Рішення

від 19.11.2014 по справі 910/20795/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20795/14 19.11.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»

до Приватного підприємства «Канц-Лідер»

про стягнення 401 891,17 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаЄременко В.Б. - представник; від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Канц-Лідер» про звернення стягнення на заставлене майно згідно договору застави №12-5 від 19.09.2013 року, а саме: - Присадочно-свердлильний центр з числовим програмним управлінням «BUSELLATO», модель BW5/210, серійний номер В-11497, 2009 року випуску; - Форматно-розкрійний станок «ALTENDORF», модель WA8, серійний номер 10-11-61- 037, 2010 року випуску; - Форматно-розкрійний станок «CASOLIN», модель D-10, серійний номер 17983, 2009 року випуску; - Калібрувально-шліфувальний станок «SAC», модель ND 1/1100, серійний номер 12178, 2009 року випуску; 4-х сторонній верстат «STETON», модель FAST 5S, серійний номер 49179321, 2009 року випуску, які належать Приватному підприємству «Канц-Лідер» шляхом продажу предмета застави на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором про відкриття траншевої відновлювальної кредитної лінії №13-4 від 19 вересня 2013 року в розмірі 401 891,17 грн., з яких: 300 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 38 145,21 грн. - заборгованість за процентами, 29 868,49 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту, 418,28 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 33000,00 грн. - сума збитків, завданих інфляцією за порушення строку повернення кредиту, 459,19 грн. - сума збитків, завданих інфляцією за порушення строку повернення процентів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем набуто право звернення стягнення на предмет застави за договором №12-5 від 19.09.2013 року, укладеним між позивачем та відповідачем на забезпечення виконання зобов'язань Приватного підприємства "Канц-Лідер" за кредитним договором про відкриття траншевої відновлювальної кредитної лінії №13-4 від 19 вересня 2013 року, умови якого щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитною лінією було порушено відповідачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/20795/14 та призначено розгляд справи на 06.11.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №910/20795/14 від 06.11.2014, у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, не поданням ним витребуваних судом документів, розгляд справи було відкладено на 19.11.2014.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 19.11.2014, з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 23, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №19499007 від 24.10.2014.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом було розглянуто заяву позивача про забезпечення позову за вих.№13/354-1/6 від 22.09.2014, яка долучена останнім до матеріалів позовної заяви.

Згідно із ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, в тому числі, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Відповідно до змісту п.1 Постанови №16 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Тобто, при зверненні до суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно відповідача, заявник зобов'язаний надати докази того, що запропонований захід до забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.

Проте, всупереч вимог Господарського процесуального кодексу України, позивачем не доведено наявності обставин, з якими Господарський процесуальний кодекс України пов'язує можливість вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, позивачем не представлено належних доказів вчинення відповідачем жодних дій, направлених на відчуження свого майна.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги приписи чинного законодавства та позицію Вищого господарського суду України, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача про забезпечення позову, з огляду на що, клопотання за вих.№13/354-1/6 від 22.09.2014 залишено судом без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.09.2013 між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», в якості кредитора (позивач) та Приватним підприємством «Канц-Лідер», в якості позичальника (відповідач) було укладено кредитний договір про відкриття траншевої відновлювальної кредитної лінії № 13-4, відповідно до умов якого банк зобов'язувався надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 300 000,00 гривень із строком дії ліміту кредитної лінії по 29.08.2014 включно, кредитування згідно цього договору відбувається шляхом надання позичальнику кредитних коштів в межах лімітів окремих траншів, загальна сума яких не може перевищувати ліміт кредитної лінії, встановлення розміру кожного траншу відбувається після підписання банком з позичальником договору про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування, в якому визначається, крім іншого, строк користування траншем, процентна ставка (п.п.2.1., 2.4.).

Згідно п.3.1. даного договору позичальник зобов'язувався сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно, 1-го числа місяця наступного за місяцем, в якому вони нараховані.

Пунктом 5.2. цього договору сторонами погоджено, що позичальник у випадку прострочення ним виконання зобов'язання по поверненню банку сум кредиту та/або процентів та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу.

Відповідно до п. 5.3. цього ж договору позичальник зобов'язувався сплатити за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.

17.01.2014 між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», в якості кредитора (позивач) та Приватним підприємством «Канц-Лідер», в якості позичальника (відповідач) було укладено договір № 20-0096/2-1 про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування за кредитним договором про відкриття траншевої відновлювальної кредитної лінії № 13-4 від 19.09.2014 року, відповідно до п.1 якого банк надав позичальнику в межах ліміту кредитної лінії невідновлювальний транш в розмірі 300 000,00 гривень із процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 18 % річних із кінцевим терміном повернення кредиту 14.02.2014, у випадку порушення позичальником строку погашення заборгованості по кредиту, наданому в межах траншу, починаючи з дня, коли позичальник зобов'язаний був погасити кредит чи відповідну його частину, розмір процентів встановлюється у розмірі, що на 3 (три) процентних пункти перевищує розмір поточної процентної ставки (п.п.1, 2, 3, 4).

19.09.2013 між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», в якості заставодержателя (позивач) та Приватним підприємством «Канц-Лідер», в якості заставодавця (відповідач) було укладено договір застави №12-5 для забезпечення вимог заставодержателя, які випливають з кредитного договору про відкриття траншевої відновлювальної кредитної лінії № 13-4 від 19.09.2013, відповідно умов якого заставодавець передав в заставу банку - заставодержателю основні засоби, обладнання, що знаходиться за адресою: Львівська область, м Радехів, вул. Стоянівська, 33, а саме: - Присадочно-свердлильний центр з числовим програмним управлінням «BUSELLATO», модель BW5/210, серійний номер В-11497, 2009 року випуску; - Форматно-розкрійний станок «ALTENDORF», модель WA8, серійний номер 10-11-61- 037, 2010 року випуску; - Форматно-розкрійний станок «CASOLIN», модель D-10, серійний номер 17983, 2009 року випуску; - Калібрувально-шліфувальний станок «SAC», модель ND 1/1100, серійний номер 12178, 2009 року випуску; 4-х сторонній верстат «STETON», модель FAST 5S, серійний номер 49179321, 2009 року випуску.

За змістом п.1.4 договору застави за домовленістю сторін предмет застави на дату укладання договору оцінено в сумі 628 100,00 грн.

Згідно з ч. 1 п. 5.1. договору застави № 12-5 від 19.09.2013 заставодержатель набуває право звернення стягнення на майно та його реалізацію, якщо у момент настання строку виконання заставодавцем зобов'язань за кредитними договорами вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у строк, передбачений кредитними договорами, сум кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитними договорами строки сум процентів за користування кредитом; та/або при несплаті процентів за неправомірне користування кредитом, та/або при несплаті комісійної винагороди за надання кредиту, та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені цими кредитними договорами.

Відповідно до п. 5.2. даного договору застави звернення стягнення на заставлене майно відбувається на підставі рішення господарського суду або в позасудовому порядку.

Відповідно до умов укладених між сторонами кредитних договорів, позивачем, відповідно до меморіального ордеру №166045 від 17.01.2014 було перераховано для видачі відповідачу 300 000,00 грн. Перерахування коштів також підтверджується випискою банку з рахунку відповідача від 17.01.2014.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач свої зобов'язання по кредитним договорам не виконує, станом на 29.08.2014 заборгованість відповідача по поверненню основної суми наданого кредиту складає 300 000,00 гривень.

Позивачем на адресу відповідача направлялись вимоги про оплату заборгованості за кредитними договорами за вих.№13/120/8 від 13.03.2014, №13/244/8 від 27.05.2014, №13/248/8 від 27.05.2014, №13/278/6 від 04.07.2014, проте на даний час борг не сплачено.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 345 Господарського кодексу України встановлено, що у кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

За приписами ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Відповідно до ст.572 Цивільного кодексу України та ст.1 Закону України «Про заставу» в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі ст.4 Закону України «Про заставу» предметом застави можуть бути майно та майнові права.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги кредитний договір про відкриття траншевої відновлювальної кредитної лінії № 13-4 від 19.09.2014, договір № 20-0096/2-1 від 17.01.2014 про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування, договір застави №12-5 від 19.09.2013 як належні підстави у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

Як підтверджується матеріалами справи, позивачем були виконані умови кредитних договорів належним чином, тобто надані відповідачу грошові кошти у розмірі 300 000,00 грн., а відповідач свої зобов'язання по оплаті основної суми кредиту, процентів за користування кредитом в строк, передбачений договором № 20-0096/2-1 від 17.01.2014 про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування, тобто до 14.02.2014, не виконав. Доказів протилежного станом на момент розгляду справи по суті суду не надав.

У зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитом у розмірі 300 000,00 грн.

Частиною 1 ст.1054 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок, зокрема, позичальника повернути кредит та сплатити проценти за кредитним договором.

За приписами ст.1056 1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як вже зазначалось, відповідно до п.2 договору № 20-0096/2-1 від 17.01.2014 про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування за кредитним договором про відкриття траншевої відновлювальної кредитної лінії № 13-4 від 19.09.2014 року процентна ставка за користування кредитом була встановлена у розмірі 18 % річних, а п.3 даного договору сторонами було погоджено, що у випадку порушення позичальником строку погашення заборгованості по кредиту, наданому в межах траншу, починаючи з дня, коли позичальник зобов'язаний був погасити кредит чи відповідну його частину, розмір процентів встановлюється у розмірі, що на 3 (три) процентних пункти перевищує розмір поточної процентної ставки.

Отже, враховуючи зміст наведених вище кредитних угод, суд дійшов висновку, що відповідач був обізнаний щодо розміру заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами та термінів перерахування на рахунок банку грошових коштів в рахунок сплати процентів за користування кредитом.

За поясненнями позивача, які з боку відповідача належними та допустимими у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані, зобов'язання зі сплати процентів, нарахованих за період з 17.01.2014 по 29.08.2014 виконані відповідачем не були, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість в розмірі 38 145,21 грн. Здійснивши перевірку наведеного заявником розміру заборгованості по процентам за користування кредитними коштами, судом встановлено, що розрахунок є вірним.

Пунктами 5.2., 5.3. кредитного договору про відкриття траншевої відновлювальної кредитної лінії № 13-4 від 19.09.2014 передбачено обов'язок позичальника у випадку прострочення ним виконання зобов'язання по поверненню банку сум кредиту та/або процентів та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а крім цього сплатити за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Керуючись умовами кредитних договорів та враховуючи порушення відповідачем строків сплати кредиту та процентів за користування кредитною лінією, позивачем було нараховано пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 29 868,49 грн. та 418,28 грн. пені за несвоєчасну оплату процентів.

Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків пені за порушення термінів оплати кредиту та процентів за користування кредитними коштами, судом встановлено, що такі розрахунки є вірними.

Також, судом перевірені розрахунки сум заборгованості відповідача зі сплати кредиту та процентів за користування кредитом з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу та встановлено, що вони є арифметично вірними, а отже стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 33 000,00 грн. збитків, завданих інфляцією за несвоєчасне повернення кредиту та 459,19 грн. втрат від інфляції за несвоєчасне повернення процентів.

Статтею 589 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Статтею 20 Закону України «Про заставу» передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Аналогічні положення містить і ст.23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», яка надає право обтяжувачу в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне зобов'язання, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Частиною 1 ст. 21 Закону України «Про заставу» встановлено, що реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).

Як вже зазначалось вище, за договором застави №12-5 від 19.09.2013 відповідач передав в заставу позивачу основні засоби, обладнання, що знаходиться за адресою: Львівська область, м Радехів, вул. Стоянівська, 33, а саме: - Присадочно-свердлильний центр з числовим програмним управлінням «BUSELLATO», модель BW5/210, серійний номер В-11497, 2009 року випуску; - Форматно-розкрійний станок «ALTENDORF», модель WA8, серійний номер 10-11-61- 037, 2010 року випуску; - Форматно-розкрійний станок «CASOLIN», модель D-10, серійний номер 17983, 2009 року випуску; - Калібрувально-шліфувальний станок «SAC», модель ND 1/1100, серійний номер 12178, 2009 року випуску; 4-х сторонній верстат «STETON», модель FAST 5S, серійний номер 49179321, 2009 року випуску, за домовленістю сторін предмет застави на дату укладання договору оцінено в сумі 628 100,00 грн., позивач набуває право звернення стягнення на майно та його реалізацію, якщо у момент настання строку виконання заставодавцем зобов'язань за кредитними договорами вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у строк, передбачений кредитними договорами, сум кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитними договорами строки сум процентів за користування кредитом; та/або при несплаті процентів за неправомірне користування кредитом, та/або при несплаті комісійної винагороди за надання кредиту, та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені цими кредитними договорами, звернення стягнення на заставлене майно відбувається на підставі рішення господарського суду або в позасудовому порядку.

Оскільки відповідачем не сплачено позивачу грошові кошти по кредитному договору про відкриття траншевої відновлювальної кредитної лінії № 13-4 від 19.09.2014 та договору № 20-0096/2-1 від 17.01.2014 про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування всупереч положень цих договорів, внаслідок чого у Приватного підприємства «Канц-Лідер» виникла заборгованість перед Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на загальну суму 401 891,17 грн., що складається з 300 000,00 грн. заборгованість за основною сумою кредиту, 38 145,21 грн. заборгованість за процентами, 29 868,49 грн. пеня за несвоєчасну сплату кредиту, 418,28 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 33 000,00 грн. сума збитків, завданих інфляцією за порушення строку повернення кредиту, 459,19 грн. сума збитків, завданих інфляцією за порушення строку повернення процентів, то у Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» виникло право в силу норм ст.589 Цивільного кодексу України, ст.20 Закону України «Про заставу», ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», п.п.5.1., 5.2. договору застави №12-5 від 19.09.2013 звернути стягнення на предмет застави.

Частиною 3 ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

На виконання приписів ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» позивачем 04.06.2014 було зареєстровано відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

При цьому, господарський суд зазначає, що у наданому до матеріалів справи витягу А1 №460458 від 19.09.2013 відсутні відомості щодо наявності інших обтяжувачів предмету забезпечувального зобов'язання за договором №12-5 від 19.09.2013.

За приписами ст.590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

У п.5.2 договору застави №12-5 від 19.09.2013 визначено, що звернення стягнення на заставлене майно відбувається на підставі рішення господарського суду або в позасудовому порядку. У випадку звернення стягнення на майно в судовому порядку, майно реалізується відповідно до однієї з процедур, передбачених вище, що може бути визначена судом, або шляхом проведення публічних торгів державним виконавцем у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Отже, умовами укладеного між сторонами договору застави заставодержателю (позивачу) надано право самостійно обирати спосіб звернення стягнення на заставлене майно. При цьому, жодних обмежень та заборон стосовно звернення стягнення на предмет забезпечувального зобов'язання шляхом його продажу з публічних торгів договір застави не містить.

Приймаючи до уваги передбачене договором №12-5 від 19.09.2013 та чинним законодавством право застводержателя на задоволення вимог своїх кредиторських вимог шляхом звернення стягнення на предмет застави, в тому числі, шляхом продажу з публічних торгів, у зв'язку із тим, що зобов'язання з повернення кредитних коштів та процентів відповідачем виконані не були, позивач правомірно реалізував передбачене чинним законодавством право на звернення до суду з вимогою про звернення стягнення на заставлене майно у визначений вище спосіб.

Згідно з ч.2 ст.591 Цивільного кодексу України початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.

Статтею 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається, в тому числі, початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

У зв'язку з наведеним, суд встановлює початкову ціну на вищевказане заставне майно на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду щодо задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Звернути стягнення на предмети застави згідно договору застави №12-5 від 19.09.2013 року, а саме: - Присадочно-свердлильний центр з числовим програмним управлінням «BUSELLATO», модель BW5/210, серійний номер В-11497, 2009 року випуску; - Форматно-розкрійний станок «ALTENDORF», модель WA8, серійний номер 10-11-61- 037, 2010 року випуску; - Форматно-розкрійний станок «CASOLIN», модель D-10, серійний номер 17983, 2009 року випуску; - Калібрувально-шліфувальний станок «SAC», модель ND 1/1100, серійний номер 12178, 2009 року випуску; 4-х сторонній верстат «STETON», модель FAST 5S, серійний номер 49179321, 2009 року випуску, які належать Приватному підприємству «Канц-Лідер» (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 23, ідентифікаційний код 36834348) шляхом продажу предмета застави на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, ідентифікаційний код 00039002) в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором про відкриття траншевої відновлювальної кредитної лінії №13-4 від 19 вересня 2013 року в розмірі 401 891,17 грн., з яких: 300 000 (триста тисяч) грн. 00 коп. - заборгованість за основною сумою кредиту, 38 145 (тридцять вісім тисяч сто сорок п'ять) грн. 21 коп.- заборгованість за процентами, 29 868 (двадцять дев'ять тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 49 коп. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту, 418 (чотириста вісімнадцять) грн. 28 коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 33 000 (тридцять три тисячі) грн. 00 коп. - сума збитків, завданих інфляцією за порушення строку повернення кредиту, 459 (чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 19 коп. - сума збитків, завданих інфляцією за порушення строку повернення процентів.

Встановити початкову ціну на вищевказане майно на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Канц-Лідер» (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 23, ідентифікаційний код 36834348) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, ідентифікаційний код 00039002) судовий збір у розмірі 8 037 (вісім тисяч тридцять сім) грн. 82 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.11.2014

Суддя Ю.М.Смирнова