Рішення

від 17.11.2014 по справі 910/19892/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19892/14 17.11.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма "КАЛИНА ІФ" ЛТД

до товариства з обмеженою відповідальністю "МХК УНІВЕРСАЛ"

про стягнення 52.744,24 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Васькевич Ю.С. - за довіреністю від 24.02.2014 № 053/14;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "КАЛИНА ІФ" ЛТД звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "МХК УНІВЕРСАЛ" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 52.744,24 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі укладеного сторонами договору поставки від 12.08.2014 № СП-076 перерахував на користь відповідача грошові кошти в сумі 100.598,45 грн як 100 % попередню оплату товару, проте цей товар відповідачем був поставлений частково. У зв'язку із наведеною обставиною, позивач звертався до відповідача із вимогою про повернення попередньої оплати, проте вимога залишена останнім без відповіді та виконання.

З огляду на вищенаведені обставини, позивач звернувся до господарського суду за захистом свого порушеного права і охоронюваного законом інтересу шляхом стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 51.387,05 грн, а також пені в сумі 844,72 грн; 3 % річних в сумі 101,37 грн та інфляційні нарахування в сумі 411,10 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2014 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю фірма "КАЛИНА ІФ" ЛТД прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/19892/14.

Винесені судом ухвали у даній справі надсилалися відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а тому, в розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений судом про дату, час та місце розгляду даної справи належним чином.

Відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідач свого представника в жодне судове засідання не направив, обґрунтованих пояснень з цього приводу до суду від відповідача не надходило.

В судовому засіданні 17 листопада 2014 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю фірма "КАЛИНА ІФ" ЛТД, як покупцем, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "МХК УНІВЕРСАЛ", як постачальником, (далі - відповідач) укладено Договір поставки від 12.08.2014 № СП-076 (далі - Договір).

У відповідності до предмету Договору відповідач зобов'язаний передати у власність, а позивач прийняти і оплатити на умовах, викладених у Договорі, металопрокат (далі - товар), сортамент, кількість та ціна якого вказані у рахунках та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору ( п. 1.1 Договору).

Оплата всієї вартості товару, вказаного у рахунку, здійснюється шляхом 60 % передплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача протягом 2 (двох) банківських днів з моменту виставлення рахунку і наступні 40 % при отриманні товару. Оплата свідчить про згоду позивача із характеристиками товару, вказаними відповідачем у рахунку-фактурі. Допускається передача рахунку-фактури факсимільним зв'язком (п. 3.4 Договору).

Згідно з п. 4.2 Договору строк поставки товару - протягом 10 (десяти) робочих днів після 60 % передоплати. Інші строки поставки окремих партій товару узгоджуються сторонами у Специфікаціях до Договору.

Як визначено сторонами у п. 7.3 Договору, у випадку порушення відповідачем строків постачання товару, останній на вимогу позивача сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного баку України, що діяла в період прострочення, від вартості товару, який не поставлено вчасно, за кожен день прострочення.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, відтак, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Приписом ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором, 12 серпня 2014 року перерахував на користь відповідача суму попередньої оплати у розмірі 60.000,00 грн, що складає 60 % від загальної вартості товару, а також 13 серпня 2014 року перерахував відповідачеві грошові кошти в сумі 40.598,45 грн, що складає 40 % від загальної вартості товару, що підтверджується платіжними дорученнями від 12.08.2014 № 1415 та від 13.08.2014 № 1421, які наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок допущення з боку відповідача порушення взятих на себе зобов'язань за Договором. А саме: відповідач у термін, визначений у п. 4.2 Договору, поставив позивачеві товар частково. Враховуючи наведену обставину, позивач зазначає, що 27 серпня 2014 року надіслав відповідачеві претензію від 27.08.2014 № 244/14, згідно якої вимагав від відповідача повернення суми попередньої оплати товару в розмірі 51.387,05 грн, проте, вказана вимога залишена відповідачем без виконання.

З урахуванням наведених вище фактичних обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з урахуванням такого.

Приписом ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 ЦК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Суд зазначає, що жодного підтвердження щодо факту поставки відповідачем позивачеві товару або повернення останньому суми попередньої оплати у розмірі 51.387,05 грн, сторонами спору суду не надано.

Підсумовуючи сукупність фактичних обставин даної справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми попередньої оплати товару в розмірі 51.387,05 грн є правомірною та такою, що підлягає задоволенню повністю, з тих підстав, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином останнім доведено, документально підтверджено і, в той же час, відповідачем жодними доказами, як того вимагає припис ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не спростовано.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Позивачем заявлена позовна вимога про застосування до відповідача господарської санкцій у вигляді пені, розмір якої складає 844,72 грн.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи те, що відповідач не виконав своє зобов'язання у строк, встановлений п. 4.2 Договору, заявлена позивачем позовна вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 844,72 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Окрім заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми попередньої оплати товару та пені, позивач просить суд стягнути з відповідача нарахування, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, тобто 3 % річних та інфляційні втрати.

Суд щодо зазначених вище позовних вимог зазначає таке.

Виходячи з аналізу Договору, між сторонами не був погоджений строк та порядок повернення позивачеві грошових коштів попередньої оплати у разі невиконання відповідачем (постачальником) своїх безпосередніх обов'язків за Договором, які полягають у поставці позивачеві товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач, в підтвердження факту звернення до відповідача із вимогою про повернення грошових коштів попередньої оплати у розмірі 51.387,05 грн, надав суду претензію від 27.08.2014 вихідний № 244/14, але доказів щодо її надсилання та отримання відповідачем суду не надано.

Таким чином, суд позбавлений можливості встановити момент прострочення відповідачем виконання зобов'язання щодо повернення позивачеві грошових коштів попередньої оплати у розмірі 51.387,05 грн, і як наслідок застосувати до відповідача наслідки, які встановлені ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Враховуючи зазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних та збитків від інфляції задоволенню не підлягають.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, тому суд, керуючись ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на товариство з обмеженою відповідальністю "МХК УНІВЕРСАЛ".

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "МХК УНІВЕРСАЛ" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 29/31, офіс 103; ідентифікаційний код 39286639) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма "КАЛИНА ІФ" ЛТД (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Андрія Мельника, буд. 1-А; ідентифікаційний код 13664090) основну заборгованість в сумі 51.387,05 (п'ятдесят одна тисяча триста вісімдесят сім) грн 05 коп.; пеню в сумі 844,72 (вісімсот сорок чотири) грн 72 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.827,00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24 листопада 2014 року.

Cуддя С.В. Балац