Ухвала

від 15.04.2009 по справі 2а-2427/09/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10 червня

2009р.

Справа № 2а-2427/09/0870

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

За позовом:  Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському

районі м. Запоріжжя, 69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-Б

до: Товариства з

обмеженою відповідальністю «Вільнянський завод «Лігатура», 69057,                            м. Запоріжжя, вул.

Перемоги, 131

про стягнення

3579,84 грн. недоїмки по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування

                                  У складі

головуючого судді Нечипуренко О.М.                                                                                                                                                                                                                                                              

при секретарі судового засідання Младенові О.П.

за участі представників сторін:

Від позивача -    Олійник І.В. (довіреність № 11/12 від

04.01.2009 р.)

Від відповідача -   не прибув

14.04.2009р.

до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява  Управління Пенсійного фонду України в

Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя 

до товариства з обмеженою відповідальністю «Вільнянський завод

«Лігатура» про стягнення 3579,84 грн. недоїмки по внескам на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

15.04.2009р.

відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-2427/09/0870 та призначено

до розгляду на 19.05.2009р.  

19.05.2009

року судом було відкладено розгляд справи у зв'язку з неявкою представника

відповідача до 10.06.2009 року.

Відповідно

до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства, в ході судового засідання

здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних

засобів, а саме: комплексу «Камертон».

На підставі

ст. 160 КАС України в засіданні 10.06.2009р. судом проголошено вступну та

резолютивну частини постанови. Судом оголошено про час виготовлення постанови у

повному обсязі.

Позивач

підтримав позовні вимоги,  які

обґрунтовує  ст. 20 Закону України «Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зазначає, що відповідач

не відшкодовує до Пенсійного фонду України заборгованість по внесках на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

На підставі

викладеного, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача

заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

у розмірі 3579,84 грн.  

Відповідач у

судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно

до статті 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин

представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою

для розгляду справи.

За таких

обставин, на підставі ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути

справу по суті без участі представника відповідача, за наявними у справі

матеріалами.

Розглянувши

матеріали справи та заслухавши  пояснення

представника позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з

обмеженою відповідальністю «Вільнянський завод «Лігатура», є платником збору на

обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України “Про

збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, а також платником страхових

внесків відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування”

Як свідчать

матеріали справи, ТОВ «Вільнянський завод «Лігатура» несвоєчасно та не в

повному обсязі сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування, у зв'язку з чим, станом на 09.04.2009р. має заборгованість до

Пенсійного фонду України в сумі 3579,84 грн.

Зважаючи на

несплату відповідачем суми заборгованості позивач звернувся до суду з позовом

до ТОВ «Вільнянський завод «Лігатура» про стягнення заборгованості по внесках

на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3579,84 грн.

Проаналізувавши

наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані

докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає,

позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають  задоволенню, виходячи з наступного:

З 01.01.2004

набрав чинності  Закон України “Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який визначив принципи,

засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного

пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання

соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Пунктом 7 ч.

1 ст. 64 зазначеного Закону серед інших повноважень територіальним органам

Пенсійного фонду надано було право стягувати з платників страхових внесків

несплачені суми страхових внесків.

Статтею 1

зазначеного Закону дано визначення страхових внесків, згідно з чим страховими

внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове

державне пенсійне страхування, сплачені згідно з законодавством, що діяло

раніше, а також кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування відповідно до цього Закону.

Статтею 1

Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”

визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є

суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх

об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання

громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти

підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.  

Як було

зазначено вище, ТОВ «Вільнянський завод «Лігатура» є платником збору на

обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України “Про

збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, а також платником страхових

внесків відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування” та повинен своєчасно і в повному обсязі сплачувати збір та внески

на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду.

Відповідно

до вимог п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування», страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані

за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів

із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати

(доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що

мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць.

Згідно ч. 12 ст. 20 зазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті

незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно

до наданого ТОВ « Вільнянський завод «Лігатура» розрахунку сум страхових

внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають

сплаті за листопад 2008 року та картки особового рахунку страхувальника

юридичної особи, нараховано страхових внесків до сплати у розмірі 3579,84 грн.

У період з листопада 2008 року по квітень 2009 року у рахунок погашення

нарахувань відповідачем сплата не здійснювалась.

           На час судового розгляду справи

відповідач доказів сплати спірної суми не надав, доводів позивача не

спростував.

На підставі

викладеного, враховуючи положення ч. 1 ст. 71 КАС України (розгляд і вирішення

справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та

свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх

переконливості) та ч. 1 ст. 71 КАС України (кожна сторона повинна довести ті

обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення) суд дійшов висновку,

що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 3579,84 грн.  заборгованості по внесках на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, є законними, обґрунтованими,

підтверджуються зібраними в справі доказами та підлягають задоволенню у повному

обсязі.

Відповідно

до приписів ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт

владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові

витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись

ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 

КАС  України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов

Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському  районі 

м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільнянський

завод «Лігатура» про стягнення 3579,84 грн. недоїмки по внескам на загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування, задовольнити.

2. Стягнути

з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільнянський завод «Лігатура» (р/р

26003101311527, ЗАТ «ОТП БАНК», ЄДРПОУ 25678298, МФО 313872)   недоїмку по внескам на загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування   у

розмірі 3579,84 грн. (три тисячі п'ятсот сімдесят дев'ять грн. 84 коп.) на

користь Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.

Запоріжжя  (р/р 25601301001080 у ВАТ

«Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ОКПО 20508396). Видати

виконавчий лист.

П останова  суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено  КАС України ,  набирає

законної сили після  закінчення строку

подання заяви про апеляційне оскарження, 

встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Заява  про 

апеляційне  оскарження  постанови 

суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її

проголошення,  а в разі   складення  

постанови  у  повному 

обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення 

в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга 

на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти 

днів  після  подання 

заяви   про   апеляційне оскарження.

Заява  про 

апеляційне  оскарження  чи 

апеляційна скарга, подані  після  закінчення 

строків,  встановлених  цією  

статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за

заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що

постановляється ухвала.

Постанову у

повному обсязі, відповідно до вимог ст. 160 КАС України, оформлено і підписано

18.06.2009р.

Суддя                            

О.М. Нечипуренко   

Станом на 30.06.2009 року постанова набрала

законної сили.

Суддя                            

О.М. Нечипуренко