Постанова

від 12.11.2014 по справі 910/11126/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2014 р. Справа№ 910/11126/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Куксова В.В.

при секретарі

судового засідання: Грабенко В.А.

за участі представників

від сторін:

позивача Корнієнко Л.О. дов. від 01.10.2014р. № 288.

відповідача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи

повідомлений належним чином;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальностю

"Компанія "Інтертехновєс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2014 р.

у справі № 910/11126/14 ( Домнічева І.О.)

за позовом Фермерське господарство "Вікторія"

до відповідача Товариства з обмеженої відповідальності

"Компанія "Інтертехновєс"

про стягнення 78 855,00 грн. основного боргу,

8 640,05 грн. процентів за користування чужими

коштами.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ФГ "Вікторія" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача ТОВ "Компанія "Інтертехновєс" про повернення передоплати за Договором купівлі-продажу № 25/1 від 18.07.2013р. та про стягнення процентів за користування чужими коштами у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у сумі - 8 460,05 грн. за період з 23.08.2013р. по 30.05.2014р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.08.2014р. №910/11126/14 позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Компанія "Інтертехновєс" на користь ФГ "Вікторія" 78 855, 00 грн. основного боргу, 8 460, 05 грн. процентів за користування чужими коштами у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Не погоджуючись з названим Рішенням Господарського суду міста Києва відповідач ТОВ "Компанія "Інтертехновєс" звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив Рішення Господарського суду міста Києва від від 05.08.2014р. №910/11126/14 скасувати, та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а тому не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою КАГС від 03.09.2014р. №910/11126/14 порушено апеляційне провадження за скаргою відповідача та призначено судове засідання. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Авдеєв П.В., Куксов В.В.).

В останнє судове засідання від 12.11.2014р. не з'явився представник відповідача, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про належне повідомлення відповідача свідчить Протокол судового засідання від 22.10.2014р. №910/11126/14 та Розписка сторін про відкладення розгляду справи на 12.11.2014р., де міститься підпис представника відповідача за довіреністю Руденка О.А., який підтверджує те, що відповідач про наступну дату судового засідання повідомлений належним чином.

Враховуючи, що присутній представник позивача не заперечував проти продовження розгляду апеляційної скарги у відсутності представника відповідача, колегія суддів перейшла до здійснення апеляційного перегляду справи по суті за наявними матеріалами

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку апеляційну скаргу відповідача ТОВ "Компанія "Інтертехновєс" задовольнити частково, Рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2014р. по даній справі скасувати частково, а саме в частині стягнення 8 460, 05 грн. процентів за користування чужими коштами у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, в іншій частині оскаржене Рішення залишити без змін, приймаючи до уваги наступне.

Відповідно ч.2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи 18 липня 2013 року між позивачем ФГ "Вікторія" (замовник) та відповідачем ТОВ "Компанія "Інтертехновєс" (виконавець) було укладено Договір купівлі-продажу № 25/1.

Відповідно до умов названого Договору, зокрема п. п. 1.1. та 1.2., відповідач зобов'язався виготовити та передати у власність позивача продукцію, а саме ваги автомобільні електронні з найбільшою границею зважування (НГЗ) 40 т., довжиною вантажоприймальної платформ 12 м кількості 1 (однієї) одиниці та здійснити монтажні, пусконалагоджувальні роботи на місці експлуатації продукції, а позивач приймає та оплачує цю продукцію на умовах цього Договору.

Згідно з п. 2.1. Договору, вартість продукції, монтажних, пусконалагоджувальних робіт, доставки продукції становить 112 650,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 18 775,00 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору, оплата здійснюється на розрахунковий рахунок відповідача в три етапи:

- 1-й етап оплати - 70% від суми договору перераховується на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання цього договору;

- 2-й етап оплати - 20% від суми договору перераховується на протязі протягом 3-х банківських днів перед поставкою продукції на місце монтажу;

- 3-й етап оплати - 10% від суми договору перераховується на протязі 3-х банківських днів після підписання акта здачі-прийняття виконаних робіт.

За умовами розділу 3 даного Договору:

- виконавець складає і погоджує технічне завдання з позивачем;

- після підписання договору відповідач протягом 3-х робочих днів видає позивачеві рекомендації з підготовки місця експлуатації ваг;

-ТЕРМІН ПОСТАВКИ ВАГ - 20 РОБОЧИХ ДНІВ ЗА УМОВИ НАДХОДЖЕННЯ ЧАСТИНИ ПЕРЕДОПЛАТИ ЗГІДНО П. 4.1.1. ЦЬОГО ДОГОВОРУ.

Судом першої інстанції встановлено та матеріали справи свідчать про те, що позивач, за п. 4.1.1. Договору здійснив передоплату 23 липня 2013р. Платіжним дорученням № 55 (а/с 12) в розмірі 70% від суми Договору, перерахувавши на рахунок відповідача - 78 855,00 грн.

За умовами п. 3.3. Договору, відповідач своє зобов'язання стосовно поставки ваг повинен був виконати в термін до 22 серпня 2013 року.

Позивачем було надано суду першої інстанції та долучено до матеріалів справи Претензію №1 від 20.05.2014р., з доказом відправлення (а/с 33-34), за якою від звертався до відповідача з приводу повернення передоплати у зв'язку з невиконанням останнім умов Договору щодо поставки автомобільних електронних ваг.

Місцевий господарський суд встановив, що відповідачем свої зобов'язання за умовами Договору не виконано, електронні автомобільні ваги не поставлені та не передані у власність позивача, а тому Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.08.2014р. №910/11126/14 позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Компанія "Інтертехновєс" на користь ФГ "Вікторія" 78 855, 00 грн. основного боргу, 8 460, 05 грн. процентів за користувааня чужими коштами, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення 78 855,00 грн. основного боргу, але в частині стягнення 8 460, 05 грн. процентів за користування чужими коштами у розмірі подвійної облікової ставки НБУ вважає Рішення господарського суду по даній справі помилковим, з огляду на таке.

У доводах апеляційного оскарження відповідач стверджував про те, що не отримував вимоги від позивача про повернення сплаченої передоплати у розмірі 78 855, 00 грн., а без такої вимоги у нього, відповідно, не виникало обов'язку з повернення передоплати.

Стосовно вимог про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у сумі 8 460,05 грн. відповідач також заперечував. При цьому відповідач наголошував на тому, що судом першої інстанції у даному випадку помилково застосовано п. 5.3 Договору, яким передбачена відповідальність відповідача (виконавця) за порушення термінів поставки.

Колегія суддів вважає, що вимога позивача у даній справі щодо стягнення 8 460, 05 грн. процентів за користування чужими коштами у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, є необґрунтованою, та такою, що не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Частинами 2, 3 статті 693 ЦК України, передбачено:

- якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати;

- на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Частиною 1 статті 536 ЦК України регламентовано, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 536 ЦК України, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що у випадку порушення термінів поставки, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом затримки платежу, від суми боргу за кожен день прострочи платежу.

Пунктом 5.3. Договору передбачено пеню в розмірі 0,02 % від ціни Договору товару за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що посилання місцевого господарського суду на пункти 5.2, 5.3 Договору є безпідставним, оскільки за ними передбачено відповідальність відповідача (виконавця) за порушення термінів поставки. Даний пункт взагалі не регулює грошові відносини.

Частина 6 ст. 231 ГК України, на яку також послався суд першої інстанції, взагалі не містить посилання на подвійну облікову ставку НБУ, стосується штрафних санкцій та є заходом відповідальності, в той час як проценти за ст. 536 ЦК України по своїй правовій природі не є ні санкцією, ні заходом відповідальності, а натомість є платою за користування коштами (п. 6.1. Постанови пленуму ВГСУ від 17.12.2013 року № 14); також частина 6 ст. 231 ГК України стосується відповідальності за невиконання грошових зобов'язань, в той час, як за своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання, що підтверджується судовою практикою (Постанова ВГСУ від 09.06.2011 р. у справі № 43/308- 10).

В оглядовому Листі від 29.04.2013р. N01-06/767/2013 Вищого господарського суду України зазначено, що "такий вид забезпечення виконання зобов'язання, як пеня та її розмір, встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України. статтями 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне викона (п. 4).

Тобто жодного відношення до визначення розміру плати за користування чужими грошовими коштами ч. 6 ст. 231 ГК України не має.

Таким чином, за висновком колегії суддів, ч. 6 ст. 231 ГК України не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Не може бути застосовано для нарахування процентів по аналогії положення ст. 1048 ЦК України щодо процентів за договором позики, оскільки договори поставки та договори позики є різними за своєю правовою природою, про що також зазначено в інформаційному Листі ВГСУ від 15.03.2011 № 01-06/249 "Про Постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів", та підтверджується судовою практикою, зокрема Постановою ВСУ від 02.07.2013р. № 18/1372/12.

Таким чином, ні договором, ні законодавством для спірних правовідносин розмір процентів за користування коштами передоплати, які нараховані покупцем постачальнику, не встановлено.

У вищеназваній Постанові Пленуму ВГСУ від 17.12.2013р. № 14 зазначено, що "підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, факт користування чужими коштами, та встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 ЦК України) (п. 6.2.)

За оцінкою колегії суддів, розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством для спірних правовідносин не встановлено, а тому відсутні підстави для застосування до цих правовідносин положень ст. 536 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне частково скасувати Рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2014р. №910/11126/14, а саме, в частині стягнення 8 460, 05 грн. процентів за користування чужими коштами у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, в іншій частині оскаржене Рішення залишити без змін.

Враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги, судові витрати за її подання покладаються на сторін пропорційно, в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу відповідача ТОВ "Компанія "Інтертехновєс" на Рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2014р. № 910/11126/14 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2014р. № 910/11126/14 скасувати частково.

Викласти резолютивну частину нового судового рішення в наступній редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інтертехновєс" (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8; код ЄДРПОУ 33226878) на користь Фермерського господарства "Вікторія" (32423, Хмельницька обл., Дунаєвецький р-н., смт. Смотрич, вул. Зарічна, 43; код ЄДРПОУ 31295190) 78 855 (сімдесят вісім тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп. суми основного боргу, 1649 (одну тисячу шістсот сорок дев'ять) грн. 98 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

В частині позовних вимог про стягнення 8 460, 05 грн. процентів за користування чужими коштами - відмовити».

3. Стягнути з позивача Фермерського господарства "Вікторія" (32423, Хмельницька обл., Дунаєвецький р-н., смт. Смотрич, вул. Зарічна, 43; код ЄДРПОУ 31295190) на користь відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інтертехновєс" (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8; код ЄДРПОУ 33226878) 88 (вісімдесят вісім) грн. 51 коп. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

4. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 910/11126/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Т.В. Ільєнок

Судді П.В. Авдеєв

В.В. Куксов