Постанова

від 13.11.2014 по справі 809/3350/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2014 р. Справа № 809/3350/14

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Бобров Ю.О., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Амарант сюрф Т» про припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

16.10.2014 року державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Амарант сюрф Т» (надалі - відповідач) про припинення юридичної особи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, який зареєстрований як юридична особа, заборгованості до бюджету немає. Проте, з 01.01.2013 року, тобто більше одного року не подає податкової звітності, а дана обставина є підставою для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи.

17.10.2014 року відповідно до пункту 3 частини 1 статті 183-2 КАС України судом винесена ухвала про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яка разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами направлена відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову.

Направлена на адресу відповідача поштова кореспонденція повернулася до суду з відміткою «підприємство відсутнє». Відповідно до частини 11 статті 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Тому, суд вважає, що відповідач була належно повідомлена про відкриття скороченого провадження в даній справі.

Згідно із пунктом 2 частини 5 статті 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута в порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Заперечення або заяви про визнання позову від відповідача на адресу суду в зазначені вище строки не надійшли.

Суд, розглянувши матеріали даної адміністративної справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Амарант сюрф Т» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 36025428) 21.07.2008 року зареєстроване як юридична особа за адресою: вул. Залізнична, буд. 22, м. Івано-Франківськ, 76000, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 01.09.2014 року за №19224384 (а.с. 5-6) .

Згідно довідок державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області від 10.09.2014 року №15172/10/25-150/7707 та від 19.09.2014 року за №11539/10/09-15-15-02-10/4671 відповідач з 01.01.2013 року не подавав податкові декларації та документи фінансової звітності до податкових органів. Заборгованість перед бюджетом у відповідача відсутня (а.с. 7, 8).

Відповідно до частини 6 статті 128 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання зобов'язаний своєчасно надавати податковим органам декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів; сплачувати податки та інші обов'язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно статті 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 цього Кодексу.

Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (надалі - Кодекс) платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно підпункту 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 та пункту 67.2 статті 67 Кодексу органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Пунктами 49.1 та 49.2 статті 49 Кодексу встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Частиною 1 статті 63 Кодексу встановлено, що облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Частиною 1 та 2 статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» №755-IV від 15.05.2003 року (надалі - Закон №755-IV) передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону №755-IV суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Абзацом 5 та 6 частини 2 статті 38 Закону №755-IV встановлено, що підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, яке не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є: неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Згідно частини 3 та 4 статті 38 Закону №755-IV державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення юридичної особи, яке не пов'язано з банкрутством юридичної особи, внести до Єдиного державного реєстру запис щодо цього судового рішення та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України та юридичну особу, щодо якої було прийнято судове рішення, про внесення до Єдиного державного реєстру такого запису. З дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи застосовуються обмеження, які встановлені законом, зокрема, частиною другою статті 35 цього Закону.

Таким чином, суд дійшов висновку, що неподання товариством з обмеженою відповідальністю «Амарант сюрф Т» протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності є підставою для ухвалення рішення про припинення цієї юридичної особи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та правомірними, тому позов слід задовольнити.

У відповідності до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 2, 8-14, 86, 158-160, 163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Припинити юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю «Амарант сюрф Т» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 36025428), яке зареєстроване за адресою: вул. Залізнична, буд. 22, м. Івано-Франківськ, 76000.

Постанову звернути до негайного виконання.

Відповідно до частини 9 статті 183-2 постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» після набрання постановою законної сили, суд направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення

Державному реєстратору Івано-Франківського міського управління юстиції у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення та вчинити інші дії, передбачені статтею 38 вказаного Закону.

Суддя /підпис/ Ю.О. Бобров

Постанова складена о 08:45 год. 13.11.2014 року.