Постанова

від 20.11.2014 по справі 816/4235/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/4235/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,

представника позивача - Ляхова Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смак Миргородщини" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

30 жовтня 2014 року Миргородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області /надалі - позивач; Миргородська ОДПІ/ звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смак Миргородщини" /надалі - відповідач; ТОВ "Смак Миргородщини"/ про надання дозволу на погашення суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Смак Миргородщини" в розмірі 49180 грн. 06 коп. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за ТОВ "Смак Миргородщини" рахується податковий борг з податку на додану вартість в загальній сумі 49180 грн. 06 коп. Пояснює, що 26.03.2014 року контролюючим органом прийнято рішення № 2 про опис майна у податкову заставу, на підставі якого складено акт опису майна № 5/2 від 18.06.2014 року. Зазначає, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.04.2014 року у справі № 816/1607/14 стягнуто з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Смак Миргородщини" заборгованість з податку на додану вартість в сумі 49299 грн. 01 коп. З метою виконання судового рішення в порядку статті 95 Податкового кодексу України позивачем було направлено до банківських установ інкасові доручення. Однак, у відповідача недостатньо коштів для погашення податкового боргу на рахунках, відкритих у банківських установах, що згідно пункту 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України є підставою для погашення усієї суми боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, за відповідним дозволом суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча в матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи; письмових заперечень проти позову не надав.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість розгляду даної справи за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Судом встановлено, що ТОВ "Смак Миргородщини" (код ЄДРПОУ 36328859) зареєстроване як юридична особа 30.03.2009 року та перебуває на обліку в Миргородській ОДПІ з 31.03.2009 року за № 9238 /а.с. 5-9/.

Як вбачається з облікової картки платника податків ТОВ "Смак Миргородщини" з податку на додану вартість, станом на 31.03.2014 року за відповідачем рахувався податковий борг з податку на додану вартість в сумі 49299 грн. 01 коп., у тому числі пеня - 0,26 грн.

Так, 20.12.2013 року на підставі акту перевірки № 400/22.1-11/36328859/107 від 06.11.2013 року Миргородською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000842201, яким ТОВ "Смак Миргородщини" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в загальній сумі 49333 грн. 75 коп., у тому числі: за основним платежем - в сумі 39467 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - в сумі 9866 грн. 75 коп. /а.с. 20/.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримано представником відповідача 25.12.2013 року /зворот а.с. 20/. Доказів оскарження відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000842201 від 20.12.2013 до суду не надано.

Також відповідачем було подано до Миргородської ОДПІ наступні податкові декларації з податку на додану вартість:

- за січень 2014 року, у якій самостійно визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 6 грн. /а.с. 16/;

- за лютий 2014, у якій самостійно визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 5 грн. /а.с. 17/.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Матеріалами справи підтверджено, що Миргородською ОДПІ зараховано у рахунок погашення податкового боргу відповідача з податку на додану вартість сплату в загальній сумі 46 грн.

Як вбачається з облікової картки відповідача з податку на додану вартість, наявної у матеріалах справи, у зв'язку з несвоєчасним погашенням узгоджених грошових зобов'язань на суму податкового боргу відповідача контролюючим органом нарахована пеня в розмірі 0,26 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, станом на 31.03.2014 року за відповідачем рахувався податковий борг з податку на додану вартість в сумі 49299 грн. 01 коп., у тому числі пеня - 0,26 грн.

Відповідно до положень статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

25.02.2014 року Миргородською ОДПІ винесено податкову вимогу форми "Ю" № 543-25, яка вручена представнику відповідача 28.02.2014 року /а.с. 25/.

Доказів оскарження відповідачем зазначеної податкової вимоги до суду не надано.

Відповідно до положень статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі /пункт 95.1/.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги /пункт 95.2/.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі /пункт 95.3/.

На виконання вимог статті 95 Податкового кодексу України, з метою стягнення коштів з рахунків відповідача, Миргородська ОДПІ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з поданням до ТОВ "Смак Миргородщини" про стягнення податкового боргу.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.04.2014 року у справі № 816/1607/14 подання Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смак Миргородщини" про стягнення податкового боргу задоволено. Стягнуто з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Смак Миргородщини" (код ЄДРПОУ 36328859, вул. Старосвітська, 5, м. Миргород,Полтавська область, 37600) № 26045303110137, № 26046302110137, № 26047301110137, № 26058301110137, № 26003301110137 (укр.гривня) ПАТ "Банк Форум", МФО 322948, № 260063185301 (укр.гривня) філія Полтавського обласного АТ ОЩАД, МФО 331467, № 26009124387001, № 26041000005, № 26042000004 (укр.гривня) ПАТ "Полтава-банк", МФО 331489 кошти на погашення податкового боргу по податку на додану вартість в розмірі 49299 (сорок дев'ять тисяч двісті дев'яносто дев'ять) грн. 01 коп на бюджетний рахунок №31118029700012, код бюджетної класифікації 14010100, одержувач: УК Миргородський район /м.Миргород/, код ЄДРПОУ 37845125, МФО 831019 /а.с. 57-60/.

На виконання даного судового рішення позивачем направлено до банківських установ інкасові доручення (розпорядження), копії яких наявні у матеріалах справи /а.с. 26-46/.

Однак, останні були повернуті до податкового органу банківськими установами без виконання, у тому числі через відсутність коштів на рахунках ТОВ "Смак Миргородщини".

Із пояснень позивача у позовній заяві встановлено та підтверджено витягом з облікової картки відповідача, що у рахунок погашення вказаного податкового боргу відповідача контролюючим органом зараховано кошти в сумі 309 грн. 59 коп.

Відповідачем не надано суду доказів наявності на розрахункових рахунках в банківських установах коштів, за рахунок яких можливо погасити заборгованість з податку на додану вартість.

Із наведеного вбачається, що позивачем були здійсненні заходи, що передують здійсненню заходів щодо продажу майна платника податків, а саме, здійснено заходи по стягненню коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, однак, у відповідача недостатньо коштів, які перебувають у його власності, для погашення податкового боргу.

Підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Тобто, здійснення передбачених статтею 95 Податкового кодексу України заходів щодо стягнення податкового боргу шляхом продажу майна платника податків можливе за умови якщо на це майно поширена податкова застава на підставах та умовах визначених саме Податковим кодексом України.

Відповідно до положень пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

У відповідності до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, про що зазначено у пункті 88.1 статті 88 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 88.2 вказаної статті, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

При цьому, відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, встановлено, що право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Оскільки відповідач станом на момент розгляду справи судом має податковий борг, факт наявності у позивача права податкової застави є безспірним.

Пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У матеріалах справи наявна копія рішення від 26.03.2014 року № 2 про опис майна у податкову заставу /а.с. 11/ та копія акту опису майна № 5/2 від 18.06.2014 року /а.с. 11/.

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що акт опису майна № 5/2 від 18.06.2014 року та рішення від 26.03.2014 року № 2 про опис майна у податкову заставу відповідачем не оскаржувався. Доказів оскарження акту опису майна № 5/2 від 18.06.2014 року та рішення від 26.03.2014 року № 2 про опис майна у податкову заставу до суду не надано.

Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 44514428 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис про публічне обтяження активів платника податків згідно акту опису № 5/2 від 18.06.2014 року /а.с. 10/.

Разом з тим, із розрахунку податкового боргу вбачається та підтверджується матеріалами справи, що контролюючий орган обґрунтовуючи суму податкового боргу відповідача в розмірі 49180 грн. 06 коп., включив до суми заборгованості крім суми 48989 грн. 42 коп. /49299 грн. 01 коп. - 309 грн. 59 коп./, також пеню в загальному розмірі 20 грн. 64 коп., що була нарахована відповідачу контролюючим органом у травні-вересні 2014 року, та суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 170 грн. за платежем "податок на додану вартість", яка визначена відповідачу податковим повідомленням-рішенням Миргородської ОДПІ від 11.09.2014 № 0001951501 /а.с. 15, 23, 53-55/.

Однак, Миргородською ОДПІ не було здійснено за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу з податку на додану вартість розмірі 190 грн. 64 коп. /у тому числі пені - 20 грн. 64 коп./, який виник травні - вересні 2014 року, шляхом стягнення коштів з рахунків відповідача, які за приписами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України повинні передувати продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

За таких обставин, суд вважає за необхідне надати дозвіл Миргородській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Смак Миргородщини" (код ЄДРПОУ 36328859) в розмірі 48989 грн. 42 коп. /49299 грн. 01 коп. - 309 грн. 59 коп./ за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Смак Миргородщини", що перебуває у податковій заставі.

При цьому, у задоволенні позовних вимог про надання дозволу на погашення податкового боргу ТОВ "Смак Миргородщини" в частині податкового боргу в розмірі 190 грн. 64 коп., який виник у травні-вересні 2014 року, за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смак Миргородщини" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків задовольнити частково.

Надати дозвіл Миргородській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Смак Миргородщини" (код ЄДРПОУ 36328859) в розмірі 48989 грн. 42 коп. (сорок вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять гривень сорок дві копійки) за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Смак Миргородщини", що перебуває у податковій заставі.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 25 листопада 2014 року.

Суддя С.С. Сич