Рішення
від 18.11.2014 по справі 911/4410/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26 РІШЕННЯ

Іменем України

"18" листопада 2014 р. Справа № 911/4410/14

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Заступника військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного підприємства « 45 експериментальний механічний завод» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Старинська птахофабрика» про стягнення 391432 грн. за участю представників:

прокуратури:Тимко В.В. - посв. від 15.04.2014р. № 025581 позивача 1:Кравчук А.С. - дов. від 24.10.2014р. № 9-22/897 позивача 2:Могир О.Ю. - дов. від 22.05.2014р. відповідача:Стрільчук С.В. - дов. від 09.01.2014р. № 6 суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника військового прокурора Вінницького гарнізону (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (далі - перший позивач), Державного підприємства « 45 експериментальний механічний завод» (далі - другий позивач) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Старинська птахофабрика» (далі - відповідач) про стягнення 391432 грн., з яких 274500 грн. основний борг, 78502 грн. пеня та 38430 грн. штраф.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором від 15.10.2013р. № 1510/62-45П-13 щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар.

Присутні в судовому засіданні прокурор та представники позивачів повністю підтримали позовні вимоги та просять суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, присутній в судовому засіданні заперечує проти позовних вимог, з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву, які зводяться до того, що акт приймання - передачі від 12.12.2013р. підписано зі сторони відповідача не уповноваженою особою, а товар, що поставлений другим позивачем мав значні недоліки, що є підставою для зменшення ціни товару на суму витрачених коштів на відновлення його належної якості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Державним підприємством « 45 експериментальний механічний завод» та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Старинська птахофабрика» було укладено договір від 15.10.2013р. № 1510/62-45П-13 (далі - договір), відповідно до умов якого, другий позивач - продавець зобов'язався передати у власність, а відповідач - покупець прийняти і оплатити належний продавцеві розкидач органічних добрив «HERKULES-12» на базі шасі КрАЗ-255Б в кількості 1 шт., далі по тексту товар (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору ціна розкидача органічних добрив «HERKULES-12» на базі шасі КрАЗ-255Б становить 549000 грн. в т.ч. ПДВ 20%.

Згідно п. 2.2 договору загальна ціна договору становить 549000 грн. в т.ч. ПДВ 20%.

У відповідності до п. 4.1 договору розрахунки за товар проводяться в два етапи: перший етап - 50 % вартості товару, що становить грошову суму у розмірі 274500 грн. в т.ч. ПДВ 20%, у вигляді попередньої оплати покупець сплачує протягом 2 банківських днів з дня виставлення рахунку; другий етап - решта 50 %, що становить грошову суму у розмірі 274500 грн. у т.ч. ПДВ 20% до 01.02.2014 року (п.п. 4.1.1, 4.1.2 договору).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного його виконання (п. 9.1 договору).

На виконання умов договору другий позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується актом приймання - передачі від 12.12.2013р., відповідно до якого другий позивач - продавець передав, а відповідач - покупець прийняв розкидач органічних добрив «HERKULES-12» на базі шасі КрАЗ-255Б в кількості 1 од., який підписаний в двохсторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками позивача та відповідача, завірена копія якого залучена до матеріалів справи

Проте, відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань за поставлений товар в повному обсязі не розрахувався, у зв'язку з чим позивач надіслав відповідачу претензію від 17.03.2014р. № 216 про сплату заборгованості за поставлений товар.

Відповідач надав відповідь від 02.04.2014р. на претензію, в якій відповідач пропонує сплати позивачу 177890,32 грн. заборгованості за поставлений товар, тобто з відрахуванням від суми боргу 274500 грн. витрачених коштів на відновлення розкидача органічних добрив.

Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач за поставлений товар не розрахувався, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 274500 грн. - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю поставленого товару.

Розмір зазначеної заборгованості також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між сторонами у справі за період з 01.07.2014р. по 31.07.2014р., відповідно до якого сальдо на користь другого позивача станом на 31.07.2014р. складає суму 274500 грн. Зазначений акт підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар у строки визначені договором, в зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 274500 грн. Доказів сплати зазначеної суми заборгованості відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що прокурором правомірно заявлено позов про стягнення 274500 грн. заборгованості.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар, позивач просить суд на підставі п. 5.2 договору стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, яка за його розрахунком за загальний період прострочення з 01.02.2014р. по 31.07.2014р. складає 78502 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом з врахуванням періоду, заявленого позивачем, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 23246,02 грн., а саме:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 274500 01.02.2014 - 14.04.2014 73 6.5000 % 0.036 %* 7137.00 274500 15.04.2014 - 16.07.2014 93 9.5000 % 0.052 %* 13288.81 274500 17.07.2014 - 31.07.2014 15 12.5000 % 0.068 %* 2820.21 В решті заявленої до стягнення суми пені в розмірі 55255,98 грн. суд відмовляє, з огляду на їх безпідставність.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача, за порушення строків виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу, який за розрахунком позивача складає 38430 грн.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 231 ГК України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до частини 2 статті 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Виходячи із положень зазначеної норми, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції у вигляді штрафу, передбаченого абзацом 3 частини 2 статті 231 ГК України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Відповідно до п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», господарським судам необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абзацом 3 частини 2 статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише не грошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач допустив прострочення виконання саме грошового зобов'язання щодо здійснення вчасного розрахунку за поставлений товар за договором від 15.10.2013р. № 1510/62-45П-13, а також те, що пунктом 5.2 вказаного договору встановлений інший вид штрафних санкцій за порушення саме грошового зобов'язання щодо вчасного здійснення розрахунку за поставлений товар, а саме пеня, правові підстави для застосування до відповідача штрафних санкцій, передбачених ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України відсутні.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за порушення грошового зобов'язання на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України 7 % штрафу в розмірі 38430 грн. є безпідставними, в зв'язку з чим суд відмовляє в їх задоволенні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.02.2011р. у справі № 23/225 та постанові Вищого господарського суду України від 29.05.2014р. у справі 911/1774/13.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед другим позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 274500 грн. основного боргу та 23246,02 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті позовних вимог в частині заявлених до стягнення сум пені в розмірі 55255,98 грн. та штрафу в розмірі 38430 грн. суд відмовляє, з огляду на їх безпідставність.

Заперечення відповідача проти позовних вимог, які полягають в тому, що акт приймання - передачі від 12.12.2013р. підписано зі сторони відповідача не уповноваженою особою, а товар, що поставлений другим позивачем мав значні недоліки, що є підставою для зменшення ціни товару на суму витрачених коштів на відновлення його належної якості, не приймаються судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляються судом, з огляду на таке. Відповідач посилаючись на неналежну якість поставленого йому товару, не вказує, з яких саме підстав він відмовляється оплатити вартість прийнятого ним від позивача товар, а посилання на те, що акт приймання - передачі від 12.12.2013р. підписано зі сторони відповідача не уповноваженою особою спростовується відповіддю відповідача від 02.04.2014р. на претензію позивача, в якій відповідач визнає факт отримання поставленого позивачем товару та, крім того, здійснення відповідачем часткової оплати (перший етап оплати товару по умовам договору) поставленого позивачем товару в розмірі 50% вартості товару, що підтверджує юридичною особою - відповідачем схвалення договору та прийняття від другого позивача товару, поставленого за договором. Заборгованість відповідача в заявленій до стягнення сумі основного боргу підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між сторонами у справі за період з 01.07.2014р. по 31.07.2014р., відповідно до якого сальдо на користь другого позивача станом на 31.07.2014р. складає суму 274500 грн.. який підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та завірений печатками підприємства та товариства.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що сторони в акті приймання - передачі від 12.12.2013р. не узгодили порядок усунення недоліків товару, розмір - вартість усунення недоліків товару, а тому безпідставним є посилання відповідача, що вартість товару зменшена, оскільки ніде не зазначено порядок зменшення ціни товару та розмір, на який він зменшується.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у таких розмірах: 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» встановлено, що мінімальна заробітна плата у 2014р. у місячному розмірі з 1 січня становить - 1218 гривень.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» органи прокуратури - при здійсненні своїх повноважень звільняються від сплати судового збору.

Згідно п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. № 7 приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Оскільки прокурором заявлено вимогу майнового характеру, судовий збір за подання до суду даної позовної заяви становить 7828,64 грн. (2 % ціни позову).

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторін спору - другого позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Старинська птахофабрика» (08361, Київська обл., Бориспільський район, с. Мирне, вул. Леніна, 1, ідентифікаційний код 30925770) на користь Державного підприємства « 45 експериментальний механічний завод» (21100, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 57, ідентифікаційний код 08341806) 274500 (двісті сімдесят чотири тисячі п'ятсот) грн. основного боргу, 23246 (двадцять три тисячі двісті сорок шість) грн. 02 коп. пені.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Старинська птахофабрика» (08361, Київська обл., Бориспільський район, с. Мирне, вул. Леніна, 1, ідентифікаційний код 30925770) в доход Державного бюджету України 5954 (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 92 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Стягнути з Державного підприємства « 45 експериментальний механічний завод» (21100, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 57, ідентифікаційний код 08341806) в доход Державного бюджету України 1873 (одну тисячу вісімсот сімдесят три) грн. 72 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 24.11.2014р.

Дата ухвалення рішення18.11.2014
Оприлюднено27.11.2014

Судовий реєстр по справі —911/4410/14

Рішення від 18.11.2014

Господарське

Господарський суд Київської області

Подоляк Ю.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні