Постанова

від 20.11.2014 по справі 911/3770/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2014 р. Справа№ 911/3770/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників сторін:

позивача: Герасименко В.В., директор,

відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2"

на рішення господарського суду Київської області від 01.10.2014 року

у справі №911/3770/14 (суддя - Заєць Д.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новел Трейд", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2", Київська область, м. Сквира

про стягнення 37565,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новел Трейд" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2" про стягнення 37565,70 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 01.10.2014 року у справі №911/3770/14 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2" (09000, Київська область, Сквирський район, м. Сквира, вул. Леніна, 22, код 35231874) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новел Трейд" (04136, м. Київ, вул. Маршала Гречка, 3, офіс 5, код 38777381) - 35605 (тридцять п'ять тисяч шістсот п'ять) грн. 91 коп. заборгованості, 1959 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 79 коп. пені та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення господарського суду Київської області від 01.10.2014 року по справі №911/3770/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Новел Трейд" в частині стягнення 35605,91 - основного боргу та 1959,79 грн. пені.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.

Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу просив суд відхилити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2", а рішення господарського суду Київської області від 01.10.2014 року у справі №911/3770/14 залишити без змін.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 20.11.2014 року проти апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2" заперечував та просив суд її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Відповідач в судове засідання повноважних представників не направив, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення за №11367198 та за №11367201, якими на юридичну та фактичну адреси відповідача направлялась ухвала суду. Вказані повідомлення долучено судом до матеріалів справи. Ухвалу суду відповідачем отримано 27.10.2014 р.

Тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.

Наведене відповідає п. п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

03 жовтня 2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Новел Трейд" (за договором - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Край-2" (за договором - покупець) укладено договір поставки за №2073.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник постачає і передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товари згідно з замовленнями покупця (додаток №1 "Бланк замовлення") та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину цього договору, на умовах цього договору.

Згідно пункту 3.1 договору постачальник поставляє, а покупець оплачує товари за цінами, зазначеними у специфікації (додаток №2), затвердженої сторонами.

Відповідно до пункту 3.3 договору покупець здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок постачальника протягом терміну платежу, зазначеного у пункті 1.1 додатку №3 "Спеціальні умови", за умови, що сума платежу не менше 50 грн. 00 коп., та що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні на адресу покупця. Якщо постачальник не надасть рахунки та накладні вчасно, покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки у наданні документів.

Пунктом 1.1 додатку №3 до договору передбачено, що покупець оплачує реалізовані товари за період - один календарний тиждень у магазинах покупця протягом 10 банківських днів з дня закінчення календарного тижня, за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні на адресу покупця.

Згідно пункту 3.8 договору за несвоєчасну оплату продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 436384,04 грн., що підтверджується видатковими накладними, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи, оригінали оглянуто в судовому засіданні.

Відповідач не повністю розрахувався за отриманий товар, в результаті чого в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 35605,91 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

В матеріалах справи наявний акт звіряння взаємних розрахунків від 3 липня 2014 року, який підписаний та скріплений печатками позивача та відповідача. З вказаного акту вбачається, що станом на 31 травня 2014 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 35605,91 грн.

Таким чином, відповідач не повністю оплатив прийнятий у позивача товар. Даний факт не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 35605,91 грн. заборгованості за прийнятий товар підлягає задоволенню.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив про ненадання позивачем доказів отримання відповідачем рахунків на оплату товару.

Стосовно ненадання позивачем відповідачу рахунків на оплату товару суд зазначає наступне.

Рахунок (рахунок-фактура) є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, у зв'язку з чим ненадання чи неотримання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України.

Відтак, неотримання або відсутність рахунків на оплату товару не звільняє відповідача від обов'язку оплатити отриманий товар.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29 вересня 2009 року у справі №37/405 та постанові Вищого господарського суду України від 31 березня 2011 року у справі №58/24.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Розмір пені, нарахованої позивачем на суму боргу у розмірі 35605,91 грн. за період з 17 травня 2014 року по 19 серпня 2014 року, у сумі 1959,79 грн. є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Новел Трейд" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2" 37565,70 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги наведене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Київської області від 01.10.2014 року у справі №911/3770/14 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Київської області від 01.10.2014 року у справі №911/3770/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2" - без задоволення.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран