Постанова

від 21.11.2014 по справі 179/1742/14-а

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 179/1742/14-а

провадження № 2-а/179/32/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2014 р. Магдалинівський районний суд

Дніпропетровської області

у складі : головуючого - судді Новік Д.І.

за участю: секретаря судового засідання - Бондар О.В.

представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Магдалинівка Дніпропетровської області адміністративну справу за адміністративною позовною заявою Магдалинівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю. В обґрунтування позовних вимог, позивач та його представник як в позовній заяві так і в судовому засіданні посилаються, на те, що 07 жовтня 2013 року відповідач - ОСОБА_2 звернулася до Магдалинівського районного центру зайнятості (надалі позивач) за сприянням у працевлаштуванні. Наказом позивача від 11 жовтня 2013 pоку № НТ131011 відповідачу - ОСОБА_2 було надано статус безробітної, відповідно до ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 05 липня 2012 pоку № 5067-VI та призначено допомогу по безробіттю як застрахованій особі тривалістю з 14 жовтня 2013 року по 08 жовтня 2014 року, відповідно до пунктів 1, 3, 4 ст. 22 та п.1 ст.23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02 березня 2000 pоку № 1533-ІІІ (далі - Закон № 1533-ІІІ) та п. 2.1. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307 (далі - Порядок № 307 ). Згідно Порядку обміну інформацією між Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним Фондом України та Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, затвердженим наказом Мінпраці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 12.07.06 р., № 259/407, Державна податкова інспекція у Магдалинівському районі Дніпропетровської області надала дані, що на день звернення до центру зайнятості та отримання статусу безробітної ОСОБА_2 працювала на підприємстві Дніпропетровська обласна організація Українського товариства мисливців та рибалок та отримувала дохід за період з 01 березня 2013 року по 02 січня 2014 року. Відповідно ст.ст. 4, 43 Закону № 5067-VI, якщо ОСОБА_2 працювала за сумісництвом на підприємстві Дніпропетровська обласна організація Українського товариства мисливців та рибалок, вона не могла бути визнана безробітною та мала право на отримання у центрі зайнятості тільки інформаційно-консультаційних послуг. Відповідач, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості як безробітна і отримуючи допомогу по безробіттю, одночасно працювала і отримувала за це дохід, що переводить її на момент реєстрації зі статусу безробітної в статус осіб, які не можуть бути визнані безробітними і відповідно, не мають права на отримання допомоги по безробіттю, оскільки згідно зі ст.1 Закону України "Про зайнятість населення", безробітною визнається особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи. Як безробітна та застрахована особа ОСОБА_2 порушила ч. 2 ст.36 Закону № 1533-ІІІ - особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Крім того, оскільки у заяві про надання статусу безробітного ОСОБА_2 особисто зазначила, що на час отримання статусу вона не була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займалася, пенсію чи інші доходи не отримувала, отже має місце навмисне приховування інформації і невиконання своїх обов'язків. На центри зайнятості не покладено функції вимагати від осіб, які звертаються до них, документи, які не зазначені у Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 198. При наданні ОСОБА_2 статусу безробітної не було підстав сумніватись у правдивості наданих нею відомостей. Відповідно до ч. 3 ст.36 Закону № 1533-ІІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи в повному обсязі з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплат. У зв'язку із цим, відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Мінпраці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, 22.07.2014 року Бабушкінським районним центром зайнятості було проведено розслідування страхового випадку щодо ОСОБА_2, про що складений акт за № 137 та 31 липня 2014 року центр зайнятості надіслав ОСОБА_2 рекомендованим листом повідомлення про необхідність з'явитися 08 серпня 2014 року о 14 годині 00 хвилин до позивача з метою ознайомлення з актом розслідування страхового випадку відносно неї. Фактично відповідачем було незаконно отримано допомогу по безробіттю з 07 жовтня 2013 року по 03 квітня 2014 року в сумі 5 203 гривень 13 копійок. 08 серпня 2014 року директором Магдалинівського районного центру зайнятості був виданий наказ № 83, щодо рішення про необхідність повернення ОСОБА_2 коштів в сумі 5 203 гривні 13 копійок , як отриманих обманним шляхом при подачі до центру зайнятості неправдивих відомостей, а також 08 серпня 2014 року при відвідуванні центру зайнятості, ОСОБА_2 була ознайомлена з Актом розслідування страхового випадку № 137 від 22.07.2013 року, отримала претензію та витяг з наказу про повернення коштів. На теперішній час ОСОБА_2 добровільно не перерахувала зазначені кошти, тим самим її борг перед позивачем складає 5 203 гривні 13 копійок. Оскільки відповідач ігнорує повернення витрачених державою коштів, це є підставою для звернення з позовом до суду. Беручи до уваги, що позивач є державною установою, вищевказаною незаконною виплатою допомоги по безробіттю ОСОБА_2 завдано шкоди інтересам держави, оскільки це перешкоджає належному акумулюванню коштів у Фонді загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та своєчасному наданню соціальних послуг громадянам у разі їх безробіття, що обмежує гарантоване ст. 46 Конституції України право громадян на соціальний захист, а держава, відповідно до ст. 8 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм соціальних послуг, на підставі вищевикладеного, керуючись Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, ст.ст. 1, 4 Закону України В«Про зайнятість населенняВ» , ст. 36 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіттяВ» позивач просить стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: вул. Фрунзе, 20, смт. Магдалинівка, Магдалинівський район, Дніпропетровська область, на користь Магдалинівського районного центру зайнятості (вул. Комарова, 41/2, смт. Магдалинівка, 51100, Дніпропетровська область) на р/р 37178001002924 у ГУДКСУ по Дніпропетровській області, МФО 805012, код СДРПОУ 21928738, кошти в сумі 5 203 гривні 13 копійок, виплачені як допомога по безробіттю і судові витрати покласти на позивача.

В судове засідання представник позивача - директор Магдалинівського районного центру зайнятості ОСОБА_1 (а.с. 9) з'явилась, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити, посилаючись на обставини вказані в адміністративному позові, вважаючи, що за таких обставин відповідачка зобов'язана повернути виплачені їй позивачем кошти, при цьому остання не довела тих обставин, що вона не знала, про те, що на час звернення до позивача з заявою вона з підприємства не була звільнена із займаної нею посади і доходи вона не отримувала під час отримання нею виплати з безробіття.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання з'явилась, позовні вимоги не визнала та просила в їх задоволені відмовити, пояснивши, що вона не знала, що за місцем роботи її, на час звернення до позивача із заявою про виплату допомоги по безробіттю, не звільнили, хоча заяву про звільнення вона писала до написання заяви позивачу для виплати допомоги по безробіттю і під час отримання допомоги по безробіттю вона ніякого доходу (заробітної плати) не отримувала і у відомостях про його отримання, наданих з попереднього місця роботи, не розписувалась.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи, надані сторонами та витребувані судом докази, вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

07 жовтня 2013 року відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася до Магдалинівського районного центру зайнятості (надалі позивач) за сприянням у працевлаштуванні (а.с. 11).

Наказом позивача від 11 жовтня 2013 pоку № НТ131011 відповідачу ОСОБА_2 було надано статус безробітної, відповідно до ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 05 липня 2012 pоку № 5067-VI та призначено допомогу по безробіттю як застрахованій особі тривалістю з 14 жовтня 2013 року по 08 жовтня 2014 року, відповідно до пунктів 1, 3, 4 ст. 22 та п.1 ст.23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02 березня 2000 pоку № 1533-ІІІ (далі - Закон № 1533-ІІІ) та п. 2.1. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307 (далі - Порядок № 307 ).

Згідно Порядку обміну інформацією між Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним Фондом України та Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, затвердженим наказом Мінпраці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 12.07.06 р., № 259/407, Державна податкова інспекція у Магдалинівському районі Дніпропетровської області надала дані, що на день звернення до центру зайнятості та отримання статусу безробітної ОСОБА_2 працювала на підприємстві Дніпропетровська обласна організація Українського товариства мисливців та рибалок на посаді єгеря та отримувала дохід за період з 01 березня 2013 року по 02 січня 2014 року (а.с. 14, 15, 34, 35, 37-56).

Відповідно ст.ст. 4, 43 Закону № 5067-VI, якщо ОСОБА_2 працювала за сумісництвом на підприємстві Дніпропетровська обласна організація Українського товариства мисливців та рибалок, вона не могла бути визнана безробітною та мала право на отримання у центрі зайнятості тільки інформаційно-консультаційних послуг.

Відповідач, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості як безробітна і отримуючи допомогу по безробіттю, одночасно працювала і отримувала за це дохід, що переводить її на момент реєстрації зі статусу безробітної в статус осіб, які не можуть бути визнані безробітними і відповідно, не мають права на отримання допомоги по безробіттю, оскільки згідно зі ст.1 Закону України "Про зайнятість населення", безробітною визнається особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Як безробітна та застрахована особа ОСОБА_2 порушила ч. 2 ст.36 Закону № 1533-ІІІ - особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Крім того, оскільки у заяві про надання статусу безробітного ОСОБА_2 особисто зазначила, що на час отримання статусу вона не була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займалася, пенсію чи інші доходи не отримувала, отже має місце навмисне приховування інформації і невиконання своїх обов'язків.

На центри зайнятості не покладено функції вимагати від осіб, які звертаються до них, документи, які не зазначені у Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 198.

При наданні ОСОБА_2 статусу безробітної не було підстав сумніватись у правдивості наданих нею відомостей.

Відповідно до ч. 3 ст.36 Закону № 1533-ІІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи в повному обсязі з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплат.

У зв'язку із цим, відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Мінпраці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, 22.07.2014 року Бабушкінським районним центром зайнятості було проведено розслідування страхового випадку щодо ОСОБА_2, про що складений акт за № 137 (а.с. 12-13) та 31 липня 2014 року центр зайнятості надіслав ОСОБА_2 рекомендованим листом повідомлення про необхідність з'явитися 08 серпня 2014 року о 14 годині 00 хвилин до позивача з метою ознайомлення з актом розслідування страхового випадку відносно неї.

Фактично відповідачем було незаконно отримано допомогу по безробіттю з 14 жовтня 2013 року по 03 квітня 2014 року в сумі 5 203 гривень 13 копійок (а.с. 10), оскільки ОСОБА_2 за її заявою від 03 квітня 2014 року було знято з обліку у зв'язку з її відмовою від послуг служби зайнятості (а.с. 61).

08 серпня 2014 року директором Магдалинівського районного центру зайнятості був виданий наказ № 83, щодо рішення про необхідність повернення ОСОБА_2 коштів в сумі 5 203 гривні 13 копійок , як отриманих обманним шляхом при подачі до центру зайнятості неправдивих відомостей, а також 08 серпня 2014 року при відвідуванні центру зайнятості, ОСОБА_2 була ознайомлена з Актом розслідування страхового випадку № 137 від 22.07.2013 року, отримала претензію та витяг з наказу про повернення коштів (а.с. 13, 16, 17).

На теперішній час ОСОБА_2 добровільно не перерахувала зазначені кошти, тим самим її борг перед позивачем складає 5 203 гривні 13 копійок.

Оскільки відповідач ігнорує повернення витрачених державою коштів, це є підставою для звернення з позовом до суду.

Позивач є державною установою (а.с. 4-8) та вищевказаною незаконною виплатою допомоги по безробіттю ОСОБА_2 завдано шкоди інтересам держави, оскільки це перешкоджає належному акумулюванню коштів у Фонді загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та своєчасному наданню соціальних послуг громадянам у разі їх безробіття, що обмежує гарантоване ст. 46 Конституції України право громадян на соціальний захист, а держава, відповідно до ст. 8 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм соціальних послуг, тому позивач керуючись Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, ст.ст. 1, 4 Закону України В«Про зайнятість населенняВ» , ст. 36 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіттяВ» просить стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: вул. Фрунзе, 20, смт. Магдалинівка, Магдалинівський район, Дніпропетровська область, на користь Магдалинівського районного центру зайнятості (вул. Комарова, 41/2, смт. Магдалинівка, 51100, Дніпропетровська область) на р/р 37178001002924 у ГУДКСУ по Дніпропетровській області, МФО 805012, код СДРПОУ 21928738, кошти в сумі 5 203 гривні 13 копійок, виплачені як допомога по безробіттю і судові витрати покласти на позивача (а.с. 1-3).

Згідно до ч. 3 ст. 6 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Статтею 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

У відповідності до статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України.

Факт незаконного (безпідставного) отримання виплати по безробіттю відповідачкою ОСОБА_2 в період з 14 жовтня 2013 року по 03 квітня 2014 року на суму 5 203 гривні 13 копійок знайшов своє підтвердження в ході розгляду адміністративної справи і підтверджений обставинами приведеними вище, враховуючи їх відповідність проаналізованим та зазначеним вище нормативно-правовим актам.

При розгляді даної справи відповідач, заперечуючи проти позовних вимог позивача не надала необхідних доказів на підтвердження правомірності своїх дій у виплаті їй позивачем допомоги по безробіттю, посилаючись при цьому, що вона не знала, що за місцем роботи її, на час звернення до позивача із заявою про виплату допомоги по безробіттю, не звільнили, хоча заяву про звільнення вона писала до написання заяви позивачу для виплати допомоги по безробіттю і під час отримання допомоги по безробіттю вона ніякого доходу (заробітної плати) не отримувала і у відомостях про його отримання, наданих з попереднього місця роботи, не розписувалась, в той час як позивачем та дослідженими доказами в судовому засіданні вказані відповідачкою обставини повністю спростовуються.

Таким чином, відповідачкою належними та допустимими доказами не доведено своїх заперечень проти вимог позивача.

У відповідності до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду та ч. 2 ст. 99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.

За таких обставин, виходячи з вище викладеного, аналізуючи зібрані в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що дійсно у позивача наявні правові підстави для стягнення з відповідачки виплаченої їй допомоги по безробіттю за період з 14 жовтня 2013 року по 03 квітня 2014 року в сумі 5 203 гривні 13 копійок.

Крім того, відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що на підставі ст. 6 Закону України В«Про судовий збірВ» позивач звільнений від сплати судового збору за подання адміністративного позову, і його позов задоволено в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1827 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. 46 Конституції України, Законом України В«Про зайнятість населенняВ» від 05 липня 2012 pоку № 5067-VI, Законом України В«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіттяВ» від 02 березня 2000 pоку № 1533-ІІІ, В«Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльностіВ» , затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, ст.ст. 6, 11, 17, 18, 19, 69, 71, 77, 94, 99, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Магдалинівського районного центру зайнятості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Магдалинівського районного центру зайнятості (вул. Комарова, 41/2, смт. Магдалинівка, Дніпропетровська область, індекс 51100) на р/р 37178001002924 у ГУДКСУ по Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 21928738, суму в розмірі 5 203 гривні 13 копійок. виплачені як допомога по безробіттю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави судовий збір в розмірі 1827 гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційна скарга не буде подана. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає чинності після закінчення апеляційного розгляду справи. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів після проголошення постанови, а у випадку проголошення лише вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий: суддя Новік Д.І.