Постанова

від 24.11.2014 по справі 908/2824/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2014 р. Справа № 908/2824/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Деркач Ю.О.,

за участю представників:

апелянта - не з'явився,

кредиторів -не з'явились,

арбітражний керуючий - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (вх. №3021З/2) на постанову господарського суду Запорізької області від 04.09.2014р. у справі № 908/2824/14

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техно-Прогрес", м. Запоріжжя

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Запорізької області від 04.09.2014р. у справі №908/2824/14 (суддя Черкаський В.І.) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техно-Прогрес" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техно-Прогрес" призначено голову ліквідаційної комісії Василенка С.В.; оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техно-Прогрес" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; зобов'язано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погодившись з постановою місцевого господарського суду від 04.09.2014р., ДПІ у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 04.09.2014р. у справі №908/2824/14, а провадження у справі припинити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що звернення боржником до господарського суду про визнання його банкрутом можливе після оцінки вартості наявного майна у боржника, здійснення публікації щодо припинення юридичної особи та проходження позапланової (ліквідаційної) перевірки в органах державної податкової служби, де боржник перебуває на обліку. Як зазначає апелянт, згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України взаємовідносини між ТОВ "НВП Техно-прогрес" код 32853456 та ТОВ "Сізон Раш" код 34284202 за 2013 рік не встановлено, що ставить під сумнів їх наявність взагалі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2014р. у справі №908/2824/14 прийнято апеляційну скаргу до провадження.

У судове засідання Харківського апеляційного господарського суду 19.11.2014р. представники учасників провадження у справі про банкрутство не з'явились, про причини неявки суд не сповістили.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, зважаючи на те, що учасники провадження у справі про банкрутство про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином (а.с.142-150), а також, що явка представників учасників судового процесу у судове засідання не була визнана обов'язковою та зважаючи на строки розгляду апеляційної скарги на постанову суду, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Як вбачається із доданих апелянтом документів до апеляційної скарги, відповідно до службової записки №504/26-56-15-01-57 від 10.09.2014р. начальника управління оподаткування та контролю об'єктів та операцій, згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України взаємовідносини між ТОВ "НВП Техно-прогрес" код 32853456 та ТОВ "Сізон Раш" код 34284202 за 2013 рік не встановлено.

Податковий кодекс України покладає на контролюючі органи у сфері податкового права повноваження по здійсненню контролю по своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, платежів, а також закріплює право цих органів на звернення до суду у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України.

Як вбачається із матеріалів справи, голова ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техно-Прогрес" звернулось до господарського суду Запорізької області з заявою про порушення справи про банкрутство відповідно до статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У заяві голова ліквідаційної комісії зазначає, що державним реєстратором внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повідомлення про знаходження підприємства в стані припинення та здійснено публікацію в газеті "Бюлетень державної реєстрації" від 05.05.2014р.; після закінчення двомісячного строку з моменту повідомлення про припинення був складений проміжний ліквідаційний баланс, який затверджений рішенням власника боржника 30.07.2014р., загальна сума заборгованості складає 400 000, 00грн. За даними бухгалтерського обліку станом на 30.07.2014р. об'єкти нерухомого майна, транспортні засоби та с/г техніка за боржником не зареєстровані, заборгованість по заробітній платі відсутня, товарно-матеріальних цінностей на підприємства не встановлено, дебіторська заборгованість, заборгованість по відшкодуванню шкоди, спричиненої життю та здоров'ю, виплаті вихідної допомоги працівникам та авторських винагород відсутня. У зв'язку із зазначеним, власником боржника було прийнято рішення ліквідувати Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техно-Прогрес" та звернутись до суду з заявою про порушення справи про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.08.2014р. у справі №908/2824/14 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техно-Прогрес" про порушення справи про банкрутство до розгляду.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.08.2014р. у справі №908/2824/14 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техно-Прогрес", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техно-Прогрес".

Суд першої інстанції, дослідивши представлені матеріали дійшов висновку про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів, що стало підставою для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з висновком суду першої інстанції не погоджується, вважає, що постанову про визнання боржника банкрутом прийнято передчасно, за недостатністю усіх належних та допустимих доказів, що мають значення у справі, виходячи за наступного.

Згідно статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство) якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Системний аналіз норм Закону про банкрутство свідчить, що при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом в суді повинен бути доведений факт неоплатності боржника, як того вимагає стаття 205 Господарського кодексу України, відповідно до положень частини 4 якої суб'єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.

Також відповідно до приписів абзацу 4 статті 1 Закону про банкрутство суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Таким чином, господарський суд зобов'язаний при визнанні боржника банкрутом встановити його неспроможність виконати при здійсненні підприємницької діяльності підтверджені розрахунковими або виконавчими документами вимоги кредиторів через недостатність майна, а також встановити факт наявності вимог кредитора (кредиторів), які заявлені у встановленому порядку до боржника.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 20.01.2014р. (а.с.5-6) та листа ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області (а.с.71) боржник перебуває на обліку у ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Згідно статуту товариства (а.с.7-20), виписки та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців місцезнаходженням товариства є: м. Запоріжжя, вулиця 40 років Радянської України, буд. 45-Б.

Відповідно до доданих до заяви ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві документів (а.с.86-90), поданих до суду першої інстанції 01.09.2014р. (тобто, до винесення постанови про визнання боржника банкрутом), заявник вказує, що попередньою та фактичною адресою боржника значиться: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 19-21.

Проте, як вбачається із наданих заявником документів до заяви про порушення справи про банкрутство, головою ліквідаційної комісії боржника запити щодо виявлення потенційних кредиторів, встановлення майна боржника (транспортних засобів) та наявності/відсутності виконавчого провадження направлялись лише у межах Запорізької області (а.с.30-38), тоді як матеріали справи свідчать про можливе майно боржника у м. Києві.

Більш того, як вбачається із матеріалів справи, кредитор ТОВ "Сізон Раш", яким подано заяву з кредиторськими вимогами до боржника на загальну суму 400 000, 00грн., знаходиться у місті Києві. Договір від 10.04.2013р. №19/2013 про надання рекламних послуг (а.с.54-56) у квітні-травні 2013 року між боржником та кредитором ТОВ "Сізон Раш" був укладений також у місті Києві, при чому в реквізитах боржника зазначена саме фактична його адреса у м. Києві.

Отже, факт відсутності кредиторів та майна боржника згідно отриманих відповідей державних органів у Запорізькій області не підтверджує факт відсутності інших потенційних кредиторів боржника та відсутності у нього майна взагалі.

Зазначені обставини суд першої інстанції мав дослідити під час винесення оскаржуваної постанови про визнання боржника банкрутом, проте місцевий господарський суд на дані обставини уваги не звернув, у постанові зазначає, що про ліквідацію боржника голова ліквідаційної комісії повідомив податковий орган за місцем реєстрації - ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, потенційних та відомих йому кредиторів.

Крім того, заявником на підтвердження доводів про відсутність у нього нерухомого майна доказів до суду першої інстанції не надано взагалі.

За таких обставин, колегія суддів вважає неповними доказами недостатності у боржника майна задовольнити вимоги кредиторів надані заявником акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей боржника (а.с.60) та проміжний баланс станом на 30.07.2014р. (а.с.61).

Таким чином, на момент прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, судом передчасно встановлено неспроможність боржника задовольнити вимоги кредитора.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техно-Прогрес" прийнята передчасно за відсутністю належних та допустимих доказів неплатоспроможності боржника задовольнити вимоги кредиторів.

Оскільки місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, у зв'язку із передчасністю прийняття постанови про визнання боржника банкрутом від 04.09.2014р., колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДПІ у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві підлягає частковому задоволенню, а постанова місцевого господарського суду від 04.09.2014р. підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ДПІ у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Постанову господарського суду Запорізької області від 04.09.2014р. у справі №908/2824/14 скасувати.

Справу №908/2824/14 направити на розгляд господарського суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 24.11. 2014 року.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.