Рішення

від 17.11.2014 по справі 922/4701/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2014 р.Справа № 922/4701/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "ДТЕК "Добропіллявугілля", м. Добропілля до ТОВ "Омега-Авто", м. Сєвєродонецьк про стягнення штрафу в розмірі 2435,40 грн. за участю представників:

позивача: Гнєзділової Н.В., дов. № ББУ/ДУ41/СЛ/14 від 02.01.2014 р.\

відповідача: не з'явився

у зв'язку з відсутністю клопотання фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля", звернувся з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега-Авто", про стягнення штрафу в розмірі 2435,40 грн., а також просив суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором № ДУ-2014/146-КП від 22.01.2014 р. щодо поставки товару, що в свою чергу тягне за собою настання відповідальності у вигляду стягнення штрафу в розмірі 5% від вартості продукції, яка поставляється по відповідній специфікації.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 жовтня 2014 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 922/4701/14 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 17 листопада 2014 року.

В призначене судове засідання з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач правом на участь в судовому засіданні не скористався, надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву (вх.№ 39866 від 11.11.2014 р.), який суд долучив до матеріалів справи.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 111-10 ГПК України, відповідно до яких розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого суду, судом встановлено, що всі учасники судового процесу є належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду даної справи.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК України), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.

При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Так, наявна в матеріалах справи ухвала суду про порушення провадження у справі свідчить, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, витребувано в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього докази.

В судовому засіданні 17 листопада 2014 року позивач не виявив наміру подати додаткові докази чи пояснення по справі в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а матеріали справи свідчать про достатність наявних в ній доказів для вставлення в повному обсязі фактичних обставин справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

22 січня 2014 року між позивачем (як покупцем) та відповідачем (як постачальником) було укладено договір № ДУ-2014/146-КП (далі - «договір»), відповідно до умов якого (п. 1.1) постачальник зобов'язується поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (продукцію) в асортименті, кількості, строки, по ціні та з якісними характеристиками, погодженими сторонами в даному договорі та специфікаціях, які є невід'ємними частинами до даного договору.

Згідно п. 4.1 договору поставки продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, по цінам, з якісними характеристиками та в строки, погоджені сторонами в специфікаціях до даного договору.

Зі змісту п. 4.3 договору вбачається, що доказами поставки є рахунок фактура; податкова накладна, товаросупровідні накладні, сертифікати якості, сертифікати відповідності, інструкції з використання, технічна документація, що надаються разом з продукцією, яка постачається.

Специфікацією до договору (а.с. 17) сторони погодили, що відповідач має поставити позивачу в строк до 31.01.2014 р. продукцію на загальну суму 48708,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідач 06.лютого 2014 року поставив позивачу продукцію на суму 33024,00 грн. (видаткова накладна № Ф-80 від 06.02.2014 р. на суму 33024,00грн., а.с. 19-20) та 24 лютого 2014 року на суму 5716,80 грн. (видаткова накладна № Ф-127 від 24.02.2014 р., а.с. 21).

Позивач стверджує, що решту товару відповідач не поставив.

Пунктом 6.2 договору сторони погодили, що у випадку недопоставки продукції, передбаченої договором або відповідними специфікаціями, постачальник виплачує покупцю неустойку у вигляді штрафу в розмірі 5% від вартості продукції, що постачається за відповідною специфікацією.

На підставі вказаного положення договору, позивач нарахував відповідачу штраф в розмірі 2435,40 грн., який просить суд стягнути за результатами розгляду даної справи.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Договором (відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України) є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Так, наявний в матеріалах справи договір свідчить, що між сторонами виникли правовідносини, зокрема, з поставки продукції, обумовленої вказаною вище специфікацією.

Посилання відповідача на зміну та припинення правовідносин у зв'язку з направленням останнім позивачу листів про перенесення кінцевої дати поставки продукції та про неможливість постачання залишку продукції не підтверджуються матеріалами справи та є юридично неспроможними.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що відповідач частково виконав свої зобов'язання за договором - з порушенням строку поставив продукцію на загальну суму 38740,80 грн.

Втім, доказів постачання продукції на суму 9967,20 грн. в матеріалах справи немає. Обставини непостачання продукції на відповідну суму відповідачем не заперечуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов"язання з поставки продукції за договором.

Відповідно до п. З ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України).

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Частиною 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договором (п. 6.2) сторони погодили, що за недопоставку відповідач має сплатити позивачу штраф в розмірі 5% від вартості продукції, що постачається за відповідною специфікацією.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу на предмет відповідності вимогам чинного законодавства та договору, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 2435,40 грн. є законними та обґрунтованими.

Посилання відповідача, як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог на факт віднесення 30.10.2014 р. м. Сєвєродонецьк (місцезнаходження відповідача) до зони АТО не мають під собою юридичного навантаження, оскільки кінцевий термін виконання зобов'язань відповідача за договором (31.01.2014 р.) настав раніше, ніж виникли відповідні обставини.

Позиція відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог на підставі ст. 3 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення анти терористичної операції» є безпідставною та юридично неспроможною, оскільки положення даної норми не поширюються на спірні правовідносини.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положеннями ст. 49 ГПК України. Відповідно до даної норми при задоволенні позовних вимог судові витрати покладаються на відповідача. Таким чином, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн. покладаються на відповідача.

З огляду на наведене, відповідно до ст.ст. 175, 230, 231 ГК України, ст.ст. 253, 526, 530, 549, 610-612 ЦК України та керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 12, 22, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега-Авто» (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Хіміків, 68, код ЄДРПОУ 32740838) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (85043, Донецька область, м. Добропілля, м. Білицьке, вул. Красноармійська, буд.1а, код ЄДРПОУ 37014600) штраф в розмірі 2435,40 грн., судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий.

Повне рішення складено 21.11.2014 р.

Суддя Н.В. Калініченко