Ухвала

від 20.11.2014 по справі 22-ц/796/12684/2014

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження № 22-ц/796/12684/2014 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур І.В.

Доповідач: Поліщук Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого - судді Поліщук Н.В.

суддів Білич І.М., Болотова Є.В.

при секретарі Прохоровій В.С.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 на підставі Договору про надання правової допомоги, на рішення Святошинського районного суду м.Києва від 08 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про зобов»язання ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні 9/20 частками земельної ділянки площею 0,0687 га, кадастровий номер 8000000000:75:088:0054 та здійсненні демонтажу самочинно збудованого гаража під літерою «Д», площею 30,8 кв.м, на вказаній частині земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, шляхом звільнення гаража від майна, належного ОСОБА_4, а саме автомобіля ВАЗ 2110, державний реєстраційний НОМЕР_1 та повернення ключів від гаража.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 11 грудня 2012 року, з урахуванням рішення Апеляційного суду м.Києва від 05 березня 2013 року, яким рішення суду першої інстанції частково скасовано, у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації про визнання права власності на прибудову, гараж, бесідку, сарай, вбиральню, збільшення долі права власності в будинковолодінні та встановлення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_4 про визнання права власності на гараж та встановлення порядку користування земельною ділянкою, зокрема, відмовлено в частині позовних вимог про визнання права власності на гараж, який було побудовано ОСОБА_5 та встановлено порядок користування земельною ділянкою.

Позивач є власником 9/20 часток земельної ділянки від земельної ділянки площею 0,0687 га, кадастровий номер 8000000000:75:088:0054 та 9/20 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, які були подаровані за життя чоловіком ОСОБА_5 На належній їй частині земельної ділянки знаходиться гараж, який не введений в експлуатацію та має статус об»єкта незавершеного будівництва.

Вказує, що з метою виконання рішення суду в частині встановлення порядку користування земельною ділянкою позивач, як правонаступник ОСОБА_5, намагалася знести гараж, що розташований на її частині земельної ділянки, проте відповідач цьому перешкоджає, користується гаражем для зберігання в ньому автомобіля.

Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 08 вересня 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 на підставі Договору про надання правової допомоги, подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

В апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на встановлені рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 11 грудня 2012 року обставини, які підтверджують факт користування відповідачем гаражем та наявність у відповідача транспортного засобу. Окрім того, посилається на те, що цей факт ОСОБА_4 також підтверджує у своїй апеляційній скарзі на рішення Святошинського районного суду м.Києва від 11 грудня 2012 року.

В судовому засіданні позивач та її представник апеляційну скаргу підтримали.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення з»явившихся осіб, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Як убачається з матеріалів справи та установлено судом першої інстанції , на підставі договорів дарування від 20 листопада 2013 року позивач є власником 9/20 часток земельної ділянки від земельної ділянки площею 0,0687 га, кадастровий номер 8000000000:75:088:0054 та 9/20 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 11 грудня 2012 року, з урахуванням рішення Апеляційного суду м.Києва від 05 березня 2013 року, яким рішення суду першої інстанції частково скасовано, у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації про визнання права власності на прибудову, гараж, бесідку, сарай, вбиральню, збільшення долі права власності в будинковолодінні та встановлення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_4 про визнання права власності на гараж та встановлення порядку користування земельною ділянкою, зокрема, відмовлено в частині позовних вимог про визнання права власності на гараж, який було побудовано ОСОБА_5 із порушенням протипожежних правил, та встановлено порядок користування земельною ділянкою.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належність відповідачу автомобіля ВАЗ 2110, державний реєстраційний НОМЕР_1, факт його зберігання у гаражі, а відтак не доведено перешкод користуванні цим майном.

З такими висновками колегія суддів погоджується, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону та доводами апеляційної скарги не спростовуються.

З матеріалів справи убачається, що метою вимог позивача є захист складових права власності шляхом знесення гаража, який частково розміщений на земельній ділянці позивача та створює перешкоди у користуванні земельною ділянкою. Посилаючись на створення відповідачем перешкод у знесенні гаража, які полягають у зберіганні в цьому гаражі автомобіля, позивач звернувся до суду.

До прав власника належать питання як про розміщення на належній йому земельній ділянці будівель і споруд, так і їх знесення, якщо це не суперечитиме законодавству про охорону пам»яток культурної спадщини тощо.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З матеріалів справи убачається, що гараж, розміщення якого на земельній ділянці створює перешкоди позивачу у користуванні власності, є самочинним будівництвом. Співвласниками земельної ділянки є позивач і відповідач.

Згідно із ч 3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.57-60 ЦПК України.

Проте, позивачем не доведено створення відповідачем перешкод позивачу, не підтверджено належними та допустимими доказами, що автомобіль, який зберігається у гаражі, є власністю саме відповідача і саме відповідач зобов»язана вчинити дії по його переміщенню з метою недопущення загрози заподіяння шкоди.

Доводи апеляційної скарги про підтвердження факту володіння відповідачем автомобілем ВАЗ 21104, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ґрунтуються на припущеннях та спростовуються матеріалами справи.

Окрім того, в суді апеляційної інстанції представником позивача надано відомості про те, що автомобіль ВАЗ 21104, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстровано за ОСОБА_6.

Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача ОСОБА_4 відповідальність по переміщенню цього транспортного засобу.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не установлено.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З огляду на установлене, колегія дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 на підставі Договору про надання правової допомоги, відхилити.

Рішення Святошинського районного суду м.Києва від 08 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - суддя Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

Є.В. Болотов