Рішення

від 20.11.2014 по справі 922/4168/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2014 р.Справа № 922/4168/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Лобові Р.М.

розглянувши справу

за позовом Публічного АТ "Донбасенерго" в особі структурної одиниці "Старобешівська ТЕС", п. Новий Світ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 105818,10 грн. за участю представників сторін:

не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне АТ "Донбасенерго" в особі структурної одиниці "Старобешівська ТЕС", п. Новий Світ, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування", м. Харків, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за надані послуги в сумі 105818,10 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 25.09.2014р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13.10.2014р. об 11:30 год.

Ухвалами господарського суду від 13.10.2014р., 03.11.2014р. розгляд справи відкладався, з метою надання сторонами додаткових доказів по справі.

У призначене судове засідання 20.11.2014р. представник позивача не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання (вх. № 39402), в якому позов підтримав та просив розглядали справу за наявними матеріалами за відсутності його представника. Також позивачем надані додаткові письмові пояснення (вх. № 39368), які судом долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача у призначене судове засідання 20.11.2014р. не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Матеріали справи місять повідомлення № 034276/1, 032263/1 про отримання відповідачем ухвал суду від 13.10.2014р., 03.11.2014р.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне:

На виконання Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 26.11.2012 р. № 922 «Про підготовку обладнання електростанцій і теплових мереж до їх надійної та ефективної роботи в 2013 році та в осінньо-зимовий період 2013/2014 року», на період виконання робіт в частині реконструкції енергоблоку № 13 на Старобешівській ТЕС ПАТ "Донбасенерго" (позивач), працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного машинобудування» (відповідач), були надані послуги проживання на підставі договору № 080-07/12 від 12.07.2012 p. у готелі «Енергетик» та гуртожитку № 7, розташованих в смт. Новий Світ Старобешівського району, Донецької області.

На підставі п. 1.3. Положення про спортивно-оздоровчий та готельний комплекс Старобешевської ТЕС (Положення), готель «Енергетик» та гуртожитки призначені для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання та є власністю ПАТ "Донбасенерго" на підставі Наказу Міністерства палива та енергетики України № 617 від 29.10.2003р. «Про затвердження переліку нерухомого майна ВАТ "Донбасенерго".

У відповідності з п. 3.1.2. Положення, поселення у готель, гуртожиток здійснюється за наявністю пред'явленого паспорта або військового квитка на підставі листа-дозволу керівника Старобешівської ТЕС на поселення, з гарантією своєчасної оплати замовником за проживання.

Відповідно до п. 1.1. договору № 080-07/12, укладеного між ПАТ "Донбасенерго" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного машинобудування» (замовник), виконавець надає замовнику послуги з проживання в готелі (гуртожитку) Старобешевської ТЕС в кількості койко-місць, згідно з заявкою замовника, а замовник проводить оплату за проживання в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з п. 2.1. договору, розмір оплати за проживання в готелі (гуртожитку) на момент підписання договору складає 30,15 грн. з урахуванням НДС за добу на одного проживаючого.

Відповідно до п. 2.1., 2.3., 3.1. договору, оплата за отримані послуги повинна здійснюватись у повному обсязі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Старобешівської ТЕС протягом 5-ти банківських днів, з моменту підписання відповідного акта прийому-передачі наданих послуг, у відповідності з пред'явленими виконавцем рахунками.

Умовами договору, сторони погодили, що замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі проводити оплату вартості послуг проживання, а також забезпечити дотримання своїм персоналом встановлених правил проживання в готелі (гуртожитку).

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що у разі порушення зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

У відповідності з Положенням про спортивно-оздоровчий та готельний комплекс Старобешівської ТЕС, плата за користування житловою площею в приміщеннях з засобами обліку теплової, електричної енергії, водопостачання для всіх мешканців є рівною, та провадиться за встановленими ставками (фіксованим тарифом), незалежно від їхнього фактичного споживання житлово-комунальних послуг, та складає 37,50 грн. на добу за одну особу - у готелі, 32,00 грн. - у гуртожитку.

Як свідчать матеріали справи, на підставі листа відповідача від 25.07.2012р. № 3336/2046, у відповідності з умовами договору, працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" були надані місця для проживання у готелі (гуртожитку) на період роботи на Старобешівській ТЕС.

Всі працівники відповідача були зареєстровані в журналах обліку осіб, у порядку передбаченому чинним Положенням, та мешкали у вказаних приміщеннях протягом травня. червня, липня, серпня, вересня, жовтня 2013 р.

Проте, всупереч умовам договору, укладеного між сторонами даного спору, відповідач не розрахувався з позивачем за надані послуги з проживання та, всупереч листам від 25.07.2012р. № 3336/2046. від 15.11.2012р. № 3336/1694, якими гарантовано було оплату за надані послуги безготівковим розрахунком, свої зобов'язання TOB «Завод енергетичного машинобудування» не виконано, в зв'язку з чим склалась заборгованість у розмірі 105 818,10 грн., яка складається з виставлених відповідачу рахунків за:

- травень 2013р. в сумі 43 468.80 грн. ( рахунок № 574 від 27.06.2013р.)

- червень 2013 р. в сумі 6 028.50 грн. ( рахунок № 574 від 27.06.2013р.)

- липень 2013 р. в сумі 4 800.00 грн. (рахунок № 664 від 31.07.2013р.)

- серпень 2013 р. в сумі 23 220.00 грн. (рахунок № 767 від 30.08.2013р.)

- серпень 2013 р. в сумі 17740,80 грн. (рахунок № 766 від 30.08.2013р.)

- вересень 2013 р. в сумі 270,00 грн. (рахунок № 865 від 26.09.2013р.)

- вересень 2013 р. в сумі 5 299.20 грн. (рахунок № 871 від 30.09.2013р.)

- жовтень 2013 р. в сумі 1612,80 грн. (рахунок № 973 від 28.10.2013р.)

- жовтень 2013 р. в сумі З 3 70 грн. (рахунок № 974 від 28.10.2013р.).

Як зазначив позивач, отримані відповідачем рахунки за проживання не були сплачені, в зв'язку з чим, на адресу відповідача були направлена претензія з вимогою сплати заборгованості (№01/6989 від 25.04.2012р.), лист нагадування ( № 01/8863 від 10.07.2013р.).

Наявна заборгованість підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі послуг/виконаних робіт, підписаними сторонами договору, скріпленими печатками установ, оформленими, у відповідності з п. 3.4. договору: від 31.05.2013 р. на суму 43 468,80 грн., 27.06.2013 р. на суму 6 028,80 грн., 31.07.2013 р. на суму 4 800,00 грн., 28.10.2013 р. на суму 4897,80 грн.

Проте, до теперішнього часу, зазначена позивачем сума заборгованості відповідачем не сплачена, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Харківської області.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 даного Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 18 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 р. N 208, робітники, службовці, студенти, учні, а також інші громадяни, які проживають у гуртожитку, зобов'язані: використовувати надану жилу площу відповідно до її призначення; забезпечувати схоронність приміщень, обладнання й інвентарю; додержувати правил соціалістичного співжиття і правил внутрішнього розпорядку гуртожитку; зберігати чистоту й порядок у жилих приміщеннях, кабінах ліфтів, на сходових клітках та в інших місцях загального користування; ощадливо витрачати теплову й електричну енергію, воду і газ; суворо додержувати правил пожежної безпеки при користуванні електричними, газовими та іншими приладами й обладнанням; брати участь у благоустрої й озелененні прилеглої до гуртожитку території, охороні зелених насаджень, обладнанні, ремонті і належному утриманні спортивних та дитячих майданчиків; своєчасно вносити плату за користування жилою площею і за комунальні послуги відповідно до пункту 38 цього Примірного положення. Особи, які вибувають з гуртожитку, зобов'язані здати все майно, що рахується за ними. При не здачі указаного майна або його псуванні той, хто вибуває з гуртожитку, відшкодовує заподіяні збитки. Ремонт пошкоджених з вини мешканців приміщень гуртожитку, а також меблів, обладнання й інвентарю провадиться винними особами або за їх рахунок.

Відповідно до п. 38 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 р. N 208, плата за користування жилою площею в приміщеннях, що знаходяться в спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках, провадиться за встановленими ставками. Витрати на комунальні послуги входять до ставки плати за користування жилою площею і окремо плата за них не стягується. Громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги по ставках квартирної плати (тарифах), установлених для будинків державного та громадського житлового фонду.

Відповідно до п. 39 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 р. N 208, плата за користування жилою площею в гуртожитку і за комунальні послуги вноситься не пізніше десятого числа наступного за оплачуваним місяця.

Як свідчать матеріали справи, на підставі листа відповідача від 25.07.2012р. № 3336/2046, у відповідності з умовами договору, укладеного між сторонами даного спору, позивачем були надані послуги з проживання у готелі (гуртожитку) на період роботи на Старобешівській ТЕС працівникам відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування". Всі працівники відповідача були зареєстровані в журналах обліку осіб, у порядку передбаченому чинним Положенням, та мешкали у вказаних приміщеннях протягом травня. червня, липня, серпня, вересня, жовтня 2013 р. В зв'язку з чим, позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату зазначених послуг в сумі 105 818,10 грн.

На час звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду, відповідач не надав суду доказів, на підтвердження сплати зазначеної суми заборгованості, також не надав суду заперечень, щодо вимог позивача, викладених у позові.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 3.4. договору № 080-07/12 від 12.07.2012р., укладеного між сторонами даного спору, підтвердженням факту надання послуг з проживання - є акт наданих послуг, підписаний уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплені печатками сторін.

Враховуючи обставини справи та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані послуги з проживання, підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі, які підтверджуються актами приймання-передачі послуг/виконаних робіт, підписаними сторонами договору, скріпленими печатками установ: від 31.05.2013 р. на суму 43468,80 грн., 27.06.2013 р. на суму 6028,80 грн., 31.07.2013 р. на суму 4800,00 грн., 28.10.2013 р. на суму 4897,80 грн.

Таким чином, загальна сума боргу, яка підлягає стягненню з відповідача, відповідно до підписаних сторонами актів від 31.05.2013р., 27.06.2013р., 31.07.2013р., 28.10.2013р. складає 59195,40 грн. В решті суми, заявленої до стягнення, та яка не підтверджена актами приймання-передачі послуг/виконаних робіт, суд відмовляє в задоволенні, як безпідставно заявленої.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 6, 11, 16, 509, 525, 598, 612, 626-629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 173, 174, 179, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 2, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 65, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" (61034, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 188-А, код ЄДРПОУ 31645482) на користь Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" в особі структурної одиниці Старобешевської ТЕС (87230, Донецька область, смт. Новий Світ, вул. Станційна, 3, код ЄДРПОУ 00131083) суму заборгованості за договором № 080/07-12 від 12.07.2012р. в розмірі 59195,40 грн., судовий збір в розмірі 1183,91 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної вили.

В решті позову - відмовити.

Повне рішення складено 25.11.2014 р.

Суддя Р.М. Аюпова

справа № 922/4168/14