Постанова

від 13.11.2014 по справі 820/17162/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 листопада 2014 р. № 820/17162/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Кікоян Г.О.,

за участю представника позивача - Кізілова О.В.,

представника відповідача - Гуди К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТП "Укрпродукт" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТП "Укрпродукт" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ВТП "Укрпродукт") звернулося до суду з адміністративним позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач, Західна ОДПІ), в якому просить суд визнати незаконними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.09.2014 року № 0000552211 про збільшення ТОВ "ВТП "Укрпродукт" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4761040, 00 грн., в тому числі 3808832, 00 грн. за основним платежем та 952208, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення було винесене на підставі акта від 27.08.2014 р. №2759/20-33-22-01-07/39081239 «Про результати позапланової виїзної перевірки фінансово - господарської діяльності ТОВ «ВТП «Укрпродукт» (код за ЄДРПОУ 39081239) з питання господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період квітень, травень, червень 2014 року», висновки якого про нереальність здійснення господарських операцій, неможливість транспортування товару до покупця, що на думку перевіряючих свідчить про те, що господарські операції між ним та контрагентами - ТОВ "Алеф-Виналь-Крим", ПАТ "Сонячна Долина", ТОВ "Мініарт" не здійснювалися є незаконними, оскільки факт реального проведення господарських операцій повністю підтверджується первинними документами, оформленими у відповідності до вимог законодавства, встановлених для первинних документів, через що винесене податкове повідомлення - рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов (а.с. 49 - 50 т.1). В судовому засіданні представник Західної ОДПІ проти позову заперечив з тих підстав, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «ВТП «Укрпродукт» вимог п. 44.1. ст. 44, п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3, п. 198.6. ст. 198, п. 201.4., п. 201.7., п. 201. 10. ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, встановлено заниження ПДВ у сумі 3808832, 00 грн., а саме за період квітень 2014 р. - 598015, 00 грн., травень 2014 року - 1682678, 00 грн., червень 2014 р. - 1528139, 00 грн. за рахунок завищення податкового кредиту, у т.ч. з контрагентами ТОВ "Алеф-Виналь-Крим", код 32148768, ПАТ "Сонячна Долина", код 00412961, ТОВ "Мініарт", код 31675234.

Вважає, що в акті перевірки цілком правомірно було зроблено такі висновки з тих підстав, що ТОВ «ВТП «Укрпродукт» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними контрагентами, оскільки в ході перевірки та аналізу ІС «Податковий блок» - «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість» рахуються розбіжності на суму 3808832 грн. за рахунок завищення податкового кредиту, у т.ч. з контрагентами ТОВ "Алеф-Виналь-Крим", код 32148768, ПАТ "Сонячна Долина", код 00412961, ТОВ "Мініарт", код 31675234.

Господарські операції із вказаними контрагентами не містять по своїй суті розумної економічної та ділової мети. Позивачем під час перевірки не підтверджено первинними документами подальшу реалізацію отриманих ТМЦ за сумнівними договорами, або використання ТМЦ у власній господарській діяльності та досягнення при цьому певних благ.

Вказує, що мети досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку за даними операціями не здійснення оскільки не доведено первинними документами, що ставить під сумнів дійсність та товарність господарських відносин між позивачем та сумнівними контрагентами. Наслідком діяльності ТОВ «ВТП «Укрпродукт» є виключно чи переважно формування податкового кредиту та валових витрат за рахунок інших суб'єктів господарської діяльності.

Крім того, вказує, що у ТОВ «ВТП «Укрпродукт» перевізні документи, якими підтверджуються факти перевезення (відправлення) товарів автомобільним транспортом заповнені з порушенням законодавства, що підтверджує відсутність доказів фактичного отримання ТМЦ від контрагентів.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених в письмових запереченнях, просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, ТОВ «ВТП «Укрпродукт» зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 04.02.2014 р. реєстраційний № 14801020000060224, є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 05.02.2014 р. за № 203314013299, є платником ПДВ відповідно до свідоцтва від 01.04.2014 р. про реєстрацію платником ПДВ за № 200168001.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень від 12.08.2014 року №1399, 1400 виданих Західною ОДПІ м. Харкова ГУ Міпдоходів у Харківській області, посадовими особами відповідача, згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20. п.78.1.1 п.78.1 ст.78. п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року 2755-VІ та наказу від 12.08.2014 № 1764 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки», проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТП «Укрпродукт", з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2014 р. по 30.06.2014 р. за результатами якої був складений акт від 27.08.2014 р. № 2759/20-33-22-01-07/39081239 «Про результати позапланової виїзної перевірки фінансово - господарської діяльності ТОВ «ВТП «Укрпродукт» (код за ЄДРПОУ 39081239) з питання господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період квітень, травень, червень 2014 року» (далі по тексту - акт перевірки)(а.с. 8-38 т. 1).

Відповідно до висновку акта перевірки перевіркою встановлено порушення з боку позивача вимог п. 44.1. ст. 44, п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3, п. 198.6. ст. 198, п. 201.4., п. 201.7., п. 201. 10. ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, встановлено заниження ПДВ у сумі 3808832, 00 грн., а саме за період квітень 2014 р. - 598015, 00 грн., травень 2014 року - 1682678, 00 грн., червень 2014 р. - 1528139, 00 грн. за рахунок завищення податкового кредиту, у т.ч. з контрагентами ТОВ "Алеф-Виналь-Крим", код 32148768, ПАТ "Сонячна Долина", код 00412961, ТОВ "Мініарт", код 31675234.

На підставі акта перевірки Західною ОДПІ було винесено податкове повідомлення - рішення від 29.09.2014 року № 0000552211 про збільшення ТОВ "ВТП "Укрпродукт" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4761040, 00 грн., в тому числі 3808832, 00 грн. за основним платежем та 952208, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (далі по тексту - податкове повідомлення-рішення)(а.с. 39 т. 1).

При судовому розгляді справи встановлено, що позивач у перевіряємих податковим органом періодах мав господарські правовідносини із ТОВ "Алеф-Виналь-Крим", ПАТ "Сонячна Долина", ТОВ "Мініарт", які є юридичними особами, зареєстрованими у встановленому законодавством України порядку та включені до ЄДР ЮО та ФОП, що підтверджується витягами з ЄДР ЮО та ФОП станом на 30.06.2014 року №19563365, №19563410 та 19563323 відповідно (а.с. 220-230 т. 2).

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємих податковим органом періодах між позивачем та ТОВ "Алеф-Виналь-Крим" був укладений договір поставки від 10.03.2014 року № 22, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у зумовлені строки, а покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору ТМЦ у кількості, асортименті та за цінами, що визначені у накладних на товар, які є невід'ємною частиною даного договору (а.с. 53-54 т.1).

Пунктом 2.1. договору визначено, що поставка товарів здійснюється на умовах FСА, відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів „Інкотермс", які застосовуються з урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають з умов цього договору.

Місце поставки - склад постачальника за адресою: вул. 3алютинська, б .4, Харків, 61177 (п. 2.2).

У п. 3.1. передбачено, що передача товарів від постачальника покупцю здійснюється за видатковою накладною, в якій зазначається найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджена ціна товару та загальна вартість товару.

Постачальник надає покупцю достатнє повідомлення про здійснення поставки шляхом телефонного зв'язку (п. 3.2.договору).

Згідно п. 3.5. поставки можуть здійснюватися централізовано-кільцевими перевезеннями включно, при умові попереднього узгодження кількості, асортименту та часу поставки у письмовій або усній формі.

У п. 6.1. визначено, що ціна товару встановлюється у видатковій накладній та погоджується покупцем шляхом прийняття товару що входить у партію та зазначений у відповідній видатковій накладній.

Загальна сума договору складає суму усіх видаткових накладних за якими постачальником поставлено, а покупцем прийнято товар (п. 6.2 договору).

Згідно п. 7.1. та 7.2. договору оплата здійснюється у розмірі повної вартості товарів шляхом безготівкового переказу відповідної грошової суми на рахунок постачальника. Строк оплати 30 календарних днів з моменту поставки.

Строк дії договору - з моменту його підписання сторонами до 31.12.2014 року (п. 10.1.договору).

Реальність вчинення господарських операцій між ТОВ "ВТП "Укрпродукт" та ТОВ "Алеф-Виналь-Крим" підтверджується копіями: видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних (а.с. 55-170 т. 1), договору про надання послуг б/н від 03.03.2014 року з транспортування та договору про надання послуг № 01/04/14 від 01.04.2014 року з транспортування (а.с. 231-235 т. 2)

Оприбуткування отриманих товарів підтверджується копіями карток складського обліку матеріалів (а.с. 46 - 101 т. 3), оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за 2 квартал 2014 року (а.с. 102 т. 3).

Перевіряючими в ході перевірки встановлено, що в бухгалтерському обліку ТОВ "ВТП "Укрпродукт" дані операції відображено проводкою Д-т 281 К-т 631.

Податкові накладні, що виписані позивачу ТОВ "Алеф-Виналь-Крим", включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних відповідних звітних періодів (а.с. 128-158 т. 3), а суми ПДВ включені до податкового кредиту, що підтверджується копіями додатків № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень та червень 2014 року (а.с. 106- 127 т. 3).

Крім того, між позивачем та ТОВ «Мініарт» був укладений договір купівлі-продажу від 10.03.2014 року № 21, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у зумовлені строки, а покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору за товар (партію товару) у кількості, асортименті та за цінами, що визначені у накладних на товар (надалі за текстом - товарна накладна), які є невід'ємною частиною даного договору (а.с. 171-173 т.1).

Пунктом 2.1. договору визначено, що поставка товарів здійснюється на умовах FСА, відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів „Інкотермс" ( в редакції 2010 року), які застосовуються з урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають з умов цього договору.

Місце поставки - склад постачальника за адресою: вул. 3алютинська, б .4, Харків, 61177 (п. 2.2).

У п. 3.1. передбачено, що передача товарів від постачальника покупцю здійснюється за видатковою накладною, в якій зазначається найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджена ціна товару та загальна вартість товару, що постачається.

Постачальник надає покупцю достатнє повідомлення про здійснення поставки шляхом телефонного зв'язку (п. 3.2.договору).

Згідно п. 3.5. поставки можуть здійснюватися централізовано-кільцевими перевезеннями включно, при умові попереднього узгодження кількості, асортименту та часу поставки у письмовій або усній формі.

У п. 6.1. визначено, що ціна товару встановлюється у видаткових накладних та погоджується покупцем шляхом прийняття товару що входить у партію та зазначений у відповідній видатковій накладній.

Загальна сума договору складає суму усіх видаткових накладних за якими постачальником поставлено, а покупцем прийнято товар (п. 6.2 договору).

Згідно п. 7.1. та 7.2. договору оплата здійснюється у розмірі повної вартості товарів шляхом безготівкового переказу відповідної грошової суми на рахунок постачальника. Строк оплати 30 календарних днів з моменту поставки.

Строк дії договору - з моменту його підписання сторонами до 31.12.2014 року (п. 10.1.договору).

Реальність вчинення господарських операцій між ТОВ "ВТП "Укрпродукт" та ТОВ "Мініарт" підтверджується копіями: видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних (а.с. 174-245 т. 1), договору про надання послуг б/н від 03.03.2014 року з транспортування та договору про надання послуг № 01/04/14 від 01.04.2014 року з транспортування (а.с. 231-235 т. 2).

Оприбуткування отриманих товарів підтверджується копіями карток складського обліку матеріалів (а.с. 46 - 101 т. 3), оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за 2 квартал 2014 року (а.с. 102 т. 3).

Як встановлено в ході перевірки в бухгалтерському обліку позивача дані операції відображено проводкою Д-т 281 К-т 631.

Податкові накладні, що виписані позивачу ТОВ "Мініарт", включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних відповідних звітних періодів (а.с. 128-158 т. 3), а суми ПДВ включені до податкового кредиту, що підтверджується копіями додатків № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень та червень 2014 року (а.с. 106- 127 т. 3).

При судовому розгляді справи також встановлено, що між ТОВ "ВТП "Укрпродукт" та ПАТ «Сонячна Долина» був укладений договір купівлі-продажу від 10.03.2014 року № 16, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки, а покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору за товар (партію товару) у кількості, асортименті та за цінами, що визначені у накладних на товар (надалі за текстом - товарна накладна), які є невід'ємною частиною даного договору (а.с. 246-248 т.1).

Пунктом 2.1. договору визначено, що поставка товарів здійснюється на умовах FСА, відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів „Інкотермс" ( в редакції 2010 року), які застосовуються з урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають з умов цього договору.

Місце поставки - склад постачальника за адресою: вул. 3алютинська, б .4, Харків, 61177 (п. 2.2).

У п. 3.1. передбачено, що передача товарів від постачальника покупцю здійснюється за видатковою накладною, в якій зазначається найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджена ціна товару та загальна вартість товару, що постачається.

Постачальник надає покупцю достатнє повідомлення про здійснення поставки шляхом телефонного зв'язку (п. 3.2.договору).

Згідно п. 3.5. поставки можуть здійснюватися централізовано-кільцевими перевезеннями включно, при умові попереднього узгодження кількості, асортименту та часу поставки у письмовій або усній формі.

У п. 6.1. визначено, що ціна товару встановлюється у видаткових накладних та погоджується покупцем шляхом прийняття товару що входить у партію та зазначений у відповідній видатковій накладній.

Загальна сума договору складає суму усіх видаткових накладних за якими постачальником поставлено, а покупцем прийнято товар (п. 6.2 договору).

Згідно п. 7.1. та 7.2. договору оплата здійснюється у розмірі повної вартості товарів шляхом безготівкового переказу відповідної грошової суми на рахунок постачальника. Строк оплати 30 календарних днів з моменту поставки.

Строк дії договору - з моменту його підписання сторонами до 31.12.2014 року (п. 10.1.договору).

Реальність вчинення господарських операцій між ТОВ "ВТП "Укрпродукт" та ТОВ "Сонячна Долина" підтверджується копіями: видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних (а.с. 249, 250 т. 1, а.с. 1 - 67 т.2), договору про надання послуг б/н від 03.03.2014 року з транспортування та договору про надання послуг № 01/04/14 від 01.04.2014 року з транспортування (а.с. 231-235 т. 2).

Оприбуткування отриманих товарів підтверджується копіями карток складського обліку матеріалів (а.с. 46 - 101 т. 3), оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за 2 квартал 2014 року (а.с. 102 т. 3).

Як встановлено в ході перевірки в бухгалтерському обліку позивача дані операції відображено проводкою Д-т 281 К-т 631.

Податкові накладні, що виписані позивачу ТОВ "Мініарт", включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних відповідних звітних періодів (а.с. 128-158 т. 3), а суми ПДВ включені до податкового кредиту, що підтверджується копіями додатків № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень та червень 2014 року (а.с. 106- 127 т. 3).

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується копіями досліджених у судовому засіданні первинних документів, додатків до договорів між позивачем та ТОВ "Алеф-Виналь-Крим", ПАТ "Сонячна Долина", ТОВ "Мініарт" (а.с. 61-63 т. 4) товар отримувався директором ТОВ "ВТП "Укрпродукт" Вацко В.В.

Подальше використання позивачем придбаних у ТОВ "Алеф-Виналь-Крим", ПАТ "Сонячна Долина", ТОВ "Мініарт" товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності підтверджується копіями договорів, видаткових, податкових та товарно - транспортних накладних, актів наданих послуг (а.с. 75-213 т. 2, а.с. 159-250 т. 3, а.с. 1 - 60, 64 - 250 т.4, а.с. 1 - 181 т. 5).

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльні платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, п відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкової накладною.

В п. 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Проаналізувавши надані документи відповідно до чинного законодавства можна зробити висновок, що договори було складено з метою їх реального виконання. Позивач ставив за мету здійснення господарської діяльності, а не отримання податкової вигоди.

Судом також перевірено та встановлено, що усі витрати позивача з придбання товарів були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення господарської діяльності, та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Крім того, слід зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, які були видані за договорами за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які актами чинного законодавства встановлені для первинних документів.

Крім того, як встановлено судом, ТОВ "Алеф-Виналь-Крим", ПАТ "Сонячна Долина", ТОВ "Мініарт" включено до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV із змінами та доповненнями якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, що підлягають внесенню до цього реєстру є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатись на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавця, ні за можливу недостовірність інформацію про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне законодавство, зокрема Податковий кодекс України, не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товарів (послуг), і саме продавець має сплачувати цей податок до бюджету.

Факт реєстрації контрагентів позивача, на момент складання на адресу позивача податкових накладних та час здійснення господарських операцій із позивачем, платником податку на додану вартість відповідачем не заперечується.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Так, відповідно до п.п. 4-6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Суд зазначає, що в акті перевірки позивача податковий орган не вказав первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що підтверджують наявність фактів порушень ним норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а лише посилається на розбіжності показників ІС «Податковий блок» - «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість», що не відображає в собі первинних документів бухгалтерського обліку позивача та контрагентів.

Дані інформаційних систем, що знаходяться в розпорядженні податкового органу та лише ним контролюються і використовуються не можуть бути підставою для висновку про неправомірність віднесення сум до валових витрат та визнання податкового кредиту непідтвердженим.

Доказами порушення правил віднесення сум до валових витрат та формування податкового кредиту є лише матеріали перевірки платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів.

Крім того, відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій та наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Щодо твердження відповідача щодо надання до перевірки ТОВ «ВТП «Укрпродукт» не всіх товарно-транспортних накладних та помилки при їх заповненні суд зазначає наступне.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011, № 1936/11/13-11 "Щодо підтвердження даних податкового обліку" сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

За таких обставин суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем суми 3808832, 00 грн. до складу податкового кредиту по господарським операціям із ТОВ "Алеф-Виналь-Крим", ПАТ "Сонячна Долина", ТОВ "Мініарт".

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість, відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно скасування податкового повідомлення-рішення від 29.09.2014 року № 0000552211 як такого, що прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТП "Укрпродукт" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.09.2014 року № 0000552211 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "ВТП "Укрпродукт" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4761040, 00 грн. (чотири мільйони сімсот шістдесят одна тисяча сорок гривень), в тому числі 3808832, 00 грн. (три мільйони вісімсот вісім тисяч вісімсот тридцять дві гривні) за основним платежем та 952208, 00 грн. (дев'ятсот п'ятдесят дві тисячі двісті вісім гривень) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.