cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
20 листопада 2014 р. Справа № 918/1388/14
Суддя Горплюк А.М. розглянувши матеріали справи
за позовом Державного підприємства "Острозьке лісове господарство"
до відповідача Приватного підприємства "Боно трейдінг"
про стягнення заборгованості внаслідок невиконання грошового зобов'язання в сумі 13 358 грн. 41 коп.
В засіданні приймали участь:
Від позивача : Пригуза С.В. (довіреність б/н від 18.08.2014).
Від відповідача : не з'явився.
Суть спору: Державне підприємство "Острозьке лісове господарство" звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до Приватного підприємства "Боно трейдінг" про стягнення заборгованості внаслідок невиконання грошового зобов'язання в сумі 14 047 грн. 83 коп..
Ухвалою суду від 30.09.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження, справу призначено до слухання на 21.10.2014р.
15.10.2014 року позивачем, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подано уточнений розрахунок розміру штрафних санкцій, згідно з яким Державне підприємство "Острозьке лісове господарство" просить стягнути з Приватного підприємства "Боно трейдінг" 13 117 грн. 16 коп. основного боргу, 184 грн. 93 коп. пені, 696 грн. 64 коп. інфляційних втрат, 56 грн. 10 коп. 3% річних (а.с. 36-39).
Ухвалою суду від 21.10.2014р. розгляд справи відкладено на 06.11.2014р.
Ухвалою суду від 06.11.2014р. розгляд справи відкладено на 20.11.2014р.
15.10.2014 року позивачем, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подано заяву в якій позивач просить понесені представником позивача витрати в сумі 210 грн. 95 коп. покласти на відповідача, а саме: витрати на пальне 150 грн. 15 коп., 57 грн. 80 коп. витрат пов'язаних з взяттям витягу у державного реєстратора за №962620 від 06.11.2014р. в сумі 57 грн. 80 коп. та 3 грн. банківські послуги. (а.с. 52).
Вказана заява не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.
У п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 р. роз'яснено, що відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.
В обґрунтування понесених позивачем витрат на пальне до матеріалів справи додана засвідчена копія чеку №124600 від 06.11.2014р., однак відсутні будь-які докази того, що вказані витрати пов'язані з розглядом даної справи. Крім того, вимоги про покладення на відповідача витрат пов'язаних з взяттям витягу у державного реєстратора в сумі 57 грн. 80 коп. та 3 грн. банківських послуг не підлягають задоволенню, оскільки дані вимоги не грунтуються на нормах законодавства.
20.11.2014р. позивач, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подав клопотання про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені (а.с. 61).
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 20.11.2014 року прийнято відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення пені, провадження у даній справі в частині стягнення пені припинено на підставі п.п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України (а.с. 62).
Також, 20.11.2014р. позивачем, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подано уточнений розрахунок розміру штрафних санкцій, згідно з яким Державне підприємство "Острозьке лісове господарство" просить стягнути з Приватного підприємства "Боно трейдінг" 183 грн. 64 коп. інфляційних втрат, 57 грн. 61 коп. 3% річних (а.с. 63).
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Пунктом 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Таким чином, оскільки до закінчення судового розгляду позивачем до канцелярії суду подано уточнений розрахунок розміру штрафних санкцій , який за своєю суттю є заявою про зменшення розміру позовних вимог, суд розглядає справу з урахуванням вказаного уточненого розрахунку.
В судовому засіданні 20.11.2014р. представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.
Представник відповідача в судові засідання 21.10.2014р., 06.11.2014р. та 20.11.2014р. не з'явився, відзиву на позов не подав. Проте, до господарського суду Рівненської області повернулися поштові відправлення, якими відповідачу за адресою: м. Рівне, вул. Міцкевича, 1, кв. 9, було направлено ухвали від 30.09.2014р., 21.10.2014р. та 06.11.2014р., з довідкою відділення підприємства зв'язку: "За закінченням терміну зберігання".
Разом з тим, з поданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.11.2014р. (а.с. 53- 54) вбачається, що місцезнаходження Приватного підприємства "Боно трейдінг": 33013, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Міцкевича, 1, кв. 9. Вищезазначена обставина свідчить про неподання відповідачем органу реєстрації, всупереч пункту 5 частини 1 статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", відомостей про зміну фактичного місцезнаходження. Таким чином, негативні наслідки за вказане порушення покладаються на відповідача - Приватне підприємство "Боно трейдінг".
Відповідно до частини 1 статті 64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви без участі відповідача відповідно до статті 75 ГПК України.
В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
07.05.2014р. державне підприємство «Острозьке лісове господарство» (продавець) та Приватне підприємство "Боно трейдінг" (покупець) уклали договір №07/05/14 (а.с. 14-15), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує на умовах франко-склад продавця лісопродукцію (п. 1.1. Договору).
Згідно з п.4.1. Договору, ціна на товар встановлена в гривнях за 1 м.куб. на умовах франко-склад продавця та складає 220 грн. 00 коп. за м.куб. без ПДВ.
Відповідно до п. 5.1. договору, поставка товару по даному договору здійснюється на умовах франко-склад продавця. Покупець вивозить товар своїм транспортом та за свій рахунок (п. 5.2 Договору).
У відповідності з п. 8.1. Договору, платіж (передоплата 100%) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок або в касу продавця.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України (п. 10.1. Договору).
Договір №07/05/14 від 07.05.2014р. підписаний повноважними представниками та скріплений відтисками печаток сторін.
12.05.2014р. державне підприємство «Острозьке лісове господарство» (продавець) та Приватне підприємство "Боно трейдінг" (надалі - покупець) уклали договір купівлі-продажу №12/05/14 (а.с. 21), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує на умовах франко-склад продавця піддон дерев'яний з обрешіткою (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 2.1. договору, вартість товару складає 200 грн. (з ПДВ) за 1 піддон з обрешіткою.
Згідно з п.2.4. договору, оплата за товар здійснюється передплатою 100% шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок, або протягом трьох банківських днів після виписки рахунку на товар. Оплата може здійснюватися відповідно кількості замовленому покупцем товару або відповідно до відгрузочних документів (п. 2.5. Договору).
У відповідності до п. 5.1. договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.
Даний договір діє з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014р. (п. 6.1. Договору).
Договір №12/05/14 від 12.05.2014р. підписаний повноважними представниками та скріплений відтисками печаток сторін.
Крім того, 12.05.2014р. державне підприємство «Острозьке лісове господарство» (продавець) та Приватне підприємство "Боно трейдінг" (надалі - виконавець) уклали договір №24/05/14 про надання послуг (а.с. 18), відповідно до умов якого замовник надає сировину (лісопродукцію), а виконавець з отриманої сировини замовника зобов'язується надати послуги та виконати роботу по колінню та складанню дров у дерев'яні піддони з обрешіткою (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 3.1. договору, вартість послуг за цим договором встановлюється калькуляцією та відповідно акту виконаних робіт. Оплата послуг проводиться після отримання замовником акту виконаних робіт та підписання акту прийому-передачі (п. 3.2 Договору).
У відповідності до п. 4.1. договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.
Даний договір діє з моменту його підписання сторонами і до повного виконання сторонами своїх обов'язків (п. 5.1. Договору).
Договір №24/05/14 від 12.05.2014р. підписаний повноважними представниками та скріплений відтисками печаток сторін.
Відповідач 12.05.2014р. здійснив попередню оплату за лісопродукцію в сумі 25 000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача за 12.05.2014р (а.с.41).
Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору №07/05/14 від 07.05.2014р., позивачем було передано лісопродукцію на загальну суму 20 972 грн. 38 коп., що стверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними РВБ №230214 від 12.05.2014р. на суму 6 612 грн. 98 коп., РВБ №230215 від 12.05.2014р. на суму 377 грн. 74 коп., РВБ №230220 від 12.05.2014р. на суму 6 990 грн. 72 коп. та РВБ №230221 від 12.05.2014р. на суму 6 990 грн. 94 коп. Товарно-транспортні накладні підписано сторонами та скріплено відтиском печатки Приватного підприємства "Боно трейдінг" (а.с. 16-17).
Відповідач 16.05.2014р. здійснив попередню оплату за лісопродукцію в сумі 10 000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача за 16.05.2014р. (а.с.42).
Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору №24/05/14 від 12.05.2014р., позивачем було проведено роботи (надано послуги) з коління та складання дров у дерев'яні піддони з обрешіткою на загальну суму 15 944 грн. 78 коп., що стверджується наявним в матеріалах справи актом надання послуг №1/5 від 27.05.2014р.. Акт містить посилання на договір № 24/05/14 від 12.05.2014 р.. Замовник претензій щодо об'єму, якості і строкам наданих послуг (робіт) не має. Акт №1/5 від 27.05.2014р. підписано сторонами та скріплено відтисками печаток сторін (а.с. 20).
Матеріалами справи також стверджено, що згідно видаткової накладної №1 від 27.05.2014р. державне підприємство «Острозьке лісове господарство» передало, а приватне підприємство "Боно трейдінг" прийняло товар-піддони з обрешіткою для дров колених в кількості 56 штук, на загальну суму 11 200 грн. 00 коп.. Видаткова накладна №1 від 27.05.2014р. містить посилання на договір № 12/05/14 від 12.05.2014 р.. Накладну підписано сторонами та скріплено відтисками печаток сторін (а.с. 23).
Сплачені приватним підприємством «Боно трейдінг» 12.05.2014р. кошти за лісопродукцію в сумі 25 000 грн. 00 коп. були зараховані державним підприємством «Острозьке лісове господарство» за продану та поставлену лісопродукцію на суму 20 972 грн. 38 коп. відповідно договору купівлі-продажу №07.05.14 від 07.05.2014р..
Переплата за договором купівлі-продажу №07.05.14 від 07.05.2014р. в сумі 4 027 грн. 62 коп. (25 000 грн. 00 коп. - 20 972 грн. 38 коп. = 4 027 грн. 62 коп.) та кошти, які були сплачені відповідачем 16.05.2014р. в сумі 10 000 грн. 00 коп. були зараховані позивачем за послуги по колінню та складанню дров у дерев'яні піддони з обрешіткою відповідно до умов договору про надання послуг №24/05/14 від 12.05.2014р. та акту наданих послуг №1/5 від 27.05.2014р. на загальну суму 15 944 грн. 78 коп.. Отже, позивачем зараховано 14 027 грн. 62 коп. в рахунок оплати за надані послуги за договором про надання послуг №24/05/14 від 12.05.2014р., при цьому непогашеною залишилась сума 1 917 грн. 16 коп. (15 944 грн. 78 коп. - 4 027 грн. 62 коп. - 10 000 грн. 00 коп. = 1 917 грн. 16 коп.).
Разом з тим, відповідач, в порушення умов домовленостей, не розрахувався за отриманий товар-піддони з обрешіткою для дров колених в кількості 56 штук, на загальну суму 11 200 грн. 00 коп., отриманий згідно видаткової накладної №1 від 27.05.2014р. на підставі договору купівлі-продажу №12/05/14 від 12.05.2014р.. В матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем вказаної заборгованості. Таким чином, на момент розгляду справи борг відповідача перед позивачем становить 13 117 грн. 16 коп. (заборгованість за договором про надання послуг №24/05/14 від 12.05.2014р. в сумі 1 917 грн. 16 коп. + заборгованість за договором купівлі-продажу №12/05/14 від 12.05.2014р. в сумі 11 200 грн. 00 коп.).
Вимога позивача від 21.07.2014 р. про оплату заборгованості за неналежне виконання договорів в сумі 13 117 грн. 16 коп. та 470 грн. 61 коп. штрафних санкцій одержана відповідачем 26.07.2014 р. і залишена без реагування (а.с.24-26).
На підставі частини 2 статті 625 ЦК України, позивач на заборгованість за договором №24/05/14 від 12.05.2014р. у сумі 1 917 грн. 16 коп. нарахував за період з 27.05.2014р. по 21.07.2014р. інфляційні втрати в сумі 26 грн. 84 коп. та 3% річних в сумі 8 грн. 82 коп., а також позивач на заборгованість за договором купівлі-продажу №12/05/14 від 12.05.2014р. у сумі 11 200 грн. 00 коп. нарахував за період з 30.05.2014р. по 21.07.2014р. інфляційні втрати в сумі 156 грн. 80 коп. та 3% річних в сумі 48 грн. 79 коп. (уточнений розрахунок а.с. 62).
Розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди.
Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
В силу ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріалами справи стверджено, що на підставі укладених договорів між сторонами виникли відносини з надання послуг та відносини купівлі-продажу.
Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Доказів сплати боргу відповідач суду не подав.
З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 13 117 грн. 16 коп. заборгованості обґрунтовані, стверджуються матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню.
Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вивчивши розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних здійснено по кожному договору окремо, так за договором про надання послуг №24/05/14 від 12.05.2014р. інфляційні втрати та 3% річних нараховані за період з 27.05.2014р. по 21.07.2014р. з боргу в сумі 1 917 грн. 16 коп.. За договором купівлі-продажу №12/05/14 від 12.05.2014р. інфляційні втрати та 3% річних нараховані за період з 30.05.2014р. по 21.07.2014р. з боргу в сумі 11 200 грн. 00 коп.. Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3% річних (з урахуванням уточненого розрахунку), суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 183 грн. 64 коп. інфляційних втрат та 57 грн. 61 коп. 3% річних 9згідно уточненого розрахунку) є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Статтями 33 та 34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 13 117 грн. 16 коп. основної заборгованості, інфляційних втрат в розмірі 183 грн. 64 коп. та 3% річних в розмірі 57 грн. 61 коп. обґрунтовані, стверджуються матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню.
На відповідача на підставі статті 49 ГПК України покладаються витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з приватного підприємства «Боно трейдінг» (33013, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Міцкевича, буд. 1, кв. 9, код ЄДРПОУ 38661521) на користь Державного підприємства "Острозьке лісове господарство" (35800, Рівненська обл., м. Острог, проспект Незалежності, буд. 167, код ЄДРПОУ 00992763) - 13 117 грн. 16 коп. основної заборгованості, 183 грн. 64 коп. інфляційних втрат, 57 грн. 61 коп. 3% річних та 1 827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення підписане суддею "24" листопада 2014р.
Суддя Горплюк А.М.
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2014 |
Оприлюднено | 27.11.2014 |
Номер документу | 41526116 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Горплюк А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні