Ухвала

від 23.09.2014 по справі п/811/1036/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2014 рокусправа № П/811/1036/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді:          Коршуна А.О. (доповідач)

           суддів:                     Панченко О.М. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання:          Яковенко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.05.2014р. у справі №П/811/1036/14

за позовом:Державного підприємства «Одеська залізниця»

до:

про:Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області скасування податкового повідомлення-рішення та вимоги про сплату боргу

ВСТАНОВИВ:

07.04.2014р. Державне підприємство «Одеська залізниця» (далі – ДП «Одеська залізниця») за допомогою засобів поштового зв'язку звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі – Олександрійська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення та вимоги про сплату боргу, судом першої інстанції позов зареєстровано 10.04.2014р. / а.с. 3-5,23 /.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.04.2014р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №П/811/1036/14 та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 /.

Позивач, посилаючись у позовній на те, що в результаті проведеної відповідачем планової виїзної документальної перевірки Олександрійської дистанції колії №11 Одеської залізниці з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.12.2012р. було складено акт №99/22-00/01071918 від 17.03.2014р., у якому за результатами перевірки податковим органом було зроблено висновок заниження позивачем єдиного соціального внеску на загальну суму 50428,59 грн. внаслідок надання підприємством працівникам підприємства та пенсіонерам квитків на безкоштовний проїзд залізничним транспортом та не включення вартості цих квитків до бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та на підставі акту перевірки відповідачем 17.03.2014р. прийнято рішення №0004221701, яким донараховано 50428,59 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та застосовано штрафні санкції у розмірі 25214,30 грн., а також 17.03.2014р. сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-754 щодо сплати недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 50428,59 грн., позивач вважає висновки податкового органу за результатами перевірки та прийняті ним 17.03.2014р. рішення та вимога про сплату боргу (недоїмки) необґрунтованими та безпідставними з огляду на те, що квитки на безкоштовний проїзд залізничним транспортом, які надавались працівникам та пенсіонерам підприємства є соціальною гарантією та додатковим благом, а не заробітною платою, як вважає податковий орган, а тому їх вартість не може бути включена до бази оподаткування єдиним соціальним внеском, а тому просив суд скасувати рішення відповідача №0004221701 від 17.03.2014р. та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-754 від 17.03.2014р.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.05.2014р. у справі №П/811/1036/14 адміністративний позов задоволено, скасовано рішення Олександрійської ОДПІ №0004221701 від 17.03.2014р. та вимогу про сплату боргу (недоїмки) Олександрійської ОДПІ №Ю-754 від 17.03.2014р. (суддя Мирошниченко В.С. ) /а.с. 142-144/.

Відповідач, не погодившись з постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.05.2014р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 145-147/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 22.05.2014р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції постановлено у даній справі рішення без порушень норм чинного законодавства просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 22.05.2014р. у даній справі залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Відповідач про день, годину та місце розгляду даної справи апеляційним судом повідомлений належним чином / а.с. 155,157/, про поважність причин не явки свого представника у судове засідання або про можливість розгляду справи у відсутність свого представника, суд у встановленому законом порядку не повідомив . За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу у відсутність представника відповідача.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Олександрійська дистанція колії №11 Одеської залізниці, код за ЄДРПОУ 01071918, є відокремленим структурним підрозділом позивача у даній адміністративній справі – ДП «Одеська залізниця», який діє на підставі «Положення про відокремлений структурний підрозділ – Олександрійську дистанцію колії №11», що затверджене начальником Одеської залізниці за №25/160 від 27.04.2001р., відокремлений структурний підрозділ створено без права юридичної особи, головним підприємством є ДП «Одеська залізниця», на податковому обліку відокремлений структурний підрозділ Олександрійська дистанція колії №11 Одеської залізниці перебуває в Олександрійській ОДПІ.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у період з 10.02.2014р. по 07.03.2014р. було проведено планову виїзну документальну перевірку Олександрійської дистанції колії №11 Одеської залізниці з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.12.2012р. за результатами якої було складено акт №99/22-00/01071918 від 17.03.2014р. (далі – акт перевірки).

Як вбачається з наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки / а.с. 9-15, 41-66/ податковим органом за результатами перевірки, серед іншого, було зроблено висновок про порушення відокремленим структурним підрозділом позивача п. 1 ч. 1, ч. 7 ст. 7, п.5,п.7 ст. 8, п. 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яке полягає у наданні протягом перевіряємого періоду працівникам та пенсіонерам підприємства безкоштовно квитків на проїзд залізничним транспортом та не віднесення вартості наданих квитків до бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що призвело до заниження єдиного соціального внеску протягом перевіряємого періоду на загальну суму 50428,59 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 17.03.2014р. прийнято рішення №0004221701, яким донараховано 50428,59 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та застосовано штрафні санкції у розмірі 25214,30 грн. /а.с. 7/, та 17.03.2014р. податковим органом сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-754 щодо сплати недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 50428,59 грн. / а.с. 8/

Спірні правовідносини. які виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Закону України «Про залізничний транспорт», Закону України «Про оплату праці» та нормами Податкового кодексу України.

Сукупний аналіз положень п. 2 ч. 1 ст. 1, п.1 ч.2 ст. 4 , п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»,ч. 1 ст. 1, ст. 2 «Про оплату праці», ст. 15 Закону України «Про залізничний транспорт» дає можливість зробити висновок про те, що роботодавцем, як платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховуються єдині внески на суму нарахованої заробітної плати та на суму винагороди за цивільно-правовими угодами. Право на безплатний проїзд залізничним транспортом є соціальною гарантією працівників залізничного транспорту, така соціальна гарантія також поширюється на пенсіонерів, які звільнились на пенсію із залізничного транспорту. Отже зазначені обставини дають можливість зробити висновок про те, що безоплатний проїзд залізничним транспортом, який надається працівникам залізничного транспорту та пенсіонерам, які вийшли на пенсію та звільнились із залізничного транспорту, не є заробітною платою на яку нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а у розумінні пп. 14.1.47 п.14.1 ст. 14, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України є додатковою гарантією (благом) на те входить до структури заробітної плати, а тому колегія суддів вважає, що висновок податкового органу про необхідність включення виплат, які пов'язані з оплатою вартості безоплатного проїзду працівників залізничного транспорту та пенсіонерів залізничного транспорту, до складу оплати праці для нарахування внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є необґрунтованим та безпідставним та суперечить нормам чинного законодавства.

За таких обставин колегія суддів вважає, що відповідач у справі, який у спірних правовідносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, під час прийняття рішення №0004221701 від 17.03.2014р. та формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-754 від 17.03.2014р., які є предметом оскарження у даній справі, діяв не у межах повноважень та у спосіб, які встановлені чинним законодавством, обрані відповідачем підстави для донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та застосування штрафних санкції не відповідають вимогам чинного законодавства , які регулюють спірні правовідносини, а тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про неправомірність дій відповідача щодо прийняття такого рішення та вимоги про сплату боргу (недоїмки) та постановив законне рішення про скасування рішення Олександрійської ОДПІ №0004221701 від 17.03.2014р. та вимоги про сплату боргу (недоїмки) Олександрійської ОДПІ №Ю-754 від 17.03.2014р.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 22.05.2014р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі відповідача, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

          Апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.05.2014р. у справі №П/811/1036/14 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

          Повний текст виготовлено – 14.11.2014р.

Головуючий:                                                            А.О. Коршун

          Суддя:                                                            О.М. Панченко

          Суддя:                                                            В.Є. Чередниченко