Рішення

від 18.11.2014 по справі 916/4255/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" листопада 2014 р.Справа № 916/4255/14

За позовом: 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

2.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2;

3.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3;

До відповідача: Одеської міської ради

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Департамент комунальної власності Одеської міської ради

про розірвання договору оренди землі

Суддя Погребна К.Ф.

Представники:

Від позивачів: ОСОБА_5 - довіреності;

Від відповідача: Асташенкова О.І. - довіреність.

Від третьої особи: Польщіна Т.Л. - довіреність;

В судовому засіданні 18.11.2014р. приймали участь представники:

Від позивачів: ОСОБА_5 - довіреності;

Від відповідача: Асташенкова О.І. - довіреність.

Від третьої особи: Польщіна Т.Л. - довіреність;

СУТЬ СПОРУ: Позивачі, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 та Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулись до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Одеської міської ради про визнання недійсним пункту 9.4.5 договору „До переоформлення міською радою прав треіх осіб на користування земельною ділянкою, зазначеною в п.1 договору, або її частиною ( при переході права власності на будинок, споруду або їх частини) орендна плата за земельну ділянку сплачується Орендарем за всю ділянку у повному обсязі" з моменту укладання договору та про припинення дії договору оренди землі від 10.12.2009р., укладеного між Одеською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_8 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на земельну ділянку загальною площею 6316 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110137600:44:005:0004, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за №4328, зареєстрований у Одеському міському відділі ОДФ ДП „Центр ДЗК" за №041050500134 від 31.12.2010р. шляхом розірвання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.10.2014 року, було порушено провадження у справі № 916/4255/14 із призначенням справи до розгляду в судовому засіданні.

Крім того, в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України позивачі просить суд забезпечити позовну заяву шляхом зупинення виплат за договором оренди землі від 10.12.2009р., укладеного між Одеською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_8 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3

Суд відмовляє в задоволенні забезпечення позову з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві

Відповідно до ч. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" із змінами та доповненнями, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" із змінами та доповненнями, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви .

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що заява про забезпечення позову необґрунтована та така, що не відповідає вимогам діючого законодавства.

05.11.2014р. представник Одеської міської ради звернувся до суду з клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.11.2014р. заява Одеської міської ради була задоволена та залучено до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

11.11.2014р. представник позивачів звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про уточнення позовних вимог, відповідно якої просить суд припинити дію договору оренди землі від 10.12.2009р., укладеного між Одеською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_8 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на земельну ділянку загальною площею 6316 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110137600:44:005:0004, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за №4328, зареєстрований у Одеському міському відділі ОДФ ДП „Центр ДЗК" за №041050500134 від 31.12.2010р. шляхом розірвання.

Відповідно до приписів ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищенаведена редакція позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, згідно з вказаними уточненнями є остаточною, у зв'язку з чим приймається господарським судом для розгляду по суті викладених в них вимог.

Відповідач в судове засідання з'явився, відзив на позов не надав, проте надав усні пояснення відповідно яких позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованими, безпідставними та просить суд в задоволені позову відмовити повністю

Представник третьої особи в судове засідання з'явився, письмових пояснень не надав, проте надав усні, відповідно яких позовні вимоги вважає необґрунтованими та просить суд в задоволені позову відмовити.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 18.11.2014р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

10.12.2009 між Одеською міською радою (Орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_8 (Орендар) був укладений договір оренди землі. Договір зареєстрований у Одеському міському відділі ОДФ ДП "Центр ДЗК" за №041050500134.

Згідно з пунктом 1.1. Договору, Орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" № 161-ХІУ від 06.10.1998 та рішення Одеської міської Ради № 4051-У від 25.12.2008 надає, а Орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, земельна ділянка надана для експлуатації та обслуговування будівлі магазину промтоварів з допоміжними приміщеннями й гостьовою автостоянкою, які розташовані на земельній ділянці загальною площею 6316 кв.м.

Згідно з пунктом 2.1 договору в оренду передана земельна ділянка, загальною площею 6316 кв.м., у тому числі по угіддях: під капітальною забудовою-847 кв.м., під тимчасовою забудовою - 124 кв.м., під спорудами-27 кв.м., під проїздами, проходами, площадками - 4318 кв.м.

На земельній ділянці розташовані нежилі будівлі, які належать, на праві спільної часткової власності, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 06.10.2005року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим №4017, право власності на які зареєстровано КП "ОМБТ1 та РОН" 07.10.2005 року за номером запису: 3006 в книзі:47неж-92 (п. 2.2 договору).

Пунктом 3.1 визначено, що договір укладено, терміном на 10 років, для експлуатації та обслуговування будівлі магазину промтоварів з допоміжними приміщеннями й гостьовою автостоянкою.

12.11.2010р. між ОСОБА_8 (продавець) та ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу 3/6 частки нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за №3191 від 12.11.2010р., відповідно п.1 якого продавець передав у власність, а покупець прийняв у рівних частках кожна у власність 3/6 частки нежилих будівель за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно п.9.4.5 договору оренди, орендар земельної ділянки зобов'язаний повідомити в тижневий термін орендодавця про відчуження будинків і споруд (або їх частини)., розташованих на переданій в оренду земельній ділянці, переоформити документи на право подальшого користування земельною ділянкою, а також повідомити нового власника придбаних будівель та споруд (їх частин) про необхідність оформлення відповідних документів на право оренди.

Як зазначають Позивачі, в кінці 2010 року на підставі договорів купівлі-продажу відбулась зміна власників будівлі, керуючись нормами Закону, та пунктом 9.4.5 Договору оренди землі, Позивачі 09.02.2011р. звернулись до Відповідача з листом в якому повідомили про набуття права власності іншими особами та надали згоду на укладення договору оренди з ними, крім того, нові власники того ж дня звернулись до Одеської міської Ради з прохання укласти з ними договір оренди земельної ділянки з метою здійснення господарської діяльності.

Однак, до теперішнього часу з новими власниками договір оренди не укладено, а Позивачі продовжують сплачувати орендну плату за земельну ділянку, на якій відсутнє будь-яке нерухоме майно належне Позивачам, також Позивачі не здійснюють жодної господарської діяльності за вище вказаною адресою.

Крім того, Позивачі зазначають що з метою припинення договору оренди землі повторно звернулись до відповідача з листом, який зареєстровано за вхідним №37-Ко-4118 від 10.09.2014р., про розірваного договору від 10.12.2009р., який зареєстрований в реєстрі за №4328 укладеного між Одеською міською радою та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_8 Договір зареєстрований у Одеському міському відділі ОДФ ДП "Центр ДЗК" за №041050500134.

07.10.2014р. від Одеської міської ради Позивачами була отримана відповідь від 29.09.2014р. за №01-26/Ко-38-1363 про відмову в розірванні договору оренди землі з посиланнями на пункт 9.4.5 договору оренди.

Вважаючи вказані дії відповідача необґрунтованими та такими що порушують їх права, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 та Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась з відповідним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно ст. 148 Господарського кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною державою. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до Земельного кодексу України та інших законів.

Відносини землекористування врегульовані Земельним кодексом України (далі -ЗК України), Законом України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року № 161-ХІУ, зі змінами, який є спеціальним законом стосовно відносин, пов'язаних з орендою землі, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору оренди землі від 10.12.2009, з огляду на приписи статті 120, пунктів "а", "е" статті 141 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України у зв'язку з відчуженням нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, переданій в оренду за спірним договором.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Орендою землі у відповідності до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності

Як встановлено ст. 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі, відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Суд зазначає, що порядок набуття та припинення прав на земельні ділянки визначається Земельним Кодексом України, за приписами статей 93, 124, 125 якого правом оренди земельної ділянки є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, що виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації.

Статтями 651 та 652 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Пунктами "а", "е" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Договір оренди землі припиняється в разі, між іншим, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (частини 1, 3 статті 31 Закону України "Про оренду землі").

При цьому, частиною 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Крім того, згідно з частиною 2 статті 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною 1 статті 377 Цивільного кодексу України також передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Таким чином, виходячи із вищенаведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу - права власності або права користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я шляхом укладення договору оренди. Він за необхідності може звернутися до господарського суду також з позовом про визнання за ним права користування земельною ділянкою.

Статтею 188 Господарського кодексу України також встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, оскільки матеріали справи підтверджується, що станом на день розгляду спору позивачі не є власниками об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці, яка є предметом спірного договору оренди та позивачі звертались до відповідача з вимогою щодо розірвання відповідного договору оренди, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо розірвання договору оренди земельної ділянки від 10.12.2009 року.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного суду України від 20.08.2013р. у справі №18/5005/12936/2011.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди землі від 10.12.2009р., укладений між Одеською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_8 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на земельну ділянку загальною площею 6316 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110137600:44:005:0004, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за №4328, зареєстрований у Одеському міському відділі ОДФ ДП „Центр ДЗК" за №041050500134 від 31.12.2010р.

3. Стягнути за Одеської міської ради (65000, м. Одеса, пл. Думська, 1; код:26597691) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2; код: НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 24 листопада 2014 р.

Суддя К.Ф. Погребна