Рішення

від 17.11.2014 по справі 914/3201/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2014 р. Справа № 914/3201/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Мак Л.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадет", смт.Запитів, Львівська область

до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3, м.Львів

про стягнення 4 021,38 грн. заборгованості.

За участю представників сторін:

від позивача Козій Ю.В. - юрисконсульт (довіреність №19 від 03.09.2014р.);

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Кадет" до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення 4 000,00 грн. заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу. Згідно заяви про збільшення позовних вимог до стягнення заявлено 4 021,38 грн., з яких 3 000,00 грн. основного боргу, 424,67 грн. інфляційних втрат, 92,71 грн. 3% річних та 504,00 грн. пені.

Ухвалою суду від 12.09.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 24.09.2014р.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 24.09.2014р. розгляд справи відкладено на 15.10.2014р., ухвалою суду від 15.10.2014р. розгляд справи відкладено на 05.11.2014р., ухвалою суду від 05.11.2014р. продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 17.11.2014р.

Представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 05.11.2014р. надав доказ надсилання відповідачу заяви про збільшення позовних вимог (поштове повідомлення №79044 0703509 9 від 12.11.2014р., вручено адресату 12.11.2014р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з врахуванням заяви про збільшення їх розміру підтримав повністю, просив позов задоволити.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимоги ухвал суду не виконав, витребуваних доказів не подав, хоча належним чином був повідомлений про відкладення розгляду справи на 17.11.2014р., що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень №7904407035200 від 10.11.2014р. - вручено 13.11.2014р. (вх. №50079/14) та №7902605063372 від 10.11.2014р. - вручено 12.11.2014р. (вх. №50019/14).

Станом на день розгляду спору (17.11.2014р.) від відповідача на адресу суду відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

05.09.2013р. між суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_3 (експедитор-замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кадет" (виконавець) було укладено договір-заявку №257 про транспортне експедирування та перевезення вантажу (надалі - договір-заявка).

Згідно п.2, п.3 договору-заявки сторони передбачили, що вантажовідправник - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕТ-Партнер», дата, час, адреса прибуття автомобіля під завантаження - 09.09.2013р. о 09:00 год. - Україна, Львівська область, смт.Івано-Франкове, вул.Залізнична, 1.

У п.7, п.9 договору-заявки сторони передбачили, що вантажоотримувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УніПластБєл», дата та адреса розвантаження і розмитнення - 10-11 вересня 2013р. - Республіка Білорусь, м.Мінськ, вул.Казинцина, 62, кім.407.

Вартість перевезення - 11 000,00 грн., згідно п.11. договору-заявки.

Умови оплати визначені у п.12 договору-заявки, а саме: на розрахунковий рахунок на протязі - 7-10 банківських днів після виконання замовлення та отримання оригіналів документів.

Позивач на підставі договору-заявки надав відповідачу послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом на загальну суму 11 000,00 грн., а саме: автомобільним транспортом Вольво (автомобіль державний номер НОМЕР_3) за маршрутом: завантаження здійснено 09.09.2013р. о 09:00 год. - Україна, Львівська область, смт.Івано-Франкове, вул.Залізнична, 1; розвантаження здійснено 12.09.2013р. - Республіка Білорусь, м.Мінськ, вул.Казинцина, 62, кім.407. Вантажовідправник - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕТ-Партнер», вантажоотримувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УніПластБєл».

Зауважень або заперечень щодо наданих послуг зі сторони відповідача не було.

Факт надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом підтверджується товарно-транспортною накладною (CMR) б/н від 09.09.2013р. з відміткою вантажоодержувача про отримання товару.

Позивач на оплату по договору-заявці № №257 від 05.09.2013р., виставив відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0000236 від 12.09.2013р. за надані транспортні послуги н загальну суму 11 000,00 грн.

12.09.2013р. сторони підписали та скріпили печатками акт №ОУ-0000236 здачі-прийняття робіт (надання послуг), яким підтвердили виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Кадет" (виконавець) транспортних послуг (рахунок №СФ-0000236 від 12.09.2013р.) по маршруту: смт.Івано-Франкове (Україна) - м.Мінськ (Білорусь) на загальну вартість 11 000,00 грн.

03.04.2014р. позивач звертався до відповідача з претензією про оплату боргу, проте, відповідач свої зобов'язання не виконував в повному обсязі, сплативши лише сумі 8 000,00 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача становить 3 000,00 грн.

Позивач, у зв'язку із простроченням оплати за надані послуги, нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданої ним заяви про уточнення (збільшення) розміру позовних вимог становить 504,00 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 3% річних та інфляційні втрати, які згідно поданої заяви про уточнення (збільшення) розміру позовних вимог становлять 424,67 грн. інфляційних втрат та 92,71 грн. 3% річних.

Отже, позивач просить стягнути з відповідача, згідно заяви про уточнення (збільшення) розміру позовних вимог 4 021,38 грн., з яких 3 000,00 грн. основного боргу, 424,67 грн. інфляційних втрат, 92,71 грн. 3% річних та 504,00 грн. пені.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Положеннями ст.ст.627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За умовами ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні регулюються Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність", згідно ст.1 якого транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Спір між позивачем та відповідачем виник з договору-заявки №257 від 05.09.2013р. надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиторське обслуговування.

Статтею 3 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (далі - Конвенція), що підписана в м. Женеві 19 травня 1956р. до якої Україна приєдналася згідно Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006р., передбачено, що при застосуванні Конвенції перевізник відповідає як за свої власні дії і упущення, так і за дії і упущення своїх агентів і всіх інших осіб, послугами яких він користувався в рамках покладених на них обов'язків.

Статтями 4, 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів встановлено, що договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, в трьох примірниках, підписаних відправником і перевізником, при цьому ці підписи можуть бути надруковані типографським способом або замінені штампами відправника і перевізника, якщо таке допускається законодавством країни, в якій складена накладна. Перший примірник накладної передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

Статтею 6 Конвенції передбачено реквізити, які повинна містити міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR).

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по договору підтверджується наявною в матеріалах міжнародною товарно-транспортною накладною: СМR б/н від 09.09.2013р., з відміткою вантажоодержувача Товариства з обмеженою відповідальністю «УніПластБєл» (Республіка Білорусь, 220108, м.Мінськ, вул.Казинцина, 62, кім.407).

Зауважень або заперечень щодо наданих послуг зі сторони відповідача не було.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п.12. договору-заявки оплата за перевезення вантажу здійснюється на протязі - 7-10 банківських днів після виконання замовлення та отримання оригіналів документів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково оплатив надані послуги на загальну суму 8000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 22.11.2013р. на суму 7 000,00 грн. та від 09.04.2014р. на суму 1000,00 грн. Відтак, основний борг складає 3 000,00 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідачем не спростовано доводів позивача, не надано суду доказів, які б підтверджували відсутність грошового зобов'язання перед позивачем, враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення залишку боргу в сумі 3 000,00 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем правомірно нараховано 3% річних та інфляційні втрати, які згідно поданої заяви про уточнення (збільшення) розміру позовних вимог становлять 92,71 три проценти річних, 424,67 грн. інфляційні нарахування та підлягають до задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені слід зазначити наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором .

За умовами ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі .

Виконання основного зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст.548 ЦК України).

Згідно ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін .

Враховуючи вищенаведені норми, виконання даного зобов'язання не може бути забезпечене пенею, оскільки між сторонами не було письмово укладено договору, який би встановлював розмір пені за прострочення виконання зобов'язання, відтак не досягнуто згоди щодо її застосування у випадку несвоєчасного виконання грошового зобов'язання.

Отже, у задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 504,00 грн. слід відмовити.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити частково, стягнути з відповідача 3 517,38 грн. з яких 3 000,00 грн. основний борг, 424,67 інфляційні нарахування та 92,71 грн. три проценти річних.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №928 від 22.08.2014р. - 1 827,00 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до суми задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.3 - 6 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 610-612, 625, 627-629, 908, 909 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 87, 115, 116 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов, згідно заяви збільшення розміру позовних вимог, задоволити частково.

2. Стягнути із Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 (юридична адреса: 79044, АДРЕСА_1; поштова адреса: АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадет" (80461, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, с.Запитів, вул.Київська, буд.183; поштова адреса: 81100, Львівська область, м.Пустомити, вул.Козацька, 7/4, код ЄДРПОУ 13811183) 3 000,00 грн. основного боргу, 92,71 грн. три проценти річних, 424,67 грн. інфляційні нарахування та 1 598,02 грн. судового збору.

3. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 504,00 грн. відмовити.

4. Наказ видати згідно вимог ст.116 ГПК України, після набрання рішенням суду законної сили.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повний текст рішення

виготовлено 24.11.2014р.

Суддя Сухович Ю.О.