Рішення

від 18.11.2014 по справі 911/4538/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2014 р. Справа № 911/4538/14

Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства "Агрокомплекс Хмільникпродукт";

до Фізичної особи-підприємця Мукосій Євгена Івановича;

про стягнення 2064,88 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: Павленко Ю.І. (довіреність № 121 від 17.10.2014 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Приватного акціонерного товариства "Агрокомплекс Хмільникпродукт" до Фізичної особи-підприємця Мукосій Євгена Івановича про стягнення 2064,88 грн. з яких 1620,00 грн. основного боргу, 105,59 грн. пені, 283,50 грн. інфляційних, 55, 79 грн. 3 % річних за Договором № Р-43-146 від 15.08.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору № Р-43-146 від 15.08.2013 року позивач поставив відповідачу Продукцію на суму 1 620,00 грн., а відповідач своєчасно і в повному обсязі отриману Продукцію (пиво) не оплатив, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 1 620,00 грн. Відповідно у позивача також виникло право на нарахування відповідачу передбачених законом та договором санкцій.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.10.2014 року порушено провадження у справі № 911/4538/14 і призначено до розгляду на 18.11.2014 року.

В судовому засіданні, яке відбулось 18.11.2014 представник позивача повідомив про сплату відповідачем грошових коштів в сумі 1 500,00 грн., в підтвердження чого додав копію виписки по рахунку № 26004406095 від 11.11.2014 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 18.11.2014 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

За таких обставин суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

15.08.2013 року між Приватним акціонерним товариством "Агрокомплекс Хмільникпродукт" (позивач, Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Мукосій Євгеном Івановичем (відповідач, Покупець) було укладено Договір Р-43-146 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується поставляти пиво (надалі - Продукція) згідно замовлень Покупця, а Покупець зобов'язується приймати таку Продукцію та організувати її подальшу реалізацію шляхом роздрібного/оптового продажу споживачам Продукції та оплачувати її вартість.

Асортимент Продукції, ціна за одиницю Продукції, інші характеристики Продукції визначаються Сторонами у відповідній Специфікації до Договору, що є його невід'ємною частиною (п. 1.3 Договору).

Згідно п. 6.4 Договору розрахунки проводяться Покупцем за кожну окремо поставлену партію Продукції на підставі Договору та накладної. Розрахунки проводяться Покупцем в безготівковому порядку шляхом сплати коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання повідомлення від Покупця про фактичну реалізацію партії Продукції однак не пізніше дати завершення гарантійного терміну придатності даної партії Продукції + 5 банківських днів.

Оплата вважається здійсненою з моменту зарахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (п. 6.5 Договору).

Згідно п. 11.1 Договору Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що 15.08.2013 року Постачальником було передано у власність Покупця Продукцію на загальну суму 1 620,00 грн., що підтверджується підписаною представниками сторін накладною № 208, (копія наявна в матеріалах справи).

Граничний термін оплати поставленої Продукції згідно п. 6.4 Договору та Технологічних інструкцій по виробництву поставленого пива (гарантійний строк придатності Продукції складає 7 календарних днів з дати виготовлення, а датою виготовлення є дата поставки - 15.08.2013 року, згідно письмових пояснень позивача, наданих в судовому засіданні 18.11.2014 року), тобто прострочення виконання зобов'язань триває з 30.08.2013 року.

Крім того, позивач зазначив, що з метою досудового врегулювання спору, 20.06.2014 року направив на адресу відповідача Лист - претензію № 75 від 19.06.2014 року з вимогою погасити заборгованість за Договором і повідомив, що у випадку несплати заборгованості буде змушений звернутися до суду. Відповідач відповіді не надсилав, коштів не сплатив.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором купівлі-продажу, за яким згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи часткову оплату відповідачем поставленої Продукції після звернення позивача до суду, що підтверджується випискою по рахунку № 26004406095 від 11.11.2014 року на суму 1 500,00 грн. (копія наявна в матеріалах справи, оригінал оглянутий судом), провадження у справі в частині вимог про стягнення 1 500,00 грн. основного боргу, підлягає припиненню судом на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України.

Відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Згідно до пункту 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Тому, за наслідками розгляду спору судом встановлено заборгованість відповідача в сумі 120,00 грн. основного боргу, що відповідачем не заперечено та не спростовано, тому відповідна вимога підлягає задоволенню.

У зв'язку з простроченням відповідачем строків оплати поставлено Продукції позивач також заявив в позові вимогу про стягнення з відповідача 283,50 грн. інфляційних, 55, 79 грн. 3 % річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України, 105,59 грн. пені на підставі п. 9.2 Договору.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно п. 9.2 Договору за несвоєчасну оплату Продукції, Покупець сплачує Постачальникові неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно наданого позивачем розрахунку, пеня в розмірі 105,59 грн. нарахована на заявлену суму боргу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за період, що не перевищує шість місяців від дати прострочення зобов'язання. Таким чином, вимога про стягнення 105,59 грн. пені підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, нарахування 3 % річних та інфляційних проведено виходячи із фактичної суми заборгованості, що існувала на відповідну дату, таким чином, вимога позивача про стягнення 55,79 грн. 3 % річних, 283,50 грн. інфляційних підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 120,00 грн. основного боргу, 105,59 грн. пені, 55,79 грн. 3 % річних, 283,50 грн. інфляційних. В частині стягнення 1 500,00 грн. суми основного боргу, провадження у справі підлягає припиненню, на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі, оскільки його неправильні дії (сплата частково суми боргу після подання позову) спричинили звернення позивача до суду.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мукосій Євгена Івановича (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Озерна, буд. 51, код 3345315355) на користь Приватного акціонерного товариства "Агрокомплекс Хмільникпродукт" (22000, Вінницька обл., м. Хмільник, вул. Жданова, буд. 44, код 35797976) 120 грн. (сто двадцять гривень) 00 коп. основного боргу, 105 грн. (сто п'ять гривень) 59 коп. пені, 55 грн. ( п'ятдесят п'ять гривень) 79 коп. 3 % річних, 283 грн. (двісті вісімдесят три гривні) 50 коп. інфляційних, 1 827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім) 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 1 500,00 грн. основного боргу припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 24.11.2014 р.

Суддя Т.П. Карпечкін