Рішення

від 17.11.2014 по справі 911/3986/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" листопада 2014 р. Справа № 911/3986/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НТК зварювального обладнання та технологій», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод зварювальних матеріалів», смт. Калинівка, Васильківський район

про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників сторін:

позивач - Яковенко В.В. предст. дов. 1/9 від 16.09.2014р.;

відповідач - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «НТК зварювального обладнання та технологій» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод зварювальних матеріалів» про розірвання договору б/н від 16.03.2012р. купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 1,7900 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., Глевахівська селищна рада, кадастровий номер 3221455300:03:008:0081.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.09.2014р. у справі №911/3986/14 було порушено провадження та призначено до розгляду на 27.10.2014р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.10.2014р. розгляд справи було відкладено на 17.11.2014р.

Відповідач, у судове засідання 17.11.2014р. не з'явився, відзиву на позовну заяву чи обґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Враховуючи те, що ухвала суду була направлена за адресою, яка вказана у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд дійшов висновку, що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.

Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті, в судовому засіданні 17.11.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

встановив:

16 березня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «НТК зварювального обладнання та технологій» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод зварювальних матеріалів» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки.

Відповідно до п. 1 договору, Продавець передає (продає), а Покупець приймає у власність (купує) належну продавцеві земельну ділянку загальною площею 1,7900 га, яка розташована за адресою: Київська область, Васильківський район, Глевахівська селищна рада. Кадастровий номер земельної ділянки: 3221455300:03:008:0081.

У пункті 2 договору зазначено, що цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до п. 3 договору, відчужувана земельна ділянка має склад угідь: всього земель 1,7900 га, з них ріллі - 1,7900 га та має наступні межі: А-Б землі запасу (138,95 м.); Б-В Близнюк В.В. (257,70 м.); В-А Петрунніков А.В. (295,28 м.).

Згідно п. 6. Договору, продаж цей за домовленістю сторін проводиться за 71 760 (сімдесят одну тисячу сімсот шістдесят) гривень 00 копійок, які сплачені покупцем продавцю до підписання договору.

Пунктом 11.2.1. договору передбачено, що продавець має право вимагати від покупця сплатити передбаченої цим договором ціни продажу земельної ділянки.

Вказаний договір зареєстровано в управлінні Держкомзему у Васильківському районі Київської області за № 490.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.06.2014 позивач звернувся до відповідача з вимогою про оплату боргу № 05/6 від 11.06.2014, якою останній просив терміново сплати борг за договорами купівлі-продажу земельних ділянок.

Проте, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Крім того, 08.07.2014 позивач звернувся ПАТ «Діамантбанк» з запитом №3/07 про надання інформації щодо надходження від відповідача грошових коштів на рахунок позивача за період з 16.03.2012 по теперішній час, за договір купівлі продажу земельної ділянки від 16.03.2012, №490.

З листів ПАТ «Діамантбанк» № 09072014/1 від 09.07.2014р. та №14112014/1 від 14.11.2014р. вбачається, що відповідач за отриману від позивача спірну земельну ділянку станом на момент прийняття судового рішення не розрахувався.

Предметом позову є вимога про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.03.2012, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «НТК зварювального обладнання та технологій» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод зварювальних матеріалів», предметом якого є земельна ділянка, загальною площею 1,7900 га, кадастровий номер 3221455300:03:008:0081, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, склад угідь: рілля, який посвідчений Бобковим О.В., приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрований в реєстрі за №490.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу земельної ділянки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Однією із загальних засад цивільного законодавства є принцип свободи договору, який знайшов своє відображення у ст.ст. 3 та 627 Цивільного кодексу України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ч. 3 ст. 653 ЦК України).

Враховуючи те, що відповідач за отриману від позивача спірну земельну ділянку станом на момент прийняття судового рішення не розрахувався, що підтверджується листами ПАТ «Діамантбанк» № 09072014/1 від 09.07.2014р. та №14112014/1 від 14.11.2014р. , суд дійшов висновку про правомірність вимоги позивача про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.03.2012, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «НТК зварювального обладнання та технологій» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод зварювальних матеріалів», предметом якого є земельна ділянка, загальною площею 1,7899 га, кадастровий номер 3221455300:03:008:0081, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, склад угідь: рілля, який посвідчений Бобковим О.В., приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрований в реєстрі за № 490 на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача, у розмірі однієї немайнової вимоги, а саме 1 218,00 грн.

Відповідно до п.5.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору.

Судом встановлено, що позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру про розірвання договору, проте оплачено 3 045, 00 грн. судового збору.

Враховуючи те, що позивач безпідставно сплатив до Державного бюджету України 1827, 00 грн. судового збору, суд дійшов висновку про повернення позивачу 1 827,00 грн. надмірно сплачено судового збору.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16.03.2012р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «НТК зварювального обладнання та технологій» (03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, буд. 66, офіс 105, ідентифікаційний код: 36677278) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод зварювальних матеріалів» (08623, Київська обл., Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Леніна, буд. 57, ідентифікаційний код 38093767), предметом якого є земельна ділянка, загальною площею 1,7900 га, яка розташована за адресою: Київська область, Васильківський район, Глевахівська селищна рада, кадастровий номер 3221455300:03:008:0081, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, склад угідь: рілля, який посвідчений Бобковим О.В., приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрований в реєстрі за № 490.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод зварювальних матеріалів» (08623, Київська обл., Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Леніна, буд. 57, ідентифікаційний код: 38093767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НТК зварювального обладнання та технологій» (03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, буд. 66, офіс 105, ідентифікаційний код: 36677278) 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять гривень) 00 коп. судового збору.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «НТК зварювального обладнання та технологій» (03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, буд. 66, офіс 105, ідентифікаційний код: 36677278) судовий збір у розмірі 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп., сплачений та перерахований до Державного бюджету України згідно квитанції №226 від 12.06.2014.

5. Видати накази після набрання рішення законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 25.11.2014р.

Суддя О.В. Щоткін