Рішення

від 17.11.2014 по справі 910/23488/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23488/14 17.11.14 Суддя Отрош І.М., розглянувши матеріали справи

за позовомПублічного акціонерного товариства "Київобленерго" доТовариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Білдерз» простягнення 1952 грн. 49 коп. Представники сторін:

від позивача: Шевчук І.Д. - представник за довіреністю № 252 від 24.09.2014;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.10.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Білдерз» про стягнення 1952 грн. 49 коп., з яких 1614 грн. 25 коп. основного боргу, 120 грн. 16 коп. пені, 26 грн. 97 коп. 3% річних та 191 грн. 11 коп. інфляційних втрат.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами Договору про постачання електричної енергії № 1164 від 02.02.2007 не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість за спожиту активну електричну енергію за період з листопада 2013 року по лютий 2014 року у розмірі 1614 грн. 25 коп., крім того у зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договором позивачем нараховано 120 грн. 16 коп. пені за період з 04.03.2014 по 27.08.2014, 3% річних в розмірі 26 грн. 97 коп. за період з 03.12.2013 по 27.08.2014 та інфляційні втрати в розмірі 191 грн. 11 коп. за період з грудня 2013 року по серпень 2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2014 порушено провадження у справі № 910/23488/14 та справу призначено до розгляду на 17.11.2014.

17.11.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, які суд долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 17.11.2014 представник позивача надав усні пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 17.11.2014 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою, вказаною в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 19514164 від 29.10.2014.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 17.11.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

02.02.2007 між Закритим акціонерним товариством «А.Е.С. Київобленерго» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Білдерз» (споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії № 1164 (Договір), відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 200 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього Договору.

Відповідно до Статуту Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (нова редакція), затвердженого загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (протокол від 14.04.2014), Публічне акціонерне товариство «Київобленерго» є новим найменуванням публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго», яке було правонаступником Закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго», яке було створено шляхом реорганізації Відкритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго» на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 18.12.2003 року (протокол № 9).

Відповідно до пункту 2.3.3 Договору, споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку № 4 "Порядок розрахунків за активну електроенергією" та Додатку № 6 "Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку".

Згідно пункту 1.1 Додатку №4 "Порядок розрахунків за активну електроенергією" розрахунковий період відповідачу встановлено з 24-го числа календарного місяця до 24-го числа наступного місяця.

Відповідно до умов п. 9.4 Договору, цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007. Договір вважається продовженим наступний календарний рік, якщо за місяць до його закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Нормами частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до частини 2 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

У відповідності до норм частини 6 та частини 7 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Як встановлено судом, за лютий 2014 року споживач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманої активної електричної енергії, у зв'язку з чим станом на дату звернення позивача до суду виникла заборгованість перед постачальником в розмірі 1614 грн. 25 коп., та внаслідок чого 13.03.2014 відповідача було відключено від електромереж, що підтверджується нарядом на відключення за несплату від 13.03.2014.

Наявність та обсяг заборгованості відповідача за Договором про постачання електричної енергії № 1164 від 02.02.2007 підтверджується наявними в матеріалах справи витягом з інтегрованої бази даних «SAP» Публічного акціонерного товариства "Київобленерго", розрахунками використання електроенергії відповідача з листопада 2013 року по лютий 2014 року, оборотною відомістю по Товариству з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Білдерз» та рахунками-фактурами за активну електроенергію з листопада 2013 року по лютий 2014 року та додатками до них.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач, взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо постачання електричної енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений Договором та Додатками до нього, строк, оплату за електричну енергію не здійснив.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Білдерз» перед Публічним акціонерним товариством "Київобленерго" за Договором про постачання електричної енергії № 1164 від 02.02.2007 у розмірі 1614 грн. 25 коп., та враховуючи, що відповідач обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не спростував, доказів сплати заборгованості в розмірі 1614 грн. 25 коп. суду не надав, то за таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Білдерз» суми основного боргу в розмірі 1614 грн. 25 коп. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 120 грн. 16 коп. пені за період з 04.03.2014 по 27.08.2014 за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором про постачання електричної енергії № 1164 від 02.02.2007.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За внесення платежів, передбачених цим договором з порушенням термінів, визначених в додатку № 4 "Порядок розрахунків за активну електроенергію", споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати ( п.4.2.1 Договору).

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку в його необґрунтованості у зв'язку з наступним.

Згідно з п. 1.1 Додатку №4 "Порядок розрахунків за активну електроенергією" розрахунковий період відповідачу встановлено з 24-го числа календарного місяця до 24-го числа наступного місяця.

Відповідно до п. 2.1 Додатку №4 "Порядок розрахунків за активну електроенергією", порядок оплати за активну електроенергію здійснюється у формі авансової оплати та планових платежів з остаточним розрахунком по закінченні розрахункового періоду.

У зв'язку з вищевикладеним суд приходить до висновку, що позивач має право нараховувати пеню за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором про постачання електричної енергії № 1164 від 02.02.2007 починаючи з 24.02.2014 за прострочення оплати за лютий 2014 року.

Таким чином, беручи до уваги положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, періодом для нарахування пені є період з 24.02.2014 по 24.08.2014.

Здійснивши власний розрахунок пені, з урахуванням меж позовних вимог, встановлених позивачем у розрахунку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" в частині стягнення пені з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Білдерз» в розмірі 120 грн. 16 коп. підлягають частковому задоволенню в розмірі 116 грн. 85 коп. (нарахування пені по рахунку до оплати № 9025864530 має здійснюватись по 24.08.2014).

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 26 грн. 97 коп. за період з 03.12.2013 по 27.08.2014 та інфляційні втрати в розмірі 191 грн. 11 коп. за грудень 2013 року - серпень 2014 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Судом встановлено, що надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат є правильними та такими, що відповідають передбаченими законодавством умовам та порядку нарахування, у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Білдерз» 3% річних в розмірі 26 грн. 97 коп. та інфляційних втрат в розмірі 191 грн. 11 коп. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82 1 , 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Білдерз» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 147, корпус 5, кв. 25; ідентифікаційний код: 30180527) на користь Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б; ідентифікаційний код: 23243188) основний борг в розмірі 1614 (одна тисяча шістсот чотирнадцять) грн. 25 коп., пеню в розмірі 116 (сто шістнадцять) грн. 85 коп., 3% річних в розмірі 26 (двадцять шість) грн. 97 коп., інфляційні втрати в розмірі 191 (сто дев'яносто одна) грн. 11 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1823 (одна тисяча вісімсот двадцять три) грн. 90 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 24.11.2014

Суддя І.М. Отрош