Постанова

від 19.11.2014 по справі 804/18448/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2014 р. Справа № 804/18448/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіРябчук О.С. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької північноїоб'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Полісервіс» про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку, -

ВСТАНОВИВ :

10 листопада 2014 р. Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Полісервіс» (далі - відповідач) з вимогою про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків -Приватного підприємства «Полісервіс» (податковий номер 31735434), що знаходиться на рахунку №26001000081274 у банку, у сумі 281 457,79грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився з урахуванням належного повідомлення про розгляд справи. В адміністративному позові просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження за відсутності уповноваженого представника. В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що Приватне підприємство «Полісервіс» станом на 22.10.2014 р. має заборгованість в загальному розмірі 281 457,79грн. Податковий борг виник 22.04.2014 р. в результаті донарахованих за актом перевірки сум грошових зобов'язань. На виконання ст.59 Податкового кодексу України було сформовано податкову вимогу №433-25 від 28.04.2014 р. на суму 174 756,79грн., яка направлена відповідачу. 28 квітня 2014 р. було направлено листа керівнику підприємства щодо погашення податкового боргу та виділення майна для опису в податкову заставу. Проте сума боргу залишається не погашеною, майно не виділено. З метою виявлення активів Приватного підприємства «Полісервіс» Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області здійснені запити до установ та організацій. Згідно з отриманих відповідей рухоме та нерухоме майно за платником податків не зареєстровано. Накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банках, є передбаченим Податковим кодексом України заходом, спрямованим на стягнення податкового боргу, який в даному випадку є доцільним в зв'язку з відсутністю у відповідача іншого майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без участі уповноваженого представника. Також надав заперечення на адміністративний позов. В обґрунтування своєї позиції в запереченнях зазначив, що позовні вимоги податкового органу є необґрунтованими та безпідставними з урахуванням тієї обставини, що податкові зобов'язання, визначені підприємству згідно з актом перевірки від 23.03.2010 р. №19/231/31735434 на підставі податкових повідомлень-рішень від 23.03.2010 р. №0000042301/0 та №0000052301/0 на даний час не є узгодженими, оскільки вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені в судовому порядку (справа №2а/15232/10/0470). З урахуванням відсутності доказів узгодження суми податкової заборгованості, що заявлена позивачем до стягнення шляхом арешту коштів, підстави визнання її податковим боргом відсутні, як відсутні і підстави для задоволення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, якіберуть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Приватне підприємство «Полісервіс» зареєстроване юридичною особою 27.11.2001 року рішенням виконкому Криворізької міської ради; ідентифікаційний код 31735434.

Відповідач перебуває на податковому обліку в Криворізькій північній об'єднаній державній податковій інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області з 17.12.2001 р. за №1634.

Згідно з довідкою Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про стан розрахунків відповідача з бюджетом станом на 22.10.2014 р. за ПП «Полісервіс» рахується недоїмка у розмірі 174 756,79 грн. з податку на прибуток та 106 701грн. - з податку на додану вартість, тобто усього 281 457,79грн. (а.с.11).

В позові позивачем зазначено, що податковий борг у розмірі 281 457,79грн. виник за відповідачем 22.04.2014 р. в результаті донараховання за актом.

За розрахунком позивача про період виникнення податкового боргу встановлено, що

- 71 134грн. - донараховано в поточну році основного платежу за актом перевірки на підставі податкового повідомлення-рішення №0000052301 від 27.10.2010 р.,

-35 567грн. - донараховано штрафні санкції в поточному році за актом перевірки на підставі податкового повідомлення-рішення №0000052301 від 27.10.2010 р.,

-116 467,79грн. - донараховано в поточному році основного платежу за актом перевірки на підставі податкового повідомлення-рішення №0000042301 від 27.10.2010 р.;

-58 289грн. - донараховано штрафні санкції в поточному році за актом перевірки на підставі податкового повідомлення-рішення №0000042301 від 27.10.2010 р. (а.с.13-14).

На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 433-25 від 28.04.2014 р. на суму 174 756,79грн.Зазначена податкова вимога направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням.

28.04.2014 року листом №6628/10/04-83-25 відповідача повідомлено щодо погашення податкового боргу та зобов'язано в 5-тиденний термін з моменту отримання даного листа надати перелік майна, яке перебуває у власності підприємства, балансова вартість якого відповідає сумі існуючого податкового боргу, з метою складання акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави.

Як вбачається з матеріалівсправи, позивачемвживалися заходи щодорозшуку майна, яке належитьвідповідачу, для погашенняподатковоїзаборгованості, але буловстановлено, що будь-якогорухомогоабонерухомого майна за відповідачем не зареєстровано.

На підтвердження відсутності у відповідача майна, на яке може бути звернено стягнення, позивачем надано:лист Криворізького гірничопромислового територіального управління від 29.05.2014 р. №12-13/986, лист Управління Держземагентства у Криворізькому районі Дніпропетровської області від 28.05.2014 р. №2935/7, рішення Державного реєстратора Бугай В.В. від 30.05.2014 р. №13432892, лист Державної інспекції сільського господарства від 04.06.2014 р. №07.2/13-26/3106 (а.с.15-19).

Згідно до ст.67 КонституціїУкраїни, кожензобов'язанийсплачуватиподатки і зборив порядку і розмірах, встановленихзаконом.

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно до вимог п. 58.3 ст. 58, п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідноіз п. 94.4. ст. 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до пп. 94.6.2 п. 94.6. ст. 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом зверненняконтролюючого органу до суду.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного Банку України № 22 від 21.01.2004 р. вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та обов'язкові для виконання ними.

Згідно до п.п. 10.1-10.3, 10.6 Інструкції виконання банком арештукоштів, щозберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.

Арешт за постановою державного виконавцяабо за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використанн ярахунків.

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахункуклієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Залежно від наявності/відсутності коштів на рахунку клієнта, на кошти якого накладено арешт, банк здійснює такі дії: якщо на рахунку є кошти в сумі, що визначена документом про арешт коштів, то банк арештовує їх на цьому рахунку та продовжує виконання операцій за рахунком клієнта. Документ про арешт коштів банк обліковує на відповідному позабалансовому рахунку; якщо на рахунку клієнта недостатньо визначеної документом про арешт коштів суми коштів, то банк арештовує на цьому рахунку наявну суму коштів, обліковуєцей документ на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про недостатність коштів для його виконання; якщо на рахунку клієнта немає коштів для забезпечення виконання документа про арешт коштів, то банк обліковуєйого на відповідномупозабалансовомурахунку і не пізнішеніжнаступногоробочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про відсутність коштів для його виконання.

Під час дії документа про арешт коштів банк протягом операційного дня відповідно до статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивачем з метою встановлення наявності активів у відповідача направленні запити до державних органів реєстрації та на підставі отриманих відповідей встановлено, що будь-якого рухомого або нерухомого майна за відповідачем не зареєстровано.

Проте, інформаційні довідкиз Криворізького гірничопромислового територіального управління від 29.05.2014 р. №12-13/986, з Управління Держземагентства у Криворізькому районі Дніпропетровської області від 28.05.2014 р. №2935/7, рішення Державного реєстратора Бугай В.В. від 30.05.2014 р. №13432892 та з Державної інспекції сільського господарства від 04.06.2014 р. №07.2/13-26/3106, отримані податковим органом на початку червня 2014 року. При цьому, з відповідним позовом позивач звернувся до суду лише 10.11.2014 року.

Таким чином, позивачем не надано належних доказів відсутності у відповідача майна, на яке може бути звернуто стягнення, та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу станом на дату звернення до суду.

Більш того, в ході судового розгляду справи встановлено, що сума податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» та «податок на додану вартість» у загальному розмірі 281 457,79грн., яка заявлена позивачем до стягнення шляхом арешту на кошти та інші цінності ПП «Полісервіс», не є узгодженою.

Податкові повідомлення-рішення від 23.10.2010 р. №0000042301/0 та №0000052301/0 оскаржені ПП «Полісервіс» в судовому порядку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (адміністративна справа №2а-15232/10/0470).

Тобто, на час вирішення даної справи 281 457,79грн. зобов'язань, донарахованих згідно податкових повідомлень-рішень від 23.10.2010 р. №0000042301/0 та №0000052301/0, не є податковим боргом відповідача.

За таких обставин, звернення Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з відповідним позовом до суду передчасне, крім того, позивачем не доведено наявності обставин, встановлених пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Полісервіс» про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку,є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 86, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Полісервіс» про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку, - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 19.11.14 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді О.С. Рябчук О.С.Рябчук М.М.Бухтіярова