Постанова

від 17.11.2014 по справі 816/4221/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 листопада 2014 рокум. ПолтаваСправа №816/4221/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кльопової І.Г.

та представників сторін:

від позивача - Хорішко А.М.,

від відповідача - Заїка І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплосервіс-Полтава" про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - позивач, ДПІ у м. Полтаві) звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплосервіс-Полтава" (надалі - відповідач, ТОВ "Теплосервіс-Полтава") у якому просила стягнути з відповідача кошти з рахунків у банках на суму податкового боргу за платежем: "Податок на додану вартість, 14010100" в розмірі 8136,40 грн та "Податок на прибуток, 11021000" в розмірі 6367,33 грн, посилаючись на несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у визначені Податковим кодексом України строки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав, проти задоволення позовних вимог не заперечував, просив суд розстрочити сплату боргу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ТОВ "Теплосервіс-Полтава" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 38502595 /а.с. 5-7/.

Відповідач перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Полтаві з 21 листопада 2012 року та є платником податку на додану вартість (надалі також ПДВ) /а.с. 4/.

За особовим рахунком ТОВ "Теплосервіс-Полтава" обліковується податковий борг зі сплати податку на додану вартість в розмірі 8136,40 грн та з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 6367,33 грн, що виник за наступних обставин.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем до податкової інспекції подано податкову декларацію зі сплати податку на прибуток підприємства за 2013 рік, в якій визначено суму податку, що підлягає сплаті в бюджет в розмірі 6382,00 грн /а.с. 22-23/.

З урахуванням переплати за даною податковою декларацією значиться заборгованість в розмірі 6367,33 грн.

Відповідачем до податкової інспекції подано податкові декларації зі сплати ПДВ:

- за липень 2014 року, в якій визначено суму податку, що підлягає сплаті в бюджет в розмірі 5590,00 грн /а.с. 18-19/;

- за серпень 2014 року, в якій визначено суму податку, що підлягає сплаті в бюджет в розмірі 530,00 грн /а.с. 20-21/.

Крім того, контролюючим органом проведено камеральні перевірки податкової звітності з ПДВ ТОВ "Теплосервіс-Полтава" за січень 2014 року та червень 2014 року, за результатами яких, на підставі актів перевірок від 04 квітня 2014 року № 278/16-01-22-03/38502595 /а.с. 13/ та від 25 квітня 2014 року № 287/16-01-22-03/38502595 /а.с. 15/, винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 16 квітня 2014 року № 0002412203 про застосування штрафних санкцій в розмірі 1020,00 грн /а.с. 14/, яке було вручене представнику відповідача під підпис 16 квітня 2014 року;

- від 05 травня 2014 року № 0003132203 про застосування штрафних санкцій в розмірі 1020,00 грн /а.с. 16/, яке направлялось платнику податків рекомендованим відправленням, проте не вручено останньому з незалежних від контролюючого органу обставин та повернулось відправнику.

Судом встановлено, що вказані податкові повідомлення-рішення ні в адміністративному, ані в судовому порядку не оскаржені.

Оскільки відповідачем грошове зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України, не сплачено, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог та відповідним доводам контролюючого органу, суд виходить з наступного.

За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

При цьому, підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеню, нараховану на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначений строк.

З огляду на викладене, суд зазначає, що відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Отже, грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податкових деклараціях з ПДВ та податку на прибуток підприємств, не підлягає оскарженню, вважається узгодженим з моменту подання платником податків таких декларацій та має бути самостійно сплачено протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання вказаних податкових декларацій.

Крім того, згідно зі статтею 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Оскільки суду не надано доказів оскарження зазначених вище податкових повідомлень-рішень у встановленому законом порядку, зобов'язання зі сплати штрафних санкцій є узгодженим.

У зв'язку з несплатою відповідачем грошового зобов'язання у визначені Податковим кодексом України строки, дане зобов'язання набуло статусу податкового боргу.

Податковий борг з ПДВ частково погашено за рахунок переплати, внаслідок чого сума грошового зобов'язання відповідача складає 8136,40 грн.

Сума грошового зобов'язання ТОВ "Теплосервіс-Полтава" з податку на прибуток приватних підприємств зменшена до 6367,33 грн. за рахунок переплати.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 вказаної статті визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Полтаві сформовано та 03 червня 2014 року надіслано відповідачу податкову вимогу від 30 травня 2014 року № 1307-25 про сплату узгодженої суми грошового зобов'язання в розмірі 541,68 грн. /а.с. 26/.

Сторонами у справі доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано.

Податковий борг відповідачем у повному об'ємі не сплачено, що підтверджено даними картки особового рахунку /а.с. 38-41/ та не заперечувалось представником відповідача.

За приписами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу та його збільшенням, нові податкові вимоги на адресу платника податків не надсилалися.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

ДПІ у м. Полтаві до матеріалів справи надано довідку від 29 жовтня 2014 року №17540/9/16.01.10.37, зі змісту якої судом встановлено, що відповідачем відкрито розрахункові рахунки в установах банків /а.с. 11/.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Водночас, частиною першою статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву.

Частиною третьою вказаної статті визначено, що судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

В силу положень частини третьої статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Наявність у ТОВ "Теплосервіс-Полтава" податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язання зі сплати податку на прибуток та ПДВ підтверджено матеріалами справи в їх сукупності і визнано представником відповідача.

Суд вважає за необхідне прийняти визнання представником відповідача позову та задовольнити адміністративний позов ДПІ у м. Полтаві в повному обсязі.

Разом із тим, клопотання відповідача про розстрочення сплати податкового боргу суд залишає без задоволення з тих підстав, що зазначене процесуальне питання належить вирішувати лише на стадії виконання судового рішення, а не під час розгляду адміністративної справи по суті.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 7-11, 69-71, 86, 94, 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплосервіс-Полтава" про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплосервіс-Полтава" (код ЄДРПОУ 38502595; вул. Великотирнівська, 31/1, кв. 104, м. Полтава, Полтавська область, 36034) кошти з рахунків у банках на суму податкового боргу за платежем:

- "Податок на прибуток приватних підприємств, 11021000" в розмірі 6367 (шість тисяч шістсот тридцять сім) гривень 33 (тридцять три) копійки на розрахунковий рахунок 31115009700002, код бюджетного призначення платежу 11021000, одержувач - УДКС України у місті Полтаві Полтавської області, код ЄДРПОУ одержувача 38019510, банк одержувача - ГУДКС України у Полтавській області, МФО банку 831019;

- "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100" в розмірі 8136 (вісім тисяч сто тридцять шість) гривень 40 (сорок) копійок на розрахунковий рахунок 31117029700002, код бюджетного призначення платежу 14010100, одержувач - УДКС України у місті Полтаві Полтавської області, код ЄДРПОУ одержувача 38019510, банк одержувача - ГУДКС України у Полтавській області, МФО банку 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 24 листопада 2014 року.

Суддя О.О. Кукоба