Рішення

від 13.11.2014 по справі 910/12368/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12368/14 13.11.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.К. Київ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент-Торг" про стягнення 54 674,43 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Якименко І.В. (дов. № 2 від 02.01.2014 року) від відповідача Шалашенко В.Ю. (дов. № 18/07 від 18.07.2014 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 13 листопада 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "А.В.К. Київ" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент-Торг" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 54 674,43 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2014 року порушено провадження у справі № 910/12368/14, слухання справи призначено на 24.07.2014 року.

23.07.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи по справі.

24.07.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов.

У судовому засіданні 24.07.2014 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2014 року розгляд справи було відкладено на 19.08.2014 року, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів у справі.

19.08.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло письмове пояснення на відзив.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 19.08.2014 року справу № 910/12368/14 передано для розгляду судді Гулевець О.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2014 року суддя Гулевець О.В. прийняла справу № 910/12368/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 07.10.2014 року.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року справу № 910/12368/14 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/12368/14 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали від 19.08.2014 року.

У судовому засіданні 07.10.2014 року було оголошено перерву до 13.11.2014 року, про що сторони були повідомлені під розписку.

У судовому засіданні 13.11.2014 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.11.2014 року надав письмові пояснення по справі, в яких заперечив проти позову, з підстав, наведених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "А.В.К. Київ" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Континент-Торг" (покупець) було укладено договір № А-17 на поставку товару (надалі по тексту - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець приймає і оплачує продукцію торговельних марок "АВК", надалі - товар, згідно із замовленням покупця та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину цього Договору.

Покупець надає замовлення постачальнику на підставі специфікації (Додаток № 1), затвердженої сторонами, в якій наведено список товарів, що поставляються за цим Договором, їх ціни. Специфікація складає невід'ємну частину цього Договору (пункт 1.2. Договору).

У пункті 2.1. Договору сторони погодили графік згідно якого постачальник зобов'язується поставити товар на склади магазинів покупця.

У відповідності до пункту 2.15 Договору покупець має право повернути, а постачальник зобов'язаний прийняти нереалізований товар протягом 3 (трьох) днів з моменту отримання відповідного повідомлення від покупця.

Відповідно до пункту 3.2. Договору покупець вчасно сплачує кожну партію переданого постачальником товару по мірі її реалізації кожні 7 (сім) календарних днів з дня реалізації, але у будь-якому випадку не раніше моменту надання постачальником усіх документів, що засвідчують момент передачі товару, підтверджують його якість та відповідність установленим стандартам. Зобов'язання покупця по сплаті товару вважається виконаним з моменту списання коштів з його банківського рахунку. Ступінь реалізації товару підтверджується товарно-обіговою відомістю покупця. Покупець зобов'язаний надавати вище перелічені документи раз на місяць.

Пунктом 4.9. Договору сторони погодили, що у випадку виявлення покупцем факту неналежного виконання постачальником умов цього Договору, щодо надання документів стосовно поставок або повернення товару, або фінансових зобов'язань постачальника, оплата, визначена пунктом 3.2. Договору, не проводиться до повного усунення такого факту.

Згідно з пунктом 7.1. Договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011 року.

Якщо жодна із сторін письмово не заявить іншій стороні про припинення дії Договору не менш як за 30 (тридцять) календарних днів до запланованої дати припинення дії, Договір вважається переукладеним на наступні 90 (дев'яносто) календарних днів на тих самих умовах (пункт 7.2. Договору).

Додатковою угодою від 31.12.2013 року до Договору сторони продовжили дію Договору до 31.01.2014 року.

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 65 816,03 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

- № РНк-052301 від 13.11.2013 року на загальну суму 976,66 грн.;

- № РНк-052303 від 13.11.2013 року на загальну суму 540,13 грн.;

- № РНк-052311 від 13.11.2013 року на загальну суму 360,08 грн.;

- № РНк-052313 від 13.11.2013 року на загальну суму 1100,24 грн.;

- № РНк-052327 від 13.11.2013 року на загальну суму 1228,01 грн.;

- № РНк-052329 від 13.11.2013 року на загальну суму 360,08 грн.;

- № РНк-054899 від 22.11.2013 року на загальну суму 412,79 грн.;

- № РНк-054903 від 22.11.2013 року на загальну суму 255,85 грн.;

- № РНк-054905 від 22.11.2013 року на загальну суму 543,71 грн.;

- № РНк-056236 від 28.11.2013 року на загальну суму 3017,76 грн.;

- № РНк-056238 від 28.11.2013 року на загальну суму 2 948,12 грн.;

- № РНк-056248 від 28.11.2013 року на загальну суму 2 016,72 грн.;

- № РНк-056250 від 28.11.2013 року на загальну суму 272,69 грн.;

- № РНк-056256 від 28.11.2013 року на загальну суму 333,79 грн.;

- № РНк-056258 від 28.11.2013 року на загальну суму 5 883,84 грн.;

- № РНк-056298 від 28.11.2013 року на загальну суму 3 860,59 грн.;

- № РНк-056300 від 28.11.2013 року на загальну суму 72,96 грн.;

- № РНк-057878 від 04.12.2013 року на загальну суму 331,85 грн.;

- № РНк-058255 від 05.12.2013 року на загальну суму 526,86 грн.;

- № РНк-059104 від 10.12.2013 року на загальну суму 853,72 грн.;

- № РНк-059840 від 12.12.2013 року на загальну суму 1 594,45 грн.;

- № РНк-059842 від 12.11.2013 року на загальну суму 568,56 грн.;

- № РНк-059844 від 12.12.2013 року на загальну суму 1 305,43 грн.;

- № РНк-059846 від 12.12.2013 року на загальну суму 261,56 грн.;

- № РНк-060068 від 13.12.2013 року на загальну суму 1 473,96 грн.;

- № РНк-060072 від 16.12.2013 року на загальну суму 2 022,86 грн.;

- № РНк-060076 від 16.12.2013 року на загальну суму 1 242,70 грн.;

- № РНк-060078 від 16.12.2013 року на загальну суму 1 560,34 грн.;

- № РНк-061747 від 19.12.2013 року на загальну суму 556,78 грн.;

- № РНк-061773 від 19.12.2013 року на загальну суму 883,62 грн.;

- № РНк-061775 від 19.12.2013 року на загальну суму 1 132,03 грн.;

- № РНк-061777 від 19.12.2013 року на загальну суму 578,09 грн.;

- № РНк-003805 від 23.01.2014 року на загальну суму 4 670,35 грн.;

- № РНк-003811 від 23.01.2014 року на загальну суму 10 293,06 грн.;

- № РНк-003813 від 23.01.2014 року на загальну суму 6 226,50 грн.;

- № РНк-003817 від 23.01.2014 року на загальну суму 5 549,38 грн.

В обґрунтування позову позивач вказує на факт заборгованості відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "А.В.К. Київ" на суму 54 674,43 грн., посилаючись на те, що відповідач лише частково оплатив товар на суму 950,93 грн., а товар на суму 10 190,67 грн. був повернутий позивачу згідно накладних на повернення.

Відповідач надав суду письмовий відзив на позов, в якому заперечив проти позову з тих підстав, що на складах відповідача зберігається нереалізований товар на суму 19 818,90 грн.

Також, відповідач зазначає про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Континент-Торг" провело автоматичний залік однорідних вимог з позивачем на суму 30 332,40 грн., посилаючись на те, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.К. Київ" перед відповідачем у розмірі 30 332,40 грн. виникла на підставі договору №А-17/1 (маркетингових послуг) від 01.02.2011 року.

Таким чином, за розрахунком відповідача, сума заборгованості останнього перед позивачем становить 4 523,13 грн. та буде проведена лише після оплати позивачем штрафу на непоставку товару у розмірі 10 689,61 грн. на виконання претензії Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент-Торг" від 23.07.2014 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою договір № А-17 від 01.02.2011 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Судом встановлено, що позивач взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару за Договором виконав належним чином, що підтверджується видатковими накладними, які підписані уповноваженими особами та скріплені печатками сторін (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Водночас, відповідач здійснив лише часткову оплату за поставлений товар 950,93 грн., а товар на суму 10 190,67 грн. був повернутий позивачу згідно накладних на повернення.

Твердження відповідача про те, що зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент-Торг" на суму 30 332,40 грн. припинились шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог судом відхиляється з огляду на наступне.

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно з абзацом 3 пункту 22 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009 року № 01-08/163 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" закон не виключає можливості здійснення відповідачем зарахування зустрічних однорідних вимог і в процесі судового розгляду. У такому випадку відповідна заява обов'язково повинна мати письмову форму й адресуватися позивачеві, а її копія і докази надсилання позивачеві (чи одержання ним) подаватися господарському суду.

Згідно з частиною 3 статті 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

З огляду на викладені норми, для здійснення зарахування зустрічних вимог необхідна наявність заяви однієї із сторін про вчинення такої дії.

Відповідач вказує на те, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.К. Київ" виникла заборгованість перед Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент-Торг" у розмірі 30 332,40 грн. внаслідок невиконання останнім умов договору №А-17/1 (маркетингових послуг) від 01.02.2011 року в частині оплати за надані відповідачем послуги, у зв'язку з чим, відповідач 23.07.2014 року здійснив зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 30 332,40 грн.

Згідно письмових пояснень позивача від 19.08.2014 року, зазначене зарахування не було погоджено позивачем та проведено безпідставно.

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав.

При цьому суд відзначає, що зарахування зустрічних однорічних вимог, строк виконання яких настав, має здійснюватися в порядку черговості виникнення заборгованості сторін, якщо інше не передбачено у самій заяві про зарахування.

Водночас, відповідачем не надано належних доказів того, що зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.К. Київ" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Континент-Торг" на суму 30 332,40 грн. виникло на момент заявлення відповідачем зарахування зустрічних вимог.

Суд також відхиляє як необґрунтовані посилання відповідача на пункт 4.9. Договору як на підставу не проведення оплати за отриманий товар, оскільки за змістом вказаного пункту Договору у випадку виявлення покупцем факту неналежного виконання постачальником умов цього Договору, щодо надання документів стосовно поставок або повернення товару, або фінансових зобов'язань постачальника, оплата, визначена пунктом 3.2. Договору, не проводиться до повного усунення такого факту, водночас, у претензії від 23.07.2014 року щодо сплати штрафу у розмір 10 689,61 грн., на яку посилається відповідач, останній вказує на невиконання позивачем умов Договору в частині поставки товару.

Разом з тим, 17.06.2014 року відповідач направив на адресу позивача претензію щодо повернення нереалізованого товару на суму 14 249,64 грн., відтак, судом відхиляється посилання відповідача на той факт, що станом на 07.07.2014 року на складах Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент-Торг" зберігається товар позивача на суму 19 818,90 грн.

Як вбачається з пояснень позивача та матеріалів справи, 03.07.2014 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.К. Київ" була здійснена звірка нереалізованої продукції в магазинах відповідача, за результатами якої було встановлено залишок нереалізованої продукції на загальну суму 14 215,15 грн., що підтверджується відомістю про товарні залишки.

Пунктом 3.2. Договору сторони погодили, що покупець вчасно сплачує кожну партію переданого постачальником товару по мірі її реалізації кожні 7 (сім) календарних днів з дня реалізації, але у будь-якому випадку не раніше моменту надання постачальником усіх документів, що засвідчують момент передачі товару, підтверджують його якість та відповідність установленим стандартам. Зобов'язання покупця по сплаті товару вважається виконаним з моменту списання коштів з його банківського рахунку. Ступінь реалізації товару підтверджується товарно-обіговою відомістю покупця. Покупець зобов'язаний надавати вище перелічені документи раз на місяць.

Зважаючи на вищенаведене, сума 14 215,15 грн. не підлягає до стягнення з відповідача, з огляду на те, що за змістом пункту 3.2. Договору строк оплати товару на вказану суму не настав.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.К. Київ" підлягають частковому задоволенню, а саме, на суму 40 459,28 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент-Торг" (03146, м. Київ, вул. Якуба Коласа, буд. 15, код ЄДРПОУ 25642797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.К. Київ" (04060, м. Київ, вул. Ольжича, буд. 18/22, код ЄДРПОУ 21512394) 40 459 (сорок тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 28 коп. заборгованості, 1 351 (одну тисячу триста п'ятдесят одну) грн. 99 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.11.2014 року

Суддя С.В. Стасюк