Постанова

від 21.11.2014 по справі 809/3597/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2014 р. Справа № 809/3597/14

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Долинському районі до Товариства з додатковою відповідальністю «Долинський завод залізобетонних виробів» про стягнення заборгованості в сумі 1544,79 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

06.11.2014 року управління Пенсійного фонду України в Долинському районі (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Долинський завод залізобетонних виробів» (далі-відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1544,79 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач всупереч вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції «Про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами та організаціями збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» неналежно сплачувалися фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за жовтень 2014 року, в зв'язку із чим виникла заборгованість в сумі 1544,79 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника, згідно з яким управління Пенсійного фонду України в Долинському районі позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, згідно положень ч.4 ст.122, ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України суд визнав можливим розглянути дану адміністративну справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності сторін.

Оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, хоча і не прибули всі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду особи, які беруть участь у справі, то відповідно до ч.6 ст.128 КАС України суд прийняв рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Перевіривши за матеріалами справи доводи позивача, дослідивши та оцінивши в їх сукупності подані докази, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому останні підлягають до задоволення з наступних мотивів.

Судом встановлено, що відповідач відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на день розгляду справи, являється юридичною особою, та взятий на облік управлінням Пенсійного фонду України в Долинському районі як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Об'єктом оподаткування для платника зазначеного збору є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 вказаного Закону.

В судовому засіданні встановлено, що окремому працівнику Товариства з додатковою відповідальністю «Долинський завод залізобетонних виробів» (ОСОБА_1) призначено та виплачується пенсія на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до розрахунку боргу по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсі за відповідачем обліковується заборгованість станом на 29.102014 року в розмірі 1544,79 грн. (а.с.7).

Згідно з п.2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами «б»-«з» статті 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Пенсійного фонду України N 21-1 від 19.12.2003.

Пунктом 6.1. Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п.6.5. Інструкції, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно п.6.8. Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, відповідач зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати органу Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві. А тому фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах колишньому працівнику відповідача за жовтень 2014 року згідно поданого розрахунку становить суму заборгованості в розмірі 1544,79 грн.

Наявність заборгованості відповідача перед управлінням ПФУ в Долинському районі по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підтверджується розрахунком суми заборгованості, розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, а також іншими матеріалами справи (а.с.7-8).

Враховуючи наведене та те, що відповідач доказів про сплату ним заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за жовтень 2014 року в сумі 1544,79 грн., не подав, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Долинський завод залізобетонних виробів» (ідентифікаційний код 01349963, вул.Нафтовиків, буд.8, м.Долина, Долинський район, Івано-Франківська область) на користь управління Пенсійного фонду України в Долинському районі заборгованість з відшкодування пільгових пенсій в сумі 1544 (одна тисяча п`ятсот сорок чотири тисячі) 79 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Скільський І.І.