Ухвала

від 19.11.2014 по справі 822/4051/14

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/4051/14

Головуючий у 1-й інстанції: Данилюк У.Т.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

19 листопада 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С.

за участю секретаря судового засідання: Мартинюк В.В.

за участю представників сторін:

представника відповідача: Зозулі В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем" до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ярмолинецького відділення Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області форми "Р" від 08 вересня 2014 року №0000012200.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також на неповне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції.

Від представника позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримала та просила їх задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі наказу та направлення на перевірку Городоцької ОДПІ, представниками контролюючого органу була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій з ТОВ "Червона хвиля-плюс" в липні 2011 року та ПП "Віва Актив" в серпні 2011 року.

За результатами перевірки було складено акт № 576/22/31347662 від 12.08.2014 року.

В ході перевірки виявлені та відображені в акті порушення позивачем вимог: п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України, внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість за липень 2011 року в сумі 30603 грн., за серпень 2011 року в сумі 35001 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000012200 від 08.09.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 52502 грн., з яких: за основним платежем 35001 грн. та 17501 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженої постанови про задоволення позову виходив з того, що надані позивачем первинні документи містять всі необхідні реквізити, наявність яких є необхідною умовою при їх складанні, а відтак суми ПДВ правомірно включені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях по податку на додану вартість за відповідні періоди, на основі отриманих податкових накладних.

Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, а тому перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про безпідставність апеляційної скарги та законність рішення суду першої інстанції.

Як встановлено з матеріалів справи, висновки щодо порушення позивачем вказаних положень податкового законодавства ґрунтується на твердженні про відсутність фактичного здійснення операцій ТОВ "Тандем" із контрагентами: ТОВ "Червона хвиля-плюс" та ПП "Віва Актив".

Так, між ТОВ "Червона хвиля-плюс" (продавець) та ТОВ "Тандем" (покупець) 21.07.2011 року укладено договір купівлі-продажу №7 відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, а саме м'ясо яловичини в кількості 5820,70 кг на загальну суму 183615,70 грн.

Між ТОВ "Тандем" (покупець) та ПП "Віва Актив" (продавець) 11.08.2011 року укладено договір купівлі-продажу №8 відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, а саме м'ясо яловичини в кількості 6580 кг на загальну суму 210004,15 грн.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Вимогами п. 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до положень п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

В свою чергу, п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

У відповідності до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Разом з тим, на виконання сторонами умов вказаних договорів купівлі-продажу позивачем надані належним чином оформлені видаткові та податкові накладні, платіжні доручення на підтвердження оплати за товар, копії журналу обліку м'яса на складі готової продукції за 2011 рік, рахунки-фактури.

Також на підтвердження транспортування придбаного позивачем у ТОВ "Червона хвиля-плюс" та ПП "Віва Актив" товару (м'яса яловичини) позивачем надано товарно-транспортні накладні.

Водночас, незначні порушення, допущені в процесі складення первинних документів, недоліки при їх оформленні, на які посилається представник відповідача, не можуть бути належними і допустимими доказами безтоварності (фіктивності) господарських операцій, оскільки оцінюються судом в сукупності з іншими доказами та документами, які підтверджують здійснення зазначених операцій.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Оскаржена постанова суду ґрунтується на об'єктивно встановлених обставинах у даній справі та ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 20 листопада 2014 року .

Головуючий Сушко О.О.

Судді Залімський І. Г.

Смілянець Е. С.