Постанова

від 25.11.2014 по справі 815/5844/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5844/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Ренійського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення вартості наданих послуг,

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 684,98 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі звернення ОСОБА_1 до центру зайнятості їй було надано статус безробітної відповідно до п.3 ст.22, п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі - Закон). В подальшому центром зайнятості виявлено, що в період перебування на обліку в центрі та отримання матеріального забезпечення відповідач була працевлаштована провідником пасажирського вагону (у приміському сполученні) моторвагонного депо Одеса-Застава 1 з 19.06.2014 р., про що не повідомила центр зайнятості, чим порушила ч.2 ст.36 Закону. У зв'язку із умисним невиконанням відповідачем обов'язку щодо повідомлення центру зайнятості про виникнення обставин, що впливають на умови виплати відповідачу забезпечення та надання соціальних послуг, сума виплаченого забезпечення підлягає стягненню з відповідача.

Представник позивача до суду не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином; згідно наданого до суду клопотання, позовні вимоги просив задовольнити та розглянути справу без участі представника центру зайнятості.

Відповідач до суду не з'явилася, про час та місце судового розгляду справи, в силу ч.11 ст.35 КАС України, повідомлена належним чином.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що 23.06.2014 року ОСОБА_1 звернулася до Ренійського районного центру зайнятості із заявою, відповідно до якої просила надати їй статус безробітної з виплатою допомоги по безробіттю згідно з Законами України «Про зайнятість населення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». У заяві ОСОБА_1 зазначила, що вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, інших передбачених законом доходів не має.

Відповідно до наказу від 26.06.2014 року № НТ140626 відповідачу була призначена допомога по безробіттю, та за період 23.06.2014 року по 10.09.2014 року останній виплачено коштів в сумі 684,98 гривень.

У відповідності до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року N 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року N 7-1, центром зайнятості встановлено факт працевлаштування ОСОБА_1, зокрема: перебування відповідача у трудових відносинах із моторвагонним депо Одеса-Застава ДП «Одеська залізниця».

На підставі викладеного та згідно з п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Мінпраці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307 (далі - Порядок № 307), центром зайнятості виданий наказ від 12.09.2014 року № 16 про повернення ОСОБА_1 витрат на допомогу по безробіттю в сумі 684,98 грн.

Листом від 15.09.2014 року № 670/28/04 центр зайнятості направив ОСОБА_1 претензію про необхідність повернення виплаченої їй допомоги по безробіттю, яка у добровільному порядку відповідачем не виконана, що й зумовило позивача звернутись до суду із даним адміністративним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.

Одним з основних принципів, на підставі якого здійснюється страхування на випадок безробіття є законодавче визначення умов і порядку здійснення страхування на випадок безробіття (ст.2 Закону). Серед інших, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності, є видом матеріального забезпечення на випадок безробіття.

Відповідно до ч.2 ст.36 Закону застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, в порушення приписів вищезазначеної норми відповідач протягом виплати їй допомоги по безробіттю не повідомила центр зайнятості про те, що з 19.06.2014 р. працювала провідником пасажирського вагона (у приміському сполученні) моторвагонного депо Одеса-Застава 1 ДП «Одеська залізниця» на підставі наказу № 218-ос, звільнена з 03.07.2014 р. на підставі наказу № 252-ос.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно з пп.8 п.1 ст. Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

Відповідно до ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року № 60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року №7-1, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Суд дійшов висновку, що вищезазначена обставина вплинула на умови виплати ОСОБА_1 матеріального забезпечення на випадок безробіття. Так, згідно заяви відповідача вона повідомила центр зайнятості про відсутність у неї передбачених законом доходів. При цьому суд враховує, що в періоді отримання допомоги по безробіттю відповідач була обізнана про свій обов'язок повідомити центр зайнятості про виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Суд також враховує, що розмір отриманої винагороди не впливає на зміст порушення законодавства.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Ренійського районного центру зайнятості обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, у зв'язку із чим підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.128, 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Ренійського районного центру зайнятості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ід. номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Ренійського районного центру зайнятості (р/р 37179300900402, МФО 828011, ГУДКСУ в Одеській області, ОКПО 20998176) заборгованість з виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 684,98 грн. (шістсот вісімдесят чотири грн. 98 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Суддя

---

І.В. Завальнюк