Рішення

від 19.11.2014 по справі 910/18744/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18744/14 19.11.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Голденпак»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінггруп»

про стягнення 34 200,00 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Іщук Я.С.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Голденпак» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінггруп» про стягнення заборгованості за договором поставки № 206/13 від 07.08.2013 р. у розмірі 34 200, 00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем щодо оплати поставленого товару відповідно до умов вищевказаного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2014 р. порушено провадження у справі № 910/18744/14, та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 20.10.2014 р. за участю повноважних представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У судовому засіданні 20.10.2014 р. представник позивача заявив про підтримку заявлених вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 р. розгляд справи відкладено в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 03.11.2014 р. позивач подав заяву про зміну позовних вимог, у якій просить стягнути з відповідача 43 651, 00 грн., що складається із суми боргу з урахуванням інфляції - 35 500, 00 грн., 7 125, 00 грн. - пені та 3 % штрафу у розмірі 1 026, 00 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п.п. 3.10., 3.11., 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

В той же час, Товариством з обмеженою відповідальністю «Голденпак» фактично заявлено нові вимоги про стягнення 7 125, 00 грн. - пені та 3 % штрафу у розмірі 1 026, 00 грн., які не заявлялись у позовній заяві, що нормами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не передбачено, а відтак - суд відмовив у задоволенні заяви про зміну позовних вимог.

Крім того, суд відзначає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Голденпак» подана після початку розгляду справи № 910/18744/14 по суті.

Розгляд даної справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в тому числі за клопотанням відповідача.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 19.11.2014 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.08.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Голденпак» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінггруп» укладено договір поставки № 206/13, за умовами якого позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти у власність мішки поліпропіленові згідно рахунків-фактур, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.п. 3.3., 3.4. договору оплата грошових коштів у розмірі 100 % на розрахунковий рахунок позивача здійснюється протягом 14-ти календарних днів з дня отримання товару відповідачем. Форма оплати - безготівкова в національній валюті України.

Договір, відповідно до п. 5.1., набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2013 р. та вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік - у разі відсутності заперечень сторін за 10 днів до закінчення строку його дії.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи відсутні докази заперечень сторін проти продовження договору № 206/13 від 07.08.2013 р., суд дійшов висновку що на даній час він є чинним.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар, обумовлений договором № 206/13 від 07.08.2013 р. на загальну суму 270 800, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними, засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.

Також наявними у справі виписками з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Голденпак» підтверджується оплата відповідачем товару на загальну суму 236 600, 00 грн.

Листом Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінггруп» визнало наявність заборгованості за договором № 206/13 від 07.08.2013 р. у розмірі 22 600, 00 грн. станом на 08.01.2014 р. та гарантувало погашення заборгованість, а також визначило необхідність поставки 17 тис. штук мішків з логотипом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінггруп» протягом січня 2014 року.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує умови договору № 206/13 від 07.08.2013 р. щодо оплати отриманого товару, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 34 200, 00 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні норми закріплені також і в Господарському кодексу України.

Так, відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

Виходячи з умов договору № 206/13 від 07.08.2013 р. відповідач зобов'язаний оплатити отриманий ним товар протягом 14-ти календарних днів з дати поставки.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач правом надання відзиву на позов не скористався та заявлені до нього вимоги не спростував, доказів наявності об'єктивних причин неможливості виконання договірних зобов'язань не надав.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено порушення договору № 206/13 від 07.08.2013 р. в частині розрахунків за поставлений товар, а також приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Тож, приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд відзначає, що наявними у справі первинними документами підтверджується заборгованість відповідача за договором № 206/13 від 07.08.2013 р. на суму 34 200, 00 грн., суд дійшов про задоволенні позову.

Витрати по сплаті судового бору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Голденпак» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінггруп» (04210, м. Київ, вул. Оболонська Набережна, 19 корп. 2, код ЄДРПОУ 34344659), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Голденпак» (04655, м. Київ, вул. Старокиївська, 10, літ «Г», код ЄДРПОУ 38727922) заборгованість у розмірі 34 200, 00 (тридцять чотири тисячі двісті грн. 00 коп.) грн. та 1 827, 00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) грн.- судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 24.11.2014 р.

Суддя Пригунова А.Б.