Рішення

від 06.06.2006 по справі 15/150/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/150/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.06                                                                                        Справа №  15/150/06

Суддя   Колодій Н.А.

За позовом   акціонерного банку “ТАС-Бізнесбанк”, м. Запоріжжя

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Класік-Компані”, м. Запоріжжя   

про визнання  права власності

                                                                                              Суддя Колодій Н.А.

Представники:

Від позивача: Кузьмінов С.М., дов. № б/н від 14.03.2006;

                         Нікітін .І.Г., дов. № 22 від 14.03.2006        

Від відповідача: Седляров В.С., дов. № 2 від 17.04.2005

      Заявлений позов про визнання права власності за Акціонерним банком “ТАС-Бізнесбанк” на об'єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова,              буд. 11, а саме: недобудований торговельний комплекс, що зазначений на плані літерою “В” загальною площею 1 73,6 кв. м, має 98% готовності, що підтверджується довідкою № 27, яка була видана Запорізьким МБТІ 30.08.2005.

       Ухвалою суду від 07.04.2006 порушено провадження у справі                № 15/150/06, судове засідання призначено на 20.04.2006.

        В засіданні суду, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 24.05.2006, 06.06.2006  

       Представник позивача підтримав вимоги, викладені в позовній заяві, які обґрунтовує ст. ст. 33, 35, 36 Закону України “Про іпотеку”, ст. 20 Господарського України, просить позов задовольнити.

       Відповідач  письмових заперечень та відзив на позовну заяву суду не надав.

       В судовому засіданні, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

       Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

          31.08.2005 між АБ “Муніципальний”, правонаступником якого є АБ “ТАС-Бізнесбанк” (Банк) та ТОВ “Класік –Компані” (Позичальник), Відповідач, Іпотекодавець) укладено кредитний договір № КР 47-2005, за умовами якого Банк надає Позичальнику кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії в сумі 6 250 000 грн. на строк по 30.12.2005 з оплатою відсотків, обумовлених даним  договором.

       31.08.2005 між позивачем  (“Банк” або “Іпотекодержатель”) та відповідачем (Іпотекодавець” або “Позичальник” укладено іпотечний договір № ДЗ 163-05, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Тавтєлєвим А.В. і зареєстрований в реєстрі за № 2308, за умовами якого Іпотекодавець забезпечує іпотекою виконання усіх зобов'язань, у тому числі тих, що можуть виникнути у майбутньому за кредитним договором № КР 47-2005 від 31.08.2005.

        На виконання п. 1.2 іпотечного договору, Іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов'язань перед Банком, зазначених в п.1.1 Договору № ДЗ 163-05, на у мовах, визначених в договорі, передав в іпотеку об'єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, буд. 11 (далі - предмет іпотеки, майно), а саме: недобудований торговельний комплекс, що зазначений на плані літерою “В”, загальною площею 1 173,6 кв. м.

        Пунктом п.1.3 договору № ДЗ 163-05 Іпотекодавець підтверджує, що майно належить йому на праві власності; майно може бути відчужено ним і на нього відповідно до законодавства може бути звернено стягнення.

        Об'єкт нерухомості, що передається в іпотеку належить Іпотекодавцю на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого Тавтєлєвим А.В., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округа 31.08.2005 за реєстром № 2307. Об'єкт незавершеного будівництва має 98% готовності, що підтверджується довідкою № 27, яка була видана Запорізьким МБТІ 30.08.2005.

      Вартість предмету іпотеки, що визначена за згодою сторін, складає       15 000 000 грн. (п. 1.4 договору).

       Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання за кредитним договором № КР 47-2005 відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на 01.12.2005 заборгованість останнього за кредитним договором (без урахування штрафних санкцій) склала 180 493,15 грн. - проценти, нараховані за користування кредитом в період з 21.09.2005 по 20.11.2005.

       Відповідно до п/п. 2.2.1 п.2 кредитного договору № ДЗ 163-05, Банк має право достроково стягнути суму виданого кредиту і відсотків за користування кредитом, в тому числі шляхом погашення кредиту за рахунок його забезпечення, у випадку порушення Позичальником умов цього договору, в тому числі у випадку виникнення у Позичальника простроченої заборгованості по цьому договору понад п'ять календарних днів.

      Надані суду документи свідчать, що позивач надсилав відповідачу вимоги про усунення порушень основного зобов'язання за кредитним договором від 31.08.2005 р. № КР 47-2005, відповідно лист від 07.11.2005  № 11/07-5 та лист від 08.12.2005 № 12/08-24. Вказані вимоги відповідачем залишено без задоволення, що засвідчується тим, що після надсилання першої вимоги у відповідача збільшилася заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом за договором від 31.08.2005 № КР 47-2005.

       Статтею 33 Закону України “Про іпотеку”, визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

        Відповідно до п.2.2 договору № ДЗ 163-05 Іпотекодержатель переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця має право одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку майна у випадку, якщо в момент настання строку виконання будь - якого зобов'язання, забезпеченого іпотекою, воно не буде виконано.

        Враховуючи вищевикладене позивач отримав право на звернення стягнення на предмет іпотеки за договором № ДЗ 163-05.

        Згідно зі ст. 36 Закону України “Про іпотеку”, сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

       Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

       Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

       Підпунктом 2.5.5 договору іпотеки № ДЗ 163-05 від 31.08.2005 сторони визначили, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, на підставі рішення суду або в позасудовому порядку відповідно до цього договору та чинного законодавства.

       Підпунктом 2.6 цього Договору встановлено, що у випадку виникнення у Іпотекодержателя права звернення стягнення відповідно до умов іпотечного договору на предмет іпотеки, з метою задоволення вимог Іпотекодержателя, останній має право прийняти предмет іпотеки у власність,  про що Іпотекодержатель направляє Іпотекодавцю повідомлення в термін не пізніше ніж за п'ять днів до переходу права власності. У цьому випадку цей договір буде підставою для реєстрації права власності      Іпотекодержателя на предмет іпотеки.

         На виконання умов договору та відповідно до ст. 35 Закону України “Про іпотеку”, позивач направив на адресу відповідача лист вих. № 12/16-6 від 16.12.2005 “Про прийняття у власність та реєстрацію права власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки”, яким повідомив про прийняття у власність з 05.01.2006 предмету договору іпотеки № ДЗ 163-05 від 31.08.2005.

      Як вбачається з матеріалів справи, 05.01.2006 у зазначений в повідомлені час, представники Банку з'явилися до керівництва відповідача (м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, буд. 11), з метою прийняття предмету іпотеки у власність. Генеральний директор Відповідача передати предмет іпотеки у власність Банку та підписати Акт приймання - передачі відмовився, про що було складено Акт.

      У відповідь на вимогу Банку, про передачу предмету іпотеки у власність, було складено відповідачем лист вих. № 55 від 05.01.2006 про його намір вести переговори з керівництвом позивача з приводу погашення  заборгованості  по кредитному  договору (копія міститься в матеріалах справи).

      Відповідно до ч. 2 п.2 ст. 20 Господарського Кодексу України, визнання права є одним із способів захисту законних інтересів суб'єктів господарювання.

      Враховуючи фактичні обставини справи, а саме те, що Банк отримав право на звернення стягнення на предмет іпотеки, реалізувавши його шляхом позасудового врегулювання (направив відповідачу повідомлення про прийняття у власність предмету іпотеки), відповідно до ст. 36 Закону України “Про іпотеку” та згідно з п. 2.6. іпотечного договору, визнання права власності за Банком на предмет іпотеки є виключним способом захисту законних прав Банку.

      Оцінивши надані докази в їх сукупності суд вважає, що вимоги позивача щодо визнання права власності на зазначені вище об'єкти підлягають задоволенню

      Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі –85 грн. державного мита та 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –відносяться на відповідача

 На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського  процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

          Позов задовольнити.

         Визнати за Акціонерним банком “ТАС-Бізнесбанк”, (69037, м.   Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, буд. 2 “а”, к/р № 32000104600 в управлінні НБУ в Запорізькій області, МФО 313377, ЄДРПОУ 09806443) право власності на об'єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, буд. 11 (одинадцять), а саме: недобудований торговельний комплекс, що зазначений на плані літерою “В”, загальною площею 1173,6 кв.м., має 98% (дев'яносто вісім відсотків) готовності, що підтверджується довідкою № 27, яка була видана Запорізьким МБТІ 30.08.2005.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Класік-Компані” (69118, м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, буд. 13, кв. 4, п/р № 26003301000046 в АКБ “Транс банк”, МФО 313991, ЄДРПОУ 33571114) на користь Акціонерного банка “ТАС-Бізнесбанк” (69037, м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, буд. 2 “а”, к/р № 32000104600 в управлінні НБУ в Запорізькій області, МФО 313377, ЄДРПОУ 09806443) 85 (вісімдесят п'ять) грн. - витрат на державне мито і 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

       Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

        Суддя                                                           Н.А. Колодій