Рішення

від 06.10.2014 по справі 611/863/14-ц

БАРВІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1/863/14-ц

Провадження № 2/611/245/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2014 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Андросова О.М.

секретаря - Сторчай С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Барвінкового справу за первісним позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_5" про розірвання договорів оренди земельних ділянок та скасування їх державної реєстрації та зустрічним позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_5" до ОСОБА_1 про визнання недійсним пункту 39 договорів оренди земельних ділянок, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні первісного відповідача відділ Держземагенства у Барвінківському районі Харківської області та реєстраційна служба Барвінківського районного управління юстиції Харківської області,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_5" про розірвання договорів оренди земельних ділянок та скасування їх державної реєстрації.

Свій позов ОСОБА_2 мотивує тим, що його батькові ОСОБА_3 на праві приватної власності належали наступні земельні ділянки:

- земельна ділянка площею 3,5568 га, кадастровий № 6320481000:05:000:0239,

- земельна ділянка площею 2,4762 га, кадастровий № 6320481000:05:000:0219,

- земельна ділянка площею 0,4003 га, кадастровий № 6320481000:03:000:0580,

які розташовані на території Великокомишуваської сільської ради на землях колишнього КСП "Жовтень" Барвінківського району Харківської області, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії Р2 № 745752, виданим на підставі розпорядження голови Барвінківської райдержадміністрації від 06.12.2002 р. № 328 та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 110 від 23.12.2002 р., а також

- земельна ділянка площею 6,2753 га, кадастровий № 6320481000:05:000:0217,

- земельна ділянка площею 0,4013 га, кадастровий № 6320481000:03:000:0581,

які розташовані на території Великокомишуваської сільської ради на землях колишнього КСП "Жовтень" Барвінківського району Харківської області, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії Р2 № 745750, виданим на підставі розпорядження голови Барвінківської райдержадміністрації від 06.12.2002 р. № 328 та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 108 від 23.12.2002 р.

Вказані земельні ділянки позивач успадкував на підставі ч. 1 ст. 1223 ЦК України за заповітом після смерті свого батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

За життя ОСОБА_3 передав три земельні ділянки, а саме площею 3,5568 га, кадастровий номер № 6320481000:05:000:0239, площею 6,2753 га, кадастровий номер № 6320481000:05:000:0217 та площею 2,4762 га, кадастровий номер № 6320481000:05:000:0219 в оренду сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5» на підставі договорів оренди землі від 15.11.2006 року терміном на 10 років з моменту їх державної реєстрації.

У зв'язку зі смертю орендодавця ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року, прийняттям ОСОБА_2 спадщини, останній здійснив переоформлення (реєстрацію) права власності на орендовані земельні ділянки на себе, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.09.2013 р. за індексними номерами 8877157, 8878872, 8873014, виданим реєстраційною службою Барвінківського районного управління юстиції Харківської області, що підтверджує виникнення права власності ОСОБА_1 на зазначені земельні ділянки на підставі свідоцтв про право на спадщину від 06.04.20011 року №№ 862, 867, виданих Барвінківською державною нотаріальною конторою Харківської області.

ОСОБА_2 як власник земельних ділянок листами від 04.09.2013 року та від 27.11.2013 року звертався до СТОВ "ОСОБА_5" з вимогою про розірвання зазначених договорів оренди землі, але відповідач необгрунтовано відмовив в розірванні договорів оренди, що підтверджується відповідями СТОВ "ОСОБА_5" від 18.11.2013 року № 78 та від 23.12.2013 року № 80.

Підставою для розірвання договорів оренди ОСОБА_2 вважає невиконання СТОВ "ОСОБА_5" умов договору оренди, а саме пункту 39, згідно з яким перехід права власності на орендовану земельні ділянку до другої особи є підставою для розірвання договору.

В зв'язку з порушенням свого права власності на вказані земельні ділянки ОСОБА_2 звернувся до суду з цим позовом.

В судовому засіданні представник первісного відповідача заявив зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання недійсним пункту 39 зазначених вище договорів оренди земельних ділянок.

Ухвалою суду первісний і зустрічний позови об'єднані в одне провадження.

Зустрічний позов мотивується тим, що підпунктом «з» пункту 3.2 статуту СТОВ "ОСОБА_5" до виняткової компетенції зборів засновників віднесено, окрім іншого, і затвердження договорів, укладених на суму понад 90 % статутного фонду товариства, який складає 11800 грн., тобто на суму понад 10620 грн.

З укладених договорів вбачається, що вартість орендованих земельних ділянок значно вища за 10620 грн., тому укладення договорів оренди вказаних земельних ділянок відносилось до виключної компетенції зборів засновників товариства, а не директора ОСОБА_5, якою були підписані ці договори від імені товариства, і в подальшому договори не були затверджені зборами засновників товариства. При підписанні договору затверджена товариством форма договору оренди землі, що була затверджена рішенням засновників № 4 від 01.02.2005 року, не була прийнята до уваги директором СТОВ «ОСОБА_5».

Разом з тим, в зустрічному позові зазначається, що сторонами належним чином виконувались укладені директором СТОВ "ОСОБА_5" з перевищенням своїх повноважень договори оренди землі .

В зустрічному позові СТОВ "ОСОБА_5" посилається на ч. 1 ст. 241 ЦК України, згідно якій правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Оскільки розірвання договору з підстав п. 39 не відбулося, отже, відсутнє схвалення СТОВ «ОСОБА_5» укладення п. 39 договору в редакції, що не затверджена зборами засновників СТОВ «ОСОБА_5».

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦКУ підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 203 ЦКУ, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності

В ч. 1 ст. 92 ЦКУ зазначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

На час підписання договорів оренди землі директор СТОВ «ОСОБА_5» не мала необхідного обсягу цивільного права на підписання такої угоди, в частині неузгодженого та в подальшому не схваленого п. 39 договору оренди землі.

Відсутність цивільного права на підписання частини такої угоди, на думку СТОВ «ОСОБА_5», є підставою для визнання недійсним п. 39 договорів оренди землі відповідно до ч. 2 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Представник СТОВ «ОСОБА_5» проти первісного позову заперечує, зазначивши, що укладення договорів оренди вказаних земельних ділянок відносилось до виключної компетенції зборів засновників товариства, а не директора ОСОБА_5, якою були підписані ці договори від імені товариства, і в подальшому не відбулося схвалення зборами засновників СТОВ «ОСОБА_5» укладення п. 39 договорів в редакції, що не затверджена зборами засновників СТОВ «ОСОБА_5».

Треті особи надіслали до суду заяви про розгляд справи у відсутності своїх представників, що суд за згодою представників сторін вважає за можливе.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Батькові первісного позивача ОСОБА_3 за життя на праві приватної власності належали наступні земельні ділянки:

- земельна ділянка площею 3,5568 га, кадастровий № 6320481000:05:000:0239,

- земельна ділянка площею 2,4762 га, кадастровий № 6320481000:05:000:0219,

- земельна ділянка площею 0,4003 га, кадастровий № 6320481000:03:000:0580,

які розташовані на території Великокомишуваської сільської ради на землях колишнього КСП "Жовтень" Барвінківського району Харківської області, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії Р2 № 745752, виданим на підставі розпорядження голови Барвінківської райдержадміністрації від 06.12.2002 р. № 328 та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 110 від 23.12.2002 р., а також

- земельна ділянка площею 6,2753 га, кадастровий № 6320481000:05:000:0217,

- земельна ділянка площею 0,4013 га, кадастровий № 6320481000:03:000:0581,

які розташовані на території Великокомишуваської сільської ради на землях колишнього КСП "Жовтень" Барвінківського району Харківської області, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії Р2 № 745750, виданим на підставі розпорядження голови Барвінківської райдержадміністрації від 06.12.2002 р. № 328 та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за№ 108 від 23.12.2002 р.

Вказані земельні ділянки ОСОБА_2 успадкував на підставі ч. 1 ст. 1223 ЦК України за заповітом після смерті свого батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

За життя ОСОБА_3 передав три земельні ділянки, а саме площею 3,5568 га, кадастровий номер № 6320481000:05:000:0239, площею 6,2753 га, кадастровий номер № 6320481000:05:000:0217 та площею 2,4762 га, кадастровий номер № 6320481000:05:000:0219 в оренду сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5» на підставі договорів оренди землі від 15.11.2006 р. терміном на 10 років з моменту їх державної реєстрації. Земельні ділянки надані в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зазначені договори оренди землі зареєстровані в Барвінківському районному відділі Харківської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах України», про що в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі по Великокомишуваській сільській раді вчинено відповідні записи 25 травня 2007 року №№ 040768400086, 040768400087 та 040768400088.

Таким чином договори оренди землі від 15 листопада 2006 року набули чинності з 25 травня 2007 року - з моменту проведення їх реєстрації відповідно до законодавства, яке діяло на момент укладання та реєстрації договорів.

У зв'язку зі смертю орендодавця ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року, прийняттям ОСОБА_2 спадщини, останній здійснив переоформлення (реєстрацію) права власності на орендовані земельні ділянки на себе, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.09.2013 р. за індексними номерами 8877157, 8878872, 8873014, виданим реєстраційною службою Барвінківського районного управління юстиції Харківської області, що підтверджує виникнення права власності позивача на зазначені земельні ділянки на підставі свідоцтв про право на спадщину від 06.04.20011 року №№ 862, 867, виданих Барвінківською державною нотаріальною конторою Харківської області.

ОСОБА_2 як власник земельних ділянок листами від 04.09.2013 року та від 27.11.2013 року звертався до СТОВ "ОСОБА_5" з вимогою про розірвання зазначених договорів оренди землі, але первісний відповідач відмовив йому в розірванні договорів оренди, що підтверджується відповідями СТОВ "ОСОБА_5" від 18.11.2013 року № 78 та від 23.12.2013 року № 80.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Стаття 598 ЦК України, визначає, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ч. 1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 31 Закону України " Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі може бути достроково розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 32 вказаного Закону України перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Як передбачено пунктом 39 договорів оренди землі від 15.11.2006 року, зареєстрованих Барвінківським районним відділом Харківської регіональної філії "Центр ДЗК при Держкомземі України" 25.05.2007 року за №№ 040768400086, 040768400087 та 040768400088, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Оскільки права власності на орендовані земельні ділянки після смерті орендодавця ОСОБА_3 перейшли до його спадкоємця - первісного позивача ОСОБА_1, ця обставина відповідно до п. 39 зазначених договорів оренди землі є підставою для розірвання цих договорів і дає право первісному позивачу як новому власнику земельних ділянок вимагати розірвання договорів оренди землі .

Своєю відмовою розірвати договори оренди землі СТОВ „ОСОБА_5" порушує конституційне право первісного позивача вільно володіти та користуватися своєю власністю, а тому права первісного позивача підлягають захисту та відновленню.

Зустрічний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Наведене вище обґрунтування СТОВ „ОСОБА_5" підстав для визнання недійсним пункту 39 договорів оренди земельних ділянок суд вважає таким, що не базується на нормах чинного законодавства, виходячи з наступного.

У підпункті "з" п. 3.2 статуту товариства зазначено, що до виняткової компетенції зборів засновників відноситься, окрім іншого, також і затвердження договорів, укладених на суму понад 90% статутного фонду.

Чинне законодавство України не визначає такого поняття як сума договору .

У статті 632 ЦК України дано характеристику ціни в договорі, яка встановлюється за домовленістю сторін на момент укладення договору та відображає суму, яку необхідно сплатити за товар, роботу або послугу.

Таким чином для аналізу укладених договорів оренди землі між СТОВ "ОСОБА_5" та ОСОБА_3 з точки зору застосування пп "з" п. 3.2 статуту товариства необхідно визначити ціну (чи суму) договору, яку СТОВ "ОСОБА_5" зобов'язане буде сплачувати по вказаних договорах.

Як визначено у статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до п. 9 договору оренди землі від 15.11.2006 року, реєстраційний № 040768400087, щодо оренди земельної ділянки площею 2,4762 га, орендна плата становить 248,95 грн. на рік. Договір укладено на 10 років. Отже, ціна договору дорівнює 2489,50 грн.

Відповідно до п. 9 договору оренди землі від 15.11.2006 року, реєстраційний № 040768400088, щодо оренди земельної ділянки площею 3,5568 га, орендна плата становить 357,58 грн. на рік. Договір укладено на 10 років. Отже ціна договору дорівнює 3575,80 грн.

Відповідно до п. 9 договору оренди землі від 15.11.2006 року, реєстраційний № 040768400086, щодо оренди земельної ділянки площею 6,2753 га, орендна плата становить 606,42 грн. на рік. Договір укладено на 10 років. Отже ціна договору дорівнює 6064,20 грн.

При цьому суд не приймає до уваги додаткові угоди до договорів оренди від 25.05.2007 року про збільшення орендної плати, оскільки ці додаткові угоди не підписані ОСОБА_3 та не здійснена їх державна реєстрація.

Таким чином, жодний із договрів оренди землі не має ціни договору (суми договору), яка б перевищувала 90% статутного фонду СТОВ "ОСОБА_5", тобто суму в розмірі 10620,00 грн.

Крім того у пп "з" п. 3.2 статуту товариства вказано лише про затвердження вже укладених договорів зборами засновників СТОВ "ОСОБА_5", а не про право укладання договорів. У відповідності до п. 3.5 статуту СТОВ "ОСОБА_5" директор вправі без доручення здійснювати дії від імені Товариства , представляти його інтереси на всіх підприємства, фірмах і організаціях, розпоряджатися майном, укладати контракти і договори , та інше. При цьому не зазначено про будь-які обмеження директора щодо представництва СТОВ "ОСОБА_5" під час укладання договорів.

Суд вважає, що терміни "укладення договору" та "затвердження договору" не є тотожними, а тому не вбачає у діях директора СТОВ "ОСОБА_5" щодо укладення вищезазначених договорів оренди землі із ОСОБА_3 жодного перевищення повноважень, наданих йому статутом товариства.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно частин 2, 3 статті 203 Цивільного кодексу України, особа яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Стаття 92 Цивільного кодексу України передбачає, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Таким чином договори оренди землі від 15 листопада 2006 року між ОСОБА_3 та СТОВ "ОСОБА_5", укладені без перевищення повноважень директором СТОВ "ОСОБА_5" щодо укладання таких договорів, встановлених статутом товариства. Договори відповідають внутрішній волі учасника правочину - СТОВ "ОСОБА_5", так як в подальшому виконувались належним чином, що визнають сторони.

Крім того, в ч. 3 ст. 92 ЦК України зазначено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Аналогічний висновок викладено в п. 42 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 N 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», де зазначено, що при вирiшеннi спорiв щодо визнання недiйсними правочинiв, укладених виконавчим органом господарського товариства, рiшення загальних зборiв про обрання якого на посаду визнано у судовому порядку недiйсним, судам необхiдно керуватися частиною третьою статтi 92, статтею 241 ЦК.

Зокрема, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крiм випадкiв, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всiма обставинами не могла не знати про такi обмеження. Це положення є гарантiєю стабiльностi майнового обороту i загальноприйнятим стандартом у свiтовiй практицi, зокрема вiдповiдно до Першої директиви 68/151/ЄЕС Ради Європейських спiвтовариств вiд 9 березня 1968 року».

В судовому засіданні СТОВ «ОСОБА_5» не надало жодних доказів того, що при укладенні договорів оренди земельних ділянок від 15.11.2006 року ОСОБА_3 знав чи за всіма обставинами не міг не знати про обмеження директора СТОВ «ОСОБА_5» на укладення договорів. Посилання СТОВ «ОСОБА_5» на ту обставину, що з преамбули укладених договорів оренди землі вбачається, що від імені орендаря виступає директор СТОВ «ОСОБА_5» ОСОБА_5, яка діє на підставі статуту, абзацами 2 п. 3.5, п.п. «з» п. 3.2, п. 7.3 якого встановлені обмеження повноважень директора СТОВ «ОСОБА_5» по сумі правочину і повноваженням, які не відносяться до компетенції директора, не може служити таким доказом, оскільки СТОВ «ОСОБА_5» не доведено, що ОСОБА_3 був ознайомлений зі статутом товариства і знав про обмеження повноважень директора. Обставини ж укладання договорів оренди не свідчать про те, що ОСОБА_3 не міг не знати про такі обмеження.

Суд також не приймає до уваги посилання СТОВ «ОСОБА_5» на ту обставину, що п. 39 договорів згідно Закону України «Про оренду землі» не відноситься до істотних умов договорів оренди землі і договори могли бути укладені і без цього пункту. Вони дійсно могли бути укладеними і без цього пункту, але якщо орендодавець підписав проект договору з цим пунктом, щодо нього повинна була досягнута згода. Якщо ж такої згоди не було досягнуто, то і договори оренди не були укладені, оскільки, як передбачено ч. 2 статті 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Твердження ж СТОВ «ОСОБА_5», що розірвання договору з підстав п. 39 не відбулося, а, отже, відсутнє схвалення СТОВ «ОСОБА_5» укладення п. 39 договору в редакції, що не затверджена зборами засновників СТОВ «ОСОБА_5», взагалі позбавлене будь - якої логіки, оскільки, по - перше, якби договір було розірвано на підставі п. 39 з ініціативи СТОВ «ОСОБА_5», відсутній був би предмет спору, і, по - друге, саме на підставі п. 39 договорів первісний позивач і прохає розірвати договір.

Якщо виходити з позиції СТОВ «ОСОБА_5» про те, що укладення договорів оренди вказаних земельних ділянок відносилось до виключної компетенції зборів засновників товариства, а не директора ОСОБА_5, якою були підписані ці договори від імені товариства з перевищенням своїх повноважень, і в подальшому не відбулося схвалення зборами засновників СТОВ «ОСОБА_5» підписаних директором договорів, то згідно ч. 1 ст. 241 ЦК України ці договори не можуть вважатись укладеними і не, створюють для СТОВ „ОСОБА_5" цивільні права та обов'язки. Якщо ж в подальшому відбулося схвалення зборами засновників СТОВ «ОСОБА_5» підписаних директором з перевищенням своїх повноважень договорів оренди, то вони діють в тій редакції, яка підписана сторонами, тобто чинними є всі положення договорів оренди без виключення. Збори засновників СТОВ «ОСОБА_5» в подальшому могли схвалити підписані директором договори тільки повністю. Якщо ж припустити, що було схвалено не всі положення підписаних договорів, а лише частини, за виключенням пунктів 39, то ці договори оренди не можуть вважатись укладеними, оскільки в такому разі сторони не дійшли згоди щодо всіх умов договорів. Стаття 15 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо. Стаття 638 ЦК України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Суд також не приймає посилання СТОВ «ОСОБА_5» на рішення Барвінківського районного суду від 29.08.2014 року по справі № 611/710/14-ц, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України преюдиційне значення мають обставини , встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, а не висновки чи рішення суду в справі.

СТОВ "ОСОБА_5" звернулося до суду із зустрічним позовом про визнання частково недійсними договорів оренди землі від 15.11.2006 року лише 25 вересня 2014 року. Хоча після державної реєстрації, проведеної 25.05.2007 року, екземпляри договорів зберігалися на підприємстві (п. 42 договорів вказує, що цей договір укладено у чотирьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря). Виконання договорів розпочалось в частині використання земельної ділянки з моменту проведення державної реєстрації договорів, тобто з травня 2007 року, а в частині сплати орендних платежів до 20 грудня 2007 року, й ніщо не перешкоджало СТОВ "ОСОБА_5" раніше звернутись до суду з приводу недійсності правочинів. Право на звернення до суду не є виключною компетенцію загальних зборів засновників СТОВ «ОСОБА_5», для цього не потрібно проводити збори чи приймати відповідні рішення, так як юридична особа мала весь необхідний обсяг цивільної дієздатності, у тому числі в особі директора товариства, для подання відповідного позову для захисту своїх порушених цивільних прав.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Суд вважає, що СТОВ "ОСОБА_5" звернулося до суду з пропуском строків позовної давності щодо вимог про визнання частково недійсними договорів оренди землі від 15.11.2006 року, клопотання про поновлення строків звернення до суду товариство не заявляло. Представник відповідача заявив клопотання про застосування судом норм статей 257 та 267 ЦК України та відмовити СТОВ "ОСОБА_5" у зустрічному позові.

Згідно зі ст. 75 ЦПК України, стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати, тому зі СТОВ "ОСОБА_5" слід стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 174, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 32 Закону України "Про оренду землі", суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_5" про розірвання договорів оренди земельних ділянок та скасування їх державної реєстрації задовольнити повністю.

Розірвати:

- договір оренди земельної ділянки загальною площею 6,2753 га, кадастровий № 6320481000:05:000:0217, розташованої на території Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району Харківської області, укладений 15 листопада 2006 року між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_5" і ОСОБА_3, та зареєстрований у Барвінківському районному відділі Харківської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах України» 25 травня 2007 року, про що в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі по Великокомишуваській сільській раді вчинено відповідний запис за № 040768400086;

- договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,4762 га, кадастровий № 6320481000:05:000:0219, розташованої на території Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району Харківської області, укладений 15 листопада 2006 року між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_5" і ОСОБА_3, та зареєстрований у Барвінківському районному відділі Харківської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах України» 25 травня 2007 року, про що в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі по Великокомишуваській сільській раді вчинено відповідний запис за № 040768400087;

- договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,5568 га, кадастровий № 6320481000:05:000:0239, розташованої на території Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району Харківської області, укладений 15 листопада 2006 року між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_5" і ОСОБА_3, та зареєстрований у Барвінківському районному відділі Харківської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах України» 25 травня 2007 року, про що в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі по Великокомишуваській сільській раді вчинено відповідний запис за № 040768400088.

Зобов'язати реєстраційну службу Барвінківського районного управління юстиції Харківської області скасувати державну реєстрацію зазначених договорів оренди земельних ділянок.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_5" на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

В задоволенні зустрічного позову сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_5" до ОСОБА_1 про визнання недійсним пункту 39 договорів оренди земельних ділянок відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Барвінківський районний суд в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Барвінківського районного суду О.М.Андросов