просив затвердити поданий реєстр вимог кредиторів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши ліквідатора, дослідивши докази, суд встановив:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.08.2014р. за заявою боржника Фермерського господарства «Ірина -М» було порушено провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства «Ірина -М».

У відповідності до постанови господарського суду Миколаївської області від 09.09.2014р. Фермерське господарство «Ірина -М» було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії боржника Герман Оксану Степанівну.

На виконання вимог постанови суду на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 11.09.2014 року за номером 8673 було здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання Фермерського господарства «Ірина -М» банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором голову ліквідаційної комісії Герман Оксану Степанівну.

Протягом місяця після офіційного оприлюднення до господарського суду та ліквідатора із заявою про визнання грошових вимог звернувся кредитор Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з грошовими вимогами в сумі 400000,00 грн.

Згідно ч. 2 ст.25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство), у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, розмір та перелік невизнаних судом вимог кредиторів, дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів, дата підсумкового засідання суду. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги. Неустойка (штрафу, пені) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов»язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди.

Черговість задоволення вимог кредиторів встановлена ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство: у першу чергу задовольняються вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги кредиторів за договорами страхування, витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: виплати на оплату судового збору, витрати кредиторів на проведення аудиту, витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство, введення процедури санації, визнання боржника банкрутом; у другу чергу задовольняються вимоги із зобов»язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров»ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому фонді, зобов»язань зі сплати страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб»єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов»язкових платежів), вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, незабезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов»язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника; у п»яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства, вимоги щодо виплати додаткової грошової винагороди керуючому санацією або ліквідатору у частині 5 відсотків обсягу стягнутих на користь боржника активів, які на дату порушення провадження у справі про банкрутство перебували у третіх осіб, вимоги щодо виплати додаткової грошової винагороди керуючому санацією або ліквідатору у частині 3 відсотків обсягу погашених вимог конкурсних кредиторів, які підлягають позачерговому задоволенню та віднесені до конкурсних згідно з цим Законом; у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Розглянувши вимоги кредиторські вимоги ФОП ОСОБА_1, господарський суд зазначає наступне.

07.10.2014р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 400000,00 грн.

Ліквідатор у відповідності до наданого відзиву кредиторські вимоги визнав в повному обсязі.

Розглянувши заяву про визнання кредиторських вимог, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив.

10.10.2013 року між ФОП ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_5 було укладено договір позики, згідно п. 1.1. якого ФОП ОСОБА_1 передає ОСОБА_5 у власність грошові кошти в сумі 400 000,00 грн., а ОСОБА_5 зобов»язався повернути таку ж суму грошових коштів в строк і на умовах, передбачених цим договором. (п.2 договору). Кінцевим строком погашення позики сторони визначили 10.02.2014.

Факт передачі грошових коштів в сумі 400 000,00 грн., кредитор підтвердив копією видаткового касового ордеру від 10.10.2013 року.

В якості забезпечення виконання ОСОБА_5 своїх зобов'язань за договором позики між ФОП ОСОБА_1 та ФГ «Ірина-М» було укладено договір поруки від 10.10.2013.

Умовами п. 1.1. договору поруки передбачено, що поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань, що виникли з договор позики від 10.10.2013.

Пунктом 4.1.1. договору поруки сторони визначили обов'язок поручителя при порушенні боржником зобов'язання перед кредитором за основним договором, виконати за боржника зобов'язання у триденний строк з дня отримання вимоги кредитора.

Враховуючи невиконання ОСОБА_5 своїх обовязків з повернення суми позики, ФОП ОСОБА_1 направив на адресу ФГ «Ірина-М» вимогу про сплату боргу в сумі 400 000,00 грн.

Проте ФГ «Ірина-М» своїх зобов'язань за договором поруки не виконало, суму заборгованості в розмірі 400 000,00 грн. на користь ФОП ОСОБА_1 не сплатило.

Згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Як встановлено п.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

У відповідності до положень ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З огляду на викладене, судом визнаються грошові вимоги ФОП ОСОБА_1, та відповідно до ч. 1 ст.ст. 45 Закону про банкрутство вимоги в сумі 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору відносяться до першої черги задоволення кредиторських вимог, в сумі 400 000,00 грн. боргу слід віднести до четвертої черги задоволення кредиторських вимог.

За приписами ч.3 ст. 95 Закону про банкрутство кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується в місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

У відповідності до вимог ст. 25 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також п. 36.7. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 за результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарським судом затверджується реєстр вимог кредиторів.

Розглянувши наданий реєстр вимог кредиторів та додані до нього документи, а також заслухавши пояснення ліквідатора, господарський суд вважає, що реєстр підлягає затвердженню.

Керуючись ст. 86 ГПК України, ст.ст. 25, 45 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Затвердити реєстр вимог кредиторів Фермерського господарства «Ірина -М» на загальну суму 401218,00 грн., в тому числі:

- вимоги першої черги:

1) ФОП ОСОБА_1 в сумі 1218,00 грн.

- вимоги четвертої черги:

1) ФОП ОСОБА_1 в сумі 400 000,00 грн.

2. Ухвалу надіслати на адресу всіх кредиторів, банкрута, ліквідатора.

Суддя О.В. Ткаченко