Постанова

від 08.09.2014 по справі 804/12537/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2014 р. Справа № 804/12537/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Рищенко А. Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного науково-виробничого підприємства «Укрсенсор» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003032205 від 14.08.2014 року, -

ВСТАНОВИВ :

15.08.2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Приватне науково-виробниче підприємство «Укрсенсор» з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003032205 від 14.08.2014 року.

Ухвалою суду від 19.08.2014 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Свої позовні вимоги, з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог, Приватне науково-виробниче підприємство «Укрсенсор» (далі - ПНВП «Укрсенсор») обґрунтовує тим, що за результатами проведеної перевірки податковим органом було прийняте протиправне податкове повідомлення-рішення №0003032205 від 14.08.2014 року, яким безпідставно було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів за основним платежем - 39250,00грн., нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 9812,50грн. Підприємство не мало змоги перевірити достовірність даних, наведених у ТТН, що були надані контрагентом. При цьому, позивач посилається на те, що неправильне оформлення ТТН, виписаних контрагентом по договірним відносинам з третьою особою, або їх ненадання, не можуть бути підтвердженням безтоварності операцій. Тому, на думку позивача, ПНВП «Укрсенсор» не несе відповідальності за достовірність даних, зазначених у ТТН, та за їх відсутність. Позивачем було надано суду копії відповідних первинних документів, на підтвердження правомірності своїх тверджень.

Просить суд, з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог:

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003032205 форми «Р» від 14.08.2014 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на 49062,50грн., з яких 39250,00грн. - за основним платежем та 9812,50грн. - за штрафними санкціями.

У судове засідання сторони не з'явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Від представника позивача надійшла письмова заява про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте надав суду письмові заперечення проти даного адміністративного позову, відповідно до яких зазначив про те, що результати перевірки є правомірними та винесене податкове повідомлення-рішення скасуванню не підлягає. Адже підприємством до перевірки не було надано сертифікатів якості товару, документів, що підтверджують транспортування товару, а саме: ТТН. На думку контролюючого органу, платник податків не підтвердив факту реального постачання товару, з яким закон пов'язує право на формування податкового кредиту (факт отримання товару) і у розумінні викладених вище правових норм не мав права на формування податкового кредиту за операціями з ТОВ «ТД Норден Груп».

У відповідності до положень ч.6 ст.128 КАС України суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити даний адміністративний позов повністю з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 24.07.2014 року по 30.07.2014 року податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПНВП «Укрсенсор» (код ЄДРПОУ - 32495656) щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків - ТОВ «ТД Норден Груп» (код ЄДРПОУ - 38918870) за період січень 2014 року. Вказану перевірку було проведено на підставі наказу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 23.07.2014 року №554, згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Хід та результати проведеної перевірки було оформлено відповідачем в акті перевірки від 31.07.2014 року за №1675/04-65-22-05/32495656.

Як зазначив відповідач в акті перевірки, при проведенні перевірки ним було використано такі документи: податкова декларація з ПДВ ПНВП «Укрсенсор» за січень 2014 року від 10.02.2014 року №9005560883, додаток №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» до податкової декларації з ПДВ за січень 2014 року, дані інформаційних ресурсів ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби - АІС «Податковий блок», матеріали зустрічної звірки, отримані від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №464/04-62-22-3/38918870 від 31.03.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД Норден Груп» (код ЄДРПОУ - 38918870) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року, договори, податкові та видаткові накладні, лист підприємства ПНВП «Укрсенсор» від 23.07.2014 року №32, оборотно-сальдова відомість по рахункам 104, 631, 6441, 1521, 231, 821, 811, 901 за перевіряємий період, платіжні документи.

За результатами проведеної перевірки відповідачем були зроблені наступні висновки, а саме: порушено позивачем:

- п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі - 39250,00грн., а саме: в січні 2014 року на суму ПДВ - 39250,00грн.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом було винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 14.08.2014 року №0003032205, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів за основним платежем - 39250,00грн., нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 9812,50грн.

Не погодившись із вищевказаним актом перевірки, позивач надав податковому органу свої заперечення від 04.08.2014 року №36. Однак, такі не були прийняті Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до уваги та висновки перевірки залишені в силі.

За даними копії Довідки серії АА №542094 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) видами діяльності ПНВП «Укрсенсор» за КВЕД-2010 є: оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, лізинг інтелектуальної власності та подібних продуктів, крім товарів, захищених авторськими правами, технічні випробування та дослідження, дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук.

Позивач є платником податку на додану вартість, відповідно до копії свідоцтва №100331531 серії НБ №313483 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Відповідно до вимог п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

За положеннями п.85.2, п.85.4, п.85.8 ст.85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (у відповідній чинній редакцій), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, системний аналіз вказаної норми показує, що лише в разі фактичного здійснення господарської операції документ може вважатися первинним та тим самим підтверджувати реальність проведення такої господарської операції. Тому, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. А для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, яка має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вже зазначалось судом вище, позивачем було надано податковому органу до перевірки відповідні первинні документи, перелік яких визначено.

Також слід звернути увагу на те, що свої висновки щодо порушення позивачем норм п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, податкова інспекція робить спираючись на дані, викладені в тому числі в акті ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №464/04-62-22/3/38918870 від 31.03.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД «Норден Груп» (код ЄДРПОУ - 38918870) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року». Суд вважає за необхідне зауважити, що базування висновків податкового органу в акті від 31.07.2014 року на висновках акту, складеного іншою податковою інспекцією, є протиправним та не відповідає вимогам чинного податкового законодавства.

Адже пунктами 4, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за №34/18772 (є чинним) визначено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже, суд вказує на те, що такі посилання Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не відповідають вимогам чинного законодавства, адже результати перевірок платників податків, зокрема, з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах із контрагентами, мають ґрунтуватися на даних первинних документів, які належить безпосередньо досліджувати під час проведення перевірок. А тому, посилання відповідача на акт перевірки стосовно його контрагента, не може братися до уваги.

Таким чином, відповідач має базувати свої висновки за результатами проведеної перевірки безпосередньо на підставі дослідження наданих первинних документів, тим паче, що позивачем були пред'явлені всі необхідні первинні документи. Це не заперечується і в самому акті перевірки.

У перевіряємий період ПНВП «Укрсенсор» мало взаємовідносини з ТОВ «ТД Норден Груп» (код ЄДРПОУ - 38918870).

Так, 13.01.2014 року між ТОВ «ТД Норден Груп» (постачальник) та ПНВП «Укрсенсор» (покупець) було укладено договір поставки №200114, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити у власність покупця у зумовлені строки установку термоконтактної мікро сварки ES-4030, за найменуванням, номенклатурою та кількістю товару, що вказані в рахунках-фактурах, що є невід'ємними частинами договору, та видаткових накладних.

На підтвердження реальності проведеної господарської операції позивач надав суду копії таких первинних документів, а саме: договору, рахунку на оплату, платіжного доручення, податкової/видаткової накладної, фотографій обладнання, наказу на проведення інвентаризації основних засобів з інвентаризаційним описом, наказу про введення в експлуатацію основного засобу, оборотно-сальдової відомості по рахунках 104, 1521,631 за січень 2014 року, акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 27.01.2014 року, керівництва по експлуатації установки термоконтактної мікро сварки ES-4030.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Аналіз вищевикладених норм податкового законодавства показує, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Тому, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтвердженні належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За умовами пунктів 200.1, 200.2, 200.3 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну , складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Положеннями ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року за № 2344-III (у відповідній чинній редакції) визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідач обґрунтовує свою позицію щодо безтоварності проведеної господарської операції між ПНВП «Укрсенсор» та ТОВ «ТД Норден Груп» тим, що позивачем не було надано контролюючому органу сертифікати якості товару, документи, що підтверджують транспортування товару, а саме: ТТН. При цьому зазначає про те, що наявність у платника податку, виданих йому постачальником товару податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства є безумовною, проте, недостатньою умовою для формування кредиту певного податкового періоду.

Однак, суд погоджується з твердженнями позивача щодо відсутності у законі зазначення про обов'язкову наявність ТТН на підтвердження факту транспортування або доставки товару за укладеним договором. Адже законом передбачена альтернатива таких документів, ними є видаткова накладна, акт приймання-передачі товару, тощо, про що зазначалось вище. Тим більше, що договором не визначена обов'язкова умова щодо транспортування товару.

Також за поясненнями позивача, переміщення обладнання за договором можливе і в легковому автомобілі (наприклад, директора підприємства). Так, для транспортування та перенесення придбаного товару не потрібна будь-яка спеціальна техніка чи транспорт на підтвердження факту його поставки.

Що стосується сертифікату якості на поставляємий товар, то суд зазначає, що предметом договору від 13.01.2014 року №200114 є установка термоконтактна мікро сварки ES-4030, копії фотографій якої містяться в матеріалах справи. Позивачем надано суду копію керівництва по експлуатації вказаної установки. При цьому, ПНВП «Укрсенсор» не є виробником/постачальником продукції, а покупцем такої за укладеним договором.

Відповідно до норми ст.1 Закону України «Про підтвердження відповідності» сертифікація - процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу встановленим законодавством вимогам.

Сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

При цьому, сертифікат відповідності або якості видається виробником товару, а не надання такого ПНВП «Укрсенсор» не може свідчити про нереальність проведеної господарської операції між зазначеними контрагентами.

За поясненнями позивача, підприємство займається розробкою та використанням засобів захисту від вибухів газу, а саме: давачів горючих, вогненебезпечних та токсичних газів і парів різних типів. У виробничому технологічному циклі виробництва готової продукції підприємства наявна операція приварювання чутливого елемента з мікродроту до тримача чутливих елементів. Саме ця операція і виконується на сьогоднішній день на установці термоконтактної мікро сварки ЕS-4030, придбаної за оспорюваним відповідачем правочином. Придбання вищевказаного обладнання дало змогу значно покращити якість продукції, що виробляється підприємством та суттєво скоротити час на її виготовлення. А отже, вказану установку було використано підприємством у власній господарській діяльності та здійснено позивачем в рамках переоснащення та автоматизації технологічного циклу виробництва.

Отже, в ході судового розгляду справи була підтверджена реальність проведеної господарської операції між ПНВП «Укрсенсор» та ТОВ «ТД Норден Груп», безпідставність висновків податкового органу щодо порушення норм п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України. Тому, оспорюване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0003032205 форми «Р» від 14.08.2014 року, яким Приватному науково-виробничому підприємству «Укрсенсор» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів за основним платежем - 39250,00грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 9812,50грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов необхідно задовольнити повністю.

Також на підставі ст.ст.87, 94 КАС України суд вважає за необхідне вирішити питання про розподіл судових витрат, з урахуванням рішення суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Так, відповідно даних квитанції від 15.08.2014 року №1-224К позивач сплатив 182,70грн. судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру. Тому, на користь ПНВП «Укрсенсор» необхідно присудити 182,70грн. сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного науково-виробничого підприємства «Укрсенсор» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003032205 від 14.08.2014 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0003032205 форми «Р» від 14.08.2014 року, яким Приватному науково-виробничому підприємству «Укрсенсор» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів за основним платежем - 39250,00грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 9812,50грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного науково-виробничого підприємства «Укрсенсор» (код ЄДРПОУ - 32495656) сплачену суму судового збору у розмірі - 182,70грн. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Суддя А.Ю. Рищенко