Рішення

від 14.11.2014 по справі 754/9074/14-ц

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/4175/14

Справа №754/9074/14-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

14.11.2014 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Клочко І.В.

при секретарі Ліщитович К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліц ФР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бліц ФР» (далі по тексту ТОВ «Бліц ФР») через представника звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16.07.2013 року між позивачем та відповідачем був укладений договір позики №БФР1-034, відповідно до якого позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 1000,00 грн. Свої зобов'язання ТОВ «Бліц ФР» виконало, оскільки ОСОБА_1 суму позики та плату за користування позикою не повертає, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 7470,00 грн, з яких: заборгованість за позикою - 1000,00 грн, заборгованість за користування позикою - 230,00 грн, штраф за прострочення повернення плати за користування позикою - 100,00 грн, пеня за прострочення повернення позики - 6140,00 грн.

В судовому засідлані представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду судом повідомлялася, за даних обставин суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, причин своєї неявки в судове засідання не повідомив, за таких обставин суд визнав причини її неявки неповажними та вважав за можливе проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі матеріалів, згідно вимог ч.4 ст.169 ЦПК України. .

Вивчивши матеріали позовної заяви та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

16.07.2013 року між ТОВ «Бліц ФР» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №БФР1-034, відповідно до якого позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 1000,00 грн (а.с.7).

Факт отримання грошових коштів ОСОБА_1 в сумі 1000,00 грн підтверджується видатковим касовим ордером від 16.07.2013 року (а.с.8).

Відповідно до п. 1.1 договору позики, строк позики - 14 календарних днів, плата за користування позикою становить 280,00 грн. Повернення позики та внесення плати за користування позикою здійснюється позичальником в строк до 30.07.2013 року включно (а.с.7).

Пунктом 7.2 договору, передбачено, що у випадку порушення позичальником строків повернення позики та плати за користування нею позичальник сплачує позикодавцю штраф та пеню за прострочення виконання зобов'язання, а саме: за прострочення повернення плати за користування позикою - штраф 10% від суми позики; за прострочення повернення позики - пеню з розрахунку 2% за кожен день прострочення платежу (а.с.7-зворот).

Згідно п. 8.1 договору позики, договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань. В разі неповного виконання позичальником зобов'язань у встановлений договором строк, договір вважається автоматично пролонгованим (а.с.7-зворот).

З матеріалів справи вбачається, що позивачу направлялася претензія-вимога про сплату заборгованості за договором (а.с.9,11).

Судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання по виплаті коштів у строки визначені договором позики не виконує.

А тому, станом на 02.06.2014 року у відповідача склалася заборгованість в сумі 7470,00 грн, з яких: заборгованість за позикою - 1000,00 грн, заборгованість за користування позикою - 230,00 грн, штраф за прострочення повернення плати за користування позикою - 100,00 грн, пеня за прострочення повернення позики - 6140,00 грн (а.с.13).

Аналізуючи встановлені по справі обставини в їх сукупності, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.

Статтею 629 ЦК України, передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або ж таку кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконала, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі в частині заборгованості за договором позики від 16.07.2013 року (в т.ч. заборгованість за користування позикою, штраф), а вимоги щодо пені за прострочення повернення позики відповідно до вимог ч.3 ст.551 ЦК України, підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 2000,00 грн. з огляду на їх надмірність порівняно з сумою прямих збитків, завданих позивачу.

Згідно з ч.1 ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 243,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 1046, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 60, 88, 169, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліц ФР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліц ФР» (ЄДРПОУ 38638335, п/р№26002700157350 в ПАТ КБ «Правекс-Банк», МФО380838) суму заборгованості за договором №БФР1-034 від 16.07.2013 року в сумі 3330 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліц ФР» (ЄДРПОУ 38638335, п/р№26002700157350 в ПАТ КБ «Правекс-Банк», МФО380838) витрати по сплаті судового збору в розмірі 243грн. 60коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії .

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Головуючий: