Постанова

від 21.11.2014 по справі 823/3192/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2014 року справа № 823/3192/14

                                                                      м. Черкаси

10 год. 40 хв.                                                                                

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Каліновської А.В.,

при секретарі – Шалько І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства «Тендер ЮГ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з приватного підприємства “Тендер ЮГ” на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 9309 грн. 00 коп. адміністративно – господарських санкцій за незайняті робочі місця інвалідами у 2013 році та 714 грн. 24 коп. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 2013 році у відповідача повинен працювати 1 інвалід, проте відділенням встановлено, що робоче місце інвалідом не зайняте. У зв'язку з тим, що відповідач до 15.04.2014 року не сплатив суму адміністративно-господарських санкцій в розмірі 9309 грн. 00 коп. позивач просить стягнути їх в судовому порядку, а також просить стягнути пеню в розмірі 714 грн. 24 коп.. за період з 16.04.2014р. по день подачі позову.

Позивач, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив клопотання, в якому просить розгляд справи проводити за відсутності свого представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач, повідомлений про час, дату та місце судового засідання, за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в судове засідання не з'явився, про причину своєї неявки не повідомив, заперечення на позов не надав, а тому судовий розгляд справи проводився за відсутності його представника на підставі наявних матеріалів справи.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Приватне підприємство “Тендер ЮГ”», як суб'єкт господарювання – юридична особа, ідентифікаційний код 14212800, зареєстроване 23.05.1991р., що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Судом встановлено, що згідно поданого Черкаському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу складає 10 осіб, в тому числі середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність – 0 осіб, кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» – 1 особа, середньорічна заробітна плата штатного працівника – 18618 грн. 00 коп., сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів – 9309 грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 вересня 2014р. Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Смілянського міськрайонного центру зайнятості із запитом, в якому просить повідомити чи надавало приватне підприємство “Тендер ЮГ” інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, звіти за ф-ЗПН, чи направлялися Смілянським міськрайонним центром зайнятості інваліди для працевлаштування та чи була фактично відмова роботодавцем у працевлаштуванні інвалідам.

Листом №05-23/4765 від 10.10.2014р. Смілянський міськрайонний центр зайнятості повідомив, що протягом 2013р. приватне підприємство “Тендер ЮГ” не надавало інформації про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991р. №875-XII (далі – Закон №875-XII). Відповідно до ст. 7 Закону №875-XII законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Так, згідно ст. 17 цього Закону, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Відповідно до положень ст. 18 Закону №875-XII забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Також ст. 18 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 18-1 Закону №875-XII державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Отже, цим Законом або будь-якими іншими актами законодавства не передбачено покладення на підприємство, установу, організацію, що користується найманою працею, обов'язку самостійного пошуку інвалідів для їх працевлаштування згідно встановлених нормативів, тоді як цей обов'язок покладений на державну службу зайнятості.

Частиною 1 ст. 19 Закону №875-XII визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 відповідно до статей 19 і 20 вказаного Закону затверджено нормативно-правові акти: Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю; Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування; Порядок зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць у господарських об'єднаннях, до складу яких входять підприємства громадських організацій інвалідів; Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; Порядок використання суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що надійшли до державного бюджету; Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю.

Про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів відповідач повинен був повідомляти територіальні відділення Фонду соціального захисту інвалідів шляхом подання до 1 березня, наступного після звітного періоду статистичної звітності у формі № 10-ПІ поштова-річна "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів".

Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 314 від 03.05.95 р., яким врегульовано порядок створення робочого місця для працевлаштування інваліда підприємством втратило чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.07 року № 70, а іншого нормативно-правового акту, який регулює створення та введення в дію місць для працевлаштування інвалідів не існує.

За таких обставин подання відповідного звіту до центру зайнятості є належним (єдиним) підтвердженням наявності на підприємстві створеного та введеного в дію місця для працевлаштування інваліда.

Однак, відповідачем, у визначений законодавством строк – до 01.03.2014 року, звіту до центру зайнятості подано не було, а тому суд приходить до висновку, що позивач не створив та не ввів в дію місця для працевлаштування інваліда.

Крім того, обов'язок щомісячно інформувати Державний центр зайнятості про наявність вакантних робочих місць встановлено ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» (у редакції Закону України від 23.02.2006 р. N 3483-IV, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Так, відповідно до частини 4 зазначеної статті підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 3 пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 70 (зі змінами та доповненнями), інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Як зазначено вище, відповідач не подавав звіт про наявність вакансій форми № 3-ПН до центру зайнятості, що підтверджується листом №05-23/4765 від 10.10.2014р.

Таким чином, відповідач не здійснив передбачених чинним законодавством заходів щодо інформування вищезазначених органів про наявну можливість на підприємстві для працевлаштування інвалідів, чим позбавив можливості виконання органами, зазначеними у статті 18 Закону № 875-XII, свого обов'язку стосовно безпосереднього працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Суми адміністративно-господарських санкцій і пені, що надійшли до державного бюджету, використовуються Фондом соціального захисту інвалідів.

За проведеними позивачем підрахунками сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 9309 грн. 00 коп.

У матеріалах справи відсутні відомості щодо сплати відповідачем вищезазначеної суми адміністративно-господарських санкцій.

На суму заборгованості станом на час звернення до суду нарахована пеня в розмірі 714 грн. 24 коп.

В порушення ч.ч. 1, 4 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» відповідачем не було в строк до 15 квітня 2014 року сплачено адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до п. 3.4 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року № 233, нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно, тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу.

Частиною 9 статті 20 Закону № 875-XII передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності та виходячи з встановленого судом факту несплати відповідачем станом на момент розгляду справи адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення строків їх сплати у вказаному вище розмірі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з приватного підприємства «Тендер ЮГ» вказаної суми заборгованості підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 – 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Тендер ЮГ» (20721, Черкаська область, Смілянський район, с. Балаклея, вул. Леніна, буд. 45, ідентифікаційний код 14212800) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (18000, м. Черкаси, проспект Хіміків, 50, ідентифікаційний код 21368023) адміністративно-господарські санкції в розмірі 9309 (дев'ять тисяч триста дев'ять) грн. 00 коп. та 714 (сімсот чотирнадцять) грн. 24 коп. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій, а всього 10023 (десять тисяч двадцять три) грн. 24 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у порядку письмового провадження - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Каліновська

Повний текст постанови виготовлено 25 листопада 2014 року.