Рішення

від 20.11.2014 по справі 908/3952/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 3/101/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2014 Справа № 908/3952/14

За позовом: Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр-т. Леніна, 206, ідентифікаційний код 37573068)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакма" (69009, м. Запоріжжя, вул. Історична, 39, ідентифікаційний код 31979695)

про стягнення заборгованості в сумі 1 104, 60 грн. та зобов'язання повернути майно

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від позивача: Фанін П.В., завідуючий сектором юридичного забезпечення департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, довіреність № 151/01/01-10 від 24.10.2014р.

від відповідача: не з'явився

Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача ТОВ "Лакма" про стягнення з відповідача на користь місцевого бюджету Заводського району м. Запоріжжя заборгованості з орендної плати за договором оренди окремого індивідуально визначеного майна № 1237 від 01.02.2005р. в сумі 1 104, 60 грн. та зобов'язання відповідача повернути позивачу окреме індивідуально визначене майно: кран-балку інвентарний № 414, кран-балку інвентарний № 200, вентилятор "Циклон" інвентарний № 818, вартістю 2 625, 00 грн. з підписанням акту прийому-передачі.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 09.10.2014р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 525, 526, 530, 629, 785 ЦК України, ст. 193, 230 ГК України, ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та умовами договору оренди № 1237 від 01.02.2005р.

Ухвалою від 10.10.2014р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/3952/14, справу до розгляду в засіданні суду призначено на 29.10.2014р. о 12 год. 00 хв.

Ухвалою від 29.10.2014р. розгляд справи відкладений на 20.11.2014р. об 11 год. 00 хв.

В судовому засіданні 20.11.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 25.11.2014р.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судовому засіданні 20.11.2014р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві (а.с. 3-5), та просить суд стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету Заводського району м. Запоріжжя заборгованість з орендної плати за період з грудня 2012р. по серпень 2014р. у розмірі 1 104, 60 грн. та зобов'язати відповідача повернути позивачу окреме індивідуально визначене майно: кран-балку інвентарний № 414, кран-балку інвентарний № 200, вентилятор "Циклон" інвентарний № 818, вартістю 2 625, 00 грн. з підписанням акту прийому-передачі.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема зазначив наступне.

Між Управлінням комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та ТОВ "Лакма" укладений договір оренди № 1237 від 01.02.2005р.

Додатковою угодою від 29.04.2011р. до даного договору було внесено зміни в частині заміни орендодавця на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.03.2013р. у справі № 908/459/13-г зазначений договір оренди розірвано та стягнуто з відповідача на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради заборгованість з орендної плати з січня 2011р. по листопад 2012р. включно у розмірі 953,26 грн.

Листом від 17.05.2013р. № 2659/01-12 позивач направив на адресу відповідача акт прийому-передачі об'єкту оренди. Однак до теперішнього часу відповідач не повернув майно позивачу.

На підставі п. 3.7 та 3.9 Договору відповідач повинен сплатити орендну плату за період з грудня 2012р. по серпень 2014р. включно у розмірі 1 104, 60 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання жодного разу не з'явився.

За приписами ст. 17 Закону України від 15.05.2003р. N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Таким чином, місцезнаходження відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 19634117 від 20.11.2014, станом на 20.11.2014 ТОВ "Лакма" знаходиться за адресою: 69009, м. Запоріжжя, вул. Історична, буд. 39.

Саме на цю адресу направлено судом копії всіх процесуальних документів по справі № 908/3952/14 для відповідача.

В підпункті 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Копія ухвали від 10.10.2014р. про порушення провадження у справі та копія ухвали від 29.10.2014р. про відкладення розгляду справи на 20.11.2014р., які направлені на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулись до суду з відміткою пошти "За зазначеною адресою не проживає".

Господарський суд враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місця перебування (знаходження) та про неможливість прибуття в судове засідання.

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов'язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.п. 3.9.2 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18).

Надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2005р. між Управлінням комунальної власності міської ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лакма" (Орендар) укладений договір № 1237 оренди окремого індивідуально визначеного майна, за умовами якого Орендодавець на підставі рішення міськвиконкому від 28.10.2004р. № 410/2 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно згідно з додатком № 1, вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить за належною оцінкою (залишковою вартістю) 2 625,00 грн. (п.1.1 Договору).

Вступ Орендаря у користування окремим індивідуально визначеним майном настає одночасно з підписанням сторонами договору та акту прийому-передачі вказаного майна. (п.2.1 Договору).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, та рішення Запорізької міської ради від 28.01.2004 р. № 46, і складає 262,50 грн. на рік згідно з розрахунком (Додаток 1 до Договору).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.2 Договору).

Згідно з п.3.3 Договору, орендна плата перераховується Орендарем в місцевий бюджет Заводського району на р/р № 33211850800004 в відділенні Держказначейства у Заводському районі м. Запоріжжя, МФО 813015, ЄДРПОУ 26014146, код платежу 22080400 щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним. За перший місяць оренди окремого індивідуально визначеного майна орендна плата становить 22,76 х Iінф.(01) (далі з урахуванням щомісячного індексу інфляції).

Відповідно до Розділу 5 Договору, Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі вносити Орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (п.5.2); після кожного внесення орендної плати надавати Орендодавцю банківські документи, які свідчать про обсяги та строки її сплати (п.5.5).

У відповідності до п.7.1 Договору, Орендодавець зобов'язується передати Орендарю в оренду окреме індивідуально визначене майно згідно з додатком № 1 цього Договору по акту прийому-передачі цього майна, який підписується одночасно із цим Договором.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що договір діє з 01.02.2005р. до 01.02.2015р. строком на 10 років.

Договір може бути розірваний на вимогу однієї з сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством (п.10.4 Договору).

Додатком № 1 до Договору (а.с.22) сторонами погоджено перелік окремого індивідуально визначеного майна, яке передається в ТОВ "Лакма":

1) кран-балка, інвентарний № 414, вартістю 1 015,00 грн.;

2) кран-балка, інвентарний № 200, вартістю 910,00 грн.;

3) вентилятор "Циклон", інвентарний № 818, вартістю 700,00 грн.

на загальну суму 2 625,00 грн.

Додатком № 2 до Договору (а.с.23) визначено розрахунок орендної плати:

станом на 31.11.2004р. вартість майна, яке передається ТОВ "Лакма", становить 2 625,00 грн.;

орендна плата станом на 01.02.2005р. становить: 21,88 х Iінф (11) х Iінф (12) = 22,76 х Iінф (01) грн.

Згідно з актом прийому-передачі від 01.02.2005р. Управління комунальної власності міської ради передало, а ТОВ "Лакма" прийняло окреме індивідуально визначене майно по Донецькому шосе, 6, вартістю 2 625,00 грн. згідно з незалежною оцінкою станом на 31.11.2004р.

У додатковій угоді від 29.04.2011р. сторони дійшли згоди замінити в договорі оренди № 1237 від 01.02.2005р. окремого індивідуально визначеного майна по Донецькому шосе, 6, Орендодавця з Управління комунальної власності Запорізької міської ради на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (а.с.25-26).

Вищенаведені обставини встановлені рішенням господарського суду Запорізької області від 27.03.2014р. по справі № 908/459/13-г за позовом Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради до відповідача ТОВ "Лакма" про стягнення 953, 26 грн. та розірвання договору оренди окремого індивідуально визначеного майна № 1237 від 01.02.2005р.

Вказане рішення суду ніким не оскаржене і вступило в законну силу 08.04.2013р.

В силу приписів ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В пункті 3.7 Договору сторони встановили, що у випадку закінчення дії договору оренди або його дострокового припинення орендна плата перераховується Орендарем по добу фактичної здачі майна по акту приймання - передачі.

Згідно п. 3.9 Договору, припинення договору оренди не тягне за собою припинення зобов'язання Орендаря з погашення заборгованості з орендної плати, пені та неустойки. Припинення даного зобов'язання відбувається лише його належним виконанням.

У разі припинення дії Договору оренди або дострокового розірвання Договору повернути Орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час його передачі в оренду з урахуванням фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану орендованого майна з вини Орендаря (п. 5.9 Договору).

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав .

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати:

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

договори та інші правочини;

завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

інші юридичні факти.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір оренди окремого індивідуально визначеного майна № 1237 від 01.02.2005р.

Взаємовідносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного та комунального майна регулюються нормами глави 58 ЦК України з урахуванням особливостей, зазначених у нормах параграфу 5 ГК України та Закону України від 10.04.1992р. № 2269-XII "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним законом для спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як зазначено у ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1-3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах.

Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

В даному випадку, орендна плата перераховується Орендарем в місцевий бюджет Заводського району м. Запоріжжя, щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним (п.3.3 Договору).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підстави для припинення зобов'язання ТОВ "Лакма" щодо сплати орендної плати за договором оренди окремого індивідуально визначеного майна № 1237 від 01.02.2005р. за період з грудня 2012р. по 31.08.2014р., тобто після розірвання цього договору, відсутні.

Вказаний висновок суду підтверджується змістом пунктів 3.7, 3.9 Договору, в яких сторони передбачили, що у випадку дострокового припинення договору оренди орендна плата перераховується Орендарем по добу фактичної здачі майна по акту приймання - передачі. Припинення договору оренди не тягне за собою припинення зобов'язання Орендаря з погашення заборгованості з орендної плати, пені та неустойки. Припинення даного зобов'язання відбувається лише його належним виконанням.

Доказів повернення відповідачем орендованого майна суду не надано.

Враховуючи встановлений факт невиконання ТОВ "Лакма" грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу з орендної плати за період з 01.12.20123р. по 31.08.2014р. за договором оренди окремого індивідуально визначеного майна № 1237 від 01.02.2005р., в розмірі 1 104, 60 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Детальний розрахунок позивача заявленої до стягнення суми (а.с.35) перевірений судом і визнається вірним.

Стосовно вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути позивачу окреме індивідуально визначене майно: кран-балку інвентарний № 414, кран-балку інвентарний № 200, вентилятор "Циклон" інвентарний № 818, вартістю 2 625, 00 грн. з підписанням акту прийому-передачі суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Аналогічні приписи зазначені в пункті 5.9 договору оренди окремого індивідуально визначеного майна № 1237 від 01.02.2005р., в якому сторони встановили обов'язок Орендаря у разі припинення дії Договору оренди або дострокового розірвання Договору повернути Орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час його передачі в оренду з урахуванням фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану орендованого майна з вини Орендаря.

З огляду на вищевикладене, позовна вимога про зобов'язання відповідача повернути позивачу окреме індивідуально визначене майно: кран-балку інвентарний № 414, кран-балку інвентарний № 200, вентилятор "Циклон" інвентарний № 818, вартістю 2 625, 00 грн. з підписанням акту прийому-передачі також підлягає задоволенню.

При зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 3 654, 00 грн. на підставі платіжного доручення № 622 від 06.10.2014р. на суму 3 654, 00 грн.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011р. N 3674 VI "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

за подання до господарського суду:

1) позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат;

2) позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Позовна заява Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради надійшла до суду 09.10.2014р.

Статтею 8 Закону України від 16.01.2014р. № 719-VIІІ "Про Державний бюджет України на 2014 рік" установлено на 2014 рік мінімальну заробітну плату:

у місячному розмірі з 1 січня - 1218 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як свідчать матеріали позовної заяви, позивачем заявлено одну позовну вимогу майнового характеру, а саме: про стягнення з відповідача на користь місцевого бюджету Заводського району в сумі 1 104, 60 грн., та позовну вимогу немайнового характеру, що випливає із договірних зобов'язань, а саме: про зобов'язання відповідача повернути позивачу окреме індивідуально визначене майно: кран-балку інвентарний № 414, кран - балку інвентарний № 200, вентилятор "Циклон" інвентарний № 818, вартістю 2 625, 00 грн. з підписанням акту прийому-передачі.

Відтак, сума судового збору повинна складати 3 045, 00 грн.

Таким чином переплата судового збору складає 609, 00 грн.

Згідно із статтею 7 Закону України від 08.07.2011р. № 02/163-48 "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);

5) закриття провадження у справі.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.п. 5.1, 5.2 п.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.

У її застосуванні господарським судам необхідно мати на увазі, зокрема, таке.

Статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним.

Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається:

- в ухвалі, якою здійснюється відмова у прийнятті або повернення заяви (скарги), за подання якої сплачується судовий збір, або

- в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом), або

- в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ (зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 88 ГПК).

В усіх наведених випадках за необхідності відповідний процесуальний документ виготовляється у двох примірниках (оригіналах), один з яких залишається у матеріалах справи, а інший надсилається особі, яка сплатила судовий збір до державного бюджету України.

Законом не передбачено граничного строку повернення сплаченої суми судового збору.

У зв'язку із тим, що позивач при звернені з позовом до суду переплатив судовий збір у розмірі 609, 00 грн., тому суд вважає за необхідне повернути вказану суму, сплачену за платіжним дорученням № 622 від 06.10.2014р. на суму 3 654, 00 грн.

Відповідно до вимог ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати в розмірі 3 045,00 грн. покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакма" (69009, м. Запоріжжя, вул. Історична, 39, ідентифікаційний код 31979695) на користь місцевого бюджету Заводського району (рахунок № 33215871700004, - УДКСУ м. Запоріжжя Запорізької області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025372, код платежу 22080401) 1 104 (одну тисячу сто чотири) грн. 60 коп. заборгованості з орендної плати за договором № 1237 оренди окремого індивідуально визначеного майна від 01.02.2005р.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Лакма" (69009, м. Запоріжжя, вул. Історична, 39, ідентифікаційний код 31979695) повернути Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр-т. Леніна, 206, ідентифікаційний код 37573068) за актом приймання - передачі окреме індивідуально визначене майно, а саме: кран-балку інвентарний № 414, кран-балку інвентарний № 200, вентилятор "Циклон" інвентарний № 818, на загальну суму 2 625,00 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакма" (69009, м. Запоріжжя, вул. Історична, 39, ідентифікаційний код 31979695) на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр-т. Леніна, 206, ідентифікаційний код 37573068) 3 045 (три тисячі сорок п'ять) грн. 00 коп. витрат на судовий збір.

5. Повернути Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр-т. Леніна, 206, ідентифікаційний код 37573068) 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. судового збору, надмірно сплаченого згідно платіжному дорученню № 622 від 06.10.2014р. на суму 3 654, 00 грн. (оригінал платіжного доручення залучено до матеріалів справи).

6. Повне рішення складено 25.11.2014р.

Суддя В.М. Соловйов