Постанова

від 17.11.2014 по справі 813/5036/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2014 року № 813/5036/14

о 16 год., 29 хв. м. Львів Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Кам'янка-Бузького дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс», представник - Бартух Р.Б., Лох Р.Б., до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Мін доходів у Львівській області, представник - Скрипник С.В. про скасування акту №3/22-00/31416856 від 06.02.2014 року та скасування податкового повідомлення-рішення №0001022200 від 19.05.2014 року

Державне підприємство «Жовківське лісове господарство» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області у якому позивач просив визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001842210 від 05.12.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується із висновками відповідача викладеними в акті перевірки. Щодо заниження скоригованого валового доходу за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року, позивач зазначає, що авансові платежі отримані в І кварталі 2011 року підприємство не включило до складу валових доходів, оскільки включило їх в II кварталі 2011 року, про що в акті перевірки нічого не зазначено. Відображення сум у складі доходів платника податку, не підлягають повторному включенню до складу його доходів. Відповідно висновок про заниження скоригованого валового доходу за вказаний період не відповідає дійсності.

Щодо завищення валових витрат за І квартал 2011 року у сумі 144771,00 грн., позивач зазначає, що до складу валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Щодо включення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства, вартості послуг отриманих від Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», позивач зазначає, що підтвердженням факту надання послуг Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» є накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів

Щодо завищення витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, всього у сумі 589315,00 грн., позивач зазначає, що ним включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування вартість послуг отриманих від ФО-П ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ТОВ «ВАДІ», що пов'язані з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг щодо заготівлі деревини.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали суду додаткові пояснення та докази, просили суд позов задоволити повністю.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову з підстав, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте за результатами документальної виїзної позапланової перевірки, якою встановлено завищення задекларованих позивачем показників у рядку 01.1 Декларації «доходи від продажу товарів (робіт, послуг) у сумі 60412,00 грн. за І квартал 2011 року, що призвело до заниження скоригованого валового доходу.

Згідно журналу-ордера по бухгалтерському рахунку 361 «Рахунки з вітчизняними покупцями» обліковуються отримані авансові платежі від покупців: кредитове сальдо на 01.01.11 в сумі 69376,55грн, на 31.03.11 в сумі 129788,10 грн.

Авансові платежі отримані в І кварталі 2011 року у сумі 60411,55 грн. позивач не включив до складу валових доходів.

Крім цього, перевіркою встановлено завищення скоригованих валових витрат. Послуги отримані від Державного територіального-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» СПД ОСОБА_5, СПД ОСОБА_4, ТОВ «ВАДІ» не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Проведеною перевіркою встановлено завищення задекларованих позивачем у рядку 04.9 Декларації «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» за І квартал 2011 року у сумі 144771,00 грн. До складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року. Отже, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також протягом 2010 року.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні позову відмовити повністю, вказавши на правомірність прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення - рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

06.02.2014 року відповідачем проведено документальну виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року. За результатами перевірки складено акт № 39/22-00/31416856.

Проведеною перевіркою встановлено порушення, зокрема:

- п. 4.1. ст. 4, п. 4.1.1., п. 4.1. ст. 4, п. 11.3.1. п. 11.3. ст. 11, п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5, п. 6.1. ст. 6, п. 22.4. ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону №283/97-ВР від 22.05.97 року (із змінами та доповненнями), п.п. 14.1.27., п.п. 14.1.36., п.п.14.1.228., п. 14.1. ст. 14, п. 44.1, п. 44.3., п. 44.6., ст. 44, п. 138.1. ст.138, п.138.2. ст.138, п. 138.6. ст.138, п.139.1.9. ст. 139 ПК України (із змінами і доповненнями), Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток всього у сумі 195358,00грн. у тому числі за І квартал 2011 року у сумі 55468,00грн., за ІІ квартал 2011 року у сумі 52722,00грн., за ІІІ квартал 2011 року у сумі 34536,00грн., за ІV квартал 2011 року у сумі 10188,00грн., за І квартал 2012 року у сумі 20860,00грн., за ІV квартал 2012 року у сумі 21584,00грн.;

19.05.2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001022200, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 ПКУкраїни, на підставі акта перевірки № 39/22-00/31416856 від 06.02.2014 року та Рішення ГУ Міндоходів у Львівській області про результати розгляду скарги від 08.05.2014 року за № 11000/10/13-01-10-08-05/641, встановлено порушення п. 4.1. ст. 4, п. 4.1.1., п. 4.1. ст. 4, п. 11.3.1. п. 11.3. ст. 11, п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5, п. 6.1. ст. 6, п. 22.4. ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону №283/97-ВР від 22.05.97 року (із змінами та доповненнями), п.п. 14.1.27., п.п. 14.1.36., п.п.14.1.228., п. 14.1. ст. 14, п. 44.1, п. 44.3., п. 44.6., ст. 44, п. 138.1., п.138.2., п. 138.6. ст.138, п.139.1.9. ст. 139 ПК України Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток, усього 205970,00 грн., в тому числі за основним платежем - 195358,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10612,00 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону № 283/97-ВР від 22.05.97 року із змінами та доповненнями (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно п.п. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно п. 5.1. ст. 5 цього ж Закону, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону, до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону, не включаються до складу валових витрат витрати на Виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п. 6.1. ст. 6 цього ж Закону, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно п.п. 11.3.1. п. 11.3. ст. 11 цього ж Закону, дата збільшення валового доходу датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Згідно п. 22.4. ст. 22 цього ж Закону, у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Згідно п.п. 14.1.27. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу Кодексу, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п.п. 14.1.36. п. 14.1. ст. 14 цього ж Кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.п.14.1.228. п. 14.1. ст. 14 цього ж Кодексу, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу

Згідно п. 44.1. ст. 44 цього ж Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно п. 44.3. ст. 44 цього ж Кодексу, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно п. 44.6. ст. 44 цього ж Кодексу, У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно п. 138.1. ст. 138 цього Кодексу, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2. ст. 138 цього Кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього ж Кодексу.

Згідно п. 138.6. ст. 138 цього Кодексу, витрати з придбання природного газу, що формують собівартість послуг гарантованого постачальника з постачання природного газу споживачам за регульованим тарифом у звітному податковому періоді, визначаються в розмірі суми коштів, що перераховані власнику природного газу з відкритого у банку відповідно до закону гарантованим постачальником поточного рахунку із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від усіх категорій споживачів.

Згідно п.п.139.1.9. п. 139.1. ст. 139 цього Кодексу, Не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу)

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог надано суду копії:

- договору про подачу та забирання вагонів від 11.05.2010 року за № 150 укладеного між позивачем та Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» та додаткової угоди;

- накопичувальних карток зборів за роботи (послуги) та штрафів, появзаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу);

- відомостей плати за користування;

- дублікатів накладних для відправника;

- квитанцій про приймання вантажу;

- висновки фітосанітарних експертиз, сертифікати;

- договору № 13 від 05.05.2010 року на проведення лісозаготівельних робіт підписаного із ФО-П ОСОБА_4 з додатками згідно якого позивач, як замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботу за завданням замовника на свій ризик, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу;

- актів здачі-приймання виконаних робіт на ділянках лісових обходів;

- договору № 27 від 04.05.2011 року на проведення лісозаготівельних робіт підписаного із ФО-П ОСОБА_4 з додатками згідно якого позивач, як замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботу за завданням замовника на свій ризик, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу;

- актів здачі-приймання виконаних робіт на ділянках лісових обходів;

- договору № 38 від 08.10.2012 року на проведення лісозаготівельних робіт підписаного із ТОВ «Ваді» з додатками, згідно якого позивач, як замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати лісозаготівельні роботи за завданням замовника на свій ризик, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу;

- акту здачі-приймання виконаних робіт до договору підряду № 38 на проведення лісозаготівельних робіт від 16.11.2012 року;

- договору № 39 від 08.10.2012 року на проведення лісозаготівельних робіт підписаного із ТОВ «Ваді» з додатками, згідно якого позивач, як замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати лісозаготівельні роботи за завданням замовника на свій ризик, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу;

- акту здачі-приймання виконаних робіт до договору підряду № 39 на проведення лісозаготівельних робіт від 30.11.2012 року;

- договору № 40 від 08.10.2012 року на проведення лісозаготівельних робіт підписаного із ТОВ «Ваді» з додатками, згідно якого позивач, як замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати лісозаготівельні роботи за завданням замовника на свій ризик, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу;

- акту здачі-приймання виконаних робіт до договору підряду № 40 на проведення лісозаготівельних робіт від 31.12.2012 року;

- договору № 15 від 10.02.2012 року на проведення лісозаготівельних робіт підписаного із ФО-П ОСОБА_5 з додатками згідно якого позивач, як замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботу за завданням замовника на свій ризик, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу;

- актів здачі-приймання виконаних робіт на ділянках лісових обходів;

- договору № 22 від 12.03.2012 року на проведення лісозаготівельних робіт підписаного із ФО-П ОСОБА_5 з додатками згідно якого позивач, як замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботу за завданням замовника на свій ризик, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу;

- актів здачі-приймання виконаних робіт на ділянках лісових обходів.

Судом не враховуються обґрунтування позовних вимог та надані ним докази оскільки:

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року правомірно встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 01.1 Декларацій «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» всього у сумі 60412,00 грн. у тому числі за І квартал 2011 року у сумі 60412,00 грн. Згідно журналу - ордера по бухгалтерському рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» обліковуються отримані авансові платежі від покупців: кредитове сальдо на 01.01.2011 року в сумі 69376,55 грн., на 31.03.2011 року в сумі 129788,10 грн. Авансові платежі отримані в І кварталі 2011 року у сумі 60411,55 грн. підприємство не включило до складу валових доходів, що представника позивача не заперечується. Валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Заперечення позивач про те, що ним авансові платежі включені до складу валових витрат в наступному кварталі не спростовують встановленого відповідачем порушення вимог п. 4.1. ст. 4, п.п. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4, п.п. 11.3.1. п. 11.3. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону №283/97-ВР від 22.05.97 року (із змінами та доповненнями), - заниження валових доходів за І квартал 2011 року у сумі 60412,00грн.

Також проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року правомірно встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.9 Декларацій «від`ємне значення об`єкта оподаткування попереднього податкового року» за І квартал 2011 року у сумі 144771,00 грн. Позивачем згідно поданої Декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 звітний рік №25912 від 09.02.2011 року рядок 08 «Об`єкт оподаткування (позитивний (+) від'ємний (-))» задекларовано з нульовим значенням, що представниками позивач не заперечувалось. Згідно поданого Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний 2010 рік №2656 від 10.03.2011 року до Декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 звітний рік, Кам`янка - Бузьке ДЛГП «Галсільліс» задекларовано рядок 4 «Сума заниженого (+) або завищеного (-) об'єкта оподаткування» з нульовим значенням. Згідно п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Крім цього, згідно п. 22.4. ст. 22 цього ж Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. Однак, позивачем в рядку 04.9 «Від`ємне значення об`єкта оподаткування попереднього податкового року» Декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року (№10082 від 10.05.2011 року) задекларовано від`ємне значення об`єкта оподаткування попереднього податкового 2010 року у сумі 144771,00 грн. Пояснення представника позивача, що начебто у 2010 році податковим органом не приймались декларації із від'ємним значенням об'єкта оподаткування судом не враховуються, оскільки не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, а відтак відповідачем правомірно встановлено порушення позивачем вимог п. 6.1. ст. 6, п. 22.4. ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - завищення валових витрати за І квартал 2011 року у сумі 144771,00 грн.

Також проведеною перевіркою правомірно встановлено завищення позивачем валових витрат за І квартал 2011 року у сумі 16687,00грн. Позивачем включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, вартість послуг отриманих від Державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця», що не пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг). Послуги отримані від Державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця» не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та податкового обліку. В справі відсутні акти виконаних робіт чи будь-які інші первинні документи, які б підтверджували факт отримання послуги та були складені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Накопичувальні картки, копії яких є в справі згідно п. 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, є документом для розрахункового підрозділу «Львівської залізниці», який веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг. Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу. Тобто накопичувальні картки, є документом для розрахункового підрозділу «Львівської залізниці», лише для обліку надходження коштів, і жодним чином не підтверджує факту отриманих позивачем послуг.

Відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 згідно Правил користування вагонами і контейнерами, є документом на підставі якого «Львівською залізницею» здійснюється облік часу користування вагонами і контейнерами та

нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46. Інших доказів передбачених зазначеними Правилами, які б підтверджували плату за користування контейнерами, які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів, пам'яток про видачу/ приймання контейнерів, повідомлень про закінчення вантажних операцій з вагонами, актів про затримку вагонів форми, актів загальної форми, позивач суду не надав.

Відомість плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу ГУ-46а згідно Правил користування вагонами і контейнерами, не передбачена, відтак не є належним та допустимим доказом у справі.

Крім цього, як пояснили представники позивача, оплати проводилась наперед, а в деяких випадках за не виконання плану перевезень, що також спростовує правомірність формування позивачем витрат, без фактично отриманих послуг.

Судом враховується висновок відповідача про те, що понесені витрати на придбання вищенаведених послуг не оформлені відповідними документами, які б підтверджували фактичне їх виконання, тобто позивачем порушено вимоги п. 5.1., п.п. 5.2.1. п.5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме завищено валові витрати за І квартал 2011 року у сумі 16687,00 грн.

Також перевіркою правомірно встановлено завищення позивачем витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, всього у сумі 36476,00 грн. у тому числі за ІІ квартал 2011 року у сумі 22525,00 грн., за ІІІ квартал 2011 року у сумі 12191,00 грн., за ІV квартал 2011 року у сумі 1760,00 грн., щодо собівартості виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, та не пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та податкового обліку:

Судом із врахуванням вищевказаних висновків суду також враховуються висновки відповідача про те, що витрати, прямо пов'язані з виробництвом готової продукції, можуть бути підтверджені лише тими документами, що свідчать про зміст, обсяг виконаних робіт та їх економічно обґрунтовану вартість. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Послуги оренди майданчика для складування вантажу у межах смуги відведення Залізниці та подачі вагонів тощо, не відносяться до витрат, прямо пов'язаних з виробництвом деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД, які формують собівартості виготовленої та реалізованої деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно позивачем порушено вимоги п.п. 14.1.27., п.п. 14.1.228. п. 14.1. ст. 14, п. 44.1., п. 44.3., п. 44.6., ст. 44, п. 138.1. ст. 138, п. 138.2. ст. 138, п. 138.6. ст. 138, п. 139.1.9. ст. 139 ПК України , а саме завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, всього у сумі 36476,00 грн.

Також перевіркою правомірно встановлено завищення позивачем витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, всього у сумі 589315,00 грн. у тому числі за ІІ квартал 2011 року у сумі 206700,00 грн., за ІІІ квартал 2011 року у сумі 137965,00 грн., за ІV квартал 2011 року у сумі 42535,00 грн., за І квартал 2012 року у сумі 99335,00 грн., за ІV квартал 2012 року у сумі 102780,00 грн., щодо вартості послуг отриманих від ФО-П ОСОБА_4, ФО-П ОСОБА_5 та ТОВ «ВАДІ», які не пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Позивач в обґрунтуванні позовних вимог зазначає, що предметом його діяльності є лісництво та інша діяльність у лісовому господарстві та лісозаготівлі.

Згідно КВЕД 2010 Клас 02.20 Лісозаготівлі в Україні, включає:

- заготівлю круглого лісоматеріалу для деревообробної промисловості;

- заготівлю круглого лісоматеріалу, який використовують в необробленому вигляді, такого як рейки, огорожі, стовпи та жердини;

- збирання та заготівлю паливної деревини;

- збирання та заготівлю відходів паливної деревини, які залишилися після її заготівлі;

- заготівлю деревного вугілля в лісі (традиційним методом).

Клас 02.10 Лісництво та інша діяльність у лісовому господарстві, включає:

- вирощування будівельного лісу: посадку, пересаджування саджанців, проріджування й охорону лісів і лісосік;

- вирощування молодого порослевого лісу, балансової деревини та паливної деревини;

- діяльність лісорозсадників.

Предмети договорів із вищевказаними контрагентами не узгоджуються із предметом діяльності позивача. Також предмет та істотні умови згаданих договорів не відповідають вимогам Порядку спеціального використання лісових ресурсів, не визначено систем рубок лісу, не визначено строку і порядку використання лісових ресурсів, строків огляду, не визначеного видачу лісорубного або лісового квитка, як основного документу на підставі якого здійснюється використання лісових ресурсів, тощо.

Будь-який договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Досягнення згоди з істотних умов договору жодним чином не обмежує волі сторін в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Безпредметні на думку суду договори з недолугими зобов'язаннями сторін, які мають удавані наслідки лише для самих сторін таких договорів, жодним чином не підтверджують реальність здійснення господарських операцій, оскільки такі підписуються сторонами з метою одержання податкової вигоди та не мають правових наслідків для платника податків, і за своєю суттю не узгоджуються із конституційним принципом, відповідно до якого кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Факт декларування позивачем вказаних правовідносин сторонами по справі не заперечується, однак саме лише декларування без здійснення господарських операцій не може бути підставою для зменшення податкових зобов'язань.

Судом не враховуються вищевказані докази надані позивачем в обґрунтування позовних вимог, оскільки такі не містять всіх обов'язкових реквізитів, містять відмінні відомості щодо одних і тих же назв господарських операцій, відтак в сукупності не підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій. Епізодичні первині документи, як підтвердження здійснення позивачем господарських операцій судом також не враховуються, так як реальність господарської операції має бути підтверджена певними доказами (документами) послідовність та порядок складання яких визначено законодавством. Лише за наявності всіх необхідних для певної господарської операції документів, алгоритм яких визначений законом та погоджений сторонами, судом може бути надана оцінка їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу зокрема, а також достатність і взаємний зв'язок їх у сукупності щодо реальності господарської операції.

В актах надання послуг не вказано чітко, які саме послуги надавались (види робіт по заготівлі лісу) та в яких кількостях (об'ємах), які види деревини заготовлено, а лише зазначено масу заготовленої деревини, акти не містять інформацію про фактично понесені витрати виконавцем на виконання послуг в розрізі окремих операційних одиниць. Акти та інші документи, що надані для перевірки, не містять інформації яка кількість людей (спеціалістів) була задіяна у наданні послуг на проведення лісозаготівельних робіт, які механізми, транспортні засоби чи інше обладнання використовувалось для надання послуг. Тобто понесені витрати на придбання вищенаведених послуг не оформлені відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання послуг їх фактичну вартість. У зв'язку з цим, відсутнє підтвердження фактичного отримання послуг та їх зв'язок з собівартістю виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, та не пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно, позивачем порушено вимоги п.п. 14.1.27., п.п. 14.1.36., п.п. 14.1.228. п. 14.1. ст. 14, п. 44.1., п. 44.3., п.44.6., ст. 44, п. 138.1. ст. 138, п. 138.2. ст. 138, п. 138.6. ст. 138, п. 139.1.9. ст. 139 ПК України, а саме завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, всього у сумі 589315,00 грн.

Надані позивачем докази, обґрунтування позовних вимог судом не враховуються, оскільки в сукупності не дають суду достатніх підстав для висновку про правомірність віднесення понесених позивачем витрат, а також правильності формування податкового обліку позивачем щодо предмету спору.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на позивача.

Крім цього, згідно п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або у відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Кам'янка-Бузького дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» (ЄДРПОУ 31416856, с. Стрептів, Кам'янка-Бузький район, Львівська область) на користь Державного бюджету України 3632,20 грн. судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 24.11.2014 року.

Суддя Гавдик З.В.