Ухвала

від 19.11.2014 по справі 6-29740св14

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2014 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Штелик С.П.,

суддів: Дем'яносова М.В., Парінової І.К.,

Коротуна В.М., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Виконавчого комітету Конюшківської сільської ради Рогатинського району, треті особи: ОСОБА_6, державний нотаріус Рогатинської районної державної нотаріальної контори, про визнання недійсними рішень Конюшківської сільської ради Рогатинського району, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок, визнання недійсним договору дарування житлового будинку, скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на частину майна колгоспного двору та за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та визнання права власності на половину домоволодіння, за касаційними скаргами ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 08 квітня 2014 року, рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 червня 2014 року та додаткове рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 червня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Виконавчого комітету Конюшківської сільської ради Рогатинського району, уточнивши який просила:

вЂ' визнати недійсним рішення виконкому Конюшківської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області від 14 жовтня 1999 року в частині надання дозволу ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на оформлення права власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1;

вЂ' визнати недійсним свідоцтво про право власності на будинок в с. Конюшки Рогатинського району Івано-Франківської області, видане 05 лютого 2000 року Виконавчим комітетом Конюшківської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області на підставі рішення Виконавчого комітету Конюшківської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області від 14 жовтня 1999 року;

вЂ' визнати незаконним поділ будинку АДРЕСА_1 на два окремих господарства з присвоєнням окремих номерів вЂ' АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3;

вЂ' визнати недійсним договір дарування від 23 квітня 2008 року, відповідно до якого ОСОБА_4 подарувала половину вказаного будинку ОСОБА_5;

вЂ' визнати недійсним рішення Конюшківської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області від 16 січня 2011 року про передачу безоплатно у власність ОСОБА_5 земельної ділянки загальною площею 0,3543 га, з них 0,1628 га під будівлями і дворами та 0,1915га - рілля;

вЂ' визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯК № 957799 вЂ' 0,1628 га вЂ' для індивідуального житлового будівництва та серії ЯК № 957800 вЂ' 0,1915 га вЂ' для ведення особистого селянського господарства, видані ОСОБА_5, та скасувати їх державну реєстрацію в органах земельного кадастру;

вЂ' визнати майном колгоспного двору житловий будинок 1960 року побудови загальною площею 42,3 кв. м, житловою вЂ' 32,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, з відповідними будівлями та спорудами, інвентаризаційною вартістю 68 841 грн, житловий будинок 1982 року побудови загальною площею 164 кв. м, житловою площею 63,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, з відповідними будівлями та спорудами, інвентаризаційною вартістю 100 161 грн;

вЂ' визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 16 лютого 2012 року, видане ОСОБА_5 державним нотаріусом Рогатинської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_9 та зареєстроване в реєстрі за № 272, в частині спадкування 1/4 частини житлового будинку 1960 року побудови, загальною площею 42,3 кв. м, житловою вЂ' 32,8 кв. м, з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1;

вЂ' виключити 5/7 частини вказаного житлового будинку 1960 року побудови із спадкової маси, що входить до складу спадщини, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті прабабусі ОСОБА_10 та ІНФОРМАЦІЯ_2 вЂ' після смерті батька ОСОБА_11;

вЂ' визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/7 частини майна колгоспного двору, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3;

вЂ' визнати, що на день смерті ОСОБА_10, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, їй належало 1/7 частини майна колгоспного двору, як члену колгоспного двору і яке складалося із 1/7 частини житлового будинку 1960 року побудови та 1/7 частини житлового будинку 1982 року побудови;

вЂ' визнати, що на день смерті ОСОБА_11, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, йому належало 2/7 частини майна колгоспного двору, з них 1/7 частини як члену колгоспного двору та 1/7 частини успадкована після смерті бабусі ОСОБА_10, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1;

вЂ' визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частини від спадкового майно, а саме від 2/7 частини майна колгоспного двору, яке належало ОСОБА_11, померлому ІНФОРМАЦІЯ_2, яке складалося із 2/7 частини житлового будинку 1960 року побудови та 2/7 частини житлового будинку 1982 року побудови, що становитиме 50/700 частини житлового будинку 1960 року побудови та 50/70 частини житлового будинку 1982 року побудови;

вЂ' всього просила визнати за нею право власності на 150/700 частин вказаних житлових будинків;

вЂ'стягнути з відповідачів солідарно на її користь понесені судові витрати у справі.

ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та визнання права власності на половину будинку.

Ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 27 грудня 2013 року справи за позовними заявами ОСОБА_3 та ОСОБА_5 об'єднані в одне провадження.

Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 08 квітня 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення третьої сесії шостого скликання Конюшківської сільської ради Рогатинського району від 16 січня 2011 року в частині передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,1915 га для ведення особистого селянського господарства.

Визнано недійсним державний акт серії ЯК № 957800 на право власності на земельну ділянку площею 0,1915 га, кадастровий номер 2624483101:01:002:0092, для ведення особистого селянського господарства на території Конюшківської сільської ради Рогатинського району, виданий ОСОБА_5 на підставі рішення третьої сесії шостого скликання Конюшківської сільської ради Рогатинського району від 16 січня 2011 року.

У решті позову відмовлено.

Стягнуто в солідарному порядку із ОСОБА_5 та Виконавчого комітету Конюшківської сільської ради на користь ОСОБА_3 107 грн 30 коп. судового збору та 1 300 грн витрат на правову допомогу.

У задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 червня 2014 року рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 08 квітня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, якими позови ОСОБА_3 та ОСОБА_5 задоволено частково.

Визнано недійсним рішення виконкому Конюшківської сільської ради Рогатинського району від 14 жовтня 1999 року в частині надання дозволу ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на оформлення права власності на будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на будинок у с. Конюшки Рогатинського району, видане 05 лютого 2000 року Виконавчим комітетом Конюшківської сільської ради на підставі рішення Виконавчого комітету Конюшківської сільської ради від 14 жовтня 1999 року.

Визнано недійсним договір дарування половини будинку по АДРЕСА_2 у с. Конюшки, укладений ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 від 23 квітня 2008 року, посвідчений нотаріусом Рогатинського районного нотаріального округу ОСОБА_12 та зареєстрований в реєстрі за № 2047.

Визнано майном колгоспного двору житловий будинок 1960 року побудови, загальною площею 42,3 кв. м, житловою площею 32,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 з приналежними до нього будівлями та спорудами, інвентаризаційною вартістю 68 841 грн, та житловий будинок 1982 року побудови, загальною площею 164 кв. м, житловою площею 63,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 з приналежними до нього будівлями та спорудами, інвентаризаційною вартістю 100 161 грн.

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 16 лютого 2012 року, видане ОСОБА_5 державним нотаріусом Рогатинської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_9 та зареєстроване в реєстрі за № 272, в частині спадкування ј частини житлового будинку 1960 року побудови, загальною площею 42,3 кв. м, житловою площею 32,8 кв. м, з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 3/14 частки майна колгоспного двору, яке складається із житлового будинку 1960 року побудови по АДРЕСА_2, загальною площею 42,3 кв. м, житловою площею 32,8 кв. м, з приналежними до нього будівлями та спорудами та із житлового будинку 1982 року побудови по АДРЕСА_3, загальною площею 164 кв. м, житловою площею 63,7 кв. м, з приналежними до нього будівлями та спорудами.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на 3/14 частки майна зазначеного вище колгоспного двору.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на 3/14 частки майна вказаного колгоспного двору.

Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Виконавчого комітету Конюшківської сільської ради на користь ОСОБА_3 по 107 грн 30 коп. судового збору та по 700 грн витрат за надання правової допомоги із кожного.

Вирішено питання про судові витрати на користь держави.

У решті позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відмовлено.

Додатковим рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 червня 2014 року визнано за ОСОБА_6 право власності на 3/14 частки майна цього колгоспного двору.

Вирішено питання про судові витрати на користь держави.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити у повному обсязі, а її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати частково рішення судів першої та апеляційної інстанцій і задовольнити її вимоги, викладені у скарзі, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга ОСОБА_3 підлягає відхиленню, а касаційна скарга ОСОБА_5 вЂ' частковому задоволенню з таких підстав.

Установлено, що позовні вимоги ОСОБА_3 пред'явлено до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Виконавчого комітету Конюшківської сільської ради Рогатинського району. Оскаржувані акти на право власності на земельні ділянки видано на підставі рішення сесії Конюшківської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області.

Отже, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення Конюшківської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області від 16 січня 2011 року про передачу безоплатно у власність ОСОБА_5 земельної ділянки загальною площею 0,3543 га, з них 0,1628 га під будівлями і дворами та 0,1915га - рілля; визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯК № 957799 вЂ' 0,1628 га вЂ' для індивідуального житлового будівництва? та серії ЯК № 957800 вЂ' 0,1915 га вЂ' для ведення особистого селянського господарства, які видані ОСОБА_5, та скасування їх державної реєстрації в органах земельного кадастру, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив із того, що вказані вимоги заявлені до виконавчого комітету Конюшківської сільської ради, хоча оспорювані рішення прийнято сесією Конюшківської сільської ради як органом місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно зі статтею 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом апеляційної інстанцій в указаній частині досліджено обставини справи повно, зібраним доказам дана оцінка.

Однак не можна погодитися з рішенням та додатковим рішення апеляційного суду ухвалених в іншій частині заявлених вимог.

Статтями 213, 214, 316 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, ОСОБА_5 крім іншого вказує й на те, що ухвалюючи оскаржуване рішення, апеляційний суд вийшов за межі позовних вимог. Суд, розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання за нею права власності на 150/700 частини житлових будинків з приналежними до них будівлями та спорудами, вирішив питання не тільки про визнання за нею права власності на 3/14 частини майна колгоспного двору, але також визнав право власності на майно колгоспного двору і за нею (ОСОБА_5.), і за відповідачем ОСОБА_4, і за третьою особою, що не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_6 - у таких же частинах. При цьому вона в зустрічному позові не ставила питання про визнання за нею права власності на частину майна колгоспного двору, а відповідач ОСОБА_4 та третя особа ОСОБА_6 взагалі не заявляли жодних позовних вимог. Це очевидно суперечить принципам диспозитивності та змагальності цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі.

Як роз'яснено у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судову рішення у цивільній справі» відповідно до положень ст. ст. 10 і 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, ст. 1 ЦПК та з урахуванням положення ч. 4 ст. 10 ЦПК вийти за межі заявлених вимог (вирішити незаявлену вимогу, задовольнити вимогу позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено) суд має право лише у випадках, прямо передбачених законом.

Установлено, що ОСОБА_4, ОСОБА_6 у цій справі не заявляли жодних позовних вимог, ОСОБА_5 звертаючись із позовною заявою просила лише визнання свідоцтво про право на спадщину недійсним та визнати за нею право власності на половину спірного будинку в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_11

ОСОБА_3 звертаючись до суду з указаним позовом також не заявляла вимог про визнання права власності на частину спірного майна за ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5

За таких обставин рішення апеляційного суду в частині позовних вимог ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок, визнання недійсним договору дарування житлового будинку, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на частину майна колгоспного двору та за позовом ОСОБА_5 про право на спадщину недійсним та визнання права власності на половину домоволодіння та додаткове рішення апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 червня 2014 року в частині позовних вимог ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок, визнання недійсним договору дарування житлового будинку, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на частину майна колгоспного двору та за позовом ОСОБА_5 та додаткове рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 червня 2014 року скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У решті рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий С.П. Штелик

Судді: М.В. Дем'яносов

В.М. Коротун

І.К. Парінова

О.В. Ступак