Рішення

від 17.11.2014 по справі 369/1564/14-ц

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17112014 ТОВ "Фінансова група "Укрінвест" ОСОБА_1 Києво-Святошинський районний суд Київської області м. Київ вул. Мельниченка 1

Справа № 369/1564/14-ц

провадження 2/369/3945/14

РІШЕННЯ

Іменем України

17.11.2014 року Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Сохань Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова група «Укрінвест» до ОСОБА_1, фермерське господарство «Віта-Макс» про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова група «Укрінвест», фермерське господарство «Віта-Макс» про визнання договору поруки припиненим, -

в с т а н о в и в :

У лютому 2014 року позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивував тим, що між ним та ФГ «Віта-Макс» був укладений договір купівлі-продажу товару з відстрочкою платежу №24. У якості забезпечення виконання умов договору був укладений між ним та ОСОБА_1 договір поруки. Умови договору купівлі-продажу ними виконані та переданий товар на загальну суму 978 446 грн. У порушення умов договору ФГ «Віта-Макс» не оплатило товар на суму 566 605,88 грн. Наявність саме такого боргу підтверджено актом звірки взаємних розрахунків. У січні 2014 року відповідачем було повернуто товар на суму 109 670,25 грн. Таким чином основний борг становить 491 414,09 грн. Відповідно до умов договору також нарахована пеня за період з 28 жовтня 2013 року по 13 лютого 2014 року в розмірі 18 902,61 грн. та штраф в розмірі 283 302,94 грн.

Просили суд стягнути з ОСОБА_1, як поручителя, заборгованість за договором в розмірі 793 619, 64 грн. та судовий збір в розмірі 3654 грн.

При розгляді справи позивач неодноразово збільшував позовні вимоги. Свої вимоги обґрунтовував тим, що за зобов'язанням також має відповідати і основний боржник ФГ «Віта Макс». Вказали, що розмір боргу становить 53 424,16 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку становить 692 121,64 грн. Штраф згідно п.7.2 договору за весь період заборгованості становить 268 344,76 грн. Також додаткового розрахували пеню за період з 28 жовтня 2013 року по 01 жовтня 2014 року в розмірі 72 291,69 грн. Остаточно просив суд стягнути солідарно з ФГ «Віта-Макс» та ОСОБА_1 заборгованість за договором в розмірі 1 032 758,09 грн. та судовий збір.

При розгляді справи відповідач ОСОБА_1 подав зустрічний позов. Свої вимоги мотивував тим, що між ним та відповідачем укладено договір поруки у якості забезпечення виконання договору №24 від 26 лютого 2013 року. В договорі поруки не встановлені чітко строки дії даної поруки, тому порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від настання виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Відповідно до умов договору купівлі-продажу в день підписання договору мав бути сплачений аванс в розмірі 30% від загальної вартості товару. Тому поруки припинена після шести місяців з дня виникнення обов'язку оплати товару: з 26 лютого 2013 року. Разом з тим, позов до суду надійшов в лютому 2014 року.

Просив суд визнати договір поруки, укладений 26 лютого 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова група «Укрінвест», припиненим.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав. Просив задоволити та відмовити в задоволенні зустрічного позову.

У судовому засіданні представник відповідача ФГ «Віта-Макс» проти позову заперечував з-підстав скрутного фінансового становища фірми. Просив відмовити в за дводенні позову. Вимоги за зустрічним позовом підтримав.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 проти позову заперечував, вимоги за зустрічним позовом підтримав. Просив суд задоволити зустрічний позов та відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

За ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За ст. 655 та 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

При розгляді справи судом встановлено, що 26 лютого 2013 року між ТОВ «Фінансова група «Укрінвест» та ФГ «Віта-Макс» укладений договір купівлі-продажу товару з відстрочкою платежу №24.

П. 1.1, 1.2 договору передбачено, що продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього грошові кошти. Під товаром слід розуміти: мінеральні добрива, мікроелементи, хімічні засоби захисту рослин, стимулятори росту, насіння т.ін. Асортимент, кількість, ціна одиниці товару та загальна вартість товару визначається в специфікаціях, які додаються до договору і є його невід'ємною частиною.

У п.2.2 договору встановлено, що загальна вартість товару, що є предметом поставки за цим договором, становить 967 160,80 грн.

Відповідно до п. 4.2 порядок оплати встановлений у терміни: 30% від загальної вартості товару по відповідній специфікації сплачується на умовах передоплати; остаточний розрахунок в розмірі 70% вартості товару, по відповідній специфікації сплачується до 28 жовтня 2013 року.

За ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Відповідно до видаткових накладних №73 від 30 квітня 2013 року, №124 від 22 травня 2013 року, №152 від 18 червня 2013 року, №156 від 20 червня 2013 року, №174 від 02 липня 2013 року ФГ «Віта-Макс» отримала товару від ТОВ «Фінансова група «Укрінвест» на загальну суму 978 446 грн.

Відповідно до накладних повернення постачальнику товару №1 від 14 січня 2014 року та №2 від 14 січня 2014 року ФГ «Віта-Макс» повернула ТОВ «Фінансова група «Укрінвест» товар на загальну суму 109 670,25 грн.

П. 4.4 договору визначено, що ціна товару за цим договором встановлюється сторонами в гривнях. Крім цього, сторони договору визначають доларовий е5квівалент ціни товару. Ціна товару, що підлягає оплаті покупцем, визначається покупцем на день оплати товару шляхом множення доларового еквіваленту узгодженої сторонами ціни товару, який не сплачено, на офіційний курс долара США.

Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01 січня 2013 року по 01 грудня 2013 року та за січень 2014 року між ФГ «Віта-Макс» та ТОВ «Фінансова група «Укрінвест», поданих до суду розрахунків, заборгованість становить 53 424,16 дол. США, що за офіційним курсом НБУ становить 692 121,64 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного грошового зжобвоязання за кожен день прострочення виконання.

П. 7.5 договору передбачено, що у випадку прострочення по оплаті платежів за договором покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення за весь час прострочення. У разі перевищення строку прострочення відповідного платежу 30 календарних днів, з 31-го календарного дня прострочення покупцю додатково нараховується штраф в розмірі 20% від суми заборгованості, а з 61-го календарного дня прострочення - штраф в розмірі 50% від суми заборгованості.

При визначенні розмірі неустойки, штрафу суд враховує положення ст. 551 ЦК України, за якою розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають значення для справи.

У судовому засіданні відповідач просив суд зменшити розмір стягуваної неустойки. Посилаючись на скрутне матеріальне становище, поступове часткове погашення заборгованості, незначний проміжок часу виниклої заборгованості, визначення заборгованості саме в доларах США та зважаючи на інфляцію.

Відповідно до роз'яснень п. 27 постанови №5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року істотними обставинами в розумінні ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на вагу (відсутність негативних наслідків для позивача через просторочене виконання зобов'язань).

За ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи пояснення сторін, дослідивши подані суду докази, оскільки позивач просив суд стягнути пеню за період з 28 жовтня 2013 року та 01 жовтня 2014 року в розмірі 72 291,69 грн. та штраф в розмірі 268 344,76 грн. суд вважає за можливе зменшити розмір неустойки до 72 291,69 грн..

Таким чином, з відповідачів солідарно слід стягнути суму заборгованості в розмірі 294 558,32 грн.

26 лютого 2013 року між ТОВ «Фінансова група «Укрінвест» та ОСОБА_1 укладений договір поруки.

У п. 1.1 договору поруки передбачено, що поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку ФГ «Віта-Макс» за Договором №24 від 26 лютого 2013 року.

У п. 3.1 договору поруки встановлено, що відповідальність поручителя перед кредитором визначається сплатою суми в розмірі 967 160,80 грн., а саме виконання умов договору купівлі-продажу №24 від 26 лютого 2013 року, розділу 4 п.п.4.1, 4.2 та розділу 7 договору.

П. 4.1 договору поруки встановлюється солідарна відповідальність боржника та поручителя перед кредитором.

19 грудня 2013 року ТОВ «Фінансова група «Укрінвест» направило листи-вимоги щодо оплати товару за договором №24 від 26 лютого 2013 року на адресу ФГ «Віта-Макс» та ОСОБА_1, які останнім були отримані 25 грудня 2013 року.

За ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Позивачем надано суду достатньо доказів на підтвердження прострочення відповідачем строків проведення оплати та наявної заборгованості. Тому до стягнення з відповідачів підлягає сума в розмірі 764 413,33 грн., що складається із заборгованості за договором в розмірі 692 121,64 грн. та пені в розмірі 72 291,69 грн.

Щодо вимог за зустрічним позовом слід зазначити наступне.

У п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вказано, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Крім того, листом Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справи № 10-1393/0/4-12 від 27 вересня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що за положеннями частини першої статті 559 ЦК України припинення поруки в разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, унаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується. У цьому разі звернення до суду з позовом про визнання договору поруки припиненим не є необхідним, проте такі вимоги підлягають розгляду судом у разі наявності відповідного спору.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін (статті 3, 12-15, 20 ЦК України, статті 3-5, 11, 15, 31 ЦПК України) можна зробити висновок про те, що у разі невизнання кредитором права поручителя на припинення зобов'язання за договором поруки, передбаченого частиною першою статті 559 ЦК України, таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України (про визнання договору поруки припиненим, про визнання поруки такою, що припинена).

Крім того, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правовою захисту, не заборонений законом.

П. 4.2 договору купівлі-продажу з відстрочкою платежу №24 від 26 лютого 2013 року сторонами погоджено порядок оплати: 30% від загальної вартості товару по відповідній специфікації сплачується на умовах передплати; остаточний розрахунок в розмірі 70% вартості товару по відповідній специфікації сплачується до 28 жовтня 2013 року.

З матеріалів справи та пояснень сторін встановлено, що після підписання договору купівлі-продажу ФГ «Віта Макс» проводилась частково оплата.

Оскільки строк виконання основного зобов'язання ФГ «Віта Макс» сторонами визначено 28 жовтня 2013 року, вимоги до поручителя ОСОБА_1 позивач пред'явив позов у лютому 2014 року, тому суд приходить до висновку, що порука не припинила свою дію, що є в свою чергу підставою для відмови в задоволенні зустрічного позову.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

На підтвердження своїх витрат представник позивача надав платіжні документи за №866 від 14 лютого 2014 року. При поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 3654 грн.. Тому позовні вимоги про стягнення з відповідачів понесених судових витрат підлягають задоволенню відповідно до задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 16, 526, 527, 530, 590, 652 ЦК України, ст.ст. 57-64, 208-223 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова група «Укрінвест» до ОСОБА_1, фермерське господарство «Віта-Макс» про стягнення заборгованості - задоволити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та фермерське господарство «Віта-Макс» (19830 Черкаська область, Драбівський район, с. Золотоношка, код 32883454) - на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова група «Укрінвест» (04128 м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд 19, код 38271443) заборгованість в розмірі 764 413,33 грн . (сімсот шістдесят чотири тисячі чотириста тринадцять грн. 33 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, - на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова група «Укрінвест» (04128 м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд 19, код 38271443) судовий збір в розмірі 1 827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн.).

Стягнути з фермерське господарство «Віта-Макс» (19830 Черкаська область, Драбівський район, с. Золотоношка, код 32883454) - на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова група «Укрінвест» (04128 м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд 19, код 38271443) судовий збір в розмірі 1 827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн.).

У решті позовних вимог відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова група «Укрінвест», фермерське господарство «Віта-Макс» про визнання договору поруки припиненим - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.С. Пінкевич