Рішення

від 13.11.2014 по справі 22-ц/796/10309/2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/10309/2014 Головуючий у 1 інстанції - Гриньковська Н.Ю.

м. Київ Доповідач - Борисова О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.

при секретарі: Шалапуда Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача товариства з обмеженою відповідальністю «НОМІНАЛ-У» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 липня 2014 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НОМІНАЛ-У» до ОСОБА_2, треті особи: публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «ЄВРОБАНК», товариство з обмеженою відповідальністю «Перший регіональний фондовий ДІМ» про визнання договору купівлі-продажу недійсним,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2013 року ТОВ «НОМІНАЛ-У» звернулося до суду із позовом, в якому просив визнати договір купівлі-продажу цінних паперів №Д - 20101207/1 від 07 грудня 2010 року укладений між ТОВ «НОМІНАЛ-У» та ОСОБА_2 недійсним, зобов'язати ОСОБА_2 повернути ТОВ «НОМІНАЛ-У» прості іменні акції ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» в кількості 69 316 штук, номінальною вартістю однієї акції 0,75 грн., загальною номінальною вартістю акцій 51987 грн. та вирішити питання судового збору.

В мотивування вимог посилався на те, що 07 грудня 2010 року між ТОВ «НОМІНАЛ-У» та ОСОБА_2 укладено договір №Д-20101207/1 купівлі-продажу простих іменних акцій ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод». Продавця в договорі представляв ОСОБА_3 як директор, в той час, коли він директором «НОМІНАЛ-У» ніколи не був, повноважень на укладення договору не мав. Крім того, договір укладено без участі торговця цінними паперами, що було обов'язковим на час його укладення. ОСОБА_3 передав зберігачу сфальсифіковану ліцензію ТОВ «НОМІНАЛ-У» на право здійснення професійної діяльності на фондовому ринку з торгівлі цінними паперами. На рахунок ТОВ «НОМІНАЛ-У» грошові кошти 100000 грн. за продані акції не надходили.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04 липня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду позивач ТОВ «НОМІНАЛ-У» подав апеляційну скаргу та посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що оспорюваний договір з боку позивача був підписаний ОСОБА_3, який ніколи не був керівником ТОВ «НОМІНАЛ-У», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців від 11 травня 2011 року №9909383. Єдиним керівником ТОВ «НОМІНАЛ-У» з моменту призначення є Буряк В.В. (протокол зборів засновників №1 від 30 березня 1995 року). Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 11 травня 2011 року право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, належить Буряку В.В.

Крім того, згідно з ч.9 ст.17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», в редакції від 03 січня 2013 року, правочини щодо цінних паперів, вчинені без участі (посередництва) торговця цінними паперами є нікчемними. ОСОБА_3 з метою перереєстрації на відповідача прав власності на акції ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» разом з договором купівлі - продажу цінних паперів № Д - 20101207/1 від 07 грудня 2010 року зберігачу ТОВ «Перший регіональний фондовий дім» була подана фальсифікована копія ліцензія ТОВ «НОМІНАЛ-У» на право здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами. ТОВ «НОМІНАЛ-У» ніколи не отримувало ліцензію на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами та не є професійним учасником фондового ринку. Копія ліцензії ТОВ «НОМІНАЛ-У», що була подана ОСОБА_3 зберігачу ТОВ «Перший регіональний фондовий дім» була підроблена.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача ТОВ «НОМІНАЛ-У» - Буряк В.В. доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та треті особи: ПАТ «Комерційний Банк «ЄВРОБАНК», ТОВ «Перший регіональний фондовий ДІМ» в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином, а тому колегія суддів вважає можливим розглядати справу за відсутності осіб, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з його недоведеності та необґрунтованості.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо, оскільки такого висновку суд дійшов, не з'ясувавши дійсні обставини спору, не перевіривши доводи і заперечення сторін та без належної оцінки доказів.

Зазначені порушення норм матеріального та процесуального права є підставою відповідно до ст.309 ЦПК України до скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті заявлених позовних вимог.

Судом встановлено, що 07 грудня 2010 року між ТОВ «НОМІНАЛ-У» та ОСОБА_2 укладено договір №Д-20101207/1 купівлі-продажу простих іменних акцій ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» в кількості 69316 штук номінальною вартістю однієї акції 0,75грн., загальною номінальною вартістю 51987 грн. Ціна продажу акцій згідно п.1.1. становила 100000 грн. Продавця в договорі представляв ОСОБА_3 як директор, а як покупець був особисто ОСОБА_2 (Т.1 а.с.48)

10 грудня 2010 року ОСОБА_3 був поданий зберігачу акцій ТОВ «Перший регіональний фондовий дім» пакет документів на відкриття рахунку та перереєстрацію прав власності від ТОВ «НОМІНАЛ-У» до ОСОБА_2

13 грудня 2010 року зберігач ТОВ «Перший регіональний фондовий дім» у порядку виконання вищевказаного договору від 07 грудня 2010 року №Д-20101207/1 списав з рахунку ТОВ «НОМІНАЛ-У» 69316 штук простих іменних акцій ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» на рахунок відповідача ОСОБА_2 у зберігача - ПАТ «КБ «Євробанк».

Вирішуючи спір між сторонами у справі, суд виходив з того, що підробка документів, на яку посилається позивач, є злочином, який не підтверджений вироком суду, а тому вимоги є необґрунтованими та недоведеними.

Проте, колегія суддів з таким висновком суду не погоджується з наступних підстав.

З умов оспорюваного договору вбачається, що від імені продавця простих іменних акцій виступав ОСОБА_3, як директор ТОВ «НОМІНАЛ-У».

Разом з тим, відповідно до матеріалів реєстраційної справи ТОВ «НОМІНАЛ-У», наданого Відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві, а саме: згідно зі статутом ТОВ «НОМІНАЛ-У», установчого договору про створення діяльності «НОМІНАЛ-У» від 30 березня 1995 року, протоколу №1 зборів засновників ТОВ «НОМІНАЛ-У» від 30 березня 1995 року, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців від 11 травня 2011 року №9909383 Буряк В.В. є керівником ТОВ «НОМІНАЛ-У», а громадянин ОСОБА_3 є лише одним з його засновників. (Т.1 а.с.10-19,25-26). ОСОБА_3 директором підприємства не призначався.

Відповідно до ч.9 ст.17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (в редакції від 29 жовтня 2010 року, що діяла на момент укладання договору) без участі торговця цінними паперами можуть здійснюватися такі операції: дарування та спадкування цінних паперів; операції, пов'язані з виконанням рішення суду; придбання акцій відповідно до законодавства про приватизацію.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 з метою перереєстрації на ОСОБА_2 прав власності на акції ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» разом з договором купівлі-продажу цінних паперів №Д-20101207 від 07 грудня 2010 року зберігачу ТОВ «Перший регіональний фондовий дім» була подана копія ліцензії ТОВ «НОМІНАЛ-У» на право здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами.

Проте, відповідно до листа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 листопада 2013 року №11/02/24464/нк, ТОВ «НОМІНАЛ-У» (ідентифікаційний код юридичної особи 23383937) ліцензій на провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів), у тому числі на провадження діяльності з торгівлі цінними паперами в Комісії не отримувало.(Т.2 а.с.36)

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що ліцензія, згідно якої було проведено продаж цінних паперів позивача є підробленою, оскільки уповноважений на її видачу державний орган - Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку її ТОВ «НОМІНАЛ-У» не видавала.

З урахуванням викладеного, апеляційна інстанція приходить до висновку про те, що документи, на підставі яких була здійснена операція купівлі-продажу акцій ПАТ «КВБЗ» належних ТОВ «НОМІНАЛ-У», а саме: заява на відкриття рахунку в цінних паперах, анкета рахунку у цінних паперах, копія свідоцтва про державну реєстрацію, копія довідки ЄДРПОУ, копія статуту, картка із зразками підписів, копія наказу № 53 від 27 лютого 2009 року, копія протоколу № з 1 від 27 лютого 2009 року, копія ліцензії, анкета фізичної особи - розпорядника рахунку у цінних паперах, договір про відкриття рахунку у цінних паперах від 07 грудня 2010 року № ЗЮ - 007/10, договір купівлі - продажу цінних паперів від 07 грудня 2010 року Д-20101207/1, розпорядження на виконання операцій (списання) від 07 грудня 2010 року вих. № 1018, розпорядження на закриття рахунку у цінних паперах від 07 грудня 2010 року вих. №1019, повідомлення про розірвання договору від 07 грудня 2010 року вих. № 1020, не є доказом чинності укладеного договору, оскільки в даних документах вказано, що директором товариства «НОМІНАЛ-У» є ОСОБА_3, який ніколи ним не був, і позивачем останній на укладення спірного договору не уповноважувався. (Т.1 а.с. 134-145, 149-152, 155, 156-157)

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільству, його моральним засадам.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною 1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ТОВ «НОМІНАЛ-У», як власник цінних паперів не був присутній на операції з їх продажу, договір був підписаний ОСОБА_3, який не був уповноваженою особою від товариства на вчинення дій, при укладенні договору були порушені вимоги ч.9 ст.17 Закону України Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Отже при укладенні вказаного договору не були дотримані вимоги, встановлені ч.ч.1, 3 ст.203 ЦК України, а тому він, як оспорюваний правочин згідно зі ст.215 ЦК України визнається недійсним.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК.

Таким чином на відміну від норм частини 1 статті 216 ЦК України, норми глави 29 ЦК України є спеціальними. В них закріплено основні способи захисту права власності, що можуть застосовуватись власником майна, в тому числі і з метою повернення майна в натурі, переданого за недійсним правочином (зокрема, віндикація). Якщо майно передане власником за правочином, який є нікчемним або оспорюваним, то позов про визнання правочину недійсним та (або) про застосування наслідків недійсності правочину має пред'являтися тоді, коли майно залишається у набувача. Тобто якщо вчинений один правочин і повернути майно «можна шляхом застосування реституції - тоді ефективним способом захисту буде визнання правочину недійсним. У разі, якщо набувач, який набув майно за недійсним правочином, в подальшому відчужив таке майно іншій особі, слід заявляти віндикаційний позов.

Якщо після недійсного правочину, було укладено ще декілька, то вірним є визнання недійсними не всіх правочинів, а лише першого і заявляти позов про витребування майна в останнього набувача. Застосування реституції і можливість повернення майна за недійсним правочином із застосуванням статті 216 ЦК України є можливим у ситуації, коли предметом спору є правочин за участю власника і першого покупця (набувача) за правочином.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 грудня 2010 року ОСОБА_2 прості іменні акції ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» в кількості 69316 були відчужені, що підтверджується випискою про операції з цінними паперами (т.1 а.с.241).

Отже, з урахуванням вищевикладеного та у зв'язку з тим, що ТОВ «НОМІНАЛ-У» звертаючись до суду з позовом ставив вимогу про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції, колегія суддів приходить до висновку, що така вимога не підлягає задоволенню, оскільки вказані акції не перебувають у власності відповідача.

Відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України, якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 634 грн.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу позивача товариства з обмеженою відповідальністю «НОМІНАЛ-У» - задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 липня 2014 року скасувати та ухвалити нове наступного змісту.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «НОМІНАЛ-У» до ОСОБА_2, треті особи: публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «ЄВРОБАНК», товариство з обмеженою відповідальністю «Перший регіональний фондовий дім» про визнання договору купівлі-продажу недійсним - задовольнити частково.

Визнати договір купівлі-продажу цінних паперів №Д-20101207/1 від 07 грудня 2010 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «НОМІНАЛ-У» та ОСОБА_2 недійсним.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НОМІНАЛ-У», код ЄДРПОУ 23383937 судовий збір у розмірі 634 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді