Постанова

від 25.11.2014 по справі 809/3758/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2014 р. Справа № 809/3758/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі cудді Тимощука О.Л. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі до Виробничо-комерційного підприємства "Рожнятівська друкарня" про стягнення заборгованості в сумі 3302,25 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі (надалі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Виробничо-комерційного підприємства "Рожнятівська друкарня" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 3302,25 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є платником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктом оподаткування для платника зазначеного збору є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 вказаного Закону. Згідно з пенсійним законодавством відповідач зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати органу Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві. Підприємство щомісяця до 25-го числа зобов'язане вносити до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Згідно із розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пунктів "б" -"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком №2, платник повинен відшкодувати виплачені пільгові пенсії за жовтень 2014 року в розмірі 3302,25 грн. Оскільки дані суми відповідачем добровільно не відшкодовано, позивач просить стягнути їх в судовому порядку.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання, в якому просив розгляд справи проводити без участі уповноваженого представника, зазначив, що позов підтримує в повному обсязі (а.с.22).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням на лікуванні директора відповідача на будь-який зручний для суду робочий день після 15 грудня 2014 року.

З даного приводу суд зазначає, що перебування на лікарняному директора відповідача не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки не позбавляє останнього забезпечити явку в судове засідання іншого представника відповідача, в тому числі за довіреністю. Крім цього, відповідач не скористався своїм правом на подання заперечення проти адміністративного позову, а подане клопотання відповідача про відкладення розгляду справи аж до 15 грудня 2014 року жодним чином не обгрунтовує необхідність такого тривалого відтерміннування розгляду справи по суті. З цього приводу суд звертає увагу, що відкладення розгляду справи на іншу дату після 15 грудня 2014 року призведе до порушення розумного строку розгляду даної адміністративної справи, що становить один місяць, згідно з вимогами частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. З цих підстав клопотання відповідача є необгрунтованим та не підлягає задоволенню.

Відтак, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на наявні у матеріалах справи докази, які повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.

Згідно з частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищенаведене, суд вважає можливим розглянути дану адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши адміністративний позов, дослідивши та оцінивши надані суду письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до даних спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 14.11.2014 року, юридична особа - Виробничо-комерційне підприємство "Рожнятівська друкарня" зареєстрована 18.12.1996 року (а.с.14-16).

Судом встановлено, що відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі, та є платником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктом оподаткування для платника зазначеного збору є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 вказаного Закону.

Як підтверджується матеріалами справи, колишнім працівникам відповідача, призначено та виплачуються пенсії на пільгових умовах, відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно із розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком №2 з березня 2014 року, відповідачу визначено до відшкодування фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період жовтень 2014 року в сумі 3302,25 грн. Розрахунок направлявся відповідачу, та отриманий ним відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.23) та не оскаржувався. Наявність заборгованості підтверджується також даними картки особового рахунку (а.с.11-12).

Вищенаведені обставини підтверджують, що сума заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за жовтень 2014 року в розмірі 3302,25 грн управлінню Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі в добровільному порядку відповідачем не відшкодована.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом. Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Пунктом 2 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Так, статтею 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №64/8663 від 16.01.2004 р.

Пунктом 6.1. Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п. 6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З огляду на вищенаведене, сума заборгованості відповідача з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, згідно з поданими розрахунками за жовтень 2014 року становить 3302,25 грн.

Враховуючи відсутність доказів про сплату відповідачем заборгованості за вказаний період, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Виробничо-комерційного підприємства "Рожнятівська друкарня" (ідентифікаційний код 02466889) на користь Управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі (ідентифікаційний код 20550990) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №2 за жовтень 2014 року в сумі 3302,25( три тисячі триста дві) гривні 25 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.