Рішення

від 24.11.2014 по справі 911/4651/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2014 р. Справа № 911/4651/14

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Жилі Б.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 911/4651/14

за позовом Державного навчального закладу "ОДЕСЬКИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ", ідентифікаційний код: 33311890, місцезнаходження: 65076, Одеська обл., м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, буд. 18 А,

до товариства з обмеженою відповідальністю "САММІТ-КРИМ", ідентифікаційний код: 38597417, місцезнаходження: 95034, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, просп. Перемоги, буд. 82,

про стягнення заборгованості,

за участю представників сторін:

від позивача: Романовська Ю.В., яка діє на підставі довіреності від 27.05.2014 року за № 147/01-15/;

від відповідача: не з'явився, -

Обставини справи:

Державний навчальний заклад "ОДЕСЬКИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ" (далі за текстом: Позивач або Підписант) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "САММІТ-КРИМ" (далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за договором підписки на періодичні видання від 31.10.2013 року за № 0/1096 (далі за текстом: Договір) у вигляді основного боргу в сумі 33678,56 грн. (тридцять три тисячі шістсот сімдесят вісім гривень 56 коп.), пені в сумі 3689,88 грн. (три тисячі шістсот вісімдесят дев'ять гривень 88 коп.), інфляційних нарахувань в сумі 4108,77 грн. (чотири тисячі сто вісім гривень 77 коп.), 3-х процентів річних у сумі 523,53 грн. (п'ятсот двадцять три гривні 53 коп.).

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач не виконав належним чином зобов'язання за Договором в зв'язку з тим, що не повністю поставив видання згідно оплаченого періоду підписки, внаслідок чого за Відповідачем утворилась заборгованість у вигляді основного боргу в сумі 33678,56 грн. (тридцять три тисячі шістсот сімдесят вісім гривень 56 коп.), пені в сумі 3689,88 грн. (три тисячі шістсот вісімдесят дев'ять гривень 88 коп.), інфляційних нарахувань в сумі 4108,77 грн. (чотири тисячі сто вісім гривень 77 коп.), 3-х процентів річних у сумі 523,53 грн. (п'ятсот двадцять три гривні 53 коп.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.11.2014 року порушено провадження у справі № 911/4651/14, розгляд якої призначено на 24.11.2014 року.

24.11.2014 року в судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду від 03.11.2014 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився будучи повідомленим про день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 03.11.2014 року не виконав.

Позивачем надано суду квитанцію кур'єрської служби від 12.11.2014 року за № 250554, згідно якої Позивачем на адресу Відповідача надіслано копію ухвали господарського суду Київської області від 03.11.2014 року у справі № 911/4651/14.

Беручи до уваги викладене, а також те, що ухвала господарського суду Київської області від 03.11.2014 року направлена на адресу Відповідача, суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Разом з тим, нез'явлення в судове засідання представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки Відповідач доказів, на які він посилався би, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 24.11.2014 року.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

Встановив:

відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

31.10.2013 року між Державним навчальним закладом "ОДЕСЬКИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ" (підписант) та товариством з обмеженою відповідальністю "САММІТ-КРИМ" укладено договір підписки на періодичні видання від 31.10.2013 року за № 0/1096 (далі за текстом: Договір), згідно п.п. 1.1., 2.1., 2.2., 2.3., 3.3. Позивач доручає, а Відповідач бере на себе зобов'язання з підписки періодичних видань шляхом їх доставки у бібліотеку Позивача згідно оплаченого Позивачем періоду з січня 2014 року по грудень 2014 року включно відповідно до переліку періодичних видань і графіку доставки останніх.

За умовами п.п. 3.1., 3.2. Договору, сума договору складає 38878,56 грн. (тридцять вісім тисяч вісімсот сімдесят вісім гривень 56 коп.) (без ПДВ). Оплата здійснюється Підписантом шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "САММІТ-КРИМ" протягом 10 (десяти) днів від дати виписки рахунку.

Відповідно до п. 2.5. Договору, факт отримання видань завіряється підписом Отримувача (чи відповідальної особи) в маршрутному листі кур'єра ТОВ "САММІТ-КРИМ".

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

Позивач свої зобов'язання виконав своєчасно та належним чином з повним дотриманням вимог п.п. 3.1., 3.2. Договору шляхом перерахування Відповідачу грошових коштів в сумі 38878,56 грн. (тридцять вісім тисяч вісімсот сімдесят вісім гривень 56 коп.), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення від 04.12.2013 року за № 1027.

Проте, як вказує Позивач, Відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за Договором в зв'язку з тим, що поставляв у бібліотеку Позивача періодичні видання лише у першому кварталі 2014 року на загальну суму 5200,00 грн. (п'ять тисяч двісті гривень 00 коп.), що підтверджено Актом здачі-прийняття робіт від 31.03.2014 року за № АВР2014/00320с, який підписаний та скріплений відбитками печаток Позивача і Відповідача, копія якого знаходить в матеріалах справи, після чого Відповідач припинив постачання періодичних видань до бібліотеки Позивача.

З огляду на те, що Відповідачем належним чином не було виконано зобов'язання за Договором, то на адресу останнього Позивачем в порядку досудового врегулювання спору, встановленого ст. 222 Господарського кодексу України та ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, направлено претензію у вигляді листа від 06.06.2014 року за № 157/01-15/, в якому Позивач вимагав у Відповідача надати письмові пояснення щодо причин невиконання Договору та негайно відновити Відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань за Договором.

Відповідач розглянувши претензію Позивача у вигляді листа від 06.06.2014 року за № 157/01-15/ направив останньому на неї відповідь за формою листа від 10.06.2014 року за № 17, згідно якого Відповідач визнавав повністю факт виконання ним Договору лише у 1-му кварталі 2014 року на суму 5200,00 грн. (п'ять тисяч двісті гривень 00 коп.) з подальшим припиненням в односторонньому порядку виконання Договору та повідомляв Позивача про неможливість подальшого виконання Договору з незалежних від нього причин.

Враховуючи те, що Відповідач належним чином не виконав зобов'язання за Договором та відмовився від його подальшого виконання в односторонньому порядку, то на адресу останнього Позивачем в порядку досудового врегулювання спору, встановленого ст. 222 Господарського кодексу України та ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, направлено претензію від 11.07.2014 року за № 183/01-15/, в якій Позивач вимагав у Відповідача повернути йому грошові кошти в сумі 33678,56 грн. (тридцять три тисячі шістсот сімдесят вісім гривень 56 коп.), на яку Відповідач відмовився в подальшому поставляти до бібліотеки Позивача періодичні видання.

Проте, як вказує Позивач, Відповідач на претензію від 11.07.2014 року за № 183/01-15/ відповіді не надав, грошові кошти за непоставлені згідно Договору періодичні видання не повернув.

Як встановлено судом, ухвалою господарського суду Київської області від 03.11.2014 року у справі № 911/4651/14 суд зобов'язував Відповідача подати належні докази виконання Відповідачем зобов'язань за договором від 31.10.2013 року за № 0/1096.

Однак, станом на момент розгляду справи Відповідач не виконав вимоги ухвали суду від 03.11.2014 року у справі № 911/4651/14 та не надав суду належних доказів виконання Відповідачем зобов'язань за Договором від 31.10.2013 року за № 0/1096, зокрема, доказів повернення Позивачу грошових коштів, на суму яких Відповідач не виконав своїх зобов'язань перед Позивачем.

Таким чином, внаслідок порушення Відповідачем положень п.п. 1.1., 2.1., 2.2., 2.3., 3.3. Договору, ст.ст. 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України у зв'язку з тим, що Відповідач належним чином не виконав зобов'язань за Договором з поставки в повному обсязі за оплачений Позивачем період у передбачений Договором графіком періодичні видання до бібліотеки Позивача та грошові кошти в сумі 33678,56 грн. (тридцять три тисячі шістсот сімдесят вісім гривень 56 коп.), на яку Відповідач відмовився Позивачу поставляти періодичні видання, не повернув, за Відповідачем перед Позивачем наявна заборгованість за Договором у вигляді основного боргу в сумі 33678,56 грн. (тридцять три тисячі шістсот сімдесят вісім гривень 56 коп.).

У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем грошового зобов'язання за Договором, Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню, передбачену п. 5.2. Договору, на загальну суму 3689,88 грн. (три тисячі шістсот вісімдесят дев'ять гривень 88 коп.).

Договір у п. 3.5. передбачає застосування штрафних санкцій не нижче подвійної облікової ставки НБУ у випадку невиконання суб'єктами Договору зобов'язань протягом встановленого строку.

Відповідно до п. 5.1. Договору, за несвоєчасне виконання умов Договору, вина сторона зобов'язана сплатити іншій стороні штрафні санкції, передбачені Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.

Згідно із п. 5.2. Договору, за неналежне виконання зобов'язань за Договором Продавець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Таким чином, внаслідок порушення Відповідачем договірних зобов'язань, Відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, внаслідок чого є підстави для застосування встановленої законом та Договорами відповідальності.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 10 січня 2002 року за N 2921-III у ст.ст. 1, 3 встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та п. 5.2. Договору, Позивачем нараховано пеню за несвоєчасне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором з повернення коштів, на яку Відповідач відмовився поставляти Позивачу періодичні видання, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на загальну суму 3689,88 грн. (три тисячі шістсот вісімдесят дев'ять гривень 88 коп.).

При дослідженні правильності визначення Позивачем суми пені, судом здійснено перерахунок суми пені, з урахуванням термінів виникнення у Відповідача зобов'язань за Договором, за наслідками якого судом встановлено, що сума пені, заявлена Позивачем до стягнення є обґрунтованою та відповідає умовам Договору. Доказів сплати Відповідачем вказаної суми пені перед Позивачем суду не надано.

Крім того, Позивач, за прострочення виконання Відповідачем грошового зобов'язання за Договором, просить суд стягнути з Відповідача інфляційні нарахування в сумі 4108,77 грн. (чотири тисячі сто вісім гривень 77 коп.) та три проценти річних у сумі 523,53 грн. (п'ятсот двадцять три гривні 53 коп.). Розрахунки сум інфляційних нарахувань та трьох процентів річних знаходяться в матеріалах справи.

У відповідності із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При дослідженні розрахунків інфляційних нарахувань та 3-х процентів річних, здійснених Позивачем, судом встановлено, що Позивачем здійснено розрахунки інфляційних нарахувань та 3-х процентів річних об'єктивно та вірно.

Відповідачем не надано суду доказів сплати Позивачу інфляційних нарахувань та 3-х процентів річних, останні Позивачем нараховані Відповідачу вірно та обґрунтовано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Позивач довів суду та Відповідач не спростував належними і допустимими доказами те, що у Відповідача перед Позивачем наявна заборгованість за договором підписки на періодичні видання від 31.10.2013 року за № 0/1096 у вигляді основного боргу в сумі 33678,56 грн. (тридцять три тисячі шістсот сімдесят вісім гривень 56 коп.), пені в сумі 3689,88 грн. (три тисячі шістсот вісімдесят дев'ять гривень 88 коп.), інфляційних нарахувань в сумі 4108,77 грн. (чотири тисячі сто вісім гривень 77 коп.), 3-х процентів річних у сумі 523,53 грн. (п'ятсот двадцять три гривні 53 коп.).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості за договором підписки на періодичні видання від 31.10.2013 року за № 0/1096 у вигляді основного боргу в сумі 33678,56 грн. (тридцять три тисячі шістсот сімдесят вісім гривень 56 коп.), пені в сумі 3689,88 грн. (три тисячі шістсот вісімдесят дев'ять гривень 88 коп.), інфляційних нарахувань в сумі 4108,77 грн. (чотири тисячі сто вісім гривень 77 коп.), 3-х процентів річних у сумі 523,53 грн. (п'ятсот двадцять три гривні 53 коп.) є обґрунтованими та доведеними за допомогою належних і допустимих доказів, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Надані Позивачем докази не спростовані та Відповідачем протягом розгляду справи не заперечувались та не спростовувались.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.), відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на Відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного навчального закладу "ОДЕСЬКИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ" до товариства з обмеженою відповідальністю "САММІТ-КРИМ" про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "САММІТ-КРИМ", ідентифікаційний код: 38597417, місцезнаходження: 95034, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, просп. Перемоги, буд. 82, на користь Державного навчального закладу "ОДЕСЬКИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ", ідентифікаційний код: 33311890, місцезнаходження: 65076, Одеська обл., м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, буд. 18 А, заборгованість за договором підписки на періодичні видання від 31.10.2013 року за № 0/1096 у вигляді основного боргу в сумі 33678,56 грн. (тридцять три тисячі шістсот сімдесят вісім гривень 56 коп.), пені в сумі 3689,88 грн. (три тисячі шістсот вісімдесят дев'ять гривень 88 коп.), інфляційних нарахувань в сумі 4108,77 грн. (чотири тисячі сто вісім гривень 77 коп.), 3-х процентів річних у сумі 523,53 грн. (п'ятсот двадцять три гривні 53 коп.) та судовий збір у сумі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Зобов'язати Державний навчальний заклад "ОДЕСЬКИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ" надіслати товариству з обмеженою відповідальністю "САММІТ-КРИМ" на належну адресу (95034, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, просп. Перемоги, буд. 82) копію рішення від 24.11.2014 року у справі № 911/4651/14 кур'єрською службою доставки, докази чого надати суду, для чого направити товариству з обмеженою відповідальністю "САММІТ-КРИМ" копію даного рішення в двох примірниках.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Рішення підписано 24 листопада 2014 року