Постанова

від 26.11.2014 по справі 826/10024/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10024/14 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Престо» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.09.2014 року по справі за їх позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, зобов'язання утриматися від вчинення дій, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Компанія «Престо» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про:

визнання протиправними дій по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Гатіора», ТОВ «Мікас Плюс», ТОВ «АЛАРТ Трейд» за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року;

визнання протиправними дій щодо складання акту від 12.06.2014 року № 284/26-57-22-04-10/34584894 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки, з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Гатіора», ТОВ «Мікас Плюс», ТОВ «АЛАРТ Трейд» за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року;

зобов'язання вилучити з інформаційних баз даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», «Податковий блок», «Аудит» інформацію, внесену на підставі акту від 12.06.2014 року № 284/26-57-22-04-10/34584894;

зобов'язання утриматися від вчинення дій, які полягають у використанні фактів, викладених в акті від 12.06.2014 року № 284/26-57-22-04-10/34584894 в якості доказової інформації при виявленні порушень вимог законодавства під час проведення податкових перевірок позивача та його контрагентів.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.09.2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ТОВ «Компанія «Престо» подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволенні позову в повному обсязі. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція не повністю підтримує таку правову позицію з огляду на слідуюче.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Гатіора», ТОВ «Мікас Плюс», ТОВ «АЛАРТ Трейд» за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року, за результатами якої складено акт від 12.06.2014 року № 284/26-57-22-04-10/34584894.

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень вимог:

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання на загальну суму 2 847 739 грн., в тому числі за січень 2014 року на суму 2 847 739 грн.,

- п. п. 198.6 ст. 198, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за перевіряємий період на суму 2 445 873 грн., в тому числі за січень 2014 на суму 2 445 873 грн.

Податкове повідомлення - рішення за результатами перевірки та на підставі акту перевірки не приймалось, проте, зазначені в акті перевірки відомості були внесені відповідачем до інформаційних баз даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», «Податковий блок», «Аудит».

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього кодексу документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності такої підстави: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Документальна позапланова невиїзна перевірка згідно п. 79.2 ст. 79 ПК України проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок відповідно до п. 79.3 ст. 79 ПК України не обов'язкова.

З матеріалів справи вбачається, що 08.04.2014 року відповідачем сформовано запит № 3841/10/26-57-22-01-21 про надання пояснень та їх документального підтвердження, копія якого 10.04.2014 року була отримана позивачем.

18.04.2014 року відповідачем вдруге сформовано запит № 4369/10/26-57-22-01-22 про надання пояснень та документального підтвердження, який отримано позивачем 24.04.2014 року.

22.04.2014 року та 25.04.2014 року позивачем були надані пояснення та додаткові документи, щодо підтвердження господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ «Гатіора», ТОВ «Мікас Плюс», ТОВ «АЛАРТ Трейд» за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року, що в свою чергу виключає проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оскільки за приписами пп.78.1.1 п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки виникає у разі ненадання органу державної податкової служби протягом 10 днів пояснень та їх документального підтвердження господарських операцій.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.04.2014 року № К/9991/17719/12.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В свою чергу, податковим органом не надано доказів або обґрунтованих заперечень того, що позивачем було надано не повний пакет документів, для підтвердження господарських операцій з вищевказаними контрагентами, що створило б передумови для проведення позапланової перевірки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання протиправними дій по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства задоволенню не підлягають, оскільки відповідачем порушено порядок проведення перевірки, який передбачено Податковим кодексом України.

Щодо визнання протиправними дій з приводу складання акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки, то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

В свою чергу, діяльність із складання актів перевірок є службовою діяльністю працівників органу державної податкової служби на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Наявність акту перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги про визнання протиправними дій з приводу складання акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки задоволенню не підлягають.

В разі ж, якщо платник податків вважає, що викладена в акті перевірки інформація є такою, що не відповідає дійсності та/або зашкоджує його діловій репутації, такий платник не позбавлений можливості здійснити захист своєї ділової репутації в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 27.03.2014 року К/9991/67409/11.

Щодо позовних вимог про зобов'язання вилучити з інформаційних баз даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», «Податковий блок», «Аудит» інформацію, внесену на підставі акту від 12.06.2014 року № 284/26-57-22-04-10/34584894, то колегія суддів повідомляє наступне.

Згідно п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що зміни до електронних баз даних можуть бути внесені податковим органом лише на підставі самостійно складеної та поданої платником податків до податкового органу за місцем реєстрації податкової звітності або на підставі винесеного податковим органом за результатами документальної перевірки та узгодженому у встановленому законом порядку податкового повідомлення-рішення.

Оскільки у матеріалах справи відсутні податкові-повідомлення рішення про визначення позивачу сум грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, апеляційна інстанція приходить до висновку, що у податкового органу не виникло права вносити зміни до інформаційних баз даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», «Податковий блок», «Аудит».

Враховуючи те, що на підставі висновків акту податковим органом внесено до інформаційних баз даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», «Податковий блок», «Аудит», зміни в частині податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року, тобто фактично без наявності правових підстав змінено дані, задекларовані позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість, колегія суддів приходить до висновку що обґрунтованим є вимоги позивача вилучити з інформаційних баз даних, показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, які були відкориговані податковим органом на підставі вищезазначеного акту.

Дана правова позиція підтримана ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.05.2014 року у справі № К/800/25774/14.

Проте, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов'язання утриматись від використання фактів, викладених в акті від 12.06.2014 року № 284/26-57-22-04-10/34584894 в якості доказової інформації при виявленні порушень вимог законодавства під час проведення податкових перевірок позивача та його контрагентів.

Адже, як випливає зі змісту статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Таким чином, у контексті наведених приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Отже, предметом оскарження в адміністративному суді можуть бути лише фактично вчинені дії суб'єкта владних повноважень або невчинені дії за наявності обов'язку їх вчинення, що безпосередньо вплинуло на права на обов'язки позивача.

Наведене виключає можливість задоволення позовних вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій на майбутнє.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 05.02.2014 року № К/9991/28449/12

За ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки, зобов'язання вилучити з інформаційних баз даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», «Податковий блок», «Аудит» інформацію, внесену на підставі акту від 12.06.2014 року № 284/26-57-22-04-10/34584894.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Престо» - задовольнити частково .

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.09.2014 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки, зобов'язання вилучити з інформаційних баз даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», «Податковий блок», «Аудит» інформацію, внесену на підставі акту від 12.06.2014 року № 284/26-57-22-04-10/34584894- скасувати та постановити в цій частині нову про задоволення позову.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Престо» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Гатіора», ТОВ «Мікас Плюс», ТОВ «АЛАРТ Трейд» за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року;

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вилучити з інформаційних баз даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», «Податковий блок», «Аудит» інформацію, внесену на підставі акту від 12.06.2014 року № 284/26-57-22-04-10/34584894 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Престо», з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Гатіора», ТОВ «Мікас Плюс», ТОВ «АЛАРТ Трейд» за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 26.11.2014 року.

Головуючий суддя:

Судді

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Епель О.В.

Карпушова О.В.