Рішення

від 04.11.2014 по справі 691/1413/14-ц

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/1413/14-ц

провадження № 2/691/481/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2014 рокуГородищенський районний суд

Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

з участю:

позивачки ОСОБА_2

провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Городище Черкаської області розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради Черкаської області, за участю третіх осіб реєстраційної служби ОСОБА_3 районного управління юстиції, ОСОБА_4 про визнання права власності на будинок та земельну ділянку (пай) в порядку спадкування за законом та встановлення фактів, що мають юридичне значення, -

встановив :

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 міської ради Черкаської області, за участю третіх осіб реєстраційної служби ОСОБА_3 районного управління юстиції, ОСОБА_4 про визнання права власності на будинок та земельну ділянку (пай) в порядку спадкування за законом та встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Обґрунтовуючи свою позовну заяву позивачка посилається на те, що 12 березня 2013 року в м. Городище Черкаської області, у віці 54 років, помер ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_6 1-СР № 208236. ОСОБА_5 був її батьком, що підтверджується свідоцтвом про народження ІІ-СР № 367606 та батьком ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження ІІ-СР № 397034. Заповіту ОСОБА_5 не залишив, що підтверджується роз'ясненням приватного нотаріуса ОСОБА_7, із якого вбачається, що спадщина після батька має бути прийнята нею за законом а не за заповітом. На день смерті ОСОБА_5 належало будинковолодіння по вул. Ворошилова, №57 в м. Городище Черкаської області, яке він успадкував після батька, ОСОБА_8, який належним чином своїх спадкових прав не оформив. Будинковолодіння розташоване на земельній ділянці орієнтовною площею 0,30 га, що підтверджується довідкою ОСОБА_3 міської ради від 21.01.2014 року № 128. Той факт, що ОСОБА_5 фактично прийняв спадщину після ОСОБА_8 та після ОСОБА_9 підтверджується довідками Гродищенської міської ради від 21.01.2014 року № 194 та № 195. Згідно довідки на день смерті ОСОБА_8, з ним разом проживали дружина, ОСОБА_9, син - ОСОБА_5, невістка - ОСОБА_10, онуки - ОСОБА_11 та ОСОБА_4, а на день смерті ОСОБА_9 з нею разом проживав син ОСОБА_5 та внук ОСОБА_4. Будинковолодіння по вул. Ворошилова, №57 в м. Городище Черкаської області складається із житлового будинку, площею 78,90 кв. м., позначеного на схематичному плані земельної ділянки літером А-1, погріба під частиною будівлі (літер Е), прибудови (літер а), сараю (літер Б), гаража (літер В), літньої кухні (літер Г), убиральні (літер Д), колодязя питного (1), огорожі (2), огорожі (3), огорожі (4), воріт (5), ганку (а1). Вартість будинковолодіння згідно із технічним паспортом виготовленим ОСОБА_3 відділенням КП ЧООБТІ, 21.01.2014 року, становить 111594. Крім будинку, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку ІІ-ЧР № 020131 р/н 555, виданого згідно із рішенням ОСОБА_3 міської ради від 29.10.2002 року № 3-49/24, ОСОБА_5 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,93 га. кадастровий номер 7120310100:02:002:0903, що розташована в адміністративних межах ОСОБА_3 міської ради. Вартість вказаної земельної ділянки складає 40300 грн. 90 коп.. На день смерті ОСОБА_5 проживала разом з ним в будинку по вул. Ворошилова,№57 в м. Городище Черкаської області, проте зареєстрована була по вул. Колгоспна, №30 в с. Мліїв Городищенського району Черкаської області. 29 січня 2014 року звернулась до приватного нотаріуса ОСОБА_3 районного нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_7, щоб отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на майно померлого ОСОБА_5. Оглянувши надані документи, нотаріус відмовила у вчиненні нотаріальної дії, оскільки у встановлений законом термін спадщину не прийняла. Крім того, у свідоцтві про народження батька його ім'я записане ОСОБА_7, хоча у всіх інших документах, а саме: свідоцтві про її народження, свідоцтві про народження її брата, ОСОБА_4, свідоцтві про смерть батька його ім'я зазначено - ОСОБА_4. Крім неї, спадкоємцем першої черги за законом після ОСОБА_5 є його син ОСОБА_4. На день смерті ОСОБА_5 він був зареєстрований у будинковолодінні по вул. Ворошилова, №57 в м. Городище Черкаської області, але фактично там не проживав. До нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини він не звертався.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги змінила, посилаючись на обставини встановлені в судовому засіданні і просила встановити факт, що ОСОБА_8, який помер 07.01.2000 року є рідним батьком ОСОБА_5, днем смерті якого є 12.03.2013 року, а їй рідним дідом, визначити додатковий строк для прийняття спадщини та визнати право власності на спадкове майно.

Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради Черкаської області в судове засідання не з»явився, надіслав до суду лист від 04.11.2014 року за вх.№5047 про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позову не заперечив.

Представник третьої особи реєстраційної служби ОСОБА_3 районного Управління юстиції Черкаської області в судове засідання не прибув, проте попередньо надіслав лист від 03.11.2014 року за вх.№5000, в якому просить справу розглядати без його присутності, щодо задоволення позову не заперечив.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання 04.11.2014 року не з»явився, проте надав через канцелярію суду заяву від 31.10.2014 року за вх.№4992 з проханням розгляду справу без нього та взявши участь у попередніх судових засіданнях, проти задоволення позову не заперечив.

Неявка відповідача та третіх осіб не перешкоджає розглядові справи по суті, так як сторони повідомлені вчасно та належним чином про розгляд справи. За таких обставин, суд, вважає, що у справі достатньо доказів для об'єктивного розгляду справи і слухає справу у їх відсутності.

Суд, вислухавши позивачку, розглянувши листи відповідача, третіх осіб, заслухавши пояснення свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які посвідчили факт, що ОСОБА_8, який помер 07.01.2000 року є рідним батьком ОСОБА_5, днем смерті якого є 12.03.2013 року, а позивачці рідним дідом, вивчивши та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 жовтня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» рекомендовано судам під час розгляду справ про спадкування розглядати справи за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права і обов»язки інших осіб та за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

У відповідності до ч.1 п.2 ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

У своїх поясненнях позивачка посилається на те, що не може належним чином оформити спадщину по причині не встановлених фактів, що мають юридичне значення і дана обставина створює перешкоди у вчиненні нотаріальних дій.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Факти, про встановлення яких просить позивачка, мають для неї юридичне значення, остільки нададуть їй права належним чином оформити спадщину.

В судовому засіданні встановлено, що 12 березня 2013 року помер батько позивачки - ОСОБА_5 (а.с.20). Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно. Позивачка виявила бажання прийняти спадщину, проте причиною, яка унеможливлює належним чином оформити спадщину, є розбіжність у написанні імені у свідоцтві про народження її батька, де записано ОСОБА_7, хоча у всіх інших документах, а саме: свідоцтві про її народження, свідоцтві про народження її брата, ОСОБА_4, свідоцтві про смерть батька, його ім'я зазначено - ОСОБА_4 (а.с.16,17,20). Крім позивачки, спадкоємцем першої черги за законом є її рідний брат - ОСОБА_4, який на день смерті батька був зареєстрований та проживав у будинковолодінні, що належало останньому ( а.с.23). Згідно довідки, завіреної ОСОБА_3 міською радою від 27.01.2014 року, ОСОБА_4 фактично не проживав за місцем реєстрації і догляд за ОСОБА_5 до дня його смерті, здійснювала позивачка (а.с.24). До нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_4 не звертався і спадщини, після смерті батька, не приймав, хоча є таким, що вступив в управління спадковим майном.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 жовтня 2014 року ОСОБА_4 звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_3 районного нотаріального округу ОСОБА_7 з заявою про відмову від прийняття спадщини. Позивачка, будучи спадкоємцем першої черги, виявила бажання прийняти спадщину і мала б у шестимісячний строк після смерті свого батька ОСОБА_5, звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак, вчасно не змогла цього зробити, пропустивши шестимісячний строк. 29 січня 2014 року, звернувшись до приватного нотаріуса ОСОБА_3 районного нотаріального округу ОСОБА_7 для отримання свідоцтва про право на спадщину, отримала роз»яснення про пропущений нею строк для прийняття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України визначено наслідки порушення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, як спадкоємець за законом, мала б у шестимісячний строк після смерті ОСОБА_5, звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак позивачка не змогла цього зробити, по причині перебування на утриманні малолітньої дитини. Як вбачається з пояснень позивачки, вона має доньку - ОСОБА_14»ю Антонівну, ІНФОРМАЦІЯ_1, за якою здійснює догляд і тому була обмежена в часі своєчасно подати заяву до нотаріуса, а тому, з огляду на достовірність та беззаперечність цих обставин, суд знаходить всі підстави вважати пропущений строк для прийняття спадщини поважним. Крім позивачки, спадкоємцем першої черги за законом є її брат ОСОБА_4, який у визначений законодавством строк не відмовився від спадкових прав після смерті батька, проте лише 17.10.2014 року звернувся з заявою про відмову від прийняття спадщини. Як вбачається з пояснень сторін, спір між ними відсутній.

Враховуючи вищевикладене та, керуючись ст. 1272 ЦК України, суд вважає, що позивачці слід визначити додатковий строк, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини терміном у два місяці, як зазначено і обґрунтовано в її позовних вимогах, оскільки у визначений ст.1270 ЦК України термін, вона цього не зробила з незалежних від неї причин.

З метою узаконення права власності, позивачка просить визнати за нею право власності на: житловий будинок садибного типу по вул. Ворошилова, №57 в м. Городище Черкаської області; земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,93 га, кадастровий номер 7120310100:02:002:0903, що розташована в адміністративних межах ОСОБА_3 міської ради на підставі Державного акта Серії 11-ЧР №020131 р/н 555, які належали ОСОБА_5.

У відповідності з п.216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністра юстиції України 03.03.2004 року №20/5 (із наступними змінами та доповненнями), видача свідоцтва про право на спадщину на майно, підлягає реєстрації, провадиться нотаріусами після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкоємцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Дана норма свідчать про те, що позивачка може отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку у нотаріальній конторі, так як вона має правовстановлюючий документ, а саме Державний акт на право приватної власності на землю Серії 11-ЧР №020131 виданий на ім»я ОСОБА_5.

В судовому засіданні встановлено, що батько позивачки ОСОБА_5 фактично прийняв спадщину після смерті свого батька - ОСОБА_8 Онуфрієвича, а саме житловий будинок садибного типу по вул. Ворошилова, №57 в м. Городище Черкаської області, однак за життя не зареєстрував на нього право власності в установленому законом порядку.

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що у випадках, якщо спадщина прийнята, проте спадкоємцем не було одержано свідоцтво про право на спадщину або, згідно ст.1299 ЦК України, не здійснено державну реєстрацію права на спадщину, то слід брати до уваги, що законодавець розмежовує поняття "виникнення права на спадщину" та "виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини", і пов'язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до абзацу 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Таким чином за життя спадкодавець ОСОБА_5 не набув права власності на житловий будинок, тому спадкоємець також не набує права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини.

Крім того, відповідно до ст. 67 Закону України "Про нотаріат", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

Позивачка не отримала у нотаріуса обґрунтовану постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Отже, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину у виді житлового будинку садибного типу судовому розглядові не підлягають, а також є підставою для відмови у позові.

Позов підтверджується: копією паспорта ОСОБА_2, копією свідоцтва про народження ОСОБА_11, копією свідоцтва про шлюб, копією паспорта ОСОБА_4, копією свідоцтва про народження ОСОБА_4, копією свідоцтва про народження ОСОБА_15, копією свідоцтва про смерть ОСОБА_8, копією свідоцтва про смерть ОСОБА_9, копією свідоцтва про смерть ОСОБА_5, довідкою виконкому ОСОБА_3 міської ради від 21.01.2014 року за №194, довідкою виконкому ОСОБА_3 міської ради від 21.01.2014 року за №195, довідкою виконкому ОСОБА_3 міської ради від 21.01.2014 року за №194, довідкою вуличного комітету від 27.01.2014 року, довідкою вуличного комітету від 23.01.2014 року, довідкою ЧОО БТІ від 21.01.2014 року за №39, копією характеристики домоволодіння по вул.Ворошилова, №57 м.Городище Черкаської області, копією технічного паспорту на садибний житловий будинок по вул.Ворошилова, №57 м.Городище Черкаської області, довідкою виконкому ОСОБА_3 міської ради від 21.01.2014 року за №128, копією рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради від 27.02.2014 року за №42/2, копією Державного акту на право приватної власності на землю Серії 11-ЧР №020131, листом відділу Держземагенства в Черкаській області від 05.08.2014 року за №2614/01-08, роз»ясненням приватного нотаріуса ОСОБА_3 районного нотаріального округу ОСОБА_7.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 10, 30, 60, 212, 213,215, 294 ЦПК України, ст.ст.3331, 1218, 1270, 1272, 1297, 1299, 1265 ЦК України, ст. 67 Закону України "Про нотаріат", суд, -

вирішив :

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради Черкаської області, за участю третіх осіб реєстраційної служби ОСОБА_3 районного управління юстиції Черкаської області, ОСОБА_4 про визнання права власності на будинок та земельну ділянку (пай) в порядку спадкування за законом, визначення додаткового строку та встановлення факту, що має юридичне значення - задоволити частково.

Встановити факт, що ОСОБА_8, який помер 07.01.2000 року в м.Городище Черкаської області, є рідним батьком ОСОБА_5, який народився 13.03.1958 року і помер 12.03.2013 року в м.Городище Черкаської області та рідним дідом ОСОБА_2.

Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жительці вул.Колгоспа, №30 с.Мліїв Городищенського району Черкаської області, додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_5, який помер 12 березня 2013 року, згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_6 1-СР № 208236, актовий запис № 49, терміном два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене частково або повністю в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Городищенський районний суд.

Апеляційну скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_16