Постанова

від 16.09.2014 по справі 872/5135/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 вересня 2014 рокусправа № 2а/0470/14323/12 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Юхименка О.В. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Надточій В.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Нікополь Метал Сервіс» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2013р. у справі №2а/0470/14323/12 за позовом:Приватного підприємства «Нікополь Метал Сервіс» до: про:Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

29.11.2012р. Приватне підприємство «Нікополь Метал Сервіс» (далі - ПП «Нікополь Метал Сервіс») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Нікопольська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень / а.с. 2-8 том 1/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2012р. за вищезазначеним адміністративним позовом було відкрито провадження в адміністративній справі №2а/0470/14323/12 та справу було призначено до судового розгляду /а.с. 1/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що відповідачем у справі було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Нікополь Метал Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині податку на прибуток та податку на додану вартість (далі - ПДВ) при здійсненні взаємовідносин з ПП «Промспецтех» за період з 01.10.2010р. по 30.06.2011р. та з іншими контрагентами за лютий 2011р., за результатами якої було складено акт №1631/221/34310530 від 15.10.2012р., у якому за результатами проведеної перевірки податковим органом було зроблено висновки про нікчемність правочинів, які були укладені позивачем з ПП «Промспецтех» протягом перевіряємого періоду, не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з цим контрагентом і як наслідок встановлено відсутність бази та об'єктів оподаткування податком на прибуток та ПДВ по операціям з ПП «Промспецтех», що призвело до порушення позивачем п. 5.1. п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування підприємств», пп. 7.2.3,пп.7.2.4 п. 7.2, пп.7.3.1 п. 7.3, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.. ст.. ст.. 185,188,198,201 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством було занижено податок на прибуток протягом перевіряємого періоду на загальну суму 51625 грн., та занижено ПДВ за перевіряємий період на загальну суму 63837 грн.. за результатами перевірки, на підставі акту перевірки, відповідачем 12.11.2012р. було прийнято податкові повідомлення-рішення: - №0000772210, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з ПДВ у загальному розмірі на 74192,41 грн.; -№0000762210, яким збільшено розмір податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток у загальній сумі на 64531,51 грн., позивач вважає висновки податкового органу у акті перевірки та прийняте за результатами перевірки рішення необґрунтованими з огляду на те, що висновки відповідача ґрунтуються лише на припущеннях, не підкріплені належними доказами чи рішеннями суду, при тому, що документи щодо здійснення господарських операцій з контрагентами позивачем були надані податковому органу, що свідчить про те, що ці угоди були укладені свідомо з метою настання певних наслідків, зобов'язання за цими угодами сторонами виконано у повному обсязі, отримані від контрагента товари (роботи, послуги) використано позивачем у власній господарській діяльності, і саме на підставі цих належних первинних документів у відповідних звітних періодах позивачем формувалась податкова звітність, тому позивач вважає, що прийняті відповідачем за результатами перевірки рішення є безпідставними, просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0000772210, №0000762210 від 12.11.2012р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2013р. у справі №2а/0470/14323/12 в задоволенні адміністративного позову ПП «Нікополь Метал Сервіс» до Нікопольської ОДПІ про визнання протиправними скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено (суддя Златін С.В.) / а.с. 151-164 том 3/.

Позивач, не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2013р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 169-174 том 3/, у якій з урахуванням додаткових письмових пояснень / а.с. 7-11,19-20 том 4/ посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 14.01.2013р. та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені позивачем вимоги у повному обсязі.

Відповідач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу / а.с. 182-186 том 3/ заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було з'ясовано усі обставини справи, як мають значення для її вирішення, надано належну оцінку усі доказам, які були надані суду під час розгляду даної справи, застосовано до спірних правовідносин норми податкового законодавства. які регулюють саме ці правовідносини, та постановлено у справі рішення без порушень норм чинного матеріального та процесуального права, просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 14.01.2013р. у даній справі залишити без змін.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просили суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 14.01.2013р. у даній справі скасувати та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені позивачем вимоги у повному обсязі.

Представник Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яка є правонаступником відповідача у даній адміністративній справі, заперечував проти доводів апеляційної скарги, підтримав доводи викладені у письмових запереченнях відповідача на апеляційну скаргу та просив суд апеляційну скаргу ПП «Нікополь Метал Сервіс» залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 14.01.2013р. у даній справі залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні представників позивача, відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

ПП «Нікополь Метал Сервіс» , код ЄДРПОУ 34310530, зареєстровано як юридична особа 26.05.2006р. розпорядженням виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, та як платник податків, утому числі ПДВ, перебуває на податковому обліку в Нікопольській ОДПІ.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у справі у період з 02.10.2012р. по 08.10.2012р. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Нікополь Метал Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині податку на прибуток та податку на додану вартість (далі - ПДВ) при здійсненні взаємовідносин з ПП «Промспецтех» за період з 01.10.2010р. по 30.06.2011р. та з іншими контрагентами за лютий 2011р., за результатами якої було складено акт №1631/221/34310530 від 15.10.2012р. (далі - акт перевірки).

Як вбачається з наданої суду та долученої до матеріалів справи ксерокопії вищезазначеного акту перевірки / а.с. 10-58 том 1/ за результатами проведеної перевірки податковим органом було зроблено висновки про нікчемність правочинів, які були укладені позивачем з ПП «Промспецтех» протягом перевіряємого періоду, не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з цим контрагентом і як наслідок встановлено відсутність бази та об'єктів оподаткування податком на прибуток та ПДВ по операціям з ПП «Промспецтех», що призвело до порушення позивачем п. 5.1. п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування підприємств», пп. 7.2.3,пп.7.2.4 п. 7.2, пп.7.3.1 п. 7.3, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. ст. ст. 185,188,198,201 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством було занижено податок на прибуток протягом перевіряємого періоду на загальну суму 51625 грн., та занижено ПДВ за перевіряємий період на загальну суму 63837 грн..

За результатами перевірки на підставі акту №1631/221/34310530 від 15.10.2012р. податковим органом 12.11.2012р. було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000772210, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з ПДВ у загальному розмірі на 74192,41 грн. / а.с. 61 том 1/;

- №0000762210, яким збільшено розмір податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток у загальній сумі на 64531,51 грн.. /а.с. 59 том 1 /.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем висновок про порушення підприємством вимог податкового законодавства зроблено виключно на підставі аналізу документів та інформації, що стосується контрагента позивача, а саме акту про результати документальної позапланової перевірки ПП «Промспецтех» з питань дотримання вимог податкового законодавства. своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ за період з 25.11.2009р. по 01.07.2011р. №1160/231/36841884 від 20.07.2011р., який складено ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська.

Під час розгляду справи судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду між позивачем та його контрагентом - ПП «Промспецтех», було укладено договори поставки (ПП «Промспецтех» - постачальник) №01/11-10-1 від 01.11.2010р. та №031111 від 03.01.2011р. та договір експедиційних послуг №0110-2010 від 01.10.2010р. (за умовами якого (ПП «Промспецтех» надає позивачу у даній справі експедиційні послуги), контрагент позивача під час укладення вищезазначених договорів з позивачем у даній справі та під час виконання сторонами своїх зобов'язань за цими правочинами був у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстрований у якості юридичної особи та зареєстрований платником ПДВ, сторонами за цими договорами свої зобов'язання виконано у повному обсязі - ПП «Промспецтех» надано визначені умовами договорів товари та послуги, а позивачем у встановлений умовами договорів строк та спосіб сплачено вартість товарів та послуг, отримані позивачем за цими договорами товари ( з урахуванням наданих за експедиційних послуг) використано у власній господарській діяльності шляхом реалізації їх у подальшому іншим контрагентам - ТОВ «Агр Мастер Плюс», ЗАТ НЗСТ «ЮтіСТ», МКП «Орджонікідзетеплоенерго», ТОВ «Гідросила тетіс» в межах укладених між ними договорів купівлі-продажу металопродукції, при цьому позивачем було надано під час судового розгляду даної адміністративної справи суду усі первинні документи за вищезазначеними господарськими зобов'язаннями (правочинами), які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, та які свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов'язань за цими договорами і використання придбаних у ПП «Промспецтех» товарів та послуг у власній господарський діяльності позивача, а тому колегія суддів вважає, що податковим органом зроблено неправомірний висновок щодо нереальності проведених позивачем господарських операцій та відсутності бази та об'єктів оподаткування податком на прибуток та ПДВ по операціям з ПП «Промспецтех» протягом перевіряємого періоду.

Стосовно висновку відповідача про нікчемність укладених правочинів, який був ним зроблений на підставі актів перевірки інших державних податкових інспекцій, то колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Аналіз положень ч. 1 ст. 204 ЦК України дає можливість визначити, що головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, яка встановлена законом, і правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Приймаючи до уваги положення ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст. 20 Податкового кодексу України, які визначають функції податкових органів та основні засади їх діяльності, обсяг прав та обов'язків податкових органом, можливо зробити висновок про те, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства та надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків і жодною нормою чинного законодавства не передбачено право органу державної податкової служби, яким є відповідач у справі, самостійно, в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини і дані, які вказані платником податків в податкових деклараціях.

Враховуючи положення ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 228 ЦК України, які пов'язують недійсність господарського зобов'язання з наявністю наступних обставин: невідповідність його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави та суспільства, укладення правочину учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності) та порушення публічного порядку, у разі якщо правочин був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, та положення ст. 234 ЦК України відповідно до якої правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків є фіктивним, і фіктивний правочин визнається недійсним судом, і відповідачем у справі під час розгляду даної адміністративної справи в порушення вимог ст. 71 КАС України, не було надано суду будь-яких належних письмових доказів - судових рішень щодо визнання недійсними угод, які протягом перевіряємого періоду були укладені між позивачем та його контрагентами, як і не було надано суду доказів стосовно того, що ці угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Аналіз норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, дає можливість зазначити, що жодним нормативно-правовим актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язання іншої юридичної особи, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобов'язаннях, при цьому це стосується і податкових зобов'язань, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому при придбанні товару покупець зобов'язаний сплатити вартість товару продавцю, до складу якої входить податок на додану вартість, а продавець зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету у відповідному звітному періоду, і у разі невиконання продавцем товару цього обов'язку саме на нього за це покладається відповідальність, і на продавця товару, який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) у даному випадку , що свідчить про те, що несплата продавцем товару податку до додану вартість до бюджету в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем товару.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області про визнання недійним податкового повідомлення-рішення (реєстраційний номер в ЄДРСР - 14222198), яке відповідно до ст.. 244-2 КАС України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України, які зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного суду України.

Так, у вищезазначеній постанові Верховний суд України зазначив, що у разі коли контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що така правова позиція, щодо розв'язання спірних правовідносин, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який під час розгляду справи «БУЛВЕС» АД проти Болгарії ( заява №3991/03) у рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, та сплачувати пеню, оскільки такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Щодо посилань відповідача у справі під час проведення перевірки та під час розгляду даної справи на акт про результати документальної позапланової перевірки ПП «Промспецтех» з питань дотримання вимог податкового законодавства. своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ за період з 25.11.2009р. по 01.07.2011р. №1160/231/36841884 від 20.07.2011р., який складено ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, в обґрунтування правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, які є предметом оскарження у даній справі, то колегія суддів вважає необхідним зазначити, що акт перевірки іншого суб'єкта господарювання не може бути єдиним достовірним доказом порушення норм податкового законодавства контрагентом суб'єкта перевірки щодо якого складено акт перевірки, і у даному випадку суд критично оцінює обставини викладені у цьому акті оскільки вони фіксують порушення норм законодавства, які вчинені саме суб'єктом перевірки під час здійснення ним господарської діяльності, за які відповідальність може нести лише суб'єкт господарювання який вчинив ці порушення.

При цьому колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що у період з 04.05.2011р. по 18.05.2011р. Нікопольською ОДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку ПП «Нікополь Метал Сервіс» за період з 01.04.2010р. по 31.03.2011р. за результатами перевірки було складено акт №486/232.34310530 та з наданої суду ксерокопії цього акту та додатків до нього / а.с. 21-42 том 4/ вбачається, що перевірка була проведена за той самий період який перевірявся під час проведення документальної позапланову виїзну перевірку ПП «Нікополь Метал Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині ПДВ при здійсненні взаємовідносин з ПП «Промспецтех» за період з 01.10.2010р. по 30.06.2011р. та з іншими контрагентами за лютий 2011р., за результатами якої було складено акт №1631/221/34310530 від 15.10.2012р. на підставі якого були прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення, які є предметом оскарження у даній справі, податковим органом також було здійснено перевірку відображення у податковій звітності результатів фінансово-господарської діяльності позивача з ПП «Промспецтех» і будь-яких порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства не було встановлено.

З огляду на вищенаведені обставини, які були встановлені судом під час розгляду справи та приймаючи до уваги положення чинного податкового законодавства, зокрема положення п. 5.1. п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування підприємств», пп. 7.2.3,пп.7.2.4 п. 7.2, пп.7.3.1 п. 7.3, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», які регулювали спірні правовідносини на момент їх виникнення, та положення ст. ст. ст. 185,188,198,201 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач у справі мав усі визначені чинним законодавством підстави для формування податкового кредиту з урахуванням сум ПДВ , який ним було сплачено протягом перевіряємого періоду у вартості отриманих від його контрагента - ПП «Промспецтех», товарів та послуг, та віднесення витрат по цим господарським операціям до складу валових витрат підприємства, оскільки у позивача у справі були наявні усі необхідні первинні документи, які засвідчують наявність певних юридичних фактів, які у свою чергу надають право позивачу на формування податкового кредиту певного звітного періоду з урахуванням сум податку на додану вартість сплаченого у вартості товарів та послуг, які позивачем було отримано від його контрагента що свідчить про те, що обрані відповідачем підстави для визначення позивачу грошових зобов'язань з ПДВ та з податку на прибуток не відповідають вимогам Законів України «Про оподаткування підприємств», «Про податок на додану вартість»» Податкового кодексу України, і висновок податкового органу про заниження податку на прибуток та ПДВ у перевір протягом перевіряємого періоду по операціям з вищезазначеним контрагентом є безпідставним.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи та зібраним у справі доказам, що призвело до постановлення ним рішення у даній справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, що відповідно до положень ст.. 202 КАС України є підставою для скасування такого рішення суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу позивача необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції від 14.01.2013р. у даній справі скасувати.

Вирішуючи по суті заявлені позивачем у справі позовні вимоги, колегія суддів враховуючи вищезазначені обставини, які були встановлені судом під час розгляду даної справи та підтверджені належними письмовими доказами, які були досліджені судом під час розгляду справи та долучені до матеріалів справи, приймаючи до уваги норми чинного податкового законодавства, які регулюють спірні правовідносини з урахуванням дії законів та нормативно-правових актів в часі, вважає, що заявлені позивачем у справі позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи, а тому необхідно задовольнити заявлені позивачем позовні вимоги та визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ №0000772210 та №0000762210 від 12.11.2012р..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196,198,202,205,207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Нікополь Метал Сервіс» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2013р. у справі №2а/0470/14323/12 - скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000772210 та №0000762210 від 12.11.2012р., які прийняті Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено - 20.11.2014р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: В.Є. Чередниченко