Постанова

від 24.11.2014 по справі 803/2263/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2014 року м. ЛуцькСправа № 803/2263/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смокович В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрош» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - позивач, інспекція, Луцька ОДПІ) звернулася в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрош» (далі - відповідач, товариство, ТзОВ «Фрош») про стягнення податкового боргу у розмірі 32 031,78 грн з банківських рахунків платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач перебуває на обліку як платник податків у Луцькій ОДПІ та всупереч вимогам податкового законодавства не сплатив узгоджені грошові зобов'язання у розмірі 32 031,78 грн. Інспекцією вживалися заходи досудового погашення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги, однак це не призвело до повного погашення податкового боргу, тому позивач просить суд стягнути його з банківських рахунків товариства на користь Державного бюджету України.

Представник позивача, суб'єкта владних повноважень, у судове засідання не прибув, однак у клопотанні від 24 листопада 2014 року просить суд розглядати справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити (а.с.37).

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, заперечень на позовну заяву не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи повісткою, яка вручена поштою 08 листопада 2014 року (а.с.29).

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки в судове засідання сторони не прибули (при цьому, позивач просить суд розглядати справу за відсутності його представника, що є його правом), зазначене не перешкоджає судовому розгляду, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрош» 23 лютого 2010 року зареєстроване Виконавчим комітетом Луцької міської ради як юридична особа, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.35-36). Товариство з 24 лютого 2010 року перебуває на податковому обліку в Луцькій ОДПІ за №25507, що підтверджено довідкою за формою №4-ОПП від 28 жовтня 2014 року №1403181401014 (а.с.5).

Як слідує з матеріалів справи, податковий борг підприємства з податку на прибуток підприємств виник на підставі:

1) самостійно нарахованого грошового зобов'язання підприємства у розмірі 1400,00 грн у податкові декларації від 16 січня 2014 року №9087442378 (а.с.13-14);

2) податкового повідомлення-рішення від 06 червня 2014 року №0009401502, яким нарахована штрафна санкція у розмірі 46,40 грн (а.с.31).

З урахуванням наявної переплати у розмірі 57,31 грн, загальний розмір податкового боргу з податку на прибуток підприємств становить 1 389,09 грн (а.с.6).

Податковий борг підприємства з податку на додану вартість виник на підставі:

1) самостійно нарахованого грошового зобов'язання у розмірі 13 891,00 грн згідно податкової декларації від 22 липня 2013 року №9044325238 (а.с.15 рядок 25.1);

2) самостійно нарахованого грошового зобов'язання у розмірі 13 583,00 грн згідно податкової декларації від 20 серпня 2013 року №9051842485 (а.с.16 рядок 25.1);

3) самостійно нарахованого грошового зобов'язання у розмірі 8 216,00 грн згідно податкової декларації від 17 вересня 2013 року №9057892551 (а.с.17 рядок 25.1);

4) самостійно нарахованого грошового зобов'язання у розмірі 33,00 грн згідно податкової декларації від 17 жовтня 2013 року №9065592255 (а.с.18 рядок 25.1);

5) самостійно нарахованого грошового зобов'язання у розмірі 805,00 грн згідно податкової декларації від 19 грудня 2013 року №9082056612 (а.с.21 рядок 25.1);

6) самостійно нарахованого грошового зобов'язання у розмірі 404,00 грн згідно податкової декларації від 18 квітня 2014 року №9021558128 (а.с.19-20 рядок 25.1);

7) податкового повідомлення-рішення від 12 червня 2014 року №0009891501, яким нарахована штрафна санкція у розмірі 6,60 грн (а.с.32);

8) податкового повідомлення-рішення від 12 червня 2014 року №0009881501, яким нарахована штрафна санкція у розмірі 712,91 грн (а.с.33).

З урахуванням наявної переплати у розмірі 10,33 грн, а також самостійного погашення підприємством податкового боргу на 7 033,00 грн, загальний розмір податкового боргу з податку на прибуток підприємств становить 30 642,69 грн (а.с.7).

Докази сплати вищезазначених податкових зобов'язань, або оскарження рішень податкового органу, відповідач суду не надав.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як визначено у підпунктах 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, узгоджена заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрош» з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 32 031,78 грн є податковим боргом підприємства.

Судом встановлено, що позивач, суб'єкт владних повноважень, вживав заходів досудового погашення податкового боргу шляхом направлення відповідачу податкової вимоги форми «Ю» від 09 серпня 2013 року №927, яка вручена поштою 15 серпня 2013 року, однак вказані заходи досудового стягнення не призвели до повного погашення заборгованості (а.с.22).

Як визначено у пункті 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

З наведеного слідує, що всі податкові зобов'язання відповідача є узгодженими, податковий орган дотримався 1095-денного строку на їх стягнення, а отже в суду немає перешкод для стягнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 41.5 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

За правилами пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Наявність у відповідача відкритих банківських рахунків підтверджується довідкою Луцької ОДПІ від 28 жовтня 2014 року (а.с.8-9).

Оскільки матеріалами справи підтверджена наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрош» податкового боргу у розмірі 32 031,78 грн, а відповідачем доказів сплати зазначеної заборгованості не надано, тому суд дійшов висновку, що вимоги Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Керуючись частиною шостою статті 128, статтями 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрош» про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрош» (43024, м. Луцьк, пр-т. Молоді, буд.17Б, кв.49, ідентифікаційний код юридичної особи 37003756) на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 32 031,78 грн (тридцять дві тисячі тридцять одна гривня сімдесят вісім копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В. І. Смокович