Рішення

від 25.11.2014 по справі 904/8003/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.11.14р. Справа № 904/8003/14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТОЛІЙ", м.Нікополь

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-МЕТ-ОПТ", м. Кривий Ріг

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІС", м. Нікополь

про стягнення 14 175,00 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від позивача: Непомнящий О.О., директор

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: Стифурак С.В., директор

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду від 15.10.14р. порушено провадження у справі №904/8003/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТОЛІЙ" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-МЕТ-ОПТ" (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІС" (далі - третя особа) про стягнення 14 175,00 грн. Розгляд справи призначено на 25.11.14р.

25.11.14р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи витребувані судом документи.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходиться конверт з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.14р. про порушення провадження у справі, який направлявся на адресу відповідача та був повернутий поштою з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 21-22).

В матеріалах справи є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого адреса відповідача співпадає з адресою зазначеною у позовній заяві, і на яку судом направлялась поштова кореспонденція з повідомленням про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч.1 ст.64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Повноважний представник третьої особи у судовому засіданні жодного заперечення щодо заявлених позовних вимог суду не заявив. Крім того, повноважний представник третьої особи надав для долучення до матеріалів справи витребувані судом документи.

В судовому засіданні 25.11.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач, у вересні 2013р. між третьою особою та відповідачем була досягнута попередня усна домовленість про купівлю-продаж проволоки Вр-5 (далі-товар) у кількості 2.100 тон на загальну суму 14 175,00 грн.

На підтвердження цієї домовленості відповідач надав третій особі рахунок-фактуру № 170913-12 від 17.09.13р. на здійснення попередньої оплати за товар у розмірі 14 175,00 грн.

Позивач звертає увагу суду, що оплата третьою особою була здійснена 17.09.13р. у розмірі 14175,00 грн., що підтверджує реєстр документів за датою 17.09.13р., платіжне доручення № 896 від 17.09.13р. та виписка по особовим рахункам за 17.09.13р.

Як зазначає позивач та усно підтверджує третя особа, відповідач не здійснив поставку узгодженого між відповідачем та третьою особою товару.

З метою досудового врегулювання спору, намагаючись вирішити питання про повернення попередньої оплати за товар третя особа неодноразово письмово та усно зверталась до відповідача, який в свою чергу надав гарантійний лист, відповідно до якого відповідач підтверджує отримання попередньої оплати та гарантує її повернення у період з 28.01.14р. по 20.07.14р.

Позивач та третя особа зауважують, що відповідач у визначений гарантійним листом термін попередню оплату не повернув, тому 30.07.14р. третя особа направила на адресу відповідача претензію № 48 від 28.07.14р. про повернення грошових коштів у розмірі 14 175,00 грн., яку відповідач отримав 05.08.14р., що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення.

Як зазначає позивач, відповідач попередню оплату не повернув, відповіді на вищезазначену претензію не надав.

Позивач звертає увагу суду на те, що 10.09.14р. між третьою особою та позивачем було укладено договір про відступлення права вимоги (далі - Договір), відповідно до умов п.1.1. якого, третя особа передає надане їй право вимагати від відповідача заборгованість, згідно гарантійного листа від 28.01.14р., а позивач приймає право вимоги надане третій особі за основним зобов'язанням.

Згідно з п. 3.4.2. Договору у разі відмові відповідача від погашення заборгованості позивачу, позивач має право звернутись в суд, з усіма правами, наданими позивачу.

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків по цьому Договору (п.5.1. Договору).

15.09.14р. позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення про відступлення права вимоги.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованості у розмірі 14175,00 грн.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати:

- безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

- з акту управління господарською діяльністю;

- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

- внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

- у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст. 205 Цивільного Кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, третя особа здійснила попередню оплату за рахунком-фактурою № 170913-12 від 17.09.13р. у розмірі 14 175,00 грн., що підтверджує реєстр документів за датою 17.09.13р., платіжне доручення № 896 від 17.09.13р. та виписка по особовим рахункам за 17.09.13р. Крім того, господарський суд вважає, що відповідач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до третьої особи, оскільки до дій які свідчать про визнання боргу може відноситися повне визнання претензії, що підтверджується гарантійним листом про повернення коштів у розмірі 14175,00 грн.

Враховуючи зазначене, господарський суд приходить до висновку про те, що між сторонами був здійснений правочин, оскільки поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначено у ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства України, умови Договору та обставини справи, господарський суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки вони є обґрунтованими, доведеними та визнаними відповідачем.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.205, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 599, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 193, 218 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 79, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-МЕТ-ОПТ" (50081, м. Кривий Ріг, вул. Електрозаводська, буд. 11, кв.20, код ЄДРПОУ 38788367) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТОЛІЙ" (53201, м. Нікополь, вул. Героїв Чорнобилю, буд. 102, код ЄДРПОУ 31686953) заборгованість у розмірі 14 175,00 грн. (чотирнадцять тисяч сто сімдесят п'ять грн. 00 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 26.11.14р.

Суддя Н.Е. Петренко