Ухвала

від 12.11.2014 по справі 6-33466св14

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвалаіменем україни 12 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Парінової І.К.,Коротуна В.М.,Штелик С.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Київської області від 22 липня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 13 серпня 1977 року по 03 листопада 2011 року він перебував у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_5 З 2010 року шлюбні відносини між ними припинено. За час перебування у шлюбі відповідач зареєструвала на своє ім'я право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, який у 1986 році їх сім'ї надала держава як переселенцям з Чорнобиля, а також приватизувала земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Посилаючись на те, що зазначене майно є спільною сумісною власністю подружжя, позивач просив визнати за ним право власності на Ѕ частки жилого будинку АДРЕСА_1 та Ѕ частину земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за цією ж адресою.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 14 березня 2013 року, з урахуванням ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 21 травня 2013 року про виправлення описки, позов задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частки жилого будинку АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину земельної ділянки, кадастровий номер 3222284801:01:301:0014 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована біля жилого будинку АДРЕСА_1, площею 0,25 га та згідно державного акту серії К № 198000 зареєстрована за ОСОБА_5 Визнано за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину земельної ділянки, кадастровий номер 3222284801:01:301:0013 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована біля жилого будинку АДРЕСА_1, площею 0,7713 га та згідно державного акту серії ЯК № 197999 зареєстрована за ОСОБА_5 Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 22 липня 2014 року рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 14 березня 2013 року скасовано в частині визнання за ОСОБА_4 права власності на Ѕ частки жилого будинку АДРЕСА_1 та площею 0,25 га за цією ж адресою. Ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в цих вимогах.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для постановлення рішення по справі, і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

Згідно зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

З огляду на те, що ч. 5 ст. 61 СК України, якою встановлено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації, набрала чинності з лютого 2011 року, а спірні правовідносини щодо жилого будинку виникли раніше, зазначена норма права до спірних правовідносин застосуванню не підлягає (ст. 58 Конституції України, ст. 5 ЦК України).

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції з дотриманням вимог ст. ст. 213-214 ЦПК України, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 212, 303, 316 ЦПК України, виходив із того, що спірні жилий будинок та земельна ділянка є особистою приватною власністю ОСОБА_5, оскільки були одержані нею у порядку приватизації, відтак не входять до складу спільного майна подружжя, а тому дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові в цій частині.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, викладених в оскаржуваному рішенні, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції, не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій та не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Київської області від 22 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:

І.К. Парінова В.М. КоротунС.П. Штелик