Ухвала

від 26.11.2014 по справі 810/4393/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4393/14 Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

26 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну Приватної фірми «Арго» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.09.2014 року по справі за їх позовом до Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання протиправними дій, визнання протиправними і скасування рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватна фірма «Арго» звернулися до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області про визнання протиправними дій щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень: договорів оренди від 20.01.2014 року № 78, № 64, № 66, № 67, № 74; визнання протиправними та скасування рішень щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень: від 28.03.2014 року індексний номер 12012564; від 17.03.2014 року індексний номер 11686286, від 14.03.2014 року індексний номер 11630410, від 17.03.2014 року індексний номер 11683763, від 28.03.2014 року індексний номер 12013277.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.09.2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Приватна фірма «Арго» подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція повністю підтримує таку правову позицію з огляду на слідуюче.

З матеріалів справи вбачається, що в березні 2014 року ФОП ОСОБА_7 звернувся до відповідача з заявами про проведення державної реєстрації права оренди земельних ділянок, що розташовані за адресою: Київська обл., Обухівський район, с/рада Дерев’янська.

До заяв було надано:

- договори оренди земельних ділянок: від 20.01.2014 року № 78 з орендодавцем ОСОБА_2, від 20.01.2014 року № 64 з орендодавцем ОСОБА_3, від 20.01.2014 року № 66 з орендодавцем ОСОБА_4, від 20.01.2014 року № 67 з орендодавцем ОСОБА_5, від 20.01.2014 року з орендодавцем ОСОБА_6;

- кадастрові плани;

- державні акти на право приватної власності на земельні ділянки;

- акти прийому - передачі земельних ділянок в оренду;

- витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень.

Державним реєстратором, з метою уникнення подвійної реєстрації прав оренди на земельні ділянки за різними правонабувачами, направлено до Дерев'янської сільської ради Обухівського району Київської області запити (вих. № 400, 270, 405, 268, 266) щодо наявної інформації про зареєстровані права оренди на земельні ділянки та вказано їх кадастрові номери, а також направлено запити аналогічного ж змісту до управління Держземагенства в Обухівському районі Київської області (вих. № 401, 269, 404, 267, 349).

На запити відповідача Дерев’янською сільською радою надано наступні відповіді:

від 27.03.2014 року № 99, відповідно до якої на земельну ділянку з кадастровим номером 3223182500:04:001:0022, що належить на праві приватної власності ОСОБА_6, був заключний договір оренди земельної ділянки з позивачем, зареєстрований в сільській раді 13.05.2006 року за № 228, терміном дії на 5 років;

від 28.02.2014 року № 72, відповідно до якої на земельну ділянку з кадастровим номером 3223182500:06:003:0042, що належить на праві приватної власності ОСОБА_5, був заключний договір оренди земельної ділянки з позивачем, зареєстрований в сільській раді 12.06.2007 року за № 245, терміном дії на 5 років;

від 27.03.2014 року № 98, відповідно до якої на земельну ділянку з кадастровим номером 3223182500:05:002:0008, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2, був заключний договір оренди земельної ділянки з позивачем, зареєстрований в сільській раді 01.09.2003 року за № 55, терміном дії на 5 років;

від 28.02.2014 року № 70, відповідно до якої на земельну ділянку з кадастровим номером 3223182500:06:093:0041, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4, був заключний договір оренди земельної ділянки з позивачем, зареєстрований в сільській раді 12.06.2007 року за № 244, терміном дії на 5 років;

від 28.02.2014 року № 69, відповідно до якої на земельну ділянку з кадастровим номером 3223182500:04:003:0012, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3, був заключний договір оренди земельної ділянки з позивачем, зареєстрований в сільській раді 04.02.2008 року за №1, терміном дії на 1 рік.

Листами управління Держземагенства в Обухівському районі Київської області №1.1-27/396, №1.1-27/395 від 03.03.2014 та №1.1-27/530, №1.1-27/531, №1.1-27/399 від 01.04.2014 повідомлено про те, що відсутня інформація щодо зареєстрованих прав оренди на запитувані земельні ділянки.

Отже, за результатами проведеної перевірки державний реєстратором було встановлено, що строк дії договорів, укладених між позивачем та третіми особами, складав 5 років і на час подання ФОП ОСОБА_7 нових договорів оренди для державної реєстрації, строк дії договорів оренди між позивачем та третіми особами вже закінчився.

Враховуючи надані документи та відповіді від Дерев’янської сільської ради, Держземагенства в Обухівському районі Київської області, державним реєстратором реєстраційної служби були прийняті рішення про державну реєстрацію права оренди на вищезгадані земельні ділянки за ФОП ОСОБА_7

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ст. 3 вищезгаданого Закону, державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

З приписів ч. 4 ст. 9 згаданого Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або про відмову в такій реєстрації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 затверджено «Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Відповідно до абз. 1 п. 10 Порядку заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Згідно з п. 12 Порядку під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); повноважень заявника; відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації (п. 16 Порядку).

З приписів абз. 1, 3 п. 22 Порядку вбачається, що державний реєстратор долучає до реєстраційної справи заяву про державну реєстрацію, копії поданих заявником для проведення державної реєстрації прав документів, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, документ про сплату державного мита, а також інші документи, що видані, оформлені або отримані ним під час проведення державної реєстрації прав.

Пунктом 23 Порядку встановлено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У пункті 27 Порядку визначено документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, у підпункті 1 якого зазначено, зокрема, що такими є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації.

Частиною 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено виключний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, зокрема, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у

Державному реєстрі прав.

Виходячи з правового аналізу вищевказаних правових норм та обставин справи, колегія суддів приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку, що дії щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень є правомірними, а рішення про державну реєстрацію є обґрунтованими, оскільки ФОП ОСОБА_7 надано документи, які необхідні для проведення державної реєстрації, в свою чергу відповідачем встановлено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, проведено передбачену законом перевірку та прийнято відповідні рішення.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги позивач зазначає, що оскаржувані рішення є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки, між ним та третіми особами (орендодавцями) було укладено договори оренди земельних ділянок строком на 5 років, які зареєстровані Дерев’янською сільською радою. До даних договорів підписані акти приймання - передачі та укладено додаткові угоди, якими продовжено строк оренди до 2018 року.

Разом з тим, колегія суддів не може прийняти до уваги вказані доводи, оскільки вони не підтверджені апелянтом документально. Так, ПФ «Арго» до матеріалів справи не було надано жодної додаткової угоди на продовження договорів оренди земельних ділянок, доказів, які б підтверджували державну реєстрацію цих угод, а також актів приймання - передачі земель.

Додаткова угода до договору оренди земельної ділянки від 24.06.2013 року № 126, надана апелянтом, не стосується вказаного спору, оскільки орендодавцем в даному випадку виступає ОСОБА_9, а не вказані вище треті особи. Крім того, дана угода не містить підтвердження її державної реєстрації у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі», по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист - повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

Згідно ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

З приписів п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2000 року № 119 «Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки паю» вбачається, що договір оренди підлягає перереєстрації у разі, коли до нього внесено зміни.

З урахуванням викладеного, для того щоб укласти договір оренди на новий строк, орендар повинен був повідомити про це орендодавця листом повідомлення та надати проект додаткової угоди, який після узгодження його сторонами підлягає державній реєстрації.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували бажання позивача поновити договір оренди (лист повідомлення) та відомості, які б підтверджували державну реєстрацію додаткових угод до договорів оренди.

Колегія суддів також не може прийняти до уваги посилання позивача на витяги з технічної документації про нормативно-грошову оцінку землі, в яких зазначено саме позивача як користувача спірними земельними ділянками станом на лютий 2014 року, оскільки ці витяги не є документами, що підтверджують право оренди земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Приватної фірми «Арго» - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.09.2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Епель О.В.

Карпушова О.В.